КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2009 № 20/134
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Журкова Т.О., Мамуня О.С., Кудрицька Т.Ю.,
від відповідача 1: Картушин Д.М.,
від відповідача 2: Коваль А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Е.І.Дюпон де Немур енд Компані (США)
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.02.2008
у справі № 20/134 (суддя
за позовом Е.І.Дюпон де Немур енд Компані (США)
до 1. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України
2. Закритого акціонерного товариства "Транс Оіл"
про визнання недійсним патенту України на винахід № 62858
ВСТАНОВИВ:
Компанія "Е. І. Дюпон де Немур енд Компані" звернулась до суду із позовом про визнання недійсним патенту України № 62858 на винахід "ГЕРБІЦИДНИЙ ПРЕПАРАТ "АТЛАНТ 75 % В.Г.", зобов’язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести відомості, пов’язані із визнанням недійсним патенту України № 62858 на даний винахід до Державного реєстру винаходів України та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені "Промислова власність".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13 лютого 2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги компанії "Е. І. Дюпон де Немур енд Компані" задовольнити повністю.
При цьому, позивач стверджує, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які є не доведеними, порушив норми процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 324 від 08.01.2008 р., який місцевим господарським судом було враховано у якості одного із доказів по справі, суперечить зібраним у справі доказам, не відповідає обставинам справи, є необґрунтованим та помилковим. Апелянт зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що винахід за патентом України № 62858 має винахідницький рівень, не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, не відповідає фактичним обставинам справи висновок місцевого господарського суду про те, що відсутнє порушення прав позивача у зв’язку із дією патенту України № 62858. Апелянт також стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно відхилив подане ним клопотання про призначення повторної судової експертизи, чим, на його думку, не усунув необґрунтованості, неповноти, неясності, протиріччя та інших недоліків висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 324 від 08.01.2008 р.
ЗАТ "Транс Оіл" у своєму відзиві на апеляційну скаргу та Держдепартамент інтелектуальної власності у своїх письмових поясненнях до апеляційного суду просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду та безпідставність доводів апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем-1 було зареєстровано на ім’я відповідача-2 винахід "ГЕРБІЦИДНИЙ ПРЕПАРАТ "АТЛАНТ 75 % В.Г." і видано на нього патент України № 62858.
Заявку № 2003098310 на реєстрацію вказаного винаходу було подано 08.09.2003 р. Патент України на винахід № 62858 було видано 15.12.2004 р. Публікацію про видачу даного патенту було здійснено у офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 за 2004 р. з датою публікації 15.12.2004 р. Винахід за патентом України № 62858 містить наступну формулу "Гербіцидний препарат, що містить трибенуронметил, поверхнево-активні та інертні речовини, який відрізняється тим, що додатково містить нітрат амонію при такому співвідношенні компонентів, % мас.:
- трибенуронметил – 75;
- поверхнево-активні та інертні речовини – 20-24;
- нітрат амонію – 1-5".
Спір у даній справі виник у зв’язку із тим, що позивач вважає, що державна реєстрація патенту України № 62858 на винахід "ГЕРБІЦИДНИЙПРЕПАРАТ "АТЛАНТ 75 % В.Г." була здійснена з порушенням вимог чинного законодавства України, посилаючись на те, що вказаний винахід не відповідає умовам патентоздатності, а саме, не є новим, не має винахідницького рівня та не є промислово придатним (з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну підстави позову від 07.05.2007 р.). Позивач також зазначає, що така реєстрація до того ж порушує його права як винахідника трибенурон-метилу.
На обґрунтування відсутності новизни у винаходу за патентом України № 62858 позивач зазначає, що до дати подання заявки № 2003098310 на реєстрацію даного винаходу (08.09.2003 р.) сукупність його суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі, на підтвердження чого позивачем були надані:
- інструкція до гербіциду "ЕКСПРЕСС Екс Пі" фірми "ДюПон" (1997-2002);
- опис до деклараційного патенту України № 56912 (дата подання заявки на винахід 31.10.2002 р.);
- публікація І.А. Прищепи "О способах снижения норм расхода гербицидов" щомісячного журналу "Защита и карантин растений" (березень 2002 р.);
- опис до патенту України на винахід № 5127 (пріоритет від 10.05.1985 р.);
- брошура про гербіцидний препарат "Поінтер" (2002 р.);
- опис продукції сільськогосподарського призначення компанії "ДюПон" - гербіциду "ЕКСПРЕСС" (інформація була відома на 01.01.2000 р.);
- опис до патенту США на винахід № 5441923 (дата подання заявки 14.02.1994 р.);
- опис до патенту США на винахід № 6559098 (дата подання заявки 04.02.1998 р.);
- опис до патенту США на винахід № 6242382 (дата подання заявки 12.03.1998 р.);
- опис до патенту США на винахід № 5658855 (дата подання заявки 26.09.1996 р.).
Позивач вважає, що зазначені матеріали підтверджують загальнодоступність у світі сукупності суттєвих ознак винаходу за патентом України № 62858 до 08.09.2003 р.
На обгрунтування відсутності у винаходу за патентом України № 62858 винахідницького рівня Позивач зазначає, що надані ним матеріали підтверджують, що даний винахід, крім відсутності у ньом новизни, також явно випливає із рівня техніки, тобто, є очевидним для фахівця.
На обгрунтування відсутності у даному винаході промислової придатності позивач, посилаючись на висновок Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України від 02.04.2007 р., висновок спеціаліста Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського від 24.06.2009 р. зазначає, що реалізація наведеного у патенті України № 62858 призначення не можлива, а отже, запатентований винахід практично не можливо використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.
У якості обгрунтування права на звернення до суду Позивач зазначає, що значно раніше від дати подання заявки на реєстрацію винаходу за патентом України № 62858 він в результаті творчої праці своїх співробітників розробив хімічний препарат трибенуронметил і набув на нього права інтелектуальної власності, однак, винахід за патентом України № 62858 містить трибенуронметил і, відповідно, порушує права Позивача.
Питання стосовно наявності чи відсутності новизни, винахідницького рівня та промислової придатності у винаходу за патентом України № 62858 потребують спеціальних знань, якими суд не володіє.
Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 ГПК України місцевий господарський суд за клопотанням позивача, підтримане відповідачами, для з’ясування вищенаведених питань правильно призначив судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив атестованим судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11).
Відповідно до висновку судової експертизи № 324 від 08.01.2008 р., складеного судовими експертами О. Ф. Дорошенком, С. А. Петренком та О. В. Пічкуром (далі - висновок судової експертизи № 324):
1. В матеріалах справи не містяться документи, згідно з якими сукупність суттєвих ознак винаходу за патентом України № 62858 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки (08.09.2003 р.).
2. Виходячи з документів, що містяться в матеріалах справи, винахід за патентом України № 62858 не випливає явно з рівня техніки, тобто відповідає критерію винахідницький рівень.
3. Винахід за патентом України № 62858 є промислово придатним, тобто може бути використаним у промисловості або іншій сфері діяльності.
На підставі ст. ст. 42, 43 ГПК України висновок судової експертизи № 324 місцевим господарським судом прийнято в якості одного із доказів при винесенні рішення у справі.
Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. відповідно до положень ч. 4 ст. 42 ГПК України було призначено повторну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку № 10250 повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 19.03.2009 р., складеного судовими експертами Т. Г. Марчевською та Г. В. Прохоровим-Лукіним (далі – висновок повторної судової експертизи № 10250):
1. Винахід за патентом України № 62858 може бути використаним у промисловості або іншій сфері діяльності (тобто, винахід є промислово придатним);
2. Відомості, наявні у матеріалах справи, що були загальнодоступними у світі до дати (08.09.2003 р.) подання заявки на видачу патенту України № 62858, не спростовують новизну винаходу за цим патентом;
3. Винахід за патентом України № 62858 має винахідницький рівень, тобто не випливає явно з рівня техніки (не є для фахівця очевидним).
При цьому, у абз. 9 на стор. 54 висновку повторної судової експертизи № 10250 судові експерти Т. Г. Марчевська та Г. В. Прохоров-Лукін зазначили, що "між висновками даної повторної експертизи та висновками експертизи № 324 від 08.01.2008 р., проведеної комісією судових експертів у складі Дорошенка Олександра Федоровича, Петренка Сергія Анатолійовича та Пічкура Олександра Валентиновича, розбіжностей немає".
Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді позивач звернувся до суду із клопотанням про виклик судових експертів Т. Г. Марчевську та Г. В. Прохорова-Лукіна, які проводили повторну судову експертизу, а також судового експерта С. А. Петренка, який проводив первісну судову експертизу у судове засідання. Вказане клопотання обґрунтовувалось необхідністю отримання від судових експертів додаткових пояснень щодо складених ними висновків. Дане клопотання задоволено частково. З метою надання судовими експертами додаткових роз’яснень щодо висновку повторної судової експертизи № 10250, яка власне була призначена апеляційним судом, судових експертів Т. Г. Марчевську та Г. В. Прохорова-Лукіна викликано в судове засідання.
У наданих апеляційному господарському суду письмових відповідях на питання сторін та додаткових поясненнях судові експерти Т. Г. Марчевська та Г. В. Прохоров-Лукін підтвердили свою позицію, викладену у висновку повторної судової експертизи № 10250, та зроблені ними висновки. Крім того, судовий експерт Т. Г. Марчевська надала додаткові усні пояснення щодо питань позивача у судовому засіданні. Зокрема, судові експерти підтвердили свої висновки про відповідність винаходу за патентом України № 62858 критеріям новизни, винахідницького рівня та промислової придатності, які співпадають із відповідними висновками первісної судової експертизи № 324, проведеної комісією судових експертів у складі О. Ф. Дорошенка, С. А. Петренка та О. В. Пічкура. При цьому, у судовому засіданні судовий експерт Т. Г. Марчевська пояснила, що певні розбіжності у мотивувальній частині висновків свідчать лише про застосування судовими експертами різних методів дослідження, що, однак, жодним чином не вплинуло власне на висновки судових експертів, викладені у резолютивних частинах відповідних висновків.
Дослідивши за правилами ст. 43 ГПК України висновок повторної судової експертизи № 10250 на предмет обґрунтованості зроблених експертами висновків, їх узгодженості з іншими доказами у справі, зокрема, із висновками первісної судової експертизи № 324, як окремо, так і у їх сукупності, ознайомившись з письмовими поясненнями судових експертів, які проводили повторну судову експертизи, заслухавши у судовому засіданні додаткові пояснення судового експерта Т. Г. Марчевської стосовно проведених досліджень, апеляційний господарський суд вважає за необхідне врахувати висновок повторної судової експертизи № 10250 у якості належного і допустимого доказу у справі та погоджується із зробленими судовими експертами висновками.
Апеляційним судом встановлено, що висновок повторної судової експертизи № 10250 щодо відсутності в матеріалах справи документів, згідно з якими винахід за патентом України № 62858 був частиною рівня техніки до дати подання заявки (08.09.2003 р.) базується на детальному порівннянні усіх наявних у матеріалах справи документів, які були відомі у світі до 08.09.2003 р., на предмет наявності у них суттєвих ознак винаходу за патентом України № 62858, що здійснено судовими експертами у окремих таблицях (таблиці № № 2-23 на стор. 24-49 висновку повторної удової експертизи № 10250). Крім того, даний висновок судових експертів базується на п.п. 6.5.2.1., 6.5.2.-6.5.4. Правил розгляду заявки на винахід та заяки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. № 197 (z0364-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 р. за № 364/6652 (z0364-02) та п. 1.5.4.2. Рекомендацій з питань експертизи заявок на винаходи та корисні моделі, затверджені наказом Роспатенту від 31.03.2004 р. № 43 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Роспатенту від 11.10.2005 р. № 120 і наказом Роспатенту від 19.06.2006 р. № 67, посилання на які зроблені на стор. 24 висновку повторної судової експертизи № 10250.
Згідно п. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є, зокрема, новим. Згідно п. п. 3, 4 ст. 7 даного Закону "винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки…Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету". Отже, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність у винаходу за патентом України № 62858 новизни.
Апеляційним судом встановлено, що висновок повторної судової експертизи № 10250 щодо відповідності винаходу за патентом України № 62858 критерію винахідницького рівня також базується на детальному порівннянні усіх наявних у матеріалах справи документів, які були відомі у світі до 08.09.2003 р. (таблиця № 24 на стор. 53-54 висновку повторної судової експертизи № 10250). Зокрема, на стор. 51, 52 даного висновку експерти зазначили, що:
- з матеріалів справи не було виявлено інших джерел, крім опису винаходу за патентом № 62858, з яких був би відомий вплив наявності нітрату амонію і його кількісного вмісту у складі гербіцидного трибенурон-метилвмістного препарату на прискорення початку гербіцидної дії на небажену рослинність;
- при достатній вивченості впливу азотних добрив, зокрема, нітрату амонію, на препарати, що містять барбон, дикамбу, бентазон, бентазолін, 2,4-Д, лінурон, тощо, інформації щодо збільшення швидкості поглинання клітинами рослин трибенурон-метилу в присутності малих доз нітрату амонію чи скорочення часу від обробки гербіцидом до початку дії гербіцидного препарату не виявлено.
Отже, судовими експертами правомірно і на підставі на п. п. 6.5.3., 6.5.3.1., 6.5.3.2., 6.5.3.5., 6.5.3.6. Правил розгляду заявки на винахід та заяки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. № 197 (z0364-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 р. за № 364/6652 (z0364-02) , а також з урахуванням п. 1.6.2.1. Рекомендацій з питань експертизи заявок на винаходи та корисні моделі, затверджених наказом Роспатенту від 31.03.2004 р. № 43 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Роспатенту від 11.10.2005 р. № 120 і наказом Роспатенту від 19.06.2006 р. № 67, посилання на які зроблені на стор. 49, 51 висновку повторної судової експертизи № 10250, зроблено висновок про те, що винахід за патентом України № 62858 явно не випливає з рівня техніки (не є для фахівця очевидним).
Згідно п. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він, зокрема, має винахідницький рівень. Згідно п. 7 ст. 7 даного Закону "винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки". Отже, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність у винаходу за патентом України № 62858 винахідницького рівня.
Апеляційним судом встановлено, що висновок повторної судової експертизи № 10250 щодо можливості використання винаходу за патентом України № 62858 у промисловості або в іншій сфері діяльності базується на п. 8 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", п. 6.5.1. Правил розгляду заявки на винахід та заяки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. № 197 (z0364-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 р. за № 364/6652 (z0364-02) , п. 1.4.5.3. Рекомендацій з питань експертизи заявок на винаходи та корисні моделі, затверджених наказом Роспатенту від 31.03.2004 р. № 43 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Роспатенту від 11.10.2005 р. № 120 і наказом Роспатенту від 19.06.2006 р. № 67 та відповідає матеріалам справи, виходячи з такого.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" "винахід визнається промислово придатним, якщо його можна буде використати у промисловості або в іншій сфері діяльності". Згідно норм Правил (z0364-02) :
"6.5.1.1. Для встановлення промислової придатності винаходу перевіряють:
- наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу (для нових хімічних сполук - його можливе застосування);
- наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.
Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаного заявником призначення дійсно можлива.
6.5.1.2. Якщо на дату пріоритету винаходу дотримані всі зазначені в пункті 6.5.1.1 вимоги, то охарактеризований у незалежному пункті формули винахід визнають як такий, що відповідає умові промислової придатності.
6.5.1.3. Якщо хоча б одна із зазначених вимог не дотримана, то робиться висновок, що винахід не відповідає умові промислової придатності".
На стор. 22-24 виснову повторної судової експертизи № 10250 судові експерти зазначили, що обидва, вказані у підп. 6.5.1.1. Правил (z0364-02) , критерії щодо наявності посилання на призначення у описі винаходу за патентом України № 62858 та наявності у матеріалах заявки за патентом України № 62858 описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, в якому він охарактеризований у формулі, дотримані. Також на стор. 23 вказаного висновку судові експерти зробили висновок про дотримання і третього критерію промислової придатності, а саме, дійсної можливості реалізації вказаного заявником призначення при здійсненні винаходу. Дослідивши усі матеріали справи, на стор. 23 висновку експерти встановили, що "призначення заявленого гербіцидного препарату, як зазначено у описі винаходу, є "знищення широкого спектру однорічних та багаторічних дводольних бур’янів в посівах зернових колосових культур (ефективно знищуються та пригнічуються бур’яни і не проявляють гербіцидної дії на пшениці та ячмені)". Інформація щодо неможливості створення гербіцидного робочого розчину, якісний і кількісний склад якого описаний в патенті України № 62858, та неможливості обприскування цим розчином дослідних ділянок відсутня. В прикладах, які ілюструють результати експериментів на дослідних ділянках, наведені дані щодо результатів дії гербіцидного препарату за патентом України № 62858 в різних концентраціях його складових частин у порівнянні з дією гербіцидного препарату, який не містить нітрату амонію. Наведені дані свідчать про зменшення інтервалу від моменту нанесення гербіцидного препарату на рослини до початку його дії, підвищення ефективності його дії, підвищення ефективності дії заявленого препарату та збереження селективності дії, яка властива препаратам на основі трибенурон-метилу". Таким чином, судові експерти зробили обгрунтований висновок про можливість використання винаходу за патентом України № 62858 у промисловості або іншій сфері діяльності. З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність у винаходу за патентом України № 62858 промислової придатності.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ГПК України "у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу". Апеляційний господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про призначення додаткової судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності і доручення її проведення судовим експертам Т. Г. Марчевській та Г. В. Прохорову-Лукіну за відсутністю правових підстав для призначення такої експертизи, оскільки висновок повторної судової експертизи № 10250 є ясним і повним, містить чіткі відповіді на усі запитання, поставлені на роз’яснення судових експертів в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України "при необхідності суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту". Відповідно до п. 9.2. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 11.11.1998 р. № 02-5/424 (v_424800-98) підставами для призначення повторної судової експертизи є встановлення судом необґрунтованості та неправильності висновку експерта, його суперечливості іншим матеріалам справи, встановлення факту розходжень у висновках кількох експертів і неможливості усунення цих розходжень шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Апеляційний господарський суд не погоджується із твердженням позивача про некомпетентність та упередженість судових експертів Марчевської Т. Г. та Прохорова-Лукіна Г. В., оскільки дані судові експерти мають кваліфікацію судових експертів за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов’язані з винаходами і корисними моделями" (свідоцтва № № 85, 1207) та були попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання неправдивих висновків та відмову від виконання своїх обов’язків, що, зокрема, зазначено на стор. 3-4 складеного ними висновку. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у ході судового засідання 17.09.2009 р. позивач із заявленням письмового клопотання просив апеляційний господарський суд призначити у справі додаткову судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності і доручити її проведення саме цим судовим експертам, чим визнав компетентність та неупередженість даних судових експертів.
Крім того, апеляційний суд вважає, що висновок повторної судової експертизи № 10250 є обґрунтованим і узгоджується із іншими зібраними у справі доказами, зокрема, із висновком первісної судової експертизи № 324, із висновком експертів УКРПАТЕНТУ про відповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, затвердженим 09.11.2004 р. заступником Голови Державного департаменту інтелектуальної власності В. П. Чеботарьовим, згідно якого даний винахід є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Апеляційним судом враховується, що і судові експерти, які проводили первісну судову експертизу (комісія експертів у складі експертів Дорошенка О. Ф., Петренка С. А., Пічкура О. В.), і судові експерти, які проводили повторну судову експертизу (Марчевська Т. Г., Прохоров-Лукін Г. В.), і експерти УКРПАТЕНТУ, які проводили кваліфікаційну експертизу винаходу за патентом України № 62858, хоча із застосуванням різних методів, однак, прийшли до однакових і чітких (ясних) висновків, що винахід за патентом України № 62858 є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
Щодо посилань Позивача на висновки спеціаліста Інституту загальної та неорганічної хімії ім.. В. І. Вернадського від 24.06.2009 р. та висновку спеціалістів Інституту фізіології рослин та генетики НАН України № 048/04-07 від 02.04.2007 р., апеляційний суд вважає, що вказані висновки спеціалістів не спростовують висновки судових експертів, оскільки спеціалісти не відповідали власне на питання, поставлені апеляційним судом на роз’яснення судових експертів в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р., не мали у своєму розпорядженні 5 томів матеріалів судової справи, які досліджували судові експерти при проведенні відповідної судової експертизи. Крім того, зазначені висновки спеціалістів були підготовлені саме на замовлення Позивача (сторони по справі, а не за дорученням суду), тобто, відповідні спеціалісти не попереджались судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання неправдивих висновків та відмову від виконання своїх обов’язків. З урахуванням викладеного, на думку апеляційного суду, вказані висновки не можна вважати об’єктивними, чи такими, що спростовують висновки судових експертів. З огляду на наведене, апеляційний суд відмовляє позивачу у призначенні повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності за відсутністю правових підстав для її призначення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, з урахуванням зібраних у справі доказів, включаючи висновок повторної судової експертизи № 10250, який є належним засобом доказування, апеляційний суд приходить до висновку, що винахід за патентом України № 62858 є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. А отже, відсутні, передбачені ст. 7, підп. "а" п. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правові підстави для визнання патенту України № 62858 на винахід недійсним.
Крім того, апеляційним судом враховується, що позивачем суду не було надано належних доказів про набуття ним прав інтелектуальної власності власне на трибенуронметил. З огляду на висновок повторної судової експертизи № 10250, згідно якого об’єктом винаходу за патентом України № 62858 є не трибенуронметил як хімічна речовина, а композиція, суть якої характеризується кількісним вмістом інгредієнтів, що входять до неї, твердження позивача про наявність порушення його прав у зв’язку із дією патенту України на винахід № 62858 не знайшло свого підтвердження належними доказами.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2008 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача – без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2008 р. у справі № 20/134 залишити без змін, а апеляційну скаргу компанії "Е. І. Дюпон де Немур енд Компані" без задоволення.
Головуючий суддя Судді
22.10.09 (відправлено)