42/225 Про стягнення інфляційних збитків по заборгованості за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання - 06.10.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009

у справі № 42/225 (суддя

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 2344009,16 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі № 42/225 позов задоволено частково. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 59834,10 грн. три проценти річних з простроченої суми, 598,34 грн. витрат по оплаті державного мита, 3,01 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009р. у справі № 42/225 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2009р. апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнята до розгляду.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2009р. доручено здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів: Дзюбка П.О., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць за заявою сторін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, АЕК "Київенерго" (покупець) та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) укладено Договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008 p., згідно з яким позивач зобов'язався передати у 2008 році газ в обсязі 251744 тис.м3 з ресурсу січня 2008 p., 209354 тис.м3 з ресурсу лютого 2008 р., в березні 2008 р. - 215432 тис.м3 за ціною 1000 м3 686 грн. з врахуванням вартості транспортування газу територією України, а покупець - прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов Договору № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008 p. позивач поставив, а відповідач прийняв газ в обсязі 642335,312 тис.м3 на загальну суму 440641433,07 грн., що підтверджується актом від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів січня 2008р. на суму 143616341,32 грн., актом від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів лютого 2008р. на суму 172695577,52 грн., актом від 31.03.2008р. передачі-приймання природного газу за березень 2008р. на суму 124329514,23 грн.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008 p. оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштамиу такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20-го та 30 (31)-го числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 6.1.1 Договору остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті та транспортовані в січні-лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України передбачає за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 7 ст. 265 ГК України до відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом (436-15) , застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) про договір купівлі-продажу.

Статтею 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач на виконання умов Договору № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008 p. здійснив часткову оплату отриманого газу та станом на 11.04.2008р. заборгованість перед позивачем становила 79 683 066,30 грн.

Разом з тим, відповідачем здійснювалась часткова оплата отриманого згідно акта від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів січня 2008р., акта від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів лютого 2008р., акта від 31.03.2008р. передачі-приймання природного газу за березень 2008р. з порушенням строку оплати, а саме:

14.04.2008р. оплачено 3 000 000,00 грн.,

15.04.2008р. – 3 000 000,00 грн.,

16.04.2008р. – 3 000 000,00 грн.,

17.04.2008р. – 3 000 000,00 грн.,

18.04.2008р. – 8 000 000,00 грн.

21.04.2008р. – 62 000 000,00 грн.

Таким чином, станом на 21.04.2008р. відповідач в повному обсязі погасив заборгованість за отриманий згідно умов договору № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008p. та акта від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів січня 2008р., акта від 25.03.2008р. передачі-приймання природного газу з ресурсів лютого 2008р., акта від 31.03.2008р. передачі-приймання природного газу за березень 2008р.

25.04.2008р. сторони домовились зарахувати платежі від 18.04.2008р. на суму 8000000,00 грн., які були здійснені в рахунок погашення заборгованості за договором № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008p. на договір №06/08-512 згідно листа від 25.04.2008р.

Таким чином, 25.04.2008р. у відповідача виникла заборгованість за договором № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008p. в розмірі 5 683 066,30 грн.

29.04.2009р. відповідачем оплачено отриманий газ за договором № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008p. в сумі 5 674 400,00 грн.

Отже, станом на 29.04.2008р. у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за отриманий газ згідно договору № 06/08-104 ТЕ-41 від 25 березня 2008p. в розмірі 8 666,30 грн., яка була погашена 13.05.2008р.

Позивачем нараховано інфляційні збитки за квітень 2008 року за період з 11.04.2008р. по 30.04.2008р. в розмірі 2 284 175,06 грн. з врахуванням, що сума боргу станом на 11.04.2008р. складала 73 683 066,30 грн.

Колегія суддів не погоджується з наведеним розрахунком інфляційних нарахувань, оскільки станом на 11.04.2008р. заборгованість відповідача становила

79 683 066,30 грн. згідно розрахунку позивача (т. 1, а.с. 6).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник зобов’язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур’єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України ( Лист Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р (v2-97700-97) "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без обліку цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця – інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Разом з тим, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що нарахування інфляційних на заборгованість, яка об’єктивно не існувала протягом одного місяця, є безпідставним, оскільки прострочення відповідача за договором № 06/08-104 ТЕ-41 від 25.03.2008p. почалось з 11.04.2008р., а погашення заборгованості відбувалось частково у період з 14.04.2008 по 21.04.2008 та з 25.04.2008 по 13.05.2008р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59834,10 грн. три процентів річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі № 42/225 – без змін.