Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

У травні 2009 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецінструмент", м.Запоріжжя (позивач) із позовом до Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь", м.Маріуполь Донецької області (відповідач) про стягнення 206 871 грн.60 коп. Зазначений позов було прийнято до розгляду.

В процесі розгляду справи відповідач надав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати правочин недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.09 р. зустрічну позовну заяву було повернуто відповідачу без розгляду на підставі п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв’язку з несплатою відповідачем державного мита, витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів та відсутності вказання на повне найменування сторін, їх поштову адресу.

Відповідач, не погодившись із ухвалою господарського суду від 20.07.09 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу. В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.

Представник позивача заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, та надіслав клопотання про розгляд справи без їх участі. Судова колегія задовольняє клопотання та вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача з вимогами не майнового характеру, яка була повернута господарським судом без розгляду на підставі п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки відповідачем до зустрічної позовної заяви не було подано доказів сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у встановлених порядку та розмірі, а також в зустрічній позовній заяві не вказано повного найменування відповідача.

Відповідач в обґрунтування неправомірності повернення йому без розгляду позовної заяви посилається на те, що законодавством не передбачено оплату державного мита за подання зустрічної позовної заяви, крім того зазначає, що відповідач вже заплатив державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи № 28/124.

Отже відповідач відмовляється сплатити державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання зустрічної позовної заяви.

Крім того, відповідач вважає, що вірно вказав назву позивача, як ТОВ Укрспецінструмент", м.Запоріжжя.

Судова колегія вважає заявлені доводи безпідставними та такими, що не засновані на законі з огляду на наступне.

За приписами ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно зі ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За приписом п.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві повинно бути визначено повне найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах.

Вимогами процесуального закону передбачений вичерпний перелік підстав до повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, зокрема на підставі п.п. 2, 4, 10 ст. 63 ГПК України - у разі не надання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у встановленому порядку та розмірі, а також в разі, коли в позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Порядок та розмір оплати за подання позовної заяви визначається положеннями Декрету КМУ "Про державне мито" (7-93) . Розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (1258-2005-п) .

Отже відповідач повинен у встановленому Декретом КМУ "Про державне мито" (7-93) та Постановою КМУ "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (1258-2005-п) розмірі сплатити державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів за подання зустрічного позову та надати суду відповідні оригінали платіжних документів.

Крім того, відповідач зобов’язаний вказати повне найменування позивача при наступному поданні зустрічної позовної заяви.

Відповідач не виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , отже висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у зв’язку з несплатою державного мита, витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів є законним та обґрунтованим, а також відсутності повного найменування відповідача в зустрічній позовній заяві.

Доводи про те, що позивачем вже сплачено державне мито за розгляд справи №28/124 є також безпідставними, оскільки позивачем сплачено державне мито за розгляд лише первісних позовних вимог останнього.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 20.07.09 року у справі № 28/124 є законною та обґрунтованою, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь", м.Маріуполь Донецької області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 20.07.09 року у справі № 28/124 –залишити без змін.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС