Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Поліщук Володимир Анатолійович - адвокат

від відповідача1: Шамрай Олександр Вікторович – юрист

від відповідача2: представник не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Еркер"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2009

у справі № 24/270-23/151 (суддя

за позовом Приватне підприємство "Еркер"

до Міністерство оборони України

Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зміну договору

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.07.2009 року по справі №24/270-23/151 за позовом Приватного підприємства "Еркер" до Міністерства оборони України та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України про зміну умов договору №227/УПБ-45Д від 14.12.2004 року було відмовлено у позові повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009р. по справі №24/270-23/151 повністю та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі Позивач посилається, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено статтю 188 Господарського кодексу України, оскільки не було взято до уваги звернення позивача до відповідачів з пропозиціями про внесення змін до договору, що підтверджуються листами, наявними в матеріалах справи та неправильно застосовано норми статей 651 і 652 Цивільного Кодексу України.

Відповідачем 1,2 не було використане право передбачене ст. 96 Господарсько процесуального кодексу та не надано письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:

Приватне підприємство "Еркер" взяло участь в торгах з обмеженою участю на закупівлю квартир поліпшеного планування в місті Біла Церква та місті Василькові.

Пропозиція приватного підприємства "Еркер" була визнана найкращою, на підставі чого між приватним підприємством "Еркер" (замовником), Міністерством оборони України (пайовиком) та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (платником) було укладено договір № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р. на пайову участь в будівництві житла (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, метою останнього є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України, шляхом пайової участі пайовика у спорудженні замовником 117-ти квартирного житлового будинку № 3 в місті Біла Церква, Київська обл., по провулку Академічному, та 23-ох квартирного житлового будинку № 214 в місті Біла Церква, Київська обл., по вул. Гайок.

Підставою для укладення Договору стало рішення тендерного комітету Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг у сфері будівництва та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей за державні кошти (протокол засідання № 59 від 02.12.2004), що встановлено пунктом 1.2 Договору.

Згідно з п. 1.3 згадані вище 117 квартир загальною площею 7648,46 кв. м. мали бути збудовані та передані до 30.12.2005 р., а 23 квартири загальною площею 1441,27 кв. м. - до 30.09.2005 р..

Строк дії Договору сторони встановили з моменту його підписання до повного виконання правочину (п. 6.3).

Пунктом 2.1 Договору ціна останнього визначена у розмірі 17724973,5 грн. з урахуванням ПДВ, яка складається з розрахунку загальної кількості квадратних метрів площ квартир, що передаються, та фіксованої вартості 1950 грн. за 1кв.м. Ціна Договору може змінюватися в сторону зменшення, якщо замовник передає меншу кількість загальної площі квартир пайовику через платника, збільшуватися ціна Договору не може.

Пунктом 2.2. Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 31.05.2005 р. пайові внески замовнику вносяться у такому порядку: у 2004 році - 14468680 грн.; у 2005 році пайовик через платника перераховує 3256293,50 грн., з них 2370044,82 грн. перераховуються у п'ятиденний термін з дня підписання даної додаткової угоди, а 886248,68 грн., що становить 5% від загальної вартості Договору, перераховуються після передачі житла замовником пайовику через платника.

Додатковою угодою № 3 від 29.12.2005 р. до Договору визначено, що замовник зобов'язується збудувати та передати пайовику через платника у 23-ох квартирному житловому будинку 18 квартир загальною площею 1440,5 кв. м. у строк до 30.12.2005 р..

Відповідно до акту приймання-передачі житла від 29.12.2005, позивач передав Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 18 квартир у загаданому вище 23-охквартирному будинку.

Рішенням секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Білоцерківського міськвиконкому від 31.01.2006 р. (протокол № 3/13) погоджено робочий проект надбудови поверхів 117-квартирного житлового будинку (позиція № 13 в житловому мікрорайоні "Піщаний") по пров. Академічному, 3 (125-квартирний житловий будинок) в м. Біла Церква Київської області.

21.04.2006 р. рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 125-квартирного житлового будинку по провулку Академічному, 3 в місті Біла Церква з трансформаторною підстанцією поз. 51. відділу капітального будівництва Білоцерківського міськвиконкому, загальною площею 8354,3 кв. м., житловою площею – 4667,7 грн.

Позивач листами звертався до відповідачів з проханням внести зміни до Договору в частині збільшення договірної вартості 1 кв. м. житла.

Відповідач-1 листом № 227/1/4353 від 21.10.2005 р. відмовився внести зміни в частині збільшення вартості житла.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 627 встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 632 передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Виходячи з цього, право на зміну або розірвання договору є логічним продовженням свободи сторін на вступ у договірні відносини та визначення змісту договору.

За відсутності згоди однієї зі сторін про зміну або розірвання договору вій може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін.

Виключні підстави, з яких можлива зміна або розірвання договору за рішенням суду, передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України та ст. 652 ЦК України.

Зокрема, ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачає можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Правовою підставою зміни або розірвання договору, визначеною ст. 652 ЦК України, є істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладені договору.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати обставини, за яких він буде виконуватися, а тому зміна ціни на ринку будівельних матеріалів не є істотною зміною обставин, які могли бути враховані сторонами при укладенні договору. А є тією обставиною яку сторони могли та повинні були передбачити при укладенні договору.

Також оскільки Міністерство оборони України є державним органом яким цілком фінансується за рахунок державного бюджету України то всі закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються шляхом проведення тендерних процедур відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" (1490-14) .

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" з претендентом який надав найкращі пропозиції визнанні тендерним комітетом відповідно до поданої ним тендерної документації укладається договір. І зміна умов укладеного договору між сторонами здійснюється за спеціальною процедурою відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч.1-2 ст. 101 ГПК України у процесі справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатковими поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього., апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, Відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд :

1.Рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2009 року у справі №24/270-23/151 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" - без задоволення.

2.Матеріали справи №24/270-23/151 повернути до Господарського суду м. Києва.