Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк ( далі по тексту –ДП "Донецька залізниця") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "СВ-ДІМ" ТОВ"Стройіммосистем" м. Запоріжжя ( далі по тексту –ДП "СВ-ДІМ" ТОВ "Стройіммосистем") про стягнення суми здійсненого фінансування у розмірі 8 565 934,78грн. та пені в розмірі 605,27 грн. –295,20 грн. за прострочення виконання зобов'язань згідно умовам Інвестиційної угоди № 2034/2010/12 від 08.02.2010 р. та 310,07 грн. за прострочення виконання зобов'язань згідно умовам Інвестиційної угоди б/н від 29.12.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на укладення між сторонами Інвестиційної угоди б/н від 29.12.2009 р. та Інвестиційної угоди № 2034/2010/12 від 08.02.2010 р., порушення відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за інвестиційними угодами, порушення відповідачем загального плану будівництва та графіку надання інвестиційних коштів за період січень-червень 2010 року, ст.ст. 11, 22, 526, 530, 611, 1166, 1187, 1190, 1192 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2010р. по справі № 10/291/10 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені позивачем у позові не підтверджені документально, а саме: платіжні доручення надані позивачем не стосуються інвестиційних угод, так як суми, які позивач просить стягнути, сплачені до укладання вказаних в позові угод.

Не погодившись з рішенням суду, ДП "Донецька залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2010 року по справі № 10/191/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП "Донецька залізниця". Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушив та невірно застосував норми матеріального права, а саме норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Наполягає, що між Залізницею та ВАТ "Інститут Дніпротранс" були укладені угоди № Д/ЛВОКДонецк-10242/НЮ від 11.03.2010 р., № Д/РПЧ-5-10318/НЮ від 17.03.2010 р., Д/РПЧ-12-10283/НЮ від 12.03.2010 р. на розробку конструктивної частини проекту, на розробку робочої документації, на виконання проектно-вишукувальних робіт для технологічного вокзального комплексу на Привокзальній площі та по вул. Артемівській у Київському районі м. Донецька,за яким Залізницею сплачено 310 000,00 грн. Договорів на підтвердження зазначеного не надав.

В судовому засіданні повноважні представники скаржника, позивача у справі, висловилися на підтримку своєї апеляційної скарги з підстав в ній викладених.

Відповідач не скористався наявним у нього процесуальним правом участі представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України; відзив на апеляційну скаргу не надіслав, клопотань по справі не заявив.

Оскільки судом апеляційної інстанції не визнавалася явка сторін обов'язковою, розгляд справи відкладався для надання можливості сторонам використати свої права, суд, у відповідності до ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за наявними в справі документами.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Донецька залізниця" та ДП "СВ-ДІМ" ТОВ "Стройіммосистем" були укладені Інвестиційні угоди б/н від 29.12.2009 року щодо реконструкції існуючого вокзалу станції Донецьк та за №2034/2010/12 від 08.02.2010 року щодо будівництва приміського пасажирського вокзалу та реконструкції станції Донецьк.

Предметом інвестиційної угоди №2034/2010/12 від 08.02.2010року щодо будівництва нового приміського пасажирського вокзалу та реконструкції станції Донецьк є реалізація інвестиційного проекту відповідно до умов інвестиційної угоди щодо реконструкції та будівництва об'єкту інвестування ( п.2.1). Метою вищевказаної угоди є залучення інвестицій для реконструкції та будівництва Об'єкту інвестування, введення його в експлуатацію та оформлення прав на частку кожної із Сторін в Об'єкті інвестування відповідно до умов цієї угоди ( п.2.5).

З метою виконання цієї Угоди Залізниця, за дорученням Міністерства транспорту та зв'язку України, виступає Замовником будівництва ( реконструкції) Об'єкту інвестування. Залізниця за погодженням з Інвестором здійснює: залучення підрядних організацій для виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних, землевпорядних, геодезичних, консультаційних та інших робіт, необхідних для реконструкції (будівництва) Об'єкту Інвестування; розрахунки з підрядними організаціями за виконані ними роботи, тощо ( п. 3.1.).

Реконструкція та будівництво Об'єкту Інвестування здійснюється поетапно. План-графік основних етапів реконструкції та будівництва здійснюється сторонами після розроблення робочої документації Об'єкту інвестування. Сторони зобов'язані дотримуватися затвердженого Плану-графіку і виконувати свої обов'язки за цією Угодою таким чином, щоб не виникало затримки у його виконанні (п. 3.5.Угоди).

Згідно з ч.2 п.4.1 угоди фінансування реконструкції, будівництва та облаштування об'єкту Інвестування за Угодами у повному обсязі, в тому числі (але не виключно) передпроектні, проектні та будівельно-монтажні роботи, погодження й затвердження ПКД, отримання необхідних дозволів, здійснення технічного та авторського нагляду, забезпечення Об'єкту Інвестування необхідними матеріалами та устаткуванням, оплату робіт та послуг, сплату податків та інших обов'язкових платежів, введення Об'єкта Інвестування в експлуатацію та інших витрат пов'язаних з реалізацією Інвестиційного проекту здійснюється виключно за рахунок Інвестора у розмірі 100% (сто відсотків) від необхідного обсягу.

Інвестор здійснює інвестування: шляхом фінансування будівництва Об'єкту інвестування, у томі числі через придбання цільових облігацій; шляхом виконання функцій генерального підрядника капітального будівництва. Залізниця здійснює інвестування шляхом: внесення права користування землею, виконання функцій замовника будівництва(реконструкції) ( п. 4.4. Угоди).

Затримка зі сторони інвестора фінансування (відносно графіка надання інвестиційних коштів) або зі сторони залізниці ( відносно календарного графіку фінансування будівництва) більш ніж на 120 днів є підставою для розірвання цієї угоди в односторонньому порядку ( п.4.7 угод).

За умовами п. 5.1.4. Угоди сторони зобов'язані окремо укласти договір генерального підряду в капітальному будівництві.

Відповідно до п.5.4.1 вищевказаної угоди, Інвестор зобов'язаний виконати, відповідно до затвердженого Загального плану будівництва, роботи з будівництва та реконструкції Об'єкта інвестування, розпочавши виконання зазначених робіт не пізніше 15 січня 2010 року та здати його в експлуатацію не пізніше 30 жовтня 2011 року шляхом підписання акту готовності об'єкту до експлуатації. Забезпечувати наявність грошових коштів згідно з графіком надання інвестиційних коштів( п.5.4.2).

Інвестор підтверджує та гарантує Залізниці, що має достатній досвід та є фінансово спроможнім забезпечити фінансування Проекту відповідно до цієї Угоди за рахунок власних коштів, та /або залучених Інвестором фінансових ресурсів, після набуття цією Угодою чинності(п. 7.2.4. Угоди).

Предметом інвестиційної угоди б/н від 29.12.2009 року щодо реконструкції існуючого вокзалу станції Донецьк є реалізація інвестиційного проекту відповідно до умов інвестиційної угоди щодо реконструкції та будівництва об'єкту інвестування згідно вимог УЄФА ( п.2.1).

Метою вищевказаної угоди є залучення інвестицій для реконструкції та будівництва Об'єкту інвестування, введення його в експлуатацію та оформлення прав на частку кожної із Сторін в Об'єкті інвестування відповідно до умов цієї угоди ( п.2.5).

З метою виконання цієї Угоди Залізниця виступає Замовником реконструкції(будівництва) Об'єкту інвестування. Залізниця за погодженням з Інвестором здійснює: залучення підрядних організацій для виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних, землевпорядних, геодезичних, консультаційних та інших робіт, необхідних для реконструкції (будівництва) Об'єкту Інвестування; розрахунки з підрядними організаціями за виконані ними роботи, тощо.

Згідно з ч.2 п.4.1 Угоди фінансування реконструкції, будівництва та облаштування об'єкту Інвестування за Угодами у повному обсязі, в тому числі (але не виключно) передпроектні, проектні та будівельно-монтажні роботи, погодження й затвердження ПКД, отримання необхідних дозволів, здійснення технічного та авторського нагляду, забезпечення Об'єкту Інвестування необхідними матеріалами та устаткуванням, оплату робіт та послуг, сплату податків та інших обов'язкових платежів, введення Об'єкта Інвестування в експлуатацію та інших витрат пов'язаних з реалізацією Інвестиційного проекту здійснюється виключно за рахунок Інвестора у розмірі 100% (сто відсотків) від необхідного обсягу.

Інвестор здійснює інвестування: шляхом фінансування будівництва Об'єкту інвестування, у томі числі через придбання цільових облігацій; шляхом виконання функцій генерального підрядника капітального будівництва. Залізниця здійснює інвестування шляхом: внесення права користування землею, виконання функцій замовника будівництва(реконструкції) ( п. 4.4. Угоди).

Затримка зі сторони інвестора фінансування (відносно графіка надання інвестиційних коштів) або зі сторони залізниці ( відносно календарного графіку фінансування будівництва) більш ніж на 120 днів є підставою для розірвання цієї угоди в односторонньому порядку ( п.4.7 угод).

За умовами п. 5.1.4. Угоди сторони зобов'язані окремо укласти договір генерального підряду в капітальному будівництві.

Відповідно до п.5.4.1 Угоди, Інвестор зобов'язаний виконати, відповідно до затвердженого Загального плану будівництва, роботи з будівництва та реконструкції Об'єкта інвестування, розпочавши виконання зазначених робіт не пізніше 15 січня 2010 року та здати його в експлуатацію не пізніше 30 жовтня 2011 року шляхом підписання акту готовності об'єкту до експлуатації. Забезпечувати наявність грошових коштів згідно з графіком надання інвестиційних коштів( п.5.4.2).

Розділом 8 обох угод сторони передбачили порядок та наслідки їх розірвання.

Так, угоду може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Залізниці у випадку істотного порушення Інвестором умов цієї угоди(п. 8.2. Угод).

Угоду може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Інвестора у випадку істотного порушення Залізницею умов цієї угоди(п. 8.3. угод).

Сторона, яка має підстави розірвати цю угоду керуючись п. 8.2 та 8.3 цього розділу Угоди, направляє іншій стороні письмове повідомлення ( рекомендований лист) про виникнення підстав для розірвання цієї Угоди ( Повідомлення про підстави для розірвання цієї Угоди) ( п.8.6 угод).

Сторона, яка допустила істотне порушення умов Угоди, у відповідності до п.8.2 та 8.3 цього розділу, упродовж 30 (тридцяти) днів з дати отримання повідомлення, повинна усунути зазначені порушення умов. Жодна із сторін не має права в односторонньому порядку у повному обсязі або частково відмовитись від цієї Угоди, за виключенням випадків одностороннього розірвання однією із сторін цієї Угоди, у порядку та на умовах передбачених цією угодою та законодавством України, у разі вчинення істотного порушення умов цієї угоди іншою стороною ( п.п.8.7,8.8 угод).

Згідно з п.9.2 угод кожна із сторін зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки та витрати ( за виключенням упущеної вигоди), понесені іншою стороною в результаті невиконання або неналежного виконання винною стороною своїх зобов'язань та гарантій за цією угодою, а також сплати штрафних санкцій, передбачені цією Угодою.

За порушення передбачених Загальним планом будівництва та реконструкції строків (за угодою від 08.02.2010 р.) Планом-графіком основних етапів будівництва та реконструкції(за угодою від 29.12.2009 р.) за умови відсутності перешкод та своєчасного надання залізницею фінансування та усіх необхідних документів, передбачених Угодою, Інвестор сплачує на користь залізниці пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення( п.9.3.Угод).

Строк дії угоди починається з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та триває до 01.06.2012 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цієї угодою ( п.п.15.1, 15.2 угод).

Позивач наполягає, що станом на 01.07.2010 р. відповідачем не розпочаті роботи з реалізації інвестиційних проектів, тобто наявний факт порушення Загального плану будівництва та Графіку надання інвестиційних коштів в січні-червні 2010 р. за договором № 2034/2010/12 від 08.02.2010 р.; факт порушення Загального плану будівництва та Графіку надання інвестиційних коштів в січні-червні 2010 р. за договором б/н від 29.12.2010 р. Зазначає, що за Угодами здійснено фінансування в розмірі 8 565 329,51 грн.

Претензією № Н37-10/813 від 13 травня 2010 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням, що станом на 22.03.2010 року ДП "СВ-ДІМ" ТОВ "Стройіммосистем" не розпочаті роботи з реалізації інвестиційних проектів згідно інвестиційних договорів від 08.02.2010 р. та від 29.12.2009 р., тобто має факт порушення Загального плану будівництва та Графіку надання інвестиційних коштів в січні та лютому 2010 року. Вимагав перерахувати на рахунок Залізниці суму здійсненого фінансування у розмірі 8565329грн.51коп. та пеню в розмірі 291,18 грн. за прострочення виконання зобов'язання. Позивач наполягає, що претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства слід зазначити наступне.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611. Цивільного кодексу України (435-15) , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми здійсненого фінансування у розмірі 8 565 934,78грн. та пені в розмірі 605,27 грн. –295,20 грн. за прострочення виконання зобов'язань згідно умовам Інвестиційної угоди № 2034/2010/12 від 08.02.2010 р. та 310,07 грн. за прострочення виконання зобов'язань згідно умовам Інвестиційної угоди б/н від 29.12.2010 р., позивач посилається на Цивільний кодексу України (435-15) , зокрема, ст. 1166 "Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду"; ст.1187 "Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", ст.1190 "Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами", ст.1192 "Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого".

Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обґрунтування заявленого позову статтями 1166, 1187, 1190, 1192 Цивільного кодексу України є невірним способом захисту права, з огляду на правовідносини, що виникли між сторонами за Інвестиційними угодами.

З позову вбачається, що позивач суму 8 565 329,51 грн. вважає збитками, які вимагає до стягнення.

За умовами ст. 22 Цивільного кодексу України,особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб (відсутність причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача); вина боржника.

Отже позивач, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Як зазначено ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором.

При зверненні з позовом позивач наполягав на здійсненні фінансування у розмірі 8 565 329,51грн. На підтвердження зазначеного надав розрахунки сум позову, пені; розрахунок основного боргу, викладений шляхом перелічення видів робіт з зазначенням сум; інформацію (реєстр) стосовно договорів, укладених з організаціями на виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт, пов'язаних з реконструкцією існуючого вокзалу станції Донецьк; копії актів здавання-приймання та копії платіжних доручень.

Вказані документи не є підтвердженням здійснення позивачем фінансування, яке мало бути проведено відповідачем на виконання інвестиційних угод від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010 р., з огляду на те, що:

- реєстр договорів не може бути підтвердженням укладення договорів, копії договорів до справи позивачем не надавалися;

- більшість договорів, зазначених в реєстрі, укладені до моменту укладення сторонами інвестиційних угод від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010 р. (з 01 червня 2008 року);

- копії платіжних доручень, оплата за якими здійснена з посиланням на договори, укладені після укладення інвестиційних угод від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010 р., не мають відмітки банківської установи про проведення платежу; банківські виписки про списання з рахунку позивача коштів на виконання вказаних платіжних доручень до справи не надавалися;

- в жодному з наданих позивачем документів відсутнє посилання на те, що він якимось чином стосується виконання інвестиційних угод від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010 р.;

- не надано доказів невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за інвестиційними угодами від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010р.

Крім того, відповідно до п. 3.1. інвестиційних договорів Залізниця здійснює залучення підрядних організацій для виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних, землевпорядних, геодезичних, консультаційних та інших робіт, необхідних для реконструкції (будівництва) Об'єкту Інвестування; розрахунки з підрядними організаціями за виконані ними роботи, тощо.

Позивач не надав доказів на підтвердження факту порушення відповідачем зобов'язання за інвестиційними угодами від 29.12.2009 р. та від 08.02.2010 р.; не довів понесення позивачем збитків в розмірі 8 565 329,51 грн. та наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та наявністю збитків у позивача.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження скаржника про неповне з’ясування обставин справи господарським судом при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2010 року ( підписане 04.11.2010 року) по справі №10/291/10 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2010 року ( підписане 04.11.2010 року) по справі №10/291/10 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2010 року ( підписане 04.11.2010 року) по справі №10/291/10 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надруковано 5пр.:позивачу-1пр., відповідачу-1пр., у справу –1пр., ДАГС-1пр., ГСЗО-1пр.