КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явився.;
від відповідача – Фіалко Н.В.
від ВДВС – не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородська міська рада
на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2010
у справі № 3/319-08 ( .....)
за позовом Відділ Комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради
до Вишгородська міська рада
третя особа позивача
третя особа відповідача
про розірвання договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, які підлягають продажу за конкурсом
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2009 року у справі № 3/319-08 позов задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу від 24.06.2008 року, розірвано договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, від 24.06.2008 року, стягнуто з Вишгородської міської ради на користь Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради – 46955,12 грн. штрафу, 14461,68 грн. пені, 614,32 грн. державного мита та 81,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1900,00 грн. компенсації за проведення незалежних експертних оцінок по об'єктам та 25224,48 грн. штрафних санкцій у розмірі 10% від вартості об’єктів за ненадходження в бюджет розвитку міста.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009 року у справі № 3/319-08, яке набрало законної сили господарським судом 26.05.2009 року було видано відповідний наказ.
29.10.2010 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача (боржника) надійшла скарга № 2-28/1376 від 25.10.2010 року на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови про накладення арешту разом з заявою про поновлення строків подання скарги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2010 року розгляд скарги Вишгородської міської ради на дії органу ДВС разом з заявою про поновлення строків подання скарги призначено на 23.11.2010 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 3/319-08 заяву Вишгородської міської ради про поновлення строків подання скарги на дії ДВС залишено без задоволення. Скаргу Вишгородської міської ради на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області залишено без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Вишгородська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 3/319-08 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.01.2011 року.
В судове засідання 17.01.2011 року представник позивача та ВДВС не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та ВДВС, враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення представника відповідача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2009 року у справі № 3/319-08 позов задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу від 24.06.2008 року, розірвано договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, від 24.06.2008 року, стягнуто з Вишгородської міської ради на користь Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради – 46955,12 грн. штрафу, 14461,68 грн. пені, 614,32 грн. державного мита та 81,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1900,00 грн. компенсації за проведення незалежних експертних оцінок по об'єктам та 25224,48 грн. штрафних санкцій у розмірі 10% від вартості об’єктів за ненадходження в бюджет розвитку міста.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009 року у справі № 3/319-08, яке набрало законної сили господарським судом 26.05.2009 року було видано відповідний наказ.
29.10.2010 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача (боржника) надійшла скарга № 2-28/1376 від 25.10.2010 року на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови про накладення арешту разом з заявою про поновлення строків подання скарги.
В обґрунтування своєї скарги відповідач (скаржник) зазначає, що постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про арешт коштів боржника від 30.08.2010 року № 14339391 накладено арешт на кошти скаржника (відповідача) в межах суми 62112,97 грн., проте такі дії державного виконавця відповідач вважає незаконними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.
У заяві про поновлення строків подання скарги на дії державного виконавця відповідач зазначає, що оскаржувана постанова від 30.08.2010 року № 14339391 направлена на його адресу 19.09.2010 року, а отримана ним 21.09.2010 року. При цьому, скаржник зазначає, що в межах строків для оскарження дій ДВС звернувся до господарського суду Київської області з відповідним позовом, за наслідками розгляду якого останнім винесено ухвалу від 04.10.2010 року № 02-03/1464/7 про відмову у прийнятті позовної заяви.
Приписами частини першої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.03р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03)
передбачено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК (1618-15)
і ГПК (1798-12)
, та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК (1618-15)
і ГПК (1798-12)
, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст. 5 ЦПК - про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і гл. 14 ЦПК (1618-15)
- щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов’язків; статей 90, 93 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; гл. 20 ЦПК (1618-15)
- про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК (1618-15)
- щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК (1798-12)
тощо.
Згідно частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, вчинені оскаржувані дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відбулись 30.08.2010 року і про них було відомо відповідачу 21.09.2010 року, при цьому останній звернувся із скаргою на дії ДВС до суду першої інстанції щодо їх оскарження тільки 29.10.2010 року, тобто із пропущенням встановленого ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку на їх оскарження.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів в заяві скаржника про поновлення строків подання скарги на дії ДВС господарським судом не вбачає наявності поважних причин пропуску скаржником строків подання скарги на дії ДВС, оскільки порядок оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої зазначені дії не можуть оскаржуватися в порядку позовного провадження.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного та обгрунтованого висновку про те, що заява скаржника про поновлення строків подання скарги на дії ДВС задоволенню не підлягає, а скарга на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області підлягає поверненню без розгляду у зв’язку із пропущенням встановленого ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку на їх оскарження.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 3/319-08 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам та ВДВС.
19.01.11 (відправлено)