ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
13.01.2011 року Справа № 31/233-10
|
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Головко В.Г.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю прокурора: Дзюба В.В. (дов. № 2191 від 01.10.2010 р.)
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1(дов. № 2725 від 20.12.10 р.)
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010 р. у справі № 31/233-10
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.07.2010 р. у справі № 31/233-10 (суддя Єременко А.В.), яке підписано 29.07.2010 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 159.
Вказаним рішенням визнано за Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літ.А-1 склад загальною площею 681,м2, Під.А-1 підвал, літ.а –вхід в підвал, літ.а1 –приямок, літ.а2 –вхід в підвал, літ.а3 - рампа з навісом, літ.а4 –пандус з навісом, літ.а5 –навіс, літ.а6 –навіс; літ.Б-1 –диспетчерська загальною площею 7,9 м2; літ.АЗ –2 АБК загальною площею 723,9 м2, аз –ганок, аз1 –ганок, аз2 –ганок, аз3 –ганок; літ.АЖ –1 цех загальною площею 423,5 м2; № 1 ворота, № 2 ворота, № 3 ворота, № 4 огорожа, № 5 огорожа, № 6 сходи без акту вводу в експлуатацію.
Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення, оскільки про існування оспорюваного рішення прокуратурі Бабушкінського району стало відомо 08.11.10 р., під час ознайомлення з матеріалами господарської справи № 2/76-09, про що свідчить заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 01.12.2010 р., поновив прокурору Бабушкінського району м. Дніпропетровська пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги і призначив справу до розгляду.
Прокурор також просить у скарзі скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові, оскільки вважає, що вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
Скаржник зазначає у скарзі, що, відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на об’єкти будівництва, що підлягають вводу в експлуатацію, виникає з моменту прийняття його в експлуатацію.
Прокурор вважає, що рішення суду винесене без врахування порядку введення самовільно збудованих об’єктів нерухомого майна в експлуатацію, що є єдиною підставою у розумінні ст. 331 ЦК України для визнання права власності на майно.
Судом не з’ясовано чи звертався позивач до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії, що підтверджувало б досудовий та законодавчо передбачений (законний) порядок врегулювання предмету спору, та чи перевірялись всі необхідні вимоги до об’єкту нерухомості, наявність яких може встановити лише комісія у складі, передбаченому законодавством.
Органи, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об’єкта були позбавлені можливості виконання свого головного обов’язку, передбаченого п. 30 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що стосується перевірки готовності об’єкта до експлуатації та відсутності можливості об’єкта в подальшому створити загрозу життю та здоров’ю людей.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп суду, вчинений на звороті ухвали від 16.12.2010 р. у лівому нижньому куті першого примірника, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документів, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена; не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Неявка відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 31.08.09 р., на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур" нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а саме: склад літ.А (незавершене будівництво 91% готовності), загальною площею 681,0 м2, літ.а,а2 –вхід в підвал, літ.а1 –приямок, літ.а3 –рампа з навісом, літ.а4 –пандус з навісом; диспетчерська літ.Б (незавершене будівництво 91% готовності), площею 7,9 м2; АБК літ.А3 (незавершене будівництво 82% готовності), загальною площею 744,8 м2, літ.аз, аз1, аз2, аз3 –ганки; цех літ.АЖ (незавершене будівництво 89% готовності), загальною площею 432,9 м2, літ.АЄ –вбиральня, №1-5 –огорожа, №6 –сходи, розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,5223 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0100. Вказане нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності.
Факт передачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 31.08.09 р. підтверджується актом приймання передачі нерухомого майна від 31.08.09 р,. підписаним сторонами даного договору.
Право власності позивача на нерухоме майно придбане за договором купівлі-продажу від31.08.09 р., зареєстровано комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.10.2009 р., № 24056722.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Набувши право власності на незавершені будівництвом об’єкти нерухомого майна по вул. Героїв Сталінграду, 159 у м. Дніпропетровськ, станом на 04.02.2010 р. позивач завершив будівництво належного йому на праві власності нерухомого майна.
Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого за замовленням позивача КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" за станом на 04.02.2010 р. будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, складаються з : літ.А-1 склад загальною площею 681,м2, Під.А-1 підвал, літ.а –вхід в підвал, літ.а1 –приямок, літ.а2 –вхід в підвал, літ.а3 - рампа з навісом, літ.а4 –пандус з навісом, літ.а5 –навіс, літ.а6 –навіс; літ.Б-1 –диспетчерська загальною площею 7,9 м2; літ.АЗ –2 АБК загальною площею 723,9 м2, аз –ганок, аз1 –ганок, аз2 –ганок, аз3 –ганок; літ.АЖ –1 цех загальною площею 423,5 м2 та підлягають введенню в експлуатацію.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Добудова вказаних вище об’єктів нерухомого майна є самочинним будівництвом, оскільки виконане без належного дозволу та належно затвердженого проекту.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Законом України "Про основи містобудування" (2780-12)
передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування. З дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови. Відповідно до ст.ст. 7, 8, 14 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дніпропетровська міська рада здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів та проводить роботи з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів затверджений Постановою КМУ від 22 вересня 2004 р. № 1243 (1243-2004-п)
. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає в підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі –закінченні будівництвом об’єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Відповідно до п. 8 вказаного Порядку (1243-2004-п)
робоча комісія, створена у відповідності до п. 6 Порядку (1243-2004-п)
, повинна перевірити відповідність архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об’єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження.
Відповідно до п. 13 Порядку (1243-2004-п)
замовник зобов’язаний після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об’єкта, а по об’єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом 5 днів до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що визначені у пункті 11 цього Порядку (1243-2004-п)
, з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язаний протягом 10 днів після надходження звернення від замовника утворити відповідно до цього Порядку (1243-2004-п)
державну приймальну комісію.
Згідно п. 19, 20 Порядку (1243-2004-п)
замовник, генеральний підрядник разом із генеральним проектувальником подають державній приймальній комісії проектну та виробничу документацію, пред’являють виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання та документальне підтвердження відповідності виконаних робіт вихідним даним на проектування об’єкта. На закінченому будівництвом об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання.
Згідно з ч..1,4 ст. 22 Закону "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову чи знесення будинків та споруд.
Статтею 18 Закону "Про основи містобудування" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
Відповідно до ст. 301 Закону "Про планування і забудову територій" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (1243-2004-п)
визначається Кабінетом Міністрів відповідно до закону.
ДО 01.01.2009 р. був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМ від 22.09.2004 р. № 1243 (1243-2004-п)
, яким визначалися основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва; з 01.01.2009 р. механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів установлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою КМ від 08.10.2008 р. № 923 (923-2008-п)
.
Згідно з ч. 1,2 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення по даній справі і задовольняючи позов не врахував вище вказані норми матеріального права, неповно з’ясував обставини справи, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягала застосуванню, та передчасно дійшов висновку про наявність підстав длязадоволення позовних вимог.
Порушення та неправильне застосування норм матеріального права призвело до прийняття неправильного рішення, що згідно ст. 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010 р. у справі № 31/233-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
|
Головуючий
Судді:
|
Р.М. Бахмат
Л.О. Лотоцька
В.Г. Головко
|
постанова виготовлена в повному обсязі 17.01.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко