Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, б/н від 09.12.10 р. (вхід. № місцевого суду 6969(н) від 09.12.10 р.)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2010 р.

за скаргою СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції

у справі № 6/14-223 (суддя –Шумський І.П.)

за позовом Фізичної особи –суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Чортків, Тернопільська область

до Фізичної особи –суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Чортків, Тернопільська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача – Госпрозрахунковий ринок Чортківського РайСТ, м. Чортків, Тернопільська область

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явились;

від відповідача: не з"явились;

третя особа: не з"явились;

ВДВС Чортківського РУЮ: не з"явились;

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2010 р. у справі №6/14-223 відмовлено в задоволенні скарги СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_2, не погодившись з винесеною ухвалою, подала апеляційну скаргу, б/н від 09.12.2010 р. (вхід. № місцевого суду 6969(н) від 09.12.10 р.), в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм чинного законодавства та з неповним з"ясуванням обставин справи, а саме:

Судом, на думку Скаржника, не взято до уваги того, що ще до винесення рішення по справі №6/14-223 про виселення з орендованого приміщення, він звертався із позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу до Чортківського районного суду, проте останній виніс рішення про відмову у позовних вимогах (апеляційний суд Тернопільської області ухвалою від 14.10.10 р. підтримав рішення Чортківського районного суду). Відтак, керуючись п. 8 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження"Скаржник звернувся із скаргою до суду про зупинення ходу виконавчого провадження, оскільки примусове звільнення з орендованих приміщень не дало б можливості Скаржнику провести будівельно-технічну експертизу, висновок якої є вагомим доказом у зверненні до суду про стягнення затрачених коштів на капітальний ремонт та реконструкцію орендованих приміщень.

Як вказує Скаржник, судом проігноровано, що його неодноразові звернення по справі до Відділу ДВС Чортківського РУЮ про зупинення виконавчого провадження, не дали жодних результатів. Крім цього, суд проігнорував, що Скаржник неодноразово повідомляв Відділ ДВС Чортківського РУЮ про перевірку фактів незаконного продажу орендованого приміщення, що велась з боку Чортківської районної прокуратури та Тернопільської обласної прокуратури. Тобто, заявник вважає, що саме бездіяльність Відділу ДВС змусила його звернутись до суду про зупинення виконавчого провадження.

Також, Скаржник вказує, що суд при винесенні ухвали не прийняв до уваги докази а саме: відповіді на заяви Скаржника до Генеральної прокуратури України від 05.10.2010 р. за №19-р та Адміністрації Президента України від 08.10.2010 р. за №22/121765-19 про перевірку по факту незаконного продажу орендованого приміщення. Неправдиві факти та підробка документів призвели до винесення рішення про виселення Скаржника із орендованого приміщення, що позбавило його не тільки права на оренду але й на викуп даного приміщення. Таким чином, в силу певних обставин, Скаржник просив суд призупинити хід виконавчого провадження про його виселення із орендованого приміщення до з"ясування усіх перелічених обставин.

Наведене вище, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області, просить відкласти виконавче провадження за №6/14-223 до вияснення всіх обставин, пов"язаних із спірним приміщенням.

11.01.2011 р. в канцелярію суду від Госпрозрахункового ринку Чортківського РайСТ та СПД-ФО ОСОБА_3 надійшли телеграми, в яких останні вказують, що погоджуються з оскаржуваною ухвалою та просять відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

12.01.2011 р. в канцелярію суду від СПД-ФО ОСОБА_2 надійшла телеграма (вхід. № суду 41 від 12.01.2011 р.), в якій остання просить перенести слухання справи в зв"язку з хворобою.

Дане клопотання судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду відхиляється, як документально необґрунтоване.

Враховуючи те, що додаткових доказів по справі не поступало, судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах в межах строків, встановлених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2010 року у справі № 6/14-223 (а.с.7-8) (яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р.)) позов задоволено: зобов’язано фізичну особу –підприємця ОСОБА_2, м. Чортків Тернопільської області звільнити нежитлові приміщення, а саме: 1-21 півпідвал площею 9,9 кв. м., 1-22 півпідвал площею 32,6 кв. м., 1-23 півпідвал площею 10,2 кв. м., які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по вул. Ринок, 20 в м. Чорткові, зазначеного в генплані під літерою "А", передавши їх фізичній особі –суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Чортків Тернопільської області. Стягнуто з ФО-підприємця ОСОБА_2 на користь ФО-підприємця ОСОБА_3 85,00 грн. сплаченого мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення від 26.03.2010 р. по справі №6/14-223 місцевим господарським судом видано наказ про стягнення судових витрат та наказ про звільнення нежитлового приміщення.

10.06.2010 р. Відділом ДВС Чортківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по вищезазначених наказах (а.с.54, 58).

Постановою органу ВДВС Чорткіського РУЮ від 05.07.2010 р. виконавче провадження було зупинено в зв"язку з оскарження постанови в касаційному порядку (а.с.55). 03.09.2010 р. виконавче провадження про примусове звільнення приміщення поновлено (а.с.56).

Із скарги Боржника вбачається, що останній просить призупинити виконавче провадження, посилаючись при цьому на п. п. 4, 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"до закінчення провадження у господарській справі №8/84-1779 за позовом СПД ОСОБА_2 до Чортківського госпрозрахункового ринку Чортківського районного споживчого товариства, третьої особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 18 585,46 грн. за проведений капітальний ремонт та реконструкцію в орендованих приміщеннях, оскільки СПД ОСОБА_2 заявлено клопотання про проведення в приміщенні по вул. Ринок, 20 в м. Чорткові експертизи. Доказів призначення такої експертизи не подані ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду.

При перегляді ухвали Господарського суду Тернопільської області від 02.12.10 р. в апеляційному порядку судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"- виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі (606-14) , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону (606-14) підлягають примусовому виконанню.

Скаржник в обґрунтування своїх вимог посилається на п.п. 4, 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

З скарги на дії ДВС та апеляційної скарги не вбачається підстав для зупинення виконання судового рішення. Крім цього, як вірно зазначено місцевим господарським судом, що згідно ст. 121-1 ГПК України зупинення виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції, а не місцевий господарський суд, який прийняв рішення та видав наказ.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними іншими засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що згідно п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"неможливе проведення виконавчого провадження оскільки, оспорюються Позивачем відшкодування компенсації за проведений капітальний ремонт та реконструкцію в орендованих приміщеннях, позов за нововиявленими обставинами, розгляд заяви про порушення кримінальної справи за фактом незаконного продажу та факту злочину, що є підставою для відстрочення виконавчого провадження, що проігноровано місцевим господарським судом.

Дані твердження судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими, з огляду на те, що відсутні правові підстави, встановленні ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"для зупинення виконавчого провадження по виконанню наказів по справі №6/14-223. Підстави зупинення виконавчого провадження чітко регламентовані нормами даної статті.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2010 р. у справі №6/14-223 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, б/н від 09.12.10 р. (вхід. № місцевого суду 6969(н) від 09.12.10 р.) - без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 6/14-223 повернути Господарському суду Тернопільської області.