Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвська М.В.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Будівельне управління-62"(надалі ЗАТ "Будівельне управління-62") за № 343 від 01.11.2010р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2010р.

у справі № 29/116 (10)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (надалі ТзОВ "Дельтабуд"), м. Городок

до відповідача: ЗАТ "Будівельне управління-62", м. Новий Розділ

про стягнення 127 923,60 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача –Богаєць Д.М.–директор, Краснопольський В.О.- представник

від відповідача –турчин Я.М., Гриник Г.М., Соболевська Д.Р.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2010р. у справі № 29/116 (10) задоволено позовні вимоги ТзОВ "Дельтабуд": стягнуто з ЗАТ "Будівельне управління-62" користь на ТзОВ "Дельтабуд" 127923,60 грн. заборгованості, 1672,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заяву ЗАТ "Будівельне управління-62" про відстрочку виконання рішення суду відхилено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, оскільки матеріалами справи доведено виконання позивачем умов договору, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 127923,60 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення; відповідачем не подано доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

ЗАТ "Будівельне управління-62" подано апеляційну скаргу за № 343 від 01.11.2010 року, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення 71396,68 грн. та прийняти нове рішення у справі, оскільки судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Окрім цього, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що розмір визнаних відповідачем до оплати робіт в сумі 93268,80 грн. визначено за мінусом 1,1% (24012,00 грн.) від всієї вартості виконаних підрядних робіт, як відшкодування витрат Генпідрядника за його послуги згідно з листом Держбуду України від 31.03.1998 року за № 7/133 (v_133241-98) ; судом не прийнято до уваги докази на підтвердження отримання ТзОВ "Дельтабуд"від ЗАТ "БУ-62"матеріалів загальною вартістю 36741,78 грн. за договорами № 11 від 08.04.2008 року та № 11-1 від 15.09.2008 року, про що свідчить відсутність в мотивувальній частині судового рішення доводів щодо відхилення цих доказів.

ТзОВ "Дельтабуд"подано відзив на апеляційну скаргу від 10.01.2011 року, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між ЗАТ "Будівельне управління-62" та ТзОВ "Дельтабуд" укладено договір № 11 від 08.04.2008 року на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 1-й блок-секції 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м. Львові та договір № 11-1 від 15.09.2008 року на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 2-й та 3-й блок-секціях 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м. Львові.

За умовами цих договорів генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) приймає на себе зобов’язання своїми силами, відповідно до проекту, в межах договірної ціни виконати наступні внутрішні сантехнічні роботи в 1-й, 2-й та 3-й блок –секціях 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м. Львові та здати їх в обумовлені в договорі терміни.

Відповідно до п. 1.2. Договору генпідрядник зобов’язується прийняти вище перераховані в п. 1.1. Договору роботи та оплатити їх.

Згідно п. 3.4. Договору оплата за виконанні роботи проводиться протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов договору № 11-1 від 15.09.2008 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. на суму 332294,40 грн. та акт № 6 за грудень 2009 р. приймання виконаних підрядних робіт на суму 332294,40 грн.

Актом державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 18.12.2008 р., будинок по вул. Стрийська, 85 Б, у м. Львові, у встановленому законом порядку було прийнято в експлуатацію. Акт було затверджено рішенням Львівської міської ради від 26.12.2008 р.

Листом від 13.09.2010 р. №237 Західне Управління капітального будівництва Міністерства Оборони України підтверджує належне виконання робіт з монтажу систем опалення, холодного та гарячого водопостачання і каналізації в 1-й, 2-й та 3-й блок –секціях 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м. Львові.

Однак, станом на день звернення до місцевого господарського суду з позовом розрахунок відповідачем не проведено в повному обсязі, сума заборгованості становить 127923,60 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки матеріалами справи доведено виконання позивачем умов договорів, вимога позивача про стягнення з відповідача 127923,60 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційної інстанції на той факт, що позивач отримав від відповідача матеріали для виконання робіт загальною вартістю 36741,78 грн. не заслуговують на увагу суду, оскільки не стосуються предмету спору. Факт придбання будівельних матеріалів позивачем у відповідача, що не заперечується позивачем, породжує виникнення між сторонами відносин купівлі - продажу та не має жодного відношення до відносин за укладеними між сторонами у справі договорами підряду. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на лист Держбуду України від 31.03.1998 року за № 7/133 (v_133241-98) як на підставу зменшення суми заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний характер та згідно листа відшкодуванню підлягають лише витрати за надання генпідрядником певних послуг підряднику, у даному випадку позивачу.

Щодо клопотання відповідача у суді першої інстанції про відстрочку виконання рішення суду строком на три місяці у зв’язку з скрутним фінансовим становищем, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження даних обставин.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б спростували вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2010 року прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення господарського суду львівської області від 15.10.2010 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в господарський суд Львівської області.