22/178 Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій щодо оплати виконаних робіт згідно договору - 12.01.2011 Прийняття

Позов, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог заявлено про стягнення з ТОВ "Лотуре-Агро на користь ТОВ "ВВС Восход-Агро" на підставі договору відступлення права вимоги № 1 від 06.03.2009 р. 107 744,00 грн. основного боргу за договором № 422/хоз від 27.09.2008, 10 957,30 грн. пені, 2 309,78 грн. інфляційних нарахувань, 7 159,15 грн. 3%.

Своє право на звернення з цим позовом до суду ТОВ "ВВС Восход-Агро" обґрунтовує тим, що ТОВ "Кріт Плюс", яке виконало за завданнями відповідача обумовлені договором № 422/хоз роботи, відступило позивачу право вимоги заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов’язку з оплати виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.178) проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав доказів про направлення відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов’язанні, що лист відповідача № 240 від 19.05.2009, на який позивач послався як на доказ отримання відповідачем такого повідомлення є безпідставним, оскільки в цьому листі не зазначено ні договору, за яким виникли зобов’язання у відповідача перед ТОВ "Кріт Плюс", ні самого розміру заборгованості.

Крім того, відповідач вважає, що договір № 422/хоз не можна вважати укладеним, оскільки між його сторонами не відбулося погодження договірної ціни у Протоколі погодження договірної ціни, як то передбачено п. 5.1 цього договору.

Крім того, відповідач посилається на те, що підпис уповноваженої особи на актах здачі-приймання виконаних АХР, наданих позивачем суду, з боку відповідача відсутній, що генеральний директор відповідача, який підписував договір № 422/хоз, не підписував ні технічних завдань, ні актів здачі-приймання робіт і не уповноважував жодну особу брати участь у такій господарській операції, а тому твердження позивача про існування у відповідача боргу є безпідставними та не підтверджуються документально.

На акт звірки взаєморозрахунків, копія якого міститься в матеріалах справи, посилатися як на доказ неможливо, оскільки суду не надано його оригіналу, а відповідач такого акту не отримував і не підписував. Крім того, такий акт не є первинним документом, складеним за результатами здійснення господарської операції, який підтверджує наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін, а є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Щодо вимог про стягнення пені, відповідач вважає, що строк позовної давності позивачем пропущений, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2010 у справі № 22/178 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 107 744 грн. основного боргу, 2 309, 78 грн. інфляційних збитків, 6 347, 56 грн. 3% річних, 1 365, 93 грн. судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Задовольняючи вимоги в частині стягнення суми основного боргу, суд першої інстанції визнав доведеними факти виконання робіт за договором № 422/хоз від 27.09.2008 та прийняття їх відповідачем та виходив з відсутності доказів оплати відповідачем цих робіт як на користь нового кредитора, так і на користь первісного кредитора.

Вимоги в частині стягнення інфляційних зобов’язань, враховуючи наявне прострочення сплати за виконані роботи, задоволені за розрахунком позивача в повному обсязі.

Часткове задоволення вимог в частині стягнення 3% річних пов’язано з тим, що нарахування пені та 3% річних проводились позивачем на кожний наступний місяць, в порушення умов п. 5.3 договору № 422/хоз, не у відношенні простроченої суми а у відношенні суми боргу, нарахованої пені, інфляційних збитків та 3% річних у минулому місяці, що не узгоджується з жодною нормою чинного законодавства які регулюють нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних (ст. 549, 625 ЦК України).

Відмова в задоволенні вимог в частині стягнення пені пов’язано з пропуском позивачем строку позовної давності щодо таких вимог, на що у відзиві на позовну заяву послався відповідач.

Не погоджуючись з рішенням, ТОВ "Лотуре-Агро" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду міста Києві від 05.11.2010 у справі № 22/178 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач вважає, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини справи, докази по справі, не врахував доводів відповідача, що мають істотне значення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою від 03.12.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначений на 12.01.2011.

Позивач представника в судове засідання не направив, про причини неявки представника суду не повідомили.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представника позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

За правилами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

06.03.2009 ТОВ "Кріт Плюс" як Первісний кредитор та ТОВ "ВВС Восход-Агро" як Новий кредитор уклали договір про відступлення права вимоги № 1, за яким ТОВ "Кріт Плюс" передало, а ТОВ "ВВС Восход-Агро" прийняло право вимоги, що належить ТОВ "Кріт Плюс", і став кредитором за Договором на виконання авіаційно-хімічних робіт, укладеним між ТОВ "Кріт Плюс" та ТОВ "Лотуре-Агро".

За умовами зазначеного договору позивач одержав право (замість ТОВ "Кріт Плюс") вимагати від ТОВ "Лотурье-Агро" належного виконання всіх зобов’язань за Договором на виконання авіаційно-хімічних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту від 06.03.2009 прийому-передачі документації по договору № 1 про відступлення права вимоги (а.с.39), ТОВ "Кріт Плюс" як Первісний кредитор згідно п. 3.1 договору про відступлення права вимоги № 1 від 06.03.2009 здав, а ТОВ "ВВС Восход-Агро" як Новий кредитор прийняв документи, які підтверджують заборгованість ТОВ "Лотурье-Агро" перед ТОВ "Кріт Плюс" за Договором № 422/хоз на виконання авіаційно-хімічних робіт від 27.09.2009, згідно наведеного в акті переліку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу відповідача, що копія акту звірки розрахунків, якому відповідач дає оцінку як неналежному доказу у відзиві на позов і у апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутня, що не впливає на вирішення спору сторін по суті.

За правилами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, але якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, Повідомленням про відступлення права вимоги від 06.03.2009 (а.с.40) ТОВ "Кріт Плюс" повідомила ТОВ "Лотуре-Агро", що за договором про відступлення права вимоги № 1 від 06.03.2009 відступило підприємству ТОВ "ВВС Восход-Агро" право вимоги боргу, що виник на підставі п. 1.1 та п. 1.2 Договору № 422/хоз на виконання авіаційно-хімічних робіт від 27.09.2009, укладеного між ТОВ "Лотуре-Агро" та ТОВ "Кріт Плюс", в зв’язку з чим сума боргу у розмірі 107 744 грн. підлягає сплаті ТОВ "ВВС Восход-Агро".

Факт одержання зазначеного Повідомлення відповідачем підтверджується його листом на адресу позивача від 19.05.2009 № 240 (а.с.87).

Відповідач вважає зазначений лист неналежним доказом на підтвердження факту попередження його про заміну кредитора у зобов’язанні за договором № 422/хоз, оскільки в ньому не зазначено ні договору, за яким виникли зобов’язання у відповідача перед ТОВ "Кріт Плюс", ні самого розміру заборгованості, в той час як в відповідача з ТОВ "Кріт-плюс" існували і інші договори на виконання авіаційно-хімічних робіт, копію одного з яких відповідач долучив до матеріалів справи.

Проте, зазначені заперечення відповідача до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що спростовуються змістом Повідомлення від 06.03.2009 про відступлення права вимоги, наведена інформація в якому не дає підстав піддавати сумніву, що відступлене грошове зобов’язання відповідача виникле саме за умовами Договору № 422/хоз.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що Повідомленням від 06.03.2009 позивач повідомив його про відступлення права вимоги за якимось іншим договором, зокрема, тим, копію якого долучено відповідачем до матеріалів справи.

При цьому, колегією суддів береться до уваги, що, як вбачається з тексту листа від 19.05.2009 № 240, проти наявності боргу, про який його повідомлено ТОВ "Кріт Плюс", та його розміру відповідач не заперечив і сумнівів щодо підстав його виникнення не висловив.

Отже, матеріали справи містять належні докази повідомлення відповідача про перехід права вимоги за договором № 422/хоз, тому, на думку колегії суддів, у відповідача відсутні правові підстави скористатися належним боржнику за умовами ст. 517 ЦК України правом не виконувати обов’язок за цим договором позивачу як новому кредитору.

За правилами ст. 519 ЦК України вимога, що її передає первісний кредитор новому кредитору, має бути дійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, що є предметом стягнення у цій справі, виникла з умов укладеного 27.09.2008 між ТОВ "Кріт Плюс" як Виконавецем та ТОВ "Лотуре-Агро" як Змовником договору № 422/хоз на авіаційно-хімічні роботи (далі Договір № 422/хоз), за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання з виконання авіаційно-хімічних робіт.

За умовами Договору № 422/хоз, види, об’єми, і строки робіт визначаються сторонами в Технічному завданні на кожний вид робіт, які є невід’ємною частиною цього Договору (п. 1.2); Акт приймання-здачі виконаних авіаційно-хімічних робіт, яким визначається фактично виконаний обсяг робіт, вартість виконаних робіт і строки її оплати, складається і підписується у двосторонньому порядку в день закінчення виконання авіаційно-хімічних робіт на підставі візуального огляду якості під час і після проведення робіт (п. 4.1, 4.2, 4.3).

На виконання умов Договору № 422/хоз згідно Технічних завдань, датованих 16.09.2008, 27.09.2008, 28.09.2008, 28.09.2008, 29.09.2008, 30.09.2008, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.52-57), ТОВ "Кріт Плюс" виконало для ТОВ "Лотурье-Агро" авіаційно-хімічні роботи на загальну суму 107 744 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Договору № 422/хоз і завіреними їхніми печатками Актами здачі-приймання виконаних робіт: від 27.09.2008 на суму 15 638 грн., від 28.09.2008 6 724 грн., від 28.09.2008 на суму 4 450 грн., від 29.09.2008 на суму 14 150 грн., від 01.10.2008 на суму 6 400 грн., від 02.10.2008 на суму 60 270 грн., копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.46-51).

За виконання робіт згідно вказаних Актів і переліт ПС до місця роботи Замовник повинен остаточно розрахуватись до 10.10.2008.

Згідно п. 5.2 Договору № 422/хоз, оплата за виконані роботи здійснюється Замовником по фактично виконаному об’єму робіт в строки, встановлені в Акті приймання-здачі робіт згідно п. 5.1 цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору № 422/хоз, вартість робіт, а також додаткових витрат Виконавця, пов’язаних з проведенням авіаційно-хімічних робіт, і форма оплати визначаються в Протоколі узгодження договірної ціни.

Докази того, що таки Протоколи сторонами Договором № 422/хоз складалися та підписувалися, в матеріалах справи відсутні.

Проте посилання відповідача на відсутність таких Протоколів як на підставу вважати Договір № 422/хоз неукладеним, є хибними, оскільки сторони умовами Договору № 422/хоз (п. 4.4) передбачили, що така форма розрахунків між сторонами, як: на підставі Технічного завдання за цінами, встановленими Протоколом узгодження договірної ціни, застосовується сторонами у випадку не підписання Акту приймання-здачі.

Враховуючи наявність таких актів, в даному випадку, передумова для застосування встановленого п. 4.4 Договору № 422/хоз порядку розрахунків за виконані роботи не виникла, тому оплата виконаних згідно Технічних завдань робіт має оплачуватись на підставі вищезгаданих Актів приймання-здачі виконаних робіт, в яких визначені: фактично виконаний обсяг робіт, вартість виконаних робіт і строки її оплати.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином у відповідності до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, в строк до 10.10.2008 відповідач мав сплатити виконавцю робіт за Договором № 422/хоз - ТОВ "Кріт Плюс" - 107 744 грн., проте свої договірні зобов’язання в цій частині не виконав, авіаційно-хімічні роботи не оплатив.

За таких обставин, колегія суддів визнає доведеним, що за роботи, виконані ТОВ "Кріт Плюс" за умовами Договору № 422/хоз за завданням відповідача, останній має борг в розмірі 107 744 грн., і ТОВ "Кріт-Плюс" передало позивачу за договором відступлення права вимоги до відповідача дійсну вимогу.

При цьому, посилання відповідача на відсутність на Актах здачі-приймання виконаних за умовами Договору № 422/хоз робіт підпису уповноваженої особи відповідача визнається колегією суддів недоведеними, оскільки ним не надано доказів, що печаткою відповідача, відтиск якої міститься на зазначених Актах, і яка, за правилами ч. 2 ст. 207 ЦК України, скріплює підпис особи, уповноваженої на це установчими документами юридичної особи, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, завірено підпис особи, яку на прийняття виконаних за Договором № 422/хоз робіт відповідач не уповноважував.

Доказів того, що печатка відповідача була викрадена і зловмисно використана невідомими особами, про що відповідач вчасно повідомив правоохоронні органи, відповідачем суду також не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відступлення права вимоги до відповідача щодо оплати робіт, виконаних за умовами Договору № 422/хоз, яке належить ТОВ "Кріт Плюс", позивачу - ТОВ "ВВС Восход-Агро", відбулося у повній відповідності вимогам закону, і позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача 107 744 грн. плати за виконані за Договором № 422/хоз авіаційно-хімічні роботи.

Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.; Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Як встановлено судом, заперечення, висунуті відповідачем проти вимог позивача, є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи документальними доказами.

При цьому, факт неоплати виконаних за умовам Договору № 422/хоз робіт а ні первісному кредитору - ТОВ "ВВС Восход-Агро" а ні новому кредитору - ТОВ "Лотуре-Агро" відповідачем не заперечується.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги ТОВ "ВВС Восход-Агро" про стягнення за ТОВ "Лотуре-Агро" 107 744 грн. на підставі договору № 1 від 06.03.2009 про відступлення права вимоги. Підстав для скасування рішення суду в цій частині не вбачається.

З урахуванням досліджених обставин справи, з огляду на ст. 514 ЦК України, згідно якій до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач має право заявляти до відповідача, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, і вимоги про стягнення з відповідача 10 957,30 грн. пені, 2 309,78 грн. інфляційних нарахувань, 7 159,15 грн. 3% річних.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача 10 957,30 грн. пені слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань в частині оплати виконаних робіт, тому до нього має бути застосована передбачена законом та Договором № 422/хоз відповідальність.

Суд першої інстанції відмовив позивачу у вимогах про стягнення 10 957,30 грн. пені, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно п. 5.3 Договору № 422/хоз, у випадку порушення Замовником строків оплати виконаних авіаційно-хімічних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, за кожний день прострочки платежу, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочки та 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В той же час, згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи, що за умовами Договору № 422/хоз відповідач мав сплатити виконані ТОВ "Кріт Плюс" авіаційно-хімічні роботи в строк до 10.10.2008, дата 11.10.2008, починаючи з якої до відповідача може бути застосована встановлена умовами Договору № 422/хоз відповідальність у вигляді сплати пені, одночасно є датою, з якої починається перебіг однорічного строку, в межах якого до відповідача можуть бути заявлені вимоги про стягнення пені.

Відповідно, дата 11.10.2009 є датою спливу позовної давності щодо вимог в цій частині.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення пені 23.04.2010, тобто з пропуском строку, встановленого законом для звернення до суду з такими вимогами.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з зазначених норм закону, враховуючи, що у відзиві на позов відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення з нього пені за умовами Договору № 422/хоз, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у позові про стягнення з відповідача пені в сумі 10 957,30 грн. Рішення суду в цій частині залишається без змін.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7 159,15 грн. слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції задовольнив ці позовні вимоги частково за уточненим розрахунком суду, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

До заяви про уточнення позовних вимог позивачем наданий розрахунок, з якого вбачається, що 3% річних за поточний місяць позивач нараховує, окрім суми боргу, як то передбачено законом, також на інфляційну складову суми боргу, суму пені та суму 3% річних, нарахованих на суму боргу за попередній місяць, що не передбачено вимогами закону, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума 3 % річних є завищеною, а розрахунок вимог в частині стягнення 3% річних виконаний невірно і з порушенням норм чинного законодавства.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, позивач по кожному акту здачі-приймання робіт нараховує 3 % річних за період з 11.10.2008 по 27.09.2010.

В межах заявленого строку сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дорівнює 6 347,56 грн. за розрахунком суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 309,78 грн. інфляційних нарахувань, слід зазначити наступне.

Судом першої інстанції вимоги в цій частині задоволені повністю, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, позивач по кожному акту здачі-приймання робіт нараховує інфляційні нарахування за період з жовтня 2008 по серпень 2010.

Перевірка розрахунку позивача показує, що за зазначений період стягнення сума інфляційних нарахувань на суму основного боргу є більшою за ту, що позивач вимагає стягнути з відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення 2 309,78 грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна особа має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він послався в обґрунтування своїх вимог.

Відповідачем не доведено обставин, на які він послався як на підставу своїх заперечень.

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 22/178 від 05.11.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро".

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у справі № 22/178 залишити без задоволення.