32/211 Про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду - 09.09.2009 Прийняття

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 05-5-32/23138 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. п. 3, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, АТ "БТА Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року у справі № 05-5-32/23138 та прийняти зустрічну позовну заяву АТ "БТА Банк" у справі №32/211, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БТА Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 29.07.2009 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/10 від 28.07.2009 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Алданової С.О у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків розгляд апеляційної скарги у справі № 05-5-32/23138 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Євграфової Є.П. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України "Про судоустрій України.

29.07.2009 року представником відповідачів у судовому засіданні було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить залишити ухвалу Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з необхідністю витребування з Господарського суду м. Києва матеріалів справи №32/211, колегією суддів ухвалою від 29.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 09.09.2009 року.

Представник позивачів за первісним позовом (відповідачів за зустрічним позовом) в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.09.2009 року заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №05-5-32/23138 від 09.06.2009 року.

Представник відповідача за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом) в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.09.2009 року заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №05-5-32/23138 від 09.06.2009 року.

Представник третьої особи за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 09.09.2009 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 (v_289800-97) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів та ВАТ "БТА Банк", перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфайн Імпорт Інвестмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дробо Трейд Інвестмен", Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс Капітал Інвестмен", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейкленд Інвестментс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "БТА Банк", третя особа – Акціонерне товариство "БТА Банк" про визнання права власності на акції.

28 травня 2009 року Акціонерним товариством "БТА Банк" (третьою особою) було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфайн Імпорт Інвестмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дробо Трейд Інвестмен", Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Капітал Інвестмен", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейкленд Інвестментс" про визнання права власності.

Ухвала господарського суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви мотивована тим, що в поданій до суду зустрічній позовній заяві позивачем необґрунтовані підставі звернення до суду та не надано суду доказів про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Щодо повернення господарським судом м. Києва зустрічної позовної заяви по п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, колегія судді апеляційної інстанції зазначає наступне.

Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов.

Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позовну заяву може бути повернуто виключно з підстав, визначених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що в поданій до суду зустрічній позовній заяві позивачем необґрунтовані підстави звернення до суду.

Однак, як вбачається з копії зустрічної позовної заяви скаржника містяться обґрунтовані підстави звернення до суду.

Пунктом 3.3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) в редакції від 30.04.2009 року № 04-06/57 (vr_57600-09) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах.

У вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача".

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Господарським судом м. Києва було застосовано без достатніх правових підстав пункт 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Щодо повернення господарським судом м. Києва зустрічної позовної заяви по п.10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, колегія судді апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п.3-1 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Механізм здійснення оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ визначений "Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року (1258-2005-п) (далі за текстом – Порядок).

Згідно з п.2 Порядку (1258-2005-п) , витрати оплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами, заявами про відкриття справ окремого провадження, клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та скаргами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" (361-2009-п) , яка набрала чинності з 27.04.2009року розмір витрат на інформаційного - технічного судового процесу пов'язаних з розглядом господарських справ для всіх позивачів складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

З урахуванням статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу станом на 09.06.2009р. становив 312, 50грн.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Постанову № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" вперше офіційно опубліковано в Офіційному віснику України від 27.04.2009 № 29.

Згідно відмітки Господарського суду міста Києва, 28.05.2009 року АТ "БТА Банк" було подано зустрічну позовну заяву до суду, тобто після вступу в законну силу постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 (361-2009-п) року.

Отже, АТ "БТА Банк" повинно було сплатити витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312, 50грн.

Однак, як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду, АТ "БТА Банк" було сплачено лише 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто у меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством України.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує про те, що ним до зустрічної позовної заяви було додано декілька квитанцій про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме квитанція № 220 від 25.05.2009 року на суму 194,50 грн. та квитанції №71 від 27.05.2009 року на суму 118,00 грн., загальною сумою 312, 50 грн.

Однак, в додатках до копії зустрічної позовної заяви скаржником не вказано скільки квитанцій та на яку суму було сплачено витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім цього, в самій квитанції № 220 від 25.05.2009 року на суму 194,50 грн. не вказано саме за яку позовну заяву сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платником є Гудій Валерія Вікторівна, яка не є представникам скаржника ( в матеріалах справи відсутня довіреність видана на ім’я Гудій Валерія Вікторівна).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року було зобов’язано АТ "БТА Банк" надати оригінал зустрічної позовної заяви.

Проте, АТ "БТА Банк" вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року не виконало, оригінал зустрічної позовної заяви до суду не надіслало, в судове засідання апеляційної інстанції 09.09.2009року представник скаржника не з’явився.

Оскільки оригінал зустрічної позовної заяви скаржник не надав, то суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник не підтвердив викладені в апеляційній скарзі обставини.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно повернув скаржнику зустрічну позовну заяву по п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник в апеляційній скарзі просить прийняти зустрічну позовну заяву АТ "БТА Банк" у справі №32/211.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Нормами Господарсько процесуального кодексу України (1798-12) не надано право подання третьою особою зустрічної позовної заяви.

Крім того, питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви вирішується судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року по справі №05-5-32/23138 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Акціонерного товариства "БТА Банк", з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БТА Банк" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі № 05-5-32/23138 залишити без змін.

Матеріали справи № 05-5-32/23138 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.