17/93 Про стягнення заборгованості за договором підряду по гідронамиву піску - 07.09.2009 Прийняття

В квітні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4183000 грн. за договором підряду від 15.07.2005 р. та нараховані : пеню в сумі 129037,40 грн., 3% річних в сумі 45306,85 грн., інфляційні в сумі 259353,53 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 р. у справі №17/93 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач посилається на недоведеність факту наявності заборгованості, допущення прострочення виконання зобов'язання, а також нарахування позивачем штрафних санкцій. За таких обставин вважає позовні вимоги заявленими необгрунтовано та просить в позові відмовити.

Позивач проти поданої апеляційної скарги повністю заперечує, вважає її доводи необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскаржуване судове рішення вважає законним, а тому просить залишити його без змін.

Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження). Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористався, представника не направив, суд про причини своєї неявки не повідомив. Колегія, заслухавши думку представника позивача, вважає за можливе розглянути подану апеляцію за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо обґрунтованості заявленого позову та правомірно задовольнив його, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними 15.07.2005 р. договору підряду, у відповідності до предмету якого, позивач (генпідрядник) зобов'язався в порядку та на умовах Договору виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації з гідронамиву піску на земельній ділянці ТОВ "Роставиця-ЛТД", а також виконати роботи з гідронамиву піску на вказаній земельній ділянці відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Результатом виконаних робіт згідно з п.1.2 Договору є земельна ділянка, намита на відмітці відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації. Укладка піску на карту намиву виконається генпідрядником на відмітку +-0,5 метра від проектних відміток. Перед початком робіт представники сторін згідно з п.1.3 Договору одночасно проводять геодезичну зйомку місцевості, на якій необхідно виконати роботи з гідронамиву піску, перевіряють її відповідність проектній документації, визначають єдину методику підрахунку вкладеного на карту піску, спільно перевіряють правильність визначення проектом обсягів піску, необхідних для виконання робіт.

Згідно п. 1.4. договору, до завершення всього комплексу робіт та підписання акту здачі-прийняття робіт між замовником та генпідрядником, проектно-кошторисна документація є власністю генпідрядника.

Сторонами було погоджено, що ціна робіт за Договором визначена у розділу 2 Договору з урахуванням Додаткової угоди до нього від 05.03.2008. Так, загальна вартість робіт, визначених у п.1.1 Договору, становить 32000,00 грн. з ПДВ. Вартість робіт з розчистки та днопоглиблення мілководдя Канівського водосховища визначається сторонами у Протоколі погодження договірної ціни і складає 9629655,63 грн., що еквівалентно 1906862,5 дол. США.

Відповідно до п.3.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 05.03.2008 замовник був зобов'язаний сплатити аванс у розмірі 15% від загальної вартості робіт, що становить 1444448,34 грн. протягом 75 банківських днів з моменту укладення Додаткової угоди до Договору. Оплата робіт з розчистки та днопоглиблення мілководдя Канівського водосховища здійснюється замовником на підставі щомісячних актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту, з одночасним здійсненням чергового авансового платежу на наступний місяць у розмірі 1450000 грн. Після того, як буде проплачено 88% від загальної вартості робіт авансування зупиняється. Кінцевий розрахунок між замовником та генпідрядником за виконані роботи з розчистки та днопоглиблення мілководдя Канівського водосховища проводиться за фактичними обсягами укладеного ґрунту і після підписання акту прийняття-здачі всього об'єму виконаних робіт.

Як вбачається зі змісту договору, генпідрядник був зобов'язаний виконати роботи протягом 60 календарних днів з дня укладення Договору (п.4.1). Для прийняття виконаних робіт генпідрядник направляє замовнику акт виконаних робіт та передає замовнику розроблену ним проектно-кошторисну документацію. Протягом 10 календарних днів з дати отримання Акту замовник розглядає його, після чого приймає роботи та підписує Акт. У разі, якщо у замовника виникли зауваження щодо виконаних робіт, він зобов'язаний протягом цього строку письмово їх оформити і направити на адресу генпідрядника. Про необхідність прийняття виконаних робіт генпідрядник письмово повідомляє замовника протягом двох днів з моменту завершення їх виконання.

Відповідно до п.5.2 Договору замовник взяв на себе зобов'язаний оплатити генпідряднику роботи в розмірах і в строки, встановлені Договором, а також прийняти виконані генпідрядником роботи та підписати акти здачі-приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт.

На підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань, позивачем надано акти приймання виконаних підрядних робіт за червень-вересень 2008 р., підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, з яких вбачається, що позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 10883000,00 грн. Будь-яких зауважень щодо якості чи строків виконання позивачем робіт відповідачем заявлено не було.

Однак, як свідчать матеріали справи, за виконані роботи відповідачем було сплачено лише 6700000,00 грн., після чого залишилась заборгованість у розмірі 4183000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази щодо належного виконання відповідачем договірних зобов'язань, зокрема, в частині проведення своєчасного і повного розрахунку з відповідачем, на час розгляду господарським судом спору відповідач не здійснив погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з відповідача в сумі 4183000 грн. у відповідності до положень укладеного договору та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України

З приводу заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій колегія зазначає наступне.

Укладаючи договір підряду, в п. 6.4 сторони погодили умови настання юридичної відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, зокрема, за порушення сторонами строків виконання робіт чи їх оплати, винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 0,1% від вартості робіт, передбачених п.2.2 Договору та додатковою угодою до нього, за кожний день прострочки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, законом визначається, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання; а пенею - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення укладеного між сторонами договору, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що в п. 6.4 Договору підряду сторони встановлена відповідальність винної сторони саме у вигляді пені, яка обчислюється за кожний день прострочки.

З огляду на допущене відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, колегія приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 100148,43 грн. на підставі п. 6.4 Договору підряду.

Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що відповідач допустив прострочення сплати авансу та остаточного розрахунку за виконані роботи починаючи з 07.07.2008.

В зв'язку з допущеним відповідачем простроченням на вимогу позивача у відповідності ст. 625 ЦК України підлягає стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, що за розрахунком позивача становить 4389486,71 грн. (4183000,00 грн. боргу + 206486,71 грн. інфляційних втрат), а також 3% річних, розмір яких за період з 07.07.2008 по 16,01.2009 за розрахунком позивача складає 34993,48 грн.

З огляду на вищевикладене, встановлення колегією факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, допущення прострочення проведення розрахунку, колегія приходить до висновку щодо обґрунтованості заявленого позову у відповідності до умов укладеного договору та положень ЦК України (435-15) , а тому вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги повністю.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належних доказів у відповідності до вимог ст.ст. 33- 34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, доказів погашення заборгованості або вчасного і належного виконання договірних зобов'язань суду не надано, висновків господарського суду та доводів позовної заяви не спростовано, тому апеляційна скарга визнається необгрунтованою, і задоволенню не підлягає.

Оскаржуване у справі рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам та вимогам чинного законодавства. Підстав для його зміни чи скасування не вбачається.