6/25-75 Про визнання права власності на складське приміщення - 11.01.2011 Прийняття

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.09.2010р. у справі № 6/25-75 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-плюс", м.Луцьк до Луцької міської ради, м.Луцьк та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта–Плюс"право власності на складське приміщення В-1, пл.459,8 кв.м. та будівлю церкви Г-2, пл.81,8 кв.м. в місті Луцьку Волинської області по вулиці Сагайдачного, 6.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 15, 16, 376 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор міста Луцька подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права, з мотивів у ній наведених.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційної скарги не надали.

Виходячи з приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Представник прокуратури вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - ТзОВ "Освіта-Плюс" звернулось в Господарський суд Волинської області з позовом до Луцької міської ради про визнання за ним права власності на самочинне будівництво складського приміщення В-1, площею 459,8 кв.м. та будівлі церкви Г-2, площею 81,8 кв.м. в місті Луцьку Волинської області по вулиці Сагайдачного, 6.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання.

Кожна особа має право, на захист свого інтересів, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання права, тощо.

Як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, відповідно до договору оренди землі, укладеного 29.12.2005р. між Луцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-Технічного Університету"та договору суборенди землі, укладеного 05.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"(з терміном дії до 2020р., погодженого з орендодавцем- Луцькою міською радою) позивачу на праві користування належить земельна ділянка, площею 9931 кв.м., що знаходиться на вул.Сагайдачного, 6 в м.Луцьку.

Згідно з п.1 договору оренди від 29.12.2005р. земельна ділянка надана в строкове платне користування орендарю для будівництва та обслуговування адміністративно-навчального комплексу, що знаходиться на вул.Сагайдачного, 6.

На підставі договору суборенди землі від 05.12.2007р., суборендарю - ТзОВ "Освіта-Плюс" було надано в користування дану земельну ділянку разом з двоповерховим нежитловим приміщенням, яке належить суборендарю на праві власності.

На підтвердження права власності ТзОВ "Освіта-Плюс"на нежитлове приміщення (А-4, загальною площею 4293,5 кв.м.) позивач надав витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради № 147 від 31.03.2006р. товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" надано дозвіл на встановлення тимчасового металевого складського приміщення на зазначеній земельній ділянці та зобов’язано виготовити проектну документацію.

Позивач звернувся до Луцького міського голови з метою отримання дозволу на виготовлення документації та проведення будівництва.

Відповідно до повідомлення виконкому Луцької міської ради, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"розглянуто та зобов’язано представити проектну документацію.

На підставі розроблених робочих проектів, погоджених 30.07.2009р. Державним підприємством "Спеціалізована експертна організація –Центральна служба Укрдержбудекспертизи" товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"побудовано будівлі складського приміщення, площею 459,8 кв.м. та церкви, площею 81,8 кв.м.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 715 (п.п.1,3,1.4,3.6) проведення технічної інвентаризації об’єктів, права яких підлягають реєстрації, покладено на Бюро технічної інвентаризації.

25.07.2007р. за замовленням ТзОВ "Освіта-Плюс"КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" було здійснено технічну інвентаризацію об’єктів, а саме складського приміщення В-1, площею 459, 8 кв.м. та будівлі церкви Г-2, площею 81,8 кв.м. в місті Луцьку Волинської області по вулиці Сагайдачного, 6 та виготовлено технічні паспорти на дані об’єкти з відміткою "самовільне будівництво".

Факт здійснення самочинного будівництва підтверджується:

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за 2008 рік (ф.КБ-3), локальними кошторисами № 2-1-1 на будівництво складського приміщення та приміщення церкви;

- висновком головного державного санітарного лікаря міста Луцька № 5.1/825 від 13.04.2010р. про відповідність самочинного будівництва санітарним нормам;

- висновком ГУМНС України в Волинській області № 03/4876 від 26.08.2010р. про відповідність пожежним нормам, технічним звітом по виконавчому зніманню храму та складського приміщення, актом прийомки-передачі майна від 21.01.2010р. про передачу Луцьким біотехнічним інститутом МНТУ на баланс ТзОВ "Освіта-плюс" нежитлового господарського приміщення, гаража та лабораторного обладнання на період діяльності ЛБІ МНТУ.

- технічними паспортами на об’єкти нерухомого майна –будівлю церкви та складське приміщення, вул.Сагайдачного, 6, м. Луцьк,

- проектом завершення будівництва,

- довідкою про балансову вартість об’єктів,

- рішенням Луцької міської ради № 147 від 31.03.2006р. про надання дозволу на встановлення тимчасового металевого складського приміщення,

- копіями звернень до Луцького міського голови,

- копіями повідомлень ЛМР за розглядом звернень,

- копією постанови №7 ГМНС у Волинській області про позапланову перевірку новобудови складу ТзОВ "Освіта-Плюс",

- копією актів про усунення недоліків, вказаних в постанові №7 (протокол №159-1 про установку блискавкозахисту і вимірювання опору заземлення, доповідна записка в ГУМНС у Волинській області про забезпечення складу первинними засобами пожежегасіння –вогнегасниками,

- гарантійним листом ТзОВ "Освіта-Плюс" та договором про встановлення та монтаж пожежної сигналізації у складському приміщенні),

- довідкою ГУМНС у Волинській області від 26.08.2010р. №03/4876 про відсутність недоліків, які могли б привести до пожежі,

- заключенням "Укрдержекспертиза"на "Проект завершення будівництва церкви по вул.Сагайдачного, 6 у м.Луцьку",

- заключенням головного державного санітарного лікаря м.Луцька про відсутність порушень вимог санітарного законодавства у збудованому складському приміщенні і приміщенні церкви.

З метою визначення фактичної вартості проведеного будівництва та відповідності його вимогам БНІП та іншим державним стандартам з питань будівництва на підставі ухвали від 09.03.2010р. судом першої інстанції було призначено судову будівельно–технічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково –дослідного інституту судових експертиз (м.Луцьк, вул.Червоного Хреста,16).

25.06.2010р. Волинським відділенням Львівського науково–дослідного інституту судових експертиз на адресу суду направлено висновок експертизи № 0226 від 14.06.2010р., відповідно до якого фактична вартість здійсненого ТзОВ "Освіта-Плюс"самочинного будівництва складського приміщення В-1, площею 459,8 кв.м. по вул.Сагайдачного, 6 в м.Луцьку становить 180429,00 грн.; самочинного будівництва церкви Г-2, площею 81,8 кв.м. становить 98097,00 грн. Як визначено експертом, об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель складського приміщення В-1 та церкви Г-2 в м.Луцьку по вул.Сагайдачного, 6 відповідають вимогам діючих будівельних норм ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будівлі і споруди", ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва"і державних стандартів та "Проектам завершення будівництва складського приміщення В-1 та церкви Г-2 по вул.Сагайдачного, 6 у м.Луцьку", розробленим архітектурно-проектною фірмою "ЛОКО". Архітектурні рішення будівель складського приміщення В-1 та церкви Г-2 по вул.Сагайдачного, 6 в м.Луцьку прийняті з врахуванням містобудівних вимог району, його розташування та характеру оточуючої забудови і відповідають вимогам ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень".

Таким чином, судом встановлено факт самочинного будівництва складського приміщення та будівлі церкви та відповідність його вимогам будівельних норм і правил, пожежним і санітарним нормам. Самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна відповідають вимогам БНІП і підлягають експлуатації.

Як визначено ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухомі речі, виникнення цих прав, їх перехід підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно п.2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворенне нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту затвердження будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як визначено п.5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визначати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Із зібраних у справі доказів не вбачається, що самочинно збудовані ТзОВ "Освіта-Плюс"об’єкти нерухомого майна - складського приміщення В-1, площею 459,8 кв.м. та будівлі церкви Г-2, площею 81,8 кв.м. в місті Луцьку Волинської області по вулиці Сагайдачного, 6, порушують права територіальної громади м.Луцька та третіх осіб. Протилежного апелянтом не доведено.

Беручи до уваги зазначене, апеляційний господарський вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.