ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
19.08.09 Справа № 5/102
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs6833127) )
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача): не з"явився,
позивача: не з"явився,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", м.Івано-Франківськ
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2009 року в частині забезпечення позову, суддя Цюх Г.З., у справі №5/102
за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ в особі Івано-Франківської філії, м.Івано-Франківськ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", м.Івано-Франківськ
про звернення стягнення на майно в розмірі 328567,35 євро, що еквівалентне 3605957,4 грн.,
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ в особі Івано-Франківської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт"про звернення стягнення на майно в розмірі 328567,35 євро, що еквівалентне 3605957,4 грн. забезпечено позов на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на заставлене майно, що належить ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", вул.Юності, 62-А, м.Івано-Франківськ, а саме: пінополістиролова формувальна машина - модель PS2075, пінополістирол попереднього труборозширювача PR 500 на суму 328567,35 EUR, що еквівалентне 3605957 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, апелюючи тим, що судом не встановлено та позивачем не доведено наявність обставин, передбачених ст. 66 ГПК України, які є підставою для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Скаржник вважає необгрунтованим та недоцільним застосування такого заходу забезпечення позову в спірному випадку, оскільки майно перебуває в заставі, а тому його відчуження чи неналежне використання без згоди позивача є неможливим.
Скаржник також покликається на те, що накладення арешту на заставлене майно є втручанням у підприємницьку діяльність товариства, що забороняється діючим законодавством, та позбавляє можливості відповідача здійснювати підприємницьку діяльність та погашати заборгованість, в зв"язку з чим виник даний спір.
В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте, зважаючи на строк розгляду спору та можливість його розгляду без скаржника, суд вважає за можливе справу розглянути за наявними в справі доказами.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що ухвала суду в частині вжиття заходів забезпечення позову підлягає зміні.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При здійсненні оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, судом першої інстанції не враховано обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову слід також враховувати, що цими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"в особі Івано-Франківської філії є звернення стягнення на майно в розмірі 328567,35 євро, що еквівалентне 3605957,4 грн., а заходи забезпечення позову стосуються накладення арешту на заставлене майно, що належить ТОВ "Фірмі"Хімтехнопласт", вул.Юності, 62-А, м.Івано-Франківськ, а саме: пінополістиролова формувальна машина - модель PS2075, пінополістирол попереднього труборозширювача PR 500 на суму 328567,35 EUR, що еквівалентне 3605957 грн. 40 коп..
Разом з тим, арешт майна –це накладення заборони на право розпоряджатися вкладами, цінностями та іншим майном до визначення його подальшої долі. За змістом ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження"випливає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
У зв'язку з цим, наклавши арешт на майно, суд фактично втручається у підприємницьку діяльність товариства, оскільки позбавляє можливості відповідача здійснювати підприємницьку діяльність та погашати заборгованість, в зв"язку з чим виник даний спір.
Таким чином, виходячи з характеру спірних правовідносин, апеляційний суд приходить до висновку про заміну цього заходу забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", вул.Юності, 62-А, м.Івано-Франківськ, відчужувати майно, а саме: пінополістиролова формувальна машина - модель PS2075, пінополістирол попереднього труборозширювача PR 500 на суму 328567,35 EUR, що еквівалентне 3605957 грн. 40 коп., до вирішення спору по суті.
Оскільки судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає зміні, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт"частково задоволити.
Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2009 року в частині забезпечення позову в справі за номером 5/102 змінити та викласти в наступній редакції:
Заборонити ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", вул.Юності, 62-А, м.Івано-Франківськ, відчужувати майно, а саме: пінополістиролова формувальна машина - модель PS2075, пінополістирол попереднього труборозширювача PR 500 на суму 328567,35 EUR, що еквівалентне 3605957 грн. 40 коп., до вирішення спору по суті.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М. Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко