Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Колодій Н.А., Коробка Н.Д.

при секретарі Лола Н.А.

За участю представників: позивача - Мягкий Г.В. – директор; відповідача – Гринишак М.М. – довіреність від 13.04.09 р. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково –виробнича фірма "Південь Спецстрой" на рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.09 р. у справі №10/227-пд-08

за позовом: Приватного підприємства "Науково –виробнича фірма "Південь Спецстрой", м. Херсон, (далі ПП "НВФ "Південь Спецстрой"

до відповідача: Приватного підприємства "Мегаполіс", м. Херсон, (далі ПП "Мегаполіс");

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача "Наукове мале підприємство по впровадженню інновацій в фундаментобудівництві "ВІФ", м. Київ, (далі підприємство "ВІФ");

про визнання договору оренди недійсним

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду №1539 від 11.08.2009 р. справу №10/227-пд-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Хуторной В.М. (доповідач), Колодій Н.А., Коробка Н.Д., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.05.2009 р. у справі №10/227-пд-08 (суддя Ємленінова З.І.) у позові ПП "НВФ "Південь Спецстрой" відмовлено.

Рішення суду мотивоване не доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з винесеним у справі рішенням, ПП "НВФ "Південь Спецстрой" звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, зазначає, що відповідач не мав права передавати майно в оренду без дозволу власників патентів, вказує, що у відповідача не було права власності на передане в оренду майно. Договір оренди від 20.03.07 р. укладений з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, тому має бути визнаний судом недійсним.

Представник ПП "НВФ "Південь Спецстрой" у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

ПП "Мегаполіс" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

За заявою представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 11.08.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Позивачем заявлено клопотання про залучення третіх осіб та проведення експертизи №2 від 10.08.09 р. та клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення судом кримінальної справи стосовно директора ПП "НВФ "Південь Спецстрой" Мягкого Г.В., які колегією суддів відхилено як безпідставні, оскільки вони не впливають на предмет доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Сутність спору. 20.03.07 р. між сторонами у справі укладено договір (далі – Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого ПП "Мегаполіс" передало ПП "НВФ "Південь Спецстрой" в оренду у тимчасове платне користування устаткування для вдавлювання паль, що належить орендодавцю на праві власності. Цільовим використанням майна є улаштування пальових основ для багатоквартирних будинків. (п. 1.3).

Пунктом 1.2 Договору оренди сторони узгодили, що склад та характеристика майна зазначаються в Акті прийому –передачі, що є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору оренди майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийому –передачі представниками сторін. Майно передається в справному робочому стані, без дефектів та ушкоджень.

Договір оренди укладено до 01.07.07 р.

20.03.07 р. сторонами у справі підписано Акт прийому –передачі майна в оренду, відповідно до якого, представник ПП "НВФ "Південь Спецстрой" Мягкий Г.В. прийняв у тимчасове платне користування Устаткування для вдавлювання паль, загальною вартістю 105920 грн. 06 коп. без ПДВ. При цьому сторонами підтверджено, що майно передане в повній комплектації, в технічно справному та робочому стані, без ушкоджень.

20.05.08 р., після закінчення строку дії договору, ПП "НВФ "Південь Спецстрой" звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору оренди від 20.03.07р. недійсним на підставі ст. ст. 638, 760, 761, 215 ЦК України. Заявою від 27.04.09 р. №1/27 позивач в черговий раз змінив підстави позову та просив визнати недійсним Договір оренди на підставі ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України, посилаючись на те, що у відповідача відсутнє право власності на об’єкт оренди, договір укладено без дозволу (ліцензії) власників патентних прав, тобто з порушенням ст. ст. 424, ч. 3, 4, 426 та 1107 ЦК України (435-15) .

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні Договору оренди сторони повністю врахували положення Цивільного кодексу України (435-15) щодо договорів найму (оренди) та підписанням зазначеного договору підтвердили досягнення між ними згоди по всім істотним умовам договору.

Згідно ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Відповідно до ст. 187 ЦК України складові частини речі –це такі частини, які конструктивно пов’язані з річчю, при відокремленні яких річ втрачає своє першочергове призначення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню та слідують за основною річчю і не можуть бути відокремленні від неї без її пошкодження, без порушення її цілісності та технічного стану.

Приписами ч. 1 ст. 767 Цивільного кодексу України встановлено, що річ передається у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору та її призначенню. Відповідно до ч. 3 ст. 767 ЦК України наймач зобов’язаний в присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо у момент передання речі в його володіння він не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Підписанням 20.03.2007р. акту прийому-передачі майна в оренду, позивач підтвердив свою обізнаність, яке саме майно він прийняв в оренду, тобто –в предметі договору оренду.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони, підписанням договору оренди прийшли до згоди та врегулювали свої відносини на власний розсуд з урахуванням положень цивільного законодавства.

Якщо у будь-якої із сторін виникають питання щодо розширеного тлумачення деяких положень та умов договору оренди (доповнення предмету договору переліком комплектуючих майна яке надано в оренду), то вона, керуючись ст. 641- 646 Цивільного кодексу України повинна на стадії погодження умов договору внести свої пропозиції для розгляду їх іншою стороною до моменту укладання договору. В подальшому, після того, як договір вже укладено, він набирає обов’язкової сили для кожної із сторін і має виконуватися ними належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Позивачем конкретно в позові не наведено в чому полягає суперечливість правочину нормам цивільного законодавства.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наданим відповідачем відзивом на апеляційну скаргу.

Позивачем не доведено, що право власності чи право інтелектуальної власності на устаткування належить іншим особам. Будь-які доводи з цього приводу не є предметом доказування по даному спору.

За таких обставин апеляційна скарга ПП "НВФ "Південь Спецстрой" задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.08р. у справі №10/227-пд-08 слід залишити без змін.

Судові витрати по справи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід віднести на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково –виробнича фірма "Південь Спецстрой", м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.09 р. у справі №10/227-пд-08 - без змін.