Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.07.2009 року:

від позивача: Собітнюк Н.О., за довіреністю;

від відповідача: Воскобойников В.Й., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2009 року

по справі № 3/20-09-640

за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Українсько –болгарського спільного підприємства "ВІТІНФОРМ" (Товариство з обмеженою відповідальністю)

про розірвання договору оренди та виселення

В судовому засіданні від 07.07.2009 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У лютому 2009 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про: - розірвання договору № 91/33 від 18.03.2005 року оренди нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: м. Одеса вулиця Новосельського 75, укладеного між позивачем та Українсько –болгарським спільним підприємством "Вітінформ" (ТОВ); - виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу площею 98,2 кв.м. за адресою м. Одеса, вулиця Новосельського 75.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 року з посиланням в правове обґрунтування на ст. ст. 525, 526, 783 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2009 року по справі № 3/20-09-640 (суддя Д’яченко Т.Г.) у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано наступним: - позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 91/33 від 18.03.2005 року щодо цільового використання орендованого приміщення, а саме використання об’єкту оренди під офіс та сауну всупереч договору, яким приміщення передано відповідачу виключно для використання під магазин фірмової торгівлі. Проте, позивачем не надано належних доказів, які б засвідчували покладені в обґрунтування позовних вимог обставини. Надані Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради акти обстеження не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, натомість, відповідачем надані докази на підтвердження ведення у спірному приміщенні діяльності, яка пов’язана з використанням орендованого майна для фірмової торгівлі.

Не погоджуючись з рішенням суду від 18.05.2009 року, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що надані суду акти обстеження приміщення не повинні підписуватися орендарем; наявні в матеріалах справи фотознімки приміщення за адресою м. Одеса, вул. Новосельського 75 та акти обстеження вказаного приміщення є достатніми доказами використання відповідачем об’єкту оренду всупереч умовам договору.

18.06.2009 року від відповідача надійшло клопотання (вхідний № 1106 Д1) про залучення до матеріалів справи рахунків (на дев’ятнадцяти аркушах) за спожиту Українсько –болгарським спільним підприємством "Вітінформ" (ТОВ) електроенергію за період 2008-2009 р.р. в орендованому за договором № 91/33 від 18.03.2005 року приміщенні, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського 75.

23.06.2009 року (вхідний № 1106 Д2) представником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради надано копію акту обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського 75, датованого 28.05.2009 року.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2005 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Українсько –болгарським спільним підприємством "Вітінформ" ТОВ (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 91/33, відповідно до умов якого Орендарю було передано в користування підвальне приміщення загальною площею 95,5 кв.м. за адресою м. Одеса вулиця Новосельського 75 на строк до 09.02.2008 року (пункти 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 2.2., 2.4. договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 року за орендоване приміщення Орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 63,40 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить оренду плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п. 4.1 договору № 91/33 від 18.03.2005 р. вказане у п. 1.1 приміщення Орендодавцем передається Орендарю виключно для використання під магазин фірмової торгівлі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2008 року по справі № 9/336-07-8901, яке набрало законної сили, затверджено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 року, відповідно до якого продовжено строк дії договору оренди № 91/33 на 10 років: з 09.02.2008 року по 09.02.2018 року; оренду плату визначено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 (1846-2006-п) та судових рішень господарського суду, ст. 778 Цивільного кодексу України; оренду плату в сумі 72205,12 грн. зараховано в рахунок поліпшень, проведених орендарем на суму 110111,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наполягає, що підставою для розірвання договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 року та виселення відповідача з орендованого приміщення є недотримання відповідачем профілю використання об’єкту оренди, який, за твердженням позивача, використовується під розміщення офісу та сауни, що є порушенням п. 4.1 договору оренди.

Суд першої інстанції, дослідивши умови договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 року та наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку щодо недоведеності твердження позивача про користування відповідачем орендованим приміщенням всупереч договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5.6 договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 передбачено, що за невиконання Орендарем обов’язків за цим договором Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

З наявних в матеріалах справи актів від 25.10.2008 року та від 27.01.2009 року, складених працівниками позивача, вбачається, що в актах містяться відомості про обстеження нежилого приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського 75, за результатами якого встановлено, що вказане приміщення використовується відповідачем під розміщення офісу та сауни.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевий господарський суд, дослідивши надані позивачем акти обстеження та наявні у справі докази, надані відповідачем на спростування доводів Представництва щодо порушення орендарем п. 4.1 договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 року, правильно вказав про неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених ст. 783 Цивільного кодексу України підстав для дострокового розірвання договору оренди від 18.03.2005 року та застосування правових наслідків розірвання договору.

Відтак, позивачем не доведено наявність істотного порушення орендарем договору оренди, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегією суддів не приймаються додаткові докази, додані відповідачем до клопотання, оскільки заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причини, що не залежали від нього.

Також, колегією суддів не приймаються додатково поданий позивачем акт обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Новосельського 75, який складений 28.05.2009 року, тобто через 10 днів з дати прийняття оскарженого рішення суду.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України колегія суддів, -

Рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2009 року по справі № 3/20-09-640 залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –без задоволення

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.