40/83 Про стягнення основного боргу з орендної плати - 30.06.2009 Прийняття

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 565 835,80 грн. основного боргу по орендній платі, 48370,60 грн. штрафних санкцій, а всього 614 206,40 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 565835,80 грн. заборгованості, 48370,60 грн. пені, 6142,07 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Підставами для скасування рішення відповідач вважає порушення норм процесуального і матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, зазначає, що відповідно до даних Технічного паспорту приміщення, що орендується є меншим від вказаної площі у договорі; ставка при обчисленні вартості місячної орендної плати має застосовуватись не у розмірі 20 % від оціночної вартості майна, а у розмірі 7 %.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що відповідач жодного разу не звертався до Київради про внесення змін до договору, не оскаржував рішення Київради щодо умов надання відповідачу в оренду майнового комплексу, не посилався на Технічний паспорт від 19.03.2008 при прийнятті рішення Київською міською радою № 516/516 від 16.10.2008 (ra0516023-08) .

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

Між Центральним парком культури і відпочинку як орендодавцем та Приватним підприємством "Альянс" як орендарем було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Відповідно до п.1.1 та п. 2.1 договору об’єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 239,75 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3 для кафе.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання сторонами акта приймання-передачі. Останнім днем плати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Акт приймання-передачі приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 3, складено та підписано сторонами 26.04.2008.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 (ra-034023-06) , та станом на 01.01.2007 з ПДВ становить 175,32 за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає з ПДВ 42033,08 грн., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору станом на 01.01.2007, без ПДВ становить 146,10 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає без ПДВ 35027,57 грн.

У додатку № 1 "Розрахунок орендної плати" до договору оренди, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, встановлено, що загальна площа, яка безпосередньо здається в оренду складає 239,75 кв.м., і розмір орендної плати становить 20 % від вартості орендованого приміщення згідно зазначеної Методики.

Так, відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 (ra-034023-06) , встановлено орендну ставку у відсотковому відношенні до вартості майна, визначеної експертним шляхом: для кафе з реалізацією горілчаних виробів у розмірі 20 %; для кафе без реалізації горілчаних виробів – 7 %.

У пункті 1.1 договору визначено цільове призначення орендованого приміщення таким чином – "без реалізацією горілчаних виробів".

Враховуючи те, що в рішеннях Київської міської ради від 26.04.2007 № 472/1133 (ra0472023-07) "Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладання договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок" та від 16.10.2008 № 516/516 (ra0516023-08) "Про питання оренди об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва" визначено призначення об’єкта – "кафе з реалізацією горілчаних виробів" і встановлено ставку орендної плати у розмірі 20 %, доводи відповідача про необхідність застосування ставки орендної плати у розмірі 7 % є помилковими.

Крім того, згідно з п. 12.6 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 (ra-034023-06) , розмір орендної плати може бути змінений рішенням Київради: за погодженням сторін; на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін і тарифів (ставки орендної плати); в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідачем не надано доказів прийняття Київською міською радою рішення щодо зміни розміру орендної ставки по спірному договору.

Стосовно доводів відповідача про те, що відповідно до даних Технічного паспорту на нежитловий будинок № 3 по вул. М. Грушевського, літ. "Ф" від 19.03.2008 розмір площі приміщення є меншим, ніж визначено в договорі, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 8.1. Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 (ra-034023-06) , умови договору оренди комунального майна визначаються комісією та затверджуються рішенням Київради, в тому числі об’єкт оренди (місце розташування, адреса, площа, поверх, загальна характеристика); площа приміщення (будівлі, споруди), яка надається в оренду або суборенду; внесення змін, у зв’язку з уточненнями даних БТІ.

Таким чином, підставою для внесення змін до договору оренди у зв’язку з уточненням даних БТІ має бути рішення Київської міської ради з іншою суттєвою умовою.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази про внесення змін до рішення Київської міської ради від 16.10.2008 № 516/516 (ra0516023-08) "Про питання оренди об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким визначено орендоване відповідачем приміщення площею 239,75 кв.м.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавцеві.

Пунктом 4.2 договору встановлено обов’язок орендаря вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) . Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (435-15) , іншими законами або договором.

Так як, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором оренди щодо сплати орендних платежів позивачу, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 565 835,80 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 48370,60 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 6.2 договору, згідно якого за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 48370,60 грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Альянс" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 40/83 не підлягає скасуванню.