35/74 Про виселення та повернення нежилого орендованого приміщення - 16.06.2009 Прийняття

Розпорядженням В.о.голови Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 № 01-23/1/1 та розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 № 01-23/1/7 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 12.05.2009, 02.06.2009 розгляд апеляційної скарги відкладався на 02.06.2009 та 16.06.2009 відповідно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 35/74 позов задоволено повністю, виселено відповідача з нежитлового приміщення, загальною площею 125,0 кв.м в будинку № 73 літера А на просп. Маяковського, повернувши зазначене приміщення Комунальному підприємству Київжитлоспецексплуатація"; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забеспечення судового процесу.

Рішення обгрунтовано тим, що позивач, у зв’язку із закінченням терміну дії договору № 03/0924 оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 10.07.2003, укладеного сторонами, звернувся до відповідача шляхом направлення останньому листа № 155/05-1490 від 14.07.2006 з вимогою звільнити займане приміщення та передати останнє по акту позивачу; проте вказане повідомлення з боку відповідача було залишене без реагування; відповідач безпідставно займає та користується орендованим приміщенням.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 35/74 скасувати повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норма матеріального права, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що згідно із додатком № 2 до рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) орендоване відповідачем майно територіальної громади м.Києва закріплене за позивачем лише на праві господарського відання, тому відповідно до ч.2 ст. 136 ГК України позивач самостійно не може укладати договір оренди, а відповідно і припиняти його дію, оскільки це прерогатива власника (Київської міської ради).

На думку заявника, лист позивача за № 155/05-1490 від 14.07.2006 не може братись до уваги, як доказ, оскільки зазначеним рішенням Київської міської ради № 525/582 (ra-525023-06) було продовжено відповідачу користування нежитловим приміщенням без укладання відповідного договору, яке не припинялось і додатково відповідача про це не повідомлялось.

Заявник стверджує, що після припинення договору № 03/0924 від 10.07.2003, рішенням Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) було продовжено відповідачу строк дії оренди на 364 дні без укладання відповідного договору, тобто встановлено строк дії саме договору оренди, а не строк користування майном, а договір оренди не був укладений, хоча всі необхідні дії відповідачем були виконані; орендна плата відповідачем сплачується.

Заявник посилається на порушення судом першої інстанції вимог п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України, оскільки, не зважаючи на прохання перенести судове засідання, повідомлене телеграмою, 16.02.2009 судом продовжено розгляд справи та винесено рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив, що вважає рішення таким, що було прийняте згідно з вимогами чинного законодавства, а скарга не підлягає задоволенню з тих причин, що, зокрема, хоча рішенням Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) відповідачеві було надано дозвіл на продовження договору оренди нежитлових приміщень, однак на пропозицію позивача надати необхідні документи для укладення договору оренди на новий термін у листі від 30.01.2007 № 155/1/05-568, відповідач не відповів та документи не надав; строк зазначеного рішення за № 525/582 (ra-525023-06) закінчився 22.12.2007; рішенням Київської міської ради від 18.12.2008 № 860/860 (ra0860023-08) відповідачу було відмовлено у продовженні строку оренди нежитлових приміщень на просп. В.Маяковського, 73 літ.А.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Згідно із п.1.1 договору № 03/0924 оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади від 10.07.2003 позивач, за договором орендодавець, на підставі рішення Київради від 10.07.2003 № 677/837 (ra0677023-03) , додаток 2 пункт 4, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: просп.Маяковського, 73 літер. А для розміщення перукарні та спортивного залу.

Пунктом 9.1 договору № 03/0924 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 10.07.2003 по 10.07.2006.

Сторонами складено акт приймання-передачі приміщення, який затверджено позивачем 10.07.2003.

17.07.2006 позивачем надіслано відповідачу лист від 14.07.2006 за № 155/05-1490, у якому повідомлено, що термін договору оренди № 03/0924 від 10.07.2003 на нежитлове приміщення за адресою: просп.Маяковського, 73 літер. А закінчився 10.07.2006, як передбачено договором, і дія його припиняється та позивач просив звільнити вказане приміщення і передати позивачу. Про надсилання зазначеного листа свідчать списки рекомендованих відправлень №№ 64, 66 та фіскальні чеки №№ 6212, 6219.

Згідно із ч.4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Статтею 291 ГК України встановлено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 17, п.1, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 (2269-12) № 2269 зі змінами (далі – Закон № 2269 ) термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. Згідно зі ст.26 Закону № 2269 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вже було зазначено, сторонами погоджено у п.9.1 договору № 03/0924 строк дії договору по 10.07.2006.

Згідно із п.9.5 договору № 03/0924 договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, виходячи із умов договору оренди, укладеного сторонами, керуючись нормами ст.ст. 284, 291 ГК України, ст. 763 ЦК України, ст.ст.17, 26 Закону № 2269, враховуючи, що позивачем, до спливу одного місяця після закінчення терміну дії договору, повідомлено відповідача про те, що дія договору оренди припиняється, слід дійти висновку, що строк укладеного сторонами договору № 03/0924 закінчився 10.07.2006.

Статтею 2 Закону № 2269 встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Після 10.07.2006 договір оренди нежитлового приміщення за адресою: просп.Маяковського, 73 літер. А відповідачем не укладено.

Наявності інших підстав користування зазначеним нежитловим приміщенням із матеріалів справи не вбачається.

Згідно із ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.27 Закону № 2269 у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам законодавства та грунтується на матеріалах справи.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та такі обставини.

Згідно із ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 сільські, селищні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені КонституцієюУкраїни, цим та іншими законами.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Статуту Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.11.2000 № 2074 (ra2074017-00) , підприємство має право передавати в оренду (найм) житловий та нежитловий фонди, укладати договори оренди та надавати інші послуги орендарям відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається із додатку № 2 до рішення Київради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) "Перелік суб’єктів господарювання, яким продовжуються терміни дії договорів оренди майна територіальної громади м.Києва, що закріплене на праві господарського відання за КП "Київжитлоспецексплуатація" та на праві оперативного управління за Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва" погоджено питання про продовження з відповідачем терміну дії договору оренди об’єкту нерухомості за адресою: просп. Маяковського № 73 літ.А на 364 дні.

Рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на встановлення пільгових орендних ставок" разом із додатками є актом органу місцевого самоврядування, яким надано дозволи, зокрема, на продовження договорів оренди. Однак, право користування майном територіальної громади без укладання відповідного договору ані законодавство ані зазначене рішення № 525/582 (ra-525023-06) не передбачають. У преамбулі зазначеного рішення є посилання, зокрема, на ст. 759 ЦК України, ст.5 Закону № 2269, нормами яких закріплені положення про договір найму та сторони договору, а пунктом 3 рішення доручено підприємствам, установам, організаціям, яким надано дозвіл на продовження договорів оренди, визначених в додатках до цього рішення, в термін до двох місяців продовжити термін дії договорів оренди в установленому порядку.

Отже у відповідача не було підстав для висновку, що рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 (ra-525023-06) надавало дозвіл відповідачу користуватись приміщенням без укладання відповідного договору.

Нормами законодавства не надано право орендареві довільно тлумачити заяву орендодавця про припинення договору оренди у зв’язку із закінченням строку його дії, також здійснення відповідачем платежів за фактичне користування приміщенням не свідчить про існування договірних відносин.

Позивачем було надіслано відповідачу лист від 30.01.07 за № 155/1/05-568 про те, що оскільки рішенням Київської міської ради від 21.12.06 № 525/582 (ra-525023-06) надано дозвіл на продовження договору оренди терміном 364 дні, то для укладання договору оренди запропоновано направити представника та надати документи за наведеним переліком. Вказаний лист був надісланий відповідачу 31.07.06, про що свідчить список рекомендованих відправлень та фіскальний чек № 2316.

У матеріалах справи є копії деяких документів, що свідчать про вжиття відповідачем заходів по збиранню документів, зазначених у переліку, наведеному у листі позивача від 30.01.07 № 155/1/05-568, як-то: договору № 908-0 на проведення оцінки майна від 27.07.2007, акту № 911 прийому-передачі робіт від 06.12.2007, рахунку-фактури № 330/2007 від 17.04.2007, платіжного доручення № 67 від 18.05.2007. Однак, як вже зазначалось, договір оренди укладено не було.

Рішенням Київської міської ради від 28.08.2008 № 93-2/93 (ra2_93023-08) "Про питання оренди об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва" погоджено надання в оренду відповідачу приміщення за адресою: просп.Маяковського № 73 літ.А строком на 2 роки 364 дні.

Рішенням Київської міської ради від 18.12.2008 № 860/860 (ra0860023-08) "Про питання оренди об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва" внесено зміни до рішення Київради від 28.08.08 № 93-2/93 (ra2_93023-08) "Про питання оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва" (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київради від 02.10.08 № 395/395 (ra0395023-08) ), а саме: позицію 20 додатку 2 до рішення викладено у новій редакції, згідно із якою відповідачеві відмовлено у наданні в оренду згаданого приміщення та віднесено приміщення до резерву ОМС.

Як вже зазначалось, згідно із п.1.1 договору № 03/0924 цей договір було укладено на виконання рішення Київради від 10.07.2003 № 677/837 (ra0677023-03) , а не самостійно позивачем, як вказує відповідач.

Право сторін надати заяву про припинення договору оренди у зв’язку із закінченням строку його дії передбачене ст. 284 ГК України, ст.17 Закону України № 2269, а право наймодавця - ст 764 ЦК України (435-15) .

Згідно із ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межа строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи судом першої інстанції неодноразово відкладався, представники відповідача брали у часть у судових засіданнях: 27.02.08, 19.03.08, 04.04.08, 21.04.08, 14.05.08, 25.06.08, 06.08.08, 08.09.08, 15.10.08, 01.12.08, 28.01.09.

Із телеграми відповідача від 13.02.2009 про перенесення судового засідання з 16.02.2009 на іншу дату не вбачається існування обставин, за яких спір не міг бути вирішеним у зв’язку із відсутністю представника відповідача.

Отже немає підстав стверджувати про порушення норм процесуального права. Крім того, статтею 104 ГПК України передбачено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.