Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Журавльової Л.І.

Суддів: Бойченка К.І.

Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання: Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача: Кулєшова О.О., довіреність №Н-01/4217

від 10.11.07, юрисконсульт першої категорії

комерційного відділу Луганської дирекції

залізничних перевезень ДП "Донецька

залізниця";

від відповідача: Беседа С.Ю., довіреність №б/н від 02.01.09,

представник за довіреністю;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги: Державного підприємства

"Луганськвантажтранс", м.Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від 28 квітня 2009 року (підписано 05.05.09)

у справі №8/84 (суддя Середа А.П.)

за позовом: Державного підприємства "Донецька

залізниця" в особі Луганської дирекції

залізничних перевезень Донецької залізниці,

м.Луганськ

до відповідача: Державного підприємства

"Луганськвантажтранс", м.Луганськ

про стягнення 5931 грн. 60 коп.

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Луганськвантажтранс" про стягнення недорахованої провізної плати при пропуску по коліях залізниці приватних локомотивів по станції Слов"яносербськ Донецької залізниці за період з 01.09.08 по 31.12.08 в сумі 5931 грн. 60 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 (суддя Середа А.П.) позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства "Луганськвантажтранс" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень провізну плату у сумі 5931 грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

З посиланням на ст.2, ч.1 статті 3, ст.ст.17, 22, частину 1 статті 57, ст.62 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (457-98-п) , п.2.6, п.2.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів, Наказ Міністерства транспорту України (назва –на дату видання наказу) від 15.11.99 №551 (z0828-99) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.99 №828/4121 (z0828-99) , п.6, абз.1 та 2 п.17.6, п.17.7, п.18 Тарифного керівництва №1, ч.5-6 ст. 4 Закону України від 04.07.96 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт", Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізницю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 №262 (262-96-п) , місцевим господарським судом зазначено, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог про стягнення 5931 грн. 60 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 Державне підприємство "Луганськвантажтранс" звернулось з апеляційною скаргою №б/н та дати, якою просить у позові відмовити.

Заявником зазначено, що судом не в повному обсязі враховано обставини, що мають значення для справи, що на момент оформлення видачі вантажу розрахунок за перевезення здійснений в повному обсязі.

З посиланням на положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 №262 (262-96-п) , постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 (1548-96-п) відповідачем вказано, що Укрзалізниця не мала права встановлювати плату за будь-яке перевезення.

На думку заявника, в наказі Міністерства транспорту та зв’язку України від 30.07.08 №955 (z0745-08) про застосування пункту 17.7 розділу 1 "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України" мова йде про зміни до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.01.08 №43, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.01.08 за №33/14724 (z0033-08) , а про встановлення плати за перевезення приватного локомотива "своїм ходом" інформація відсутня.

Запереченням на апеляційну скаргу №412-4 від 09.06.09 позивач просить рішення господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 залишити без змін. Позивач вважає, що при винесенні рішення судом враховані всі обставини, що мають значення для справи та в повному обсязі вивчені матеріали справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22 травня 2009 року у справі №8/84 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Луганськвантажтранс" на рішення господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 призначено судову колегію у складі: Семендяєвої І.В. –судді –головуючого, суддів – Бойченка К.І., Єжової С.С.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року у справі №8/84 здійснено заміну у складі колегії. Виключено зі складу колегії головуючого суддю Семендяєву І.В., введено до складу колегії головуючим суддю Журавльову Л.І.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвантажтранс" слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Луганськвантажтранс" в період з 01.09.08 по 31.12.08 звернулося до Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці з листами-заявками, в яких просило дозволити пропуск локомотивів, які є його власністю, по коліях Укрзалізниці у робочому (діючому) стані, зі швидкістю слідування не більше 80 км/год., а саме: 29.09.08 за №11/912 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов’яносербськ Донецької залізниці, тепловоза серії ТГМ6А №985,831 від станції Слов’яносербськ до станції Технікум ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов’яносербськ ДЗ, 09.10.08 за вих. №11/955 щодо тепловоза серії ТГМ6А №982 від станції Технікум до станції Слов’яносербськ ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №982 та №985 від станції Слов’яносербськ до станції Технікум ДЗ, 09.12.08 за вих. №11/1162 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Слов’яносербськ до станції Технікум ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №982 та №985 від станції Технікум до станції Слов’яносербськ ДЗ, 16.12.08 за вих. №11/1186 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов’яносербськ ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №1640 від станції Слов’яносербськ до станції Технікум ДЗ.

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці надало право відповідачу на пропуск коліями Укрзалізниці приватних (орендованих) локомотивів "своїм ходом" у дні, вказані у листах-заявках, за маршрутами, вказаними у останніх.

Локомотиви відповідача коліями позивача пропускалися своїм ходом, тобто не шляхом буксирування локомотивом парку залізниць (позивача) та не у складі вантажного поїзду.

Луганська дирекція залізничних перевезень Донецької залізниці, здійснюючи (вибіркову) перевірку на залізничній станції Слов’яносербськ ДЗ, виявила чотири факти недонарахування суми тарифу за проїзд (пропуск) коліями Укрзалізниці власних (орендованих) локомотивів відповідача "своїм ходом", що зафіксовано актом перевірки від 26.01.09.

Перевіркою встановлено, що за пропуск локомотивів відповідачу нараховано плату, а саме: 29.09.08 за документом №50775450 –140,00 грн., замість 1291,00 грн., недобір склав 1151,00 грн., 09.10.08 за документом №51379490 –152,00 грн., замість 1416,00 грн., недобір склав 1264,00 грн., 09.12.08 за документом №51386137 –152,00 грн., замість 1416,00 грн., недобір склав 1264,00 грн., 16.12.08 за документом №51386173 –152,00 грн., замість 1416,00 грн., недобір склав 1264,00 грн., а всього загальна сума недобору становить 4943 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (457-98-п) (далі –Статут) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Частиною 1 ст.57 Статуту передбачено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Пунктом 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (z0861-00) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року №864/5085 (z0864-00) встановлено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Наказом Міністерства транспорту України (в редакції на дату видання наказу) від 15.11.99 №551 (z0828-99) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.99 №828/4121 (z0828-99) , затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1 (далі –Тарифне керівництво №1), згідно п.1 якого тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.

Пунктом 17.6 Тарифного керівництва №1 передбачено, що перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу локомотивом парку залізниць сплачуються відповідно до тарифної схеми 18.

Плата за перевезення в складі вантажних поїздів нового приватного рухомого складу (вагони, локомотиви та інший рейковий рухомий склад), що прямує на своїх осях від заводів-виробників на адресу власників, а також рухомого складу, що направляється на металобрухт, визначається за схемою №2. При цьому кожна одиниця рухомого складу вважається окремою відправкою, а власна маса цієї одиниці — масою відправки.

Пунктом 17.7 Тарифного керівництва №1 встановлено, що перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом по коліях залізниць загального користування сплачуються по 12,1 грн. за кожен тепловозо-кілометр і по 18,2 грн. за кожний електровозо-кілометр, за вагони — за тарифною схемою 27 зі збільшенням у 2 рази.

При перевезенні вагонів загального парку залізниць приватним локомотивом плата визначається тільки за тарифами, встановленими для приватних та орендованих вагонів.

Посилання відповідача на відсутність інформації про встановлення плати за перевезення приватного локомотиву "своїм ходом" не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Наказом Мінтрансзв’язку України від 30.07.08 №955 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.08 №745/15436 (z0745-08) , внесено зміни до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.01.08 №43, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.01.08 №33/14724 (z0033-08) , згідно пункту 25 якого тарифи, плати та збори, що вказані у розділах 1 і 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 15.11.99 №551, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.99 №828/4121 (z0828-99) , з 23.08.08 застосовується коефіцієнт 4,447, а з 01.10.08 –коефіцієнт 4,876.

Телеграмою Укрзалізниці №000209/ЦМ від 16.01.07 зазначено, що плата за проїзд власного (орендованого) локомотива коліями залізниці нараховується згідно з п.17.7 Тарифного керівництва №1. За перевезення власного (орендованого) локомотива "своїм ходом" встановлені ставки за кожний тепловозо-кілометр у розмірі 12,1 грн., електровозо-кілометр –18,2 грн. із застосуванням відповідного корегуючого коефіцієнту.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що позивач правомірно застосував правило пункту 17.7 Тарифного керівництва №1.

За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено повністю, судові витрати покладено на відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Державне підприємство "Луганськвантажтранс".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвантажтранс" на рішення господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 28 квітня 2009 року у справі №8/84 залишити без змін.

Відповідно ч.3, ч.5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.