КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2010 № 08/1581
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондратової І.Д.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином,
від відповідача -Чернець С.С.- пред. за дов. № б/н від 13.08.2010р.,
від третьої особи - не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином,
від прокуратури - не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурор Черкаського району Черкаської області
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2010
у справі № 08/1581 ( .....)
за позовом Прокурор Черкаського району Черкаської області
до Садівниче товариство "МКД-2007"
третя особа відповідача Свидівоцька сільська рада Черкаської області
про розірвання договору
ВСТАНОВИВ :
На розгляд Господарського суду Черкаської області були передані позовні вимоги Прокурора Черкаського району Черкаської області в особі Державного підприємства "Черкаське лісове господарство" до Садівничого товариства "МКД-2007" про розірвання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 24.03.2010 р., який укладений між Державним підприємством "Черкаське лісове господарство" та Садівничим товариством "МКД-2007".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 р. у справі № 08/1581 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Прокурор Черкаського району Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 р. у справі № 08/1581 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги відзначає наступне :
- суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації № 102 від 21.05.2010 р. "Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації";
- місцевий господарський суд не дослідив обставини, які свідчать про те, що при виділенні земельної ділянки були допущені порушення вимог підзаконних нормативних актів, а також не було враховано, що Правила використання корисних властивостей лісів на даний час не затверджені, а тому встановлення максимального строку для користування лісами є необґрунтованим;
- порушення норм процесуального права полягають в тому, що судом першої інстанції у відповідності до статті 27 Господарського процесуального кодексу України не було залучено до участі у справі Обласну державну адміністрацію, яка є фактичним ініціатором даного спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 р. апеляційну скаргу Прокурора Черкаського району Черкаської області було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 р. № 01-23/1/10 у зв'язку з відпусткою судді Ропій Л.М., внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 08/1581 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Григорович О.М., Попікова О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з нез’явленням в судове засідання уповноважених представників позивача та третьої особи - Державного підприємства "Черкаське лісове господарство" та Свидівоцької сільської ради.
30.11.2010 від заступника прокурора міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю забезпечення участі прокуратури у розгляді справи.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про відкладення розгляду справи, дійшла висновку щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Отже, суд відкладає розгляд справи в тому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засіданні, а тому, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. В свою чергу, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегією суддів встановлено, що викладені у клопотанні обставини не є поважною причиною для відкладення розгляду справи та не перешкоджають розгляду поданої апеляційної скарги, оскільки, по-перше, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження обставин, які в ньому викладені При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом статей 361, 56 Закону України "Про прокуратуру" брати участь у справі для представництва інтересів держави в суді мають не лише прокурори та їх заступники, але старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує, що всіх учасників судового процесу про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а відповідно у прокурора міста Києва та прокурора Черкаського району Черкаської області було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме інтереси держави у судовому засіданні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, третьої особи та прокуратури.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між позивачем (надалі - постійним лісокористувачем) та відповідачем (надалі - тимчасовим лісокористувачем) виникли на підставі договору від 24.03.2010 р. на право довгострокового тимчасового користування лісами (надалі –договір), за умовами якого постійний лісокористувач на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 27.02.2010 р. № 37 зобов’язаний виділити, а тимчасовий лісокористувач зобов’язаний прийняти в строкове платне користування лісову ділянку –загальною площею 0,97 га згідно з планом (схемою) з садовими будинками –для використання в культурно-оздоровчих цілях та рекреаційних цілях, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Відповідно до п. 30 договору цей договір набирає чинності після погодження сторонами та нотаріального посвідчення і його реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
24.03.2010 р. зазначений договір був зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового та довгострокового користування лісами вчинено запис від 24.03.2010 р. № 24.
Згідно акту прийому-передачі від 24.03.2010 р., підписаного та скріпленого печатками сторін, лісову ділянку загальною площею 0,97 га, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, було передано тимчасовому лісокористувачу - садівничому товариству "МКД-2007".
Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації Тулуба С.Б. від 21.05.2010 р. № 102 "Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації" було відмінено розпорядження облдержадміністрації від 27.02.2010р. № 37 "Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки садівничому товариству "МКД-2007". Згідно п. 2 вищезазначеного розпорядження ДП "Черкаське лісове господарство" зобов’язано привести у відповідність з цим розпорядженням відносини, що виникли з тимчасовими лісокористувачами.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у цій справі є розірвання договору від 24.03.2010 р. на право довгострокового тимчасового користування лісами з огляду на те, що юридичний факт (тобто, розпорядження облдержадміністрації від 27.02.2010р. № 37 "Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки садівничому товариству "МКД-2007"), який дав підставу для укладення договору від 24.03.2010 р втратив чинність.
Місцевий господарський суд відмовив в позові зазначивши, що сторони по спірному договору належним чином виконують його умови. При цьому, будь-яких доказів, які б свідчили про порушення його умов або доказів, які б свідчили про інші підстави для його дострокового розірвання, прокурором суду не подано. Крім того, суд першої інстанції відзначив, що Лісовим кодексом України (3852-12)
, який є спеціальною нормою, взагалі не передбачено підстав для розірвання договорів на постійне чи тимчасове лісокористування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Колегієюя суддів встановлено, що предметом договору є передання права тимчасового користування лісовою ділянкою загальною площею 0,97 га, яка розташована кв. 10 вид 18 Свидівського лісництва "ДП Черкаський лісгосп" за межами населеного пункту, в адмінмежах Свидівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, загальною площею 0,97 га.
Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу (3852-12)
для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Відповідно до статей 16, 18 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Загальні підстави для зміни або розірвання договору унормовані статтею 651 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договором (п. 28) сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також за інших підстав, визначених законом.
За змістом частини 2 статті 22 Лісового кодексу України право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено судом першої інстанції, прокурором та позивачем не надані докази, які б свідчили про істотне порушення відповідачем умов договору, а також не надані докази випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню. Тобто прокурором та позивачем не доведено наявність обставин, з якими закон та договір пов'язують право сторін вимагати розірвання договору в судовому порядку.
Колегія суддів відзначає, що обставини (прийняття розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації Тулуба С.Б. від 21.05.2010 р. № 102 "Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації", яким відмінено розпорядження облдержадміністрації від 27.02.2010р. № 37 "Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки садівничому товариству "МКД-2007") у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору не є підставою для розірвання договору та припинення права довгострокового тимчасового користування лісами.
При цьому, судом апеляційної інстанції також враховано, що відповідно до пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (v007p710-09)
(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Обставини, які визначені прокурором в апеляційній скарзі, як підстави для розірвання договору в судовому порядку не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки в будь-якому випадку порушення, які були допущені (за наявності таких) при виділенні лісової ділянки, не можуть бути підставою для розірвання договору. Разом з тим, відсутність Правил використання корисних властивостей лісів, які затверджені Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди, не свідчить про порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" (761-2007-п)
при визначенні строку користування лісовими ділянками, оскільки статтею 18 Лісового кодексу України визначений термін довгострокового тимчасового користування лісами (від одного до п'ятдесяти років). Безпідставними є також посилання прокурора на відсутність схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування, оскільки за змістом частини 2 пункту 34 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" (761-2007-п)
передбачено, що у разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держкомлісгоспу, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.
Крім того, колегія суддів відзначає, що не є підставою для задоволення апеляційної скарги й довід прокурора про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, внаслідок не залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Черкаську обласну державну адміністрацію.
В силу статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Статтею 653 Цивільного України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Колегія суддів встановила, що Черкаська обласна державна адміністрація не є стороною договору, який є предметом спору у даній справі, тобто спір безпосередньо не стосується прав та обов'язків цієї особи, в рішенні суду відсутні судження про права та обов'язки Черкаської обласної ради, а відповідно в розумінні статті 27 Господарського процесуального кодексу України рішення жодним чином не стосується прав та обов’язків зазначеної юридичної особи, правові підстави для залучення даної особи до участі у справі відсутні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор Черкаського району Черкаської області, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, і інших доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора Черкаського району Черкаської області Івановича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 р. у справі № 08/1581 - без змін.
Матеріали справи № 08/1581 повернути Господарському суду Черкаської області.
постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді