20-7/240-10-8/062-11/083-5/635-2/109 Про перегляд рішення господарського суду про визнання права власності та визнання договору дійсним за нововиявленими обставинами - 30.11.2010 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 06.10.2010 року у справі № 20-7/240-10-8/062-11/083-5/635-2/109

за поданням Військового прокурора Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3, ГРЕС,Сімферополь,95493)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95011)

про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року про визнання права власності та визнання договору дійсним за нововиявленими обставинами

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 06.10.2010 року у справі № 20-7/240-10-8/062-11/083-5/635-2/109 у позові відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись, що скасування Вищим господарським судом України ухвали про затвердження мирової угоди не є підставою вважати, що мирова угода сама по собі не має значення, тому що вона не була скасована.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 014.11.2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 30.11.2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 року суддю Заплава Л.М. було замінено на суддю Котлярову О.Л.

У судове засідання 30 листопада 2010 року представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням його представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Судова колегія зазначає, що позивач є юридичною особою, яка не позбавлена можливості направити у судове засідання іншого представника.

Крім того, відповідач є юридичною особою, яка повинна на свій розсуд реалізувати надані їй права.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши справу судова колегія встановила наступне.

У жовтні 2004 року відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект", просило визнати за позивачем право власності на об’єкти нерухомості.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року по справі №20-7/240, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2005 року, позовні вимоги задоволені, визнані договори купівлі-продажу від 03.09.2004 року, укладені між відкритим акціонерним товариством "Кримзалізобетон" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Технохімкомплект" дійсними та, відповідно, право власності на наступне нерухоме майно:

Будівлі і споруди (територія №3), розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Строітельна, б/н:

- будівлю охорони (літер А),

- склади (літер Б і В) інв. №№12-035, 12-028,

- склади ДСК (літер Г) інв. №12-034,

- склад для балонів (літер Д) №12-030.

Будівлі і споруди (територія № 4), розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Пісочна, б/н:

- овочесховище (літери А, Г, Д),

- навіси (літер Б, В, Д)

- навіси (літер Е, Же, З, І).

Будівлі і споруди (територія № 5) розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Строітельна, б/н,

- КПП (літер А),

- гараж (літер Б),

- недобудовані будівлі (літери В, Г).

15.06.2005 року Військовий прокурор Військово-Морських Сил України звернувся до господарського суду міста Севастополя з поданням про перегляд судового рішення від 17.11.2004 року у справі №20-7/240 за нововиявленими обставинами (а.с. 125-126, том 2).

В обґрунтування своїх вимог прокурор послався на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2005, якою скасовано ухвалу господарського суду від 21.07.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2004 у справі №20-10/310-12/261 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Технохімкомплект" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" про стягнення заборгованості про затвердження мирової угоди, згідно якої державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судомеханічний завод" з метою погашення заборгованості передало у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Технохімкомплект" майно загальною вартістю 9647338, 00грн., у тому числі і спірні об’єкти нерухомості.

Оскаржене рішення мотивоване відсутністю у позивача підстав для набуття права власності.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до частини 3 пункту 1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно пункту 1.1. вищезгаданого акту на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) .

Перший заступник військового прокурора ВМС України у заяві на підтвердження наявності нововиявлених обставин посилається на те, що органом управління майном, яке відповідно до мірової угоди передано позивачу, є Міністерство оборони України, тому у данному випадку суттєво порушені інтереси держави в особі органу центральної влади, який наділений правом управління майном.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005 року у справі № 20-10/310-12/261 було скасовано ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року про затвердження мирової угоди, відповідно до якої Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" в рахунок погашення заборгованості передало товариству з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" рухоме і нерухоме майно на загальну суму 9647338 грн.

Відповідно до пункту 2 листа Вищого господарського суду України від 09.04.2009 року № 01-08/204 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" (v_204600-09) нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

В обґрунтування свого рішення від 17.11.2004 у справі №20-7/240 господарський суд міста Севастополя послався на укладену між державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судомеханічний завод" та відповідачем мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року, згідно з якою Державне підприємство Міністерство оборони України "Феодосійський судомеханічний завод" з метою погашення заборгованості зобов’язалось передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Технохімкомплект" майно загальною вартістю 9647338, 00 грн., у тому числі і спірні об’єкти нерухомості, які в подальшому перейшли до відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон".

Таким чином, скасування ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року свідчить про те, що віжчудження спірного майна здійснено особою, яка не була власником майна.

З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції обґрунтовано визнав зазначені обставини нововиявленими та такими, що мають істотне значення для справи.

Однак, у порушення вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України мотивувальна та резолютивна частини рішення не містять висновків про дотримання порядку перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а саме, про задоволення заяви та про скасування судового акту від 17.11.2004 року, що, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 та пунктом 4 статті 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Отже, з підстав, наведених вище, заява Військового прокурора Військово-Морських Сил України про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року скасуванню.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених відкритим акціонерним товариством "Кримзалізобетон" вимог, оскільки мирова угода від 21.07.2004 року, укладена між державним підприємством Міністерства оборони України "Феодосійський судомеханічний завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект", не може бути підставою для переходу права власності на майно.

Згідно з пунктом 1 статті 319 Цивільного кодексу України лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до пункту 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 220 Цивільного кодексу України передбачає певні умови, за яких можливе визнання договору дійсним.

Разом з тим, загальні підстави дійсності угод передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає обставинам справи та вищепереліченим нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги відхиляються як такі, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.10.2010 року у справі № 20-7/240-10-8/062-11/083-5/635-2/109 змінити.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Заяву Військового прокурора Військово-Морських Сил України про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року скасувати.

У позові відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" про визнання договорів купівлі-продажу від 03.09.2004 року дійсними і визнання права власності на об’єкти нерухомості майна згідно переліку відмовити.