ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2010 р.
Справа № 12/48-10-1575
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13932254) )
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,
за участю представників сторін :
від позивача: С.В. Ковальчук, О.В. Маймескул, В.В. Соловйов,
від відповідача: О.О. Кулик, А.І. Гавриленко,
від третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_10
на рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2010 р.
у справі № 12/48-10-1575
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР’Є ПЛЮС"
до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Газопостачальна компанія"; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_37; ОСОБА_38; ОСОБА_39; ОСОБА_40; ОСОБА_9; ОСОБА_41; ОСОБА_42; ОСОБА_43; ОСОБА_44; ОСОБА_45; ОСОБА_46; ОСОБА_47; ОСОБА_48; ОСОБА_49; ОСОБА_50; ОСОБА_51; ОСОБА_52; ОСОБА_53; ОСОБА_54; ОСОБА_55; ОСОБА_56; ОСОБА_57; ОСОБА_58; ОСОБА_59; ОСОБА_60; ОСОБА_61; ОСОБА_6; ОСОБА_8; ОСОБА_62; ОСОБА_63; ОСОБА_64; ОСОБА_30; ОСОБА_65; ОСОБА_66; ОСОБА_67; ОСОБА_68; ОСОБА_69; ОСОБА_10; ОСОБА_70; ОСОБА_71; ОСОБА_72; ОСОБА_73; ОСОБА_74; ОСОБА_75, ОСОБА_76
про розірвання контракту,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР’Є ПЛЮС" звернулося з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" про розірвання контракту № 1 на будівництво і інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області від 01.09.2004 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2004 р. між ТОВ "ЧОРНОМОР’Є ПЛЮС" та ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" укладено контракт № 1 на будівництво і інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області, згідно із умовами якого відповідач зобов’язався виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з будівництва об’єкта відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої позивачем, здати об’єкт в експлуатацію, а також виправляти недороблення, що виникли у межах гарантійних строків експлуатації з причини неякісного виконання робіт. Також відповідно до вказаного контракту сторони фінансують спільний проект в розмірі 50 % від вартості будівництва, ТОВ "ЧОРНОМОР’Є ПЛЮС" виконує функції замовника будівництва, а ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" –функції підрядника. Позивач свої зобов’язання за контрактом виконував належним чином, проте відповідачем порушено істотні умови контракту, а саме: фінансування будівництва ним здійснено лише частково; порушено строки виконання будівельних робіт, встановленими додатковими угодами до контракту; допущено несанкціоновані самовільні відхилення від проектно-кошторисної документації, що є підставою для розірвання контракту відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Ухвалами суду від 12.07.2010 р. та 02.08.2010 р. за клопотанням відповідача до участі у справі залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2010 р. позов задоволено у повному обсязі та розірвано контракт № 1 від 01.09.2004 р. на будівництво і інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області. Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем порушено строки виконання будівельних робіт, які встановлені контрактом та додатковими угодами № 1 від 30.11.2006 р., № 2 від 19.03.2007 р. та № 3 від 28.05.2008 р. Також відповідач всупереч пункту 7.5 контракту, пункту 1.11 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", затверджених Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури № 49 від 03.04.1996 р., допустив порушення технології будівельного виробництва та відхилення від проектної документації, що підтверджується численними постановами та приписами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області. При вказаних обставинах суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено істотні умови контракту, що є підставою для його розірвання відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_10 звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять рішення скасувати, в позові відмовити, пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржники зазначили, що контракт передбачає залучення інвестицій, і, як наслідок, виконання зобов’язань перед третіми особами з передачі прав на житлову площу у збудованих квартирах. Контракт не може бути розірваний, оскільки частиною 3 статті 636 Цивільного кодексу України передбачено, що з моменту вираження третьої особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, в той час як інвестори будівництва виразили такий намір, уклавши відповідні договори інвестування. Замовник відмовляється складати подальші акти виконаних робіт, в той час як відповідачем виконано підрядних робіт на значно більшу суму, ніж було погоджено з підрядником. Крім того, будівельні роботи трьох з п’яти будинків на час розгляду справи були завершені, а тому відсутні підстави для розірвання контракту у зв’язку з істотним порушенням умов договору. Порушення норм процесуального права полягають у тому, що, по-перше, суд не залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_76 та ОСОБА_77, по-друге, суд не дав правової оцінки клопотанню відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2010 р. за клопотанням скаржника залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_75, ОСОБА_76 та замінено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_78 на ОСОБА_20 і ОСОБА_79 на ОСОБА_34 у відповідності з договорами інвестування.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2010 р. представником позивача заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи технічних висновків про неякісність виконаних відповідачем будівельних робіт, яке судовою колегією відхилено на підставі частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Вказані технічні висновки були складені під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
01.09.2004 р. між ТОВ "ЧОРНОМОР’Є ПЛЮС" (замовником) та ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" (підрядником) укладено контракт № 1 на будівництво і інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області, відповідно до умов якого підрядник зобов’язався виконати власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з будівництва дев’яти 2-х секційних п’ятиповерхових житлових будинків, критий ринок, магазин, паркінг відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої замовником, здати об’єкт в експлуатацію, а також виправляти недороблення, що виникли у межах гарантійних строків експлуатації (т.1, а.с.57-63).
В подальшому, 30.11.2006 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до вищезазначеного контракту, згідно із якою відповідач зобов’язався поетапно побудувати п’ять 2-х секційних п’ятиповерхових житлових будинків й внутрішньо будинкові мережі до них зі строком будівництва до 25.06.2007 р. Фінансування будівництва здійснюється у рівних частках, тобто 50/50. Також передбачено будівництво групи десятиповерхових житлових будинків: житлових будинків № 7, № 8, роботи з будівництва яких виконуються замовником самостійно, та житлового будинку № 6, роботи з будівництва якого виконуються підрядником з фінансуванням і розподілом прибутку між сторонами в рівних частках без благоустрою й внутрішньо-квартальних інженерних мереж (т.1, а.с. 64-65).
Закінчення підрядником виконання робіт з будівництва об’єкту і здачі його в експлуатацію поетапно визначається сторонами у наступні строки: житловий будинок № 3 до 31.12.2006 р., житловий будинок № 4 до 15.03.2007р., введення групи будинків № 1, 2, 3, 4 в експлуатацію до 30.04.2007р., закінчення робіт з будівництва житлового будинку № 5 до 30.05.2007 р. з введенням в експлуатацію до 25.06.2007 р.
19.03.2007 р., між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до контракту, відповідно до якої положення 5.1. ст. 5 контракту і додаткової угоди № 1 від 30.11.2006 р. анульовано в частині обов’язку підрядника здійснити будівництво житлового будинку № 6 з фінансуванням будівництва і розподілом прибутку між сторонами в рівних частках без благоустрою й внутрішньо-квартальних інженерних мереж (т.1, а.с. 66).
28.05.2008 р., між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до контракту, згідно із якою підрядник зобов’язався завершити на свій ризик власними і залученими силами і засобами усі будівельні роботи, будівельний монтаж (залізобетонних виробів, коробки), без внутрішніх спецробіт в п’ятиповерхових будинках № 4, 5 в строк до 01.08.2008 р. Підрядник в десятиденний строк з моменту підписання цієї додаткової угоди зобов’язався передати замовнику фактично виконані будівельно-монтажні роботи, в тому числі внутрішні і зовнішні спецроботи, а також внутрішньо майданчикові мережі і споруди по житловим будинкам № 1, 2, 3, 4, 5 з фотофіксацією. Також відповідач зобов’язався передати позивачеві 8% загальної площі технічних поверхів, розташованих в п’ятиповерхових житлових будинках № 1, 2 для подальшої передачі Позивачем зазначених площ селищній раді в смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області (т.1, а.с. 67-68
Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
З визначення договору будівельного підряду вбачається, що однією з істотних умов такого договору є строк.
Відповідно до пункту 11.1 контракту здавання-приймання робіт після завершення будівництва оформлюється актом введення в експлуатацію у відповідності з діючими нормами і правилами України. Пунктом 5.1. контракту передбачено, що тривалість виконання робіт при будівництві об’єкта складає 26 місяців від дати підписання відповідачем акта передання йому будівельного майданчика; дата початку і завершення будівництва визначається додатковими угодами сторін.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами відносно дотримання останнім умов контракту, зокрема зважувати на погоджені сторонами строки будівництва, виконувати зобов’язання з щомісячного надання інформації про обсяги грошових коштів, що надійшли відповідачеві, а також щодо грошових коштів спрямованих відповідачем на сплату будівельно-монтажних робіт, а також виконувати інші зобов’язання, передбачені контрактом. Зокрема, 05.02.2007 р. позивач звернувся з листом № 21/07 на адресу відповідача, у якому повідомляв про необхідність виконання відповідачем умов контракту, в тому числі на необхідності здійснити зобов’язання з будівництва десятиповерхового житлового будинку № 6, будівництво якого, відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди № 1 від 30.11.2006 р., повинен здійснити відповідач. Також у листі було зазначено, що невиконання Відповідачем зобов’язань з будівництва житлового будинку № 6 впливає на процеси будівництва на інших об’єктах. У листі вих. № 21/07 від 05.02.2007 р. замовник повідомив підрядника, що при порушенні строків будівництва позивач буде змушений завершувати будівництво самостійно.
Як вбачаться з умов контракту та додаткових угод до нього сторонами були погоджені строки будівництва і введення в експлуатацію житлових будинків: № 1, 2, 3 до 30.04.2007 р., № 4 (без внутрішніх спецробіт) до 01.08.2008 р., № 5 (без внутрішніх спецробіт) до 01.08.2008 р.
При цьому, зобов'язання з будівництва будинків № 7, № 8 сторонами покладено на замовника, а умову договору про будівництво підрядником будинку № 6 додатковою угодою № 2 від 19.03.2007 р. сторонами анульовано. Також представник позивача пояснив, що завершення будівництва будинку № 6 здійснено замовником самостійно.
Останній акт прийому виконаних підрядних робіт, що підписаний обома сторонами, датований травнем 2007 р. (т. 2, а.с. 179-181).
Таким чином, фактично підрядник припинив виконувати свої обов’язки з будівництва житлових будинків ще з 2007 р., що останнім не заперечувалось.
У відзиві на позов відповідач послався на те, що роботи з будівництва житлових будинків ним виконано не в повному обсязі та з порушенням строків через невиконання замовником своїх обов’язків із забезпечення фінансування робіт, передбачених статтею 6 контракту та пунктом 2 Додаткової угоди № 3, а також графіком фінансування (додаток 1 до додаткової угоди № 3). В той же час, ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" не надав жодних доказів про вчинення будь-яких дій щодо спонукання замовника виконати свої обов’язки з фінансування будівництва.
Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно із пунктом 7.5 контракту зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт з ініціативи відповідача дозволяється лише за умови письмової згоди позивача.
Проте, в ході будівельних робіт відповідачем допускались порушення технології будівельного виробництва та відхилення від проектної документації, що є порушенням пункту 1.11 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", затверджених Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури №49 від 3.04.1996р., яким передбачено, що будівництво об’єктів повинно вестись з дотримання будівельних норм, правил і стандартів.
Зазначені факти порушень підтверджуються постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 22 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11.03.2010 р. (т.1, а.с. 14), протоколом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про порушення у сфері містобудування від 10.03.2010 р. (т.1, а.с. 15), приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про порушення у сфері містобудування від 04.02.2010 р. (т.1,а.с. 16), постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 11.03.2010 р. № 665 за справою про адміністративне правопорушення (т.1, а.с.17), протоколом про адміністративне правопорушення за ч. ІІІ ст. 96 КУпАП (т.1, а.с.18), приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 04.02.2010 р. (т.1, а.с.19), постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 16.02.2010 р. № 400 за справою про адміністративне правопорушення (т.1, а.с.20), приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 04.02.2010 р. (т.1, а.с. 21), постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 12 від 16.02.2010 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (т.1, а.с. 23).
Таким чином, відповідачем також порушено й таку істотну умову договору як здійснення будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина 2 статті 852 Цивільного кодексу України).
Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про розірвання контракту № 1 від 01.09.2004 р. у зв’язку з порушенням істотних умов договору, а саме: порушено строки виконання будівельних робіт, встановлені додатковими угодами до контракту, та допущено несанкціоновані самовільні відхилення від проектно-кошторисної документації.
Доводи скаржників відносно того, що контракт № 1 є договором на користь третіх осіб, у зв’язку з чим відповідно до частини 3 статті 636 Цивільного кодексу України контракт не може бути розірвано без їхньої згоди, судова колегія відхиляє з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Тобто, це договір, який встановлює обов’язок боржника виконати певну дію на користь третьої особи, і право останньої виникає безпосередньо з договору, укладеного між двома іншими особами. Особа, яка укладає договір на користь третьої особи діє в інтересах останньої, але не за її дорученням.
Згідно із статтею 2 контракту № 1 його предметом є будівництво житлових будинків відповідно до проектно-кошторисної документації. Збудовані квадратні метри, як прибуток від виконання умов цього контракту, розподіляються між сторонами по 50 % від площі об’єкту (пункт 6.4 контракту). Фінансування об’єкту здійснюється за рахунок будь-яких джерел фізичними особами або їхніми повіренними або юридичними особами.
З вищевикладеного вбачається, що контракт між позивачем та відповідачем укладено з метою досягнення певної мети –будівництва житлових будинків та одержання прибутку, що не свідчить про укладення договору на користь третіх осіб. Отже, контракт № 1 не містить ознак договору на користь третьої особи.
Також не приймаються до уваги заперечення скаржника стосовно того, що між сторонами встановлені правовідносини будівельного підряду, які тісно пов’язані з інвестиційною діяльністю через залучення інвестицій як з боку замовника будівництва, так і через підрядника, що унеможливлює розірвання спірного контракту, оскільки це зробить неможливим отримання інвесторами об’єкту інвестиційної діяльності, виходячи з наступного. Чинним законодавством та умовами контракту на будівництво та інвестування житлових будинків від 01.09.2004 р. і додатковими угодами до нього не передбачена заборона розірвання договору підряду через залучені інвестиції.
За таких обставин, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд –
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2010 р. у справі № 12/48-10-1575 залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.
постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Л.В. Поліщук
Л.І. Бандура
В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 30.11.2010 р.