Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря

судового засідання

представників сторін:

позивача: Хитрова Л.В. (дов. від 22.01.10 №52);

відповідача: ОСОБА_2;

ОСОБА_3 (дов. від 18.10.10 №1522);

ОСОБА_4 (дов. від 18.10.10 №1522),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2010

у справі № 18/268 ( )

за позовом Публічного акціонерного товариства

Комерційного банку "Приватбанк"

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

про стягнення 80000,00 доларів США (638720,00 грн.)

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.10 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, вказане рішення не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.10 порушено апеляційне провадження у даній справі. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.10. Дану ухвалу було надіслано сторонам відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75 (v0075600-02) .

27.10.10 через відділ документального забезпечення суду представником Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.

В судове засідання 01.11.10 з’явився представник Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк". Підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.10 скасувати.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 в судовому засіданні 22.11.10 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що сайт http:minut51.com не є точкою реалізації його товару, він не розповсюджував інформацію, яка порушує законодавство та правила міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.02.08 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі-позивач) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (далі-відповідач) було укладено договір інтернет-еквайрінгу №ИЭ-194, за умовами якого відповідач через інтернет-магазин WWW.RNB-SHOP.COM (асортимент товарів – аксесуари, біжутерія) приймає до оплати платіжні картки покупців, а позивач забезпечує обслуговування транзакцій та перерахування коштів.

Статтею 629 Цивільний кодекс України (далі – ЦК України (435-15) ) передбачено, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

В частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 3.2.1 договору від 20.02.08 №ИЭ-194 відповідач зобов’язаний приймати до оплати платіжні карти всіх видів, що перераховані у додатку №1 до даного договору. Згідно з додатком №1 платіжні карти MasterCard (усіх типів, окрім Cirrus, Maestro), а проведення платежів є обов’язком позивача, який згідно умов договору повинен забезпечити обслуговування транзакцій та перерахування коштів.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що відповідач несе повну відповідальність за інформацію, розміщену на його сайті в мережі Інтернет. Згідно п. 7.6 договору відповідач несе повну відповідальність за розповсюдження будь-якої дискредитуючої, і такої, що порушує законодавство та Правила міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 25.08.09 надійшло повідомлення платіжної системи MasterCard, що відповідач, який представляє "RNB SHOP", приймає платіжні карти MasterCard за заочний продаж дитячої порнографії через мережу Інтернет, що є порушенням п. 3.8.4 та 5.9.7 Правил платіжної системи MasterCard. Це правило забороняє еквайєрам займатися діяльністю чи підтримувати діяльність, котра є незаконною, або котра може, на думку MasterCard, завдавати шкоди гудвілу MasterCard чи негативно позначитися на бренді MasterCard. Згідно з правилами MasterCard позивач зобов’язаний гарантувати, що торгові підприємства, які він обслуговує, не використовують еквайрінгові відносини для ведення незаконної діяльності, як викладено в правилі 5.9.7 "Трансакції, які мають незаконний характер чи завдають шкоди бренду" Правил MasterCard.

Відповідно до п. 5.1 Правил MasterCard еквайєри повинні мати дійсний договір з кожним комерційним підприємством, щодо якого вони подають трансакції MasterCard до системи обміну даними. Трансакція була здійснена по Інтернету на сайті http:minut51.com/vote/index.egi ("minut51.com"), і вона включала використання картки MasterCard для купівлі продукту, була виконана між СNP-торговцем minut51.com і власником картки. Напис "RNB SHOP DNIPROPETROVSK UKR" з’явився в рядку назви акцептора карток і місцезнаходження для цієї трансакції. Відповідним індефікаційним кодом Установи еквайрінгу є код 6250. За відповідними документами MasterCard, цей код присвоєний позивачу.

Як зазначено в позовній заяві, на підставі Правил МПС MasterCard до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" було застосовано штрафні санкції у сумі 80 000 доларів США за здійснення транзакцій акцептором WWW.RNB-SHOP.COM для http://minut51.com, без дійсного договору сайту http://minut51.com з еквайєром (банком) та використання платіжної системи для продажу забороненої законодавством продукції.

Сума штрафних санкцій 80 000 доларів США була списана з рахунку позивача на рахунок МПС MasterCard 26.10.09.

Згідно частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем взаємовідносини врегульовані договором, яким визначена відповідальність відповідача за порушення умов договору.

Згідно пункту 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення – протиправність поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пп. 1 п. 2 ст. 22 ЦК України).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.10 у справі №18/268 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи №18/268 повернути до Господарського суду міста Києва.

24.11.10 (відправлено)