Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.10.2010

у справі № 48/447 ( .....)

за позовом Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект-Н"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 10 000,00 долларів США

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. по справі № 48/447 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом не взято до уваги, що останнім власником майна є відповідач на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. по справі № 10/32, а згідно ст. 27 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 02.10.1992 р. (далі Закон № 2654) застава зберігає силу, якщо майно або майнові права, які складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ не надав, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 08.04.2010 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Проект-Н" про стягнення 10 000 доларів США, що еквівалентно 79 250 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме : обладнання та складові частини сухогрузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), будівельний номер В-05-948, 1957 року побудови, вантажопідйомність – 2000 т; корпус сухогрузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр") (зовнішня обшивка, водонепроникаючі переробки, палуби, друге дно); двигун марки 6НВД 48-2У (заводський номер 839306); двигун марки 6НВД 48-2У (заводський номер 839285); навігаційне обладнання сухогрузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"); електрообладнання; кабельна мережа; обладнання та складові частини корпусу ГПП-14 (понтон). В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 13.06.2005 р. між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ВАТ "Агроекспорт" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 233-ВН/05 (далі Кредитний договір), за умовами якого з врахуванням додаткових угод № 1 від 15.06.2005 р., № 2 від 29.07.2005 р., № 3 від 30.09.2005 р. та договору про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 26.12.2005 р., банк зобов’язався відкрити позичальнику мультивалютну кредитну лінію з лімітом у розмірів 1 900 000 доларів США, зі сплатою –12% річних, за користування наданим в доларах США кредитом, та 16% - в гривнях, з строком погашення кредиту до 12.06.2006 р., а позичальник зобов’язався повернути банку кредит в строк погашення та своєчасно сплатити суму нарахованих відсотків.

На виконання Кредитного договору позивачем надано позичальнику кредит на загальну суму 1 800 000 доларів США, а також нараховано відсотки за користування ним. В якості забезпечення зобов’язань ВАТ "Агроекспорт" за Кредитним договором, 10.08.2005 р. між позичальником та банком було укладено: іпотечний договір (далі Договір іпотеки), за умовами якого ВАТ "Агроекспорт" в забезпечення зобов’язань за Кредитним договором передав в іпотеку майно: судно "Портовик-8" типу теплохід, криголамний буксир-штовхач, 1991 року випуску, м. Херсон, основний матеріал сталь, довжина –27 м., ширина –7.7 м., осадка –2,26 м., валова місткість –185 т, дизель 2, 440 квт та договір застави (далі Договір застави), згідно якого ВАТ "Агроекспорт" в забезпечення зобов’язань за Кредитним договором передав в заставу обладнання та складові частини сухогрузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), будівельний номер В-05-948, рік побудови 1957, вантажопідйомність –2000 т., а саме: корпус сухогрузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), двигун марки 6НВД 48-2У, заводський номер 839306, двигун марки 6НВД 48-2У, заводський номер 839285, навігаційне обладнання сухо грузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), електрообладнання, кабельна мережа та обладнання та складові частини корпусу ГПП –14 (понтон). Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. по справі № 10/32 визнано за ТОВ "Проект-Н" право власності на майно, придбане за попереднім договором купівлі-продажу майна від 20.01.2007 р., зокрема: вищезгадане судно "Портовик-8", теплохід "Рязань" ("Святой Петр") та понтон ГПП-14. Таким чином, власником майна є ТОВ "Проект-Н". Листом № 3/1 від 11.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла у ВАТ "Агроекспорт" перед банком за Кредитним договором. Вимогу залишено без відповіді та задоволення, тощо.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, однак відзиву на позов суду не надав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на те, що спір у справі виник у зв’язку із перебуванням у власності відповідача майна, яке передано в іпотеку та заставу банку за Іпотечним договором та Договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 2654 застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, визначених законом, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Обґрунтовуючи перебування заставного та іпотечного майна (судно "Портовик-8", теплохід "Рязань" ("Святой Петр") та понтон ГПП-14) у власності ТОВ "Проект-Н" позивач посилався на рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. у справі №10/32. Однак зі змісту цього рішення третейського суду видно, що підставою для набуття спірного майна у власність ТОВ "Проект-Н" визначено укладеним між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н" договором від 20.01.2007 р., додатками № 1, № 2 та актом приймання-передачі майна від 20.01.2007 р. до нього.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.07.2010 р. у справі № 11/35/08-НР за позовом ПАТ "Сбербанк Росії" до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "Основа", ТОВ "Проект-Н" визнано недійсним вищезгаданий договір між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н" в частині продажу майна: судна "Портовик-8", суховантажного теплоходу "Рязань" ("Святий Петр"), понтону ГПП-14. Цим рішенням встановлено відсутність основного договору купівлі-продажу від 20.01.2007 р., спірне майно фактично передано за попереднім договором від 20.01.2007 р., який визнано недійсним. Представники сторін у судовому засіданні підтвердили набрання цим рішенням законної сили.

Таким чином, попередній договір від 20.01.2007 р. між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н", який покладено в основу рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. у справі №10/32 є недійсним та не створює юридичних наслідків.

Місцевий суд ухвалами від 26.08.2010 р. та 04.10.2010 р. зобов’язував сторін надати докази перебування спірного майна у власності (користуванні) ТОВ "Проект-Н". Позивачем додаткових доказів не надано, а згідно листа ліквідатора ТОВ "Проект-Н" від 30.09.2010 р. спірне майно на балансі ТОВ "Проект-Н" не знаходиться і ніколи не знаходилось.

За змістом Глави 2 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) та Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1069 від 26.09.1997 р. (1069-97-п) українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, а загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні здійснює Інспекція Головного державного реєстратора флоту.

З наявного в матеріалах справи листа Інспекції головного державного реєстратора флоту №3/9.2-4340/4263 від 23.09.2010 р. видно, що суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Проект-Н", в Державному судновому реєстрі України не зареєстровано.

Позивачем в порушення ст. 33 ГПК України не доведено перебування спірного майна у власності відповідача, що на підставі ч. 1 ст. 27 Закону № 2654 могло бути підставою для задоволення позовних вимог до ТОВ "Проект-Н", яке не є заставодавцем спірного майна. Тому місцевий суд в задоволенні позову відмовив, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. по справі № 48/447 - без змін.

Матеріали справи № 48/447 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

24.11.10 (відправлено)