5002-7/4070-2010 Про спонукання укласти договір про порядок здійснення розрахунків за обладнання - 22.11.2010 Прийняття

Прокурор Центрального району міста Сімферополя звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства України з інвестицій та інновацій та Державної установи "Партнерський фонд" з до приватного акціонерного товариства "Пневматика" (відкритого акціонерного товариства "Пневматика") про зобов'язання укласти з Державним агентством України з інвестицій та інновацій та Державною установою "Партнерський фонд" договір про порядок здійснення розрахунків за обладнання, отримане в рамках реалізації договору урядом України та урядом Японії про надання японського гранту непроектного типу на закупівлю товарів з визначенням розстрочки платежів з дня вступу рішення в силу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором від 14 березня 2007 у вересні 2008 року приватному акціонерному товариству "Пневматика" (відкритому акціонерному товариству "Пневматика") було поставлене обладнання на суму 2662157,55 грн. На адресу відповідача був направлений проект договору № 3 від 05 лютого 2010 року про порядок здійснення розрахунків за обладнання, отримане у рамках вказаного договору. Проте, відповідач ухилився від підписання такого договору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року у справі № 5002-7/4070-2010 у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб’єктів цивільного права вступати чи утримуватись від вступу у будь-які договірні відносини. Укладення договору є обов’язковим для сторін, якщо він є заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор, Державне агентство України з інвестицій та розвитку, Державна установа "Партнерський фонд" звернулися до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги прокурора обґрунтовані порушенням господарським судом норм процесуального права, а саме –статті 4 Господарського процесуального кодексу.

Так, за твердженням прокурора, забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечності або відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Та ствердження суду щодо немотивованості позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки факт отримання відповідачем грантової допомоги встановлений та зазначений в рішенні, однак по суті не вирішений.

Апеляційні скарги Державного агентства України з інвестицій та розвитку та Державної установи "Партнерський фонд" мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права.

Так, Державним агентством України з інвестицій та розвитку та Державною установою "Партнерський фонд" вказано, що участь підприємства у конкурсі для отримання фінансової підтримки за рахунок коштів японського гранту, наданого Уряду України, та перемога у ньому приватного акціонерного товариства "Пневматика" (відкритого акціонерного товариства "Пневматика") свідчить про обізнаність підприємства про його умови, умови отримання фінансової допомоги та необхідність її повернення.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Маслову З.Д.

У судовому засіданні 22 листопада 2010 року прокурор та представники позивачів підтримали доводи апеляційних скарг, представник відповідача заперечував та просив рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідач надав до Севастопольського апеляційного господарського суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається зміна типу організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства "Пневматика" на приватне акціонерне товариство "Пневматика", відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

10 червня 2004 року між Урядом України та Урядом Японії була укладена Угода про технічне співробітництво та грантову допомогу, яку ратифіковано Законом України від 01 липня 2004 року № 1969-ІV (1969-15) , за умовами якої Уряд Японії надаватиме грантову допомогу Уряду України для придбання товарів та/або послуг, що необхідні для виконання інноваційних та інвестиційних проектів відповідно до чинного законодавства Японії, а також домовленостей, зазначених в Угоді. Також встановлено, що окремі домовленості, які регулюють конкретні проекти фінансової допомоги, що виконуються в межах цієї Угоди, оформлюються між двома Урядами у формі обміну нотами.

15 березня 2006 року між Урядом України та Урядом Японії була укладена Угода (у формі обміну нотами) про надання японського гранту непроектного типу на закупівлю товарів та був узгоджений протокол щодо процедурних питань, якими передбачалось, що Уряд Японії надає Уряду України грант на суму триста мільйонів (300000000) єн для закупівлі товарів, а Уряд України забезпечує накопичення коштів в українській валюті для цілей економічного і соціального розвитку в Україні.

Підпунктом 1 пункту 6 Угоди встановлено, що Уряд України, намагаючись вкласти кошти, еквівалентні загальній сумі виплат у японських єнах, гарантує, що він покладе суму, еквівалентну, принаймні, половині суми в японських єнах, виплаченої для закупівлі товарів, зазначених у підпункті 1 пункту 2, в українській валюті, якщо між відповідними органами двох Урядів не передбачено іншого, на рахунок, відкритий на його ім'я в українському державному банку чи банку погодженому між відповідними органами двох Урядів. Внесок робиться протягом трьох років з дати набрання чинності цими домовленостями, якщо між відповідними органами двох Урядів не домовлено по-іншому. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 60-р "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2006 року № 497" (60-2007-р) Державне агентство України з інвестицій та розвитку визначено уповноваженим органом, відповідальним за виконання вказаних Угоди та Протоколу.

Відповідно до реєстраційної картки № 2166-01 Департаменту координації міжнародної технологічної допомоги та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства економіки України від 04 липня 2008 року приватне акціонерне товариство "Пневматика" (відкрите акціонерне товариство "Пневматика") є учасником програми "Японська грантова допомога непроектного типу для підтримки і розвитку інвестицій та інновацій в Україні".

02 квітня 2008 року був укладений контракт № B.J/UKR19/11053/011-1 між компанією The Crown Agents for Governments and Administrations Limited, яка діє в якості агента від імені та за дорученням її Принципала - Уряду України (покупець), товариством з обмеженою відповідальністю "Батекс"(постачальник) та акціонерним товариством "Пневматика"(кінцевий користувач), за умовами якого Уряд Японії надав непроектну грантову допомогу Уряду України у відповідності з обміном нотами, які підписані між двома Урядами 15 березня 2006 року. Ціна Контракту - 454050,00 доларів США.

Відповідно до положень контракту від 02 квітня 2008 року одержувачем вантажу назначений (вантажоодержувач) Асоціація "Центр підтримки регуляторних реформ" для постачання акціонерному товариству "Пневматика" - "кінцевий користувач", та вантаж повинен бути доставлений на умовах СРТ, вул. Балаклавська, 68, м. Сімферополь, 95048, Крим, Україна не пізніше 18 серпня 2008 року.

Додатком до контракту № 1 від 23 травня 2008 року доповнений перелік товарів та цін, що підлягають поставці.

Згідно з додатком до контракту № 2 від 10 липня 2008 року акціонерне товариство "Пневматика" визначене в якості вантажоодержувач (юридична адреса: вул. Балаклавська, 68, м. Сімферополь, 95048, Крим, Україна); загальна ціна Контракту вказана у розмірі 553890, 00 доларів США.

02 вересня 2008 року сторонами за контрактом від 02 квітня 2008 року підписаний акт приймання/передачі товару, яким підтверджена поставка товару кінцевому користувачу приватному акціонерному товариству "Пневматика" (відкритому акціонерному товариству "Пневматика").

29 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Батекс" (покупець) та FERETEC Kft. (продавець) був укладений контракт № 2086, за умовами якого продавець продає покупцю станки для обробки металу марок та кількості, вказаних у специфікації додатків даного договору, за ціною 268500,00 доларів США.

Додатком від 19 серпня 2008 року до контракту № 2086 від 29 травня 2008 року приватне акціонерне товариство "Пневматика" (відкрите акціонерне товариство "Пневматика") визначено як вигодоодержувач, та вказано, що покупка товару виконується відповідно до умов Угоди про надання гранту Урядом Японії вигодоодержувач, оплата станків здійснюється покупцем, одержувачем та власником товару є вигодоодержувач.

05 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Батекс" (покупець) та FERETEC Kft. (продавець) був укладений контракт № 2097, за умовами якого продавець продає покупцю станки для обробки металу зі стандартними та додатковими приналежностями відповідно до специфікації додатку № 1 даного договору, за ціною 246550,00 доларів США.

Додатком від 19 серпня 2008 року до контракту № 2097 від 05 червня 2008 року приватне акціонерне товариство "Пневматика" (відкрите акціонерне товариство "Пневматика") визначено як вигодоодержувач, та вказано, що покупка товару виконується відповідно до умов Угоди про надання гранту Урядом Японії вигодоодержувач, оплата станків здійснюється покупцем, одержувачем та власником товару є вигодоодержувач.

Згідно з довідкою Департаменту міжнародної технічної допомоги та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства економіки України № 115/14-М від 29 серпня 2008 року приватне акціонерне товариство "Пневматика" (відкрите акціонерне товариство "Пневматика") звільнено від сплати податків, у тому числі від мит та інших обов’язкових платежів обладнання, механізмів та матеріалів, які ввозяться в України в рамках програми Японської грантової допомоги непроектного типу для підтримки і розвитку інвестицій та інновацій в Україні.

Наказом Державного агентства України з інвестицій та розвитку № 108 від 02 грудня 2008 року була утворена Державна установа "Партнерський фонд".

Листом від 23 лютого 2010 року № 2010-03/21-02 Державна установа "Партнерський фонд" на адресу відповідача направила проект договору № 3 від 05 лютого 2010 року про порядок здійснення розрахунків за обладнання, отримане у рамках реалізації Україною договорів між урядом України і урядом Японії про надання японського гранту непроектного типу на закупівлю товарів, в якому передбачалося перерахування в українській валюті засобів еквівалентних сумі виплат за витрачене відкритим акціонерним товариством "Пневматика" у межах договору устаткування на рахунок Державної установи "Партнерський фонд".

Враховуючи те, що вказаний договір з боку відповідача підписаний не був, це стало підставою для звернення прокурора з позовом про зобов’язання відповідача укласти договір.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши прокурора та представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного судочинства є свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому, частиною 3 цієї статті визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Отже, Господарський кодекс України (436-15) обмежує право сторін звертатися до суду за вирішенням переддоговірного спору, прямо передбачаючи випадки такого звернення.

Як слід з пункту 5 протоколу № 3 Координаційного комітету по впровадженню Програми японської грантової допомоги непроектного типу для підтримки і розвитку інвестицій та інновацій в Україні від 09 листопада 2007 року, був підтриманий проект приватного акціонерного товариства "Пневматика" (відкритого акціонерного товариства "Пневматика") та прийняте рішення з надання фінансування приватному акціонерному товариству "Пневматика" (відкритому акціонерному товариству "Пневматика") для реалізації проекту: Організація виробництва інноваційної продукції –водогрійних котлів типу АОМ і опалювального устаткування на підставі технічного переозброєння.

Відповідно до Положення про реалізацію Японського гранту непроектного типу для підтримки і розвитку інвестицій та інновацій в Україні товари (обладнання) передаються на умовах лізингу.

Так, згідно з пунктом 6.2 Положення умови договору лізингу визначаються лізингодавцем. До особливих умов договору лізингу повинно бути внесено обов'язок отримувача сплатити перший внесок у розмірі 25% від заявленої вартості товару (обладнання), що має бути закуплене за кошти гранту, із врахуванням суми застави, сплаченої на забезпечення проведення експертизи, без суми коштів, сплаченої за експертизу проекту. Кошти сплачуються на спеціальний гривневий рахунок для формування Партнерського фонду.

Пунктом 7.1 Положення встановлені умови отримання пільг стосовно сплати вартості закупленого обладнання.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Проект договору, який запропонований до укладення позивачами, в останній редакції від 05 лютого 2010 року не містить істотних умов договору лізингу (предмет лізингу, права та обов’язки суб’єктів лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, інші умови).

Проект договору містить лише порядок розрахунків за товари, отримані на виконання Угоди. Крім того, у договорі не зазначено, на яких умовах за контрактом № 2086 від 29 травня 2008 року відповідачем був поставлений товар.

Таким чином, судова колегія зазначає, що редакція договору, який позивачі просять суд зобов’язати приватне акціонерне товариство "Пневматика" (відкрите акціонерне товариство "Пневматика") укласти з ними, не відповідає умовам, зазначеним в Положенні про реалізацію Японського гранту непроектного типу для підтримки і розвитку інвестицій та інновацій в Україні.

На думку судової колегії, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відсутність у позивача права вимагати укладення договору в будь-якій редакції, тому що умови реалізації гранту були оговорені, та доводи відповідача про відсутність інформації з необхідності сплати за отриманий товар не підтверджені належними доказами.

Апеляційна інстанція погоджується з господарським судом стосовно того, що вимоги прокурора про спонукання відповідача укласти з Державним агентством України з інвестицій та інновацій та Державною установою "Партнерський фонд" договір про порядок здійснення розрахунків за обладнання, отримане в рамках реалізації договору урядом України та урядом Японії про надання японського гранту непроектного типу на закупівлю товарів з визначенням розстрочки платежів, нормативно не мотивовані - прокурором не зазначено, які саме приписи законодавства зобов'язують відповідача укласти такий договір.

Так, право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа - позовної заяви, обов'язковим елементом якої є, зокрема підстави позову. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

У позові не зазначено, з яких підстав відповідач зобов’язаний укласти договір на умовах та з особами, які визначені у проекті договору.

У позові є посилання на статтю 526 Цивільного кодексу України, але зміст цієї статті вимагає виконання зобов’язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, апеляційна інстанція погоджується з господарським судом, що позовна заява прокурора є необґрунтованою.

Крім того, судова колегія вважає неспроможним посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечності або відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, оскільки з рішення господарського суду вбачається застосування до спірних відносин норм матеріального права, на підставі яких позивачу було відмовлено в задоволенні позовні заяви.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову не вбачається, але мотивувальна частина судового рішення підлягає викладенню в зазначеній редакції.