Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Єрмілова Г.А.

суддів Воронюка О.Л., Лашина В.В.

при секретарі Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Іванової Н.В., довіреність № б/н від 05.05.10;

від відповідача (Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад") - в.о. директора Бойко І.В., паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі 15.06.98р.;

від ІІІ особи (Міністерства аграрної політики України) - Кошіль Н.М., довіреність № 31-4/14 від 23.03.10;

від прокуратури Одеської області - Синюк О.М., посвідчення №115 від 26.07.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан"

на рішення господарського суду Одеської області

від 22.09.2010р.

у справі № 17-20-12/16-09-202

за позовом: Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан"

до відповідачів:

1) Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Міністерства аграрної політики України,

2) ДП "Житлосервіс" ДП ДАК "Хліб України" "Одеський КХП"

за участю прокуратури Одеської області

про визнання права власності

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 16.11.2010р. Відповідно до ст. 44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

У січні 2009 року ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад" про визнання права власності на приміщення площею 535,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 15.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на приміщення площею 1135,80 м2, що знаходяться за зазначеною адресою.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 365, 512, 778 ЦК України, ст. 283 ГК України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", а також п. 9.3 договору підряду №12/00 від 15.12.2000р., укладеного поміж ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" та ТОВ "Планета" (орендарем майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 15), і зазначав, що ним були проведені невід'ємні поліпшення орендованої ТОВ "Планета" будівлі на суму 999 773грн., що призвело до створення нової речі, оскільки вона повністю змінила свої якісні та технічні показники. На думку позивача, у зв'язку з тим, що проведені ремонтні роботи оплачені не були, підрядник, відповідно до ст. 778 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", п.9.3 договору підряду, набуває право вимагати від орендодавця (Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад") - власника приміщень компенсації вартості ремонтних робіт або права вимагати визнання підрядника власником тієї долі у приміщеннях, що відповідає його витратам. За розрахунком позивача, його частка у праві власності на приміщення площею 1135,80кв.м. становить 514/1000 (вартість здійснених поліпшень/вартість будівлі після проведеного ремонту).

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.10р. (колегія суддів у складі: головуючого - Зуєвої Л.Є., суддів - Роги Н.В., Д'яченко Т.Г.) в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що спірні приміщення знаходяться на балансі Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад" і є державною власністю, і відчуження балансоутримувачем цього майна без згоди власника (Міністерства аграрної політики України), шляхом переходу права власності до позивача, без проведення певної процедури відчуження, визначеної Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Законом України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 N803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" (803-2007-п) , суперечить положенням ст.ст. 133, 133 ГК України, ст.ст. 321, 328 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" подало апеляційну скаргу, де просить рішення скасувати, а позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження наданих позивачем доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" відповідач - Український метрологічний науково-впроваджувальний центр "Зерноприлад" просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що жодних зобов'язань орендодавця (Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад") по розрахункам за проведений капітальний ремонт спірних приміщень договором оренди державного майна №2 01.09.1998р., укладеним з ТОВ "Планета", та додатковою угодою до нього від 15.12.1999р. не передбачено. Враховуючи, що договір підряду від 15.12.2000р. не був погоджений ні орендодавцем, ні власником спірних приміщень, посилання позивача на пункт 9.3. цього договору є необгрунтованим.

Також, до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України, яке просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на відсутність правових підстав для задоволення вимог ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан".

Крім того, ІІІ особа звертає увагу на відсутність у ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" дозволу на будівельні роботи з нового будівництва, розширення, капітального ремонту, технічного переоснащення, відповідно до Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 15 грудня 2000 року (z0945-00) .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Український метрологічний науково-впроваджувальний центр "Зерноприлад" є державним підприємством із 100 - відсотковою часткою державного майна у його статутному фонді, органом управління майном якого є Міністерство аграрної політики України.

01.09.1998 поміж Українським метрологічним науково-впроваджувальним центром "Зерноприлад" (Орендодавець) та ТОВ "Планета" (Орендар) укладено договір оренди державного майна №2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, 15, площею 535,1 кв.м. строком на один рік до 30.09.1999р.

Відповідно до пункту 2.2. даного договору передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар володіє і користується ним протягом строку оренди .

До обов'язків Орендаря, згідно пункту 5.3. договору № 2, віднесено своєчасне здійснення капітального і поточного ремонту орендованих основних фондів.

Згідно пункту 8.3. договору Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями Орендар я.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що Орендар виконує роботи по ремонту орендованих приміщень за власні кошти .

15.12.1999р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору №2 від 01.09.1998р., згідно пункту 1.1. якої Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, а саме вбудовані приміщення з окремим входом, загальною площею 535,1 кв.м., розташовані за адресою м. Одеса, вул.. Жуковського, 15, і які знаходяться на балансі ДП "Український метрологічний науково-впроваджувальний центр "Зерноприлад" - для здійснення підприємницької діяльності Орендаря.

Пунктом 10.2. додаткової угоди встановлено, що Орендар бере на себе зобов'язання по капітальному ремонту означених приміщень . Строк оренди відремонтованих Орендарем приміщень становить десять років.

У відповідності до умов укладеного договору №2, додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 2 від 01.09.1998 р. та набуває чинності з 01.01.2000 р.

Листом від 24.12.1999 №37-40-1-13/13378 Міністерство аграрної політики України, як власник вказаних приміщень, погодило додаткову угоду до договору №2 від 01.09.1998р., за умови проведення капітального ремонту орендованих приміщень орендарем за власні кошти, що відображено в п.10.2 договору №2 від 01.09.1998р..

Листом від 21.09.98р. № 3-10 Український метрологічний науково-впроваджувального центру "Зерноприлад" дало згоду на проведення реконструкції орендованих приміщень за власні кошти ТОВ "Планета" .

15.12.2000р. поміж ТОВ "Планета" (замовник) та ПП"Українська будівельна компанія "Каштан" (підрядник) було укладено договір підряду №12/00 на здійснення на спірному об'єкті ремонтно - будівельних робіт.

Відповідно до п.8.3.7 договору замовник зобов'язаний був забезпечити фінансування робіт.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення строків платежів, передбачених цим договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.9.3 вказаного договору, що в разі, якщо прострочення платежу спричинене невиконанням зобов'язань по компенсації вартості ремонтних робіт власником приміщень перед замовником, замовник передає, а підрядчик отримує право вимагати у власника приміщень лише компенсацію вартості ремонтних робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що оплата проведених позивачем ремонтних робіт здійснена не була.

Втім, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності доказів погодження умов договору підряду Міністерством аграрної політики України та Українським метрологічним науково-впроваджувальним центром "Зерноприлад", застосування п.9.3 цього договору є неможливим, оскільки покладення відповідальності за невиконання договору на осіб, які не є сторонами правочину, без їх волевиявлення, не може створювати для них будь-яких зобов'язань та інших правових наслідків.

У відповідності до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Принципи та особливий порядок, способи, а також перелік державних органів, які наділені повноваженнями щодо відчуження державного майна встановлені чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) Законом України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 N803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" (803-2007-п) .

У відповідності до зазначеної Постанови (803-2007-п) відчуження майна це передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені встановленим Порядком. Відчуження майна може здійснюватися лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Згідно п. 6 цієї ж Постанови (803-2007-п) , відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.

Відчуження майна, що перебуває на балансі суб'єкта управління, здійснюється за рішенням такого суб'єкта, крім нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, відчуження якого здійснюється лише за погодженням з Фондом державного майна України.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що відчуження майна шляхом його продажу здійснюється на конкурентних засадах - через біржі та на аукціоні.

Приймаючи до уваги, що спірні нежитлові приміщення є державною власністю, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" про визнання права власності на ці приміщення не ґрунутуються на законі, а тому не можуть бути задоволені.

Посилання ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" в обґрунтування позовних вимог на положення п.4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (якою встановлено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди) та ст. 778 ЦК України (якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником) є хибними, оскільки позивач не являється орендарем майна по вул.Жуковського, 15, і тому вказані норми закону не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Зміст апеляційної скарги фактично повністю відтворює текст уточненої позовної заяви ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" (т.3, а.с.1-3), однак ці доводи позивача були предметом дослідження в суді першої інстанції і їм була надана належна оцінка місцевим господарським судом.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, позивачем в апеляційній скарзі наведено не було.

Посилання представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.11.2010р. на те, що в оскарженому рішенні замість ПП "Українська Будівельна компанія "Каштан" вказано ПП "Будівельна компанія "Каштан" не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки зазначене є лише опискою, яка підлягає виправленню судом в порядку ст. 89 ГПК України.

З огляду на викладене, підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. - відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 86, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. у справі №17-20-12/16-09-202 - без змін.