КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2010 № 6/268
( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs11166066) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14345959) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гончарова М. В. – представник за довіреністю від 10.09.2010 року
від відповідача - Маляренко Г. С. – представник за довіреністю від 02.03.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Джурбі Вотер Тех"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2010
у справі № 6/268 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий схід ТПТ"
до Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вор Тех"
про стягнення 1059120,76 грн.
ВСТАНОВИВ :
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 829749,80 грн. за виконані за договором підряду № 14/03-04 від 16.03.2004 року, але неоплачені роботи, пені в сумі 219209 грн., збитків від інфляції в сумі 7136 грн. та 3 % річних в сумі 36317 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року, повний текст якого підписаний 14.09.2010 року, у справі № 6/268 позов задоволено повністю.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті виконаних за умовами спірного договору робіт.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство "Джурбі Вор Тех" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі № 6/268 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки сума основного боргу, яка заявлена позивачем є меншою ніж сума, яка судом присуджена до стягнення.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту виконання робіт, стягнення заборгованості за які є предметом спору.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а спірне рішення – без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
16.03.2004 року Дочірнє підприємство "Джурбі Вор Тех", правонаступником якого є відповідач, та позивач уклали договір підряду № 14/03-04 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати на свій ризик, власними силами чи з залученням третіх юридичних і фізичних осіб комплекс робіт з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: с. Хотів, Київська обл., Києво-Святошинський район по вул. Енергетиків, 1 (далі - об'єкт).
Відповідно до п.1.2 Договору, відповідач зобов'язався прийняти й оплатити виконані позивачем роботи, а також відшкодувати вартість матеріалів, використаних позивачем при виконанні робіт, у порядку, передбаченому статтею 2 Договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість робіт по реконструкції будівлі розраховано згідно додатку № 1 до Договору та становить 840000 грн., в т.ч. ПДВ.
Остаточну вартість робіт замовник по узгодженню з підрядником визначає не пізніше 30.06.2004 року шляхом підписання відповідного додатку до Договору уповноваженими особами обох сторін (п. 2.2 Договору).
Згідно п.2.3 Договору, оплата за передбачені Договором роботи здійснюється відповідачем за етапами робіт шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до п. 2.4 Договору, підставою для розрахунків за етапами робіт, які наведені у додатку № 1, є акти здачі-прийому робіт за цим договором, підписані уповноваженими особами обох сторін.
За період квітень 2004 року – квітень 2005 року позивач надав відповідачу на підписання акти виконаних робіт на суму з урахуванням коригування у розмірі 1667749,80 грн. (т.1,а.с.15-77), відповідачем підписані акти за період з квітня по вересень 2004 року на суму 1017620,40 грн., акти виконаних робіт за жовтень, листопад 2004 року, січень, лютий 2005 року не підписані та не повернуті.
За виконані підрядником роботи протягом березня 2004 року – квітня 2005 року відповідачем проведено часткову оплату на суму 838000,00 грн., що сторонами не заперечується.
06.05.2005 року відповідач листом № 31 повідомив позивача про свої зауваження до виконаних робіт (т.1 а.с.72-73).
Підрядником було складено акти № 1 та № 2 корегування робіт, якими зменшено їх вартість на 31678,40 грн.
18.05.2005 року позивач звернувся до відповідача з листом № 18-05-05 (т.1 а.с.78-80), який містив вимогу підписати акти виконаних робіт за період з листопада 2004 року по лютий 2005 року та розрахуватися за виконані роботи, а також повідомив про зменшення їх вартості.
23.06.2005 року позивач листом № 23-06-05 (т.1 а.с.81) направив відповідачу претензію (т.1 а.с.82-83), яка містила вимогу сплатити заборгованість в розмірі 829749,80 грн. до 08.07.2005 року. На доказ їх направлення до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку № 2968 від 23.06.2005 року (т.1 а.с.84).
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст. 844 ЦК України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Згідно з ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу (435-15) , якщо інше не встановлено законом.
Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію (ст. 877 ЦК України).
Порядок передання та прийняття робіт визначений статтею 882 ЦК України. Так, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, (ст. 853 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року у справі № 2/257 за позовом ЗАТ "Джурбі Вор Тех" до ТОВ "Далекий Схід ТПТ" про визнання договору підряду №14/03-04 від 16.03.2004 року недійсним позивачу було відмовлено у задоволенні позову.
Вказане рішення, станом на день розгляду даного спору місцевим судом, набрало законної сили, а відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені вказаним рішенням, не підлягають подальшому доведенню.
Вказаним рішення зокрема встановлено наступне:
- впродовж квітня 2004 року –лютого 2005 року позивачем були виконані підрядні роботи відповідно до проекту реконструкції будівлі під склади та офісні приміщення, про що підрядник щомісячно складав акти виконаних робіт та надавав їх для підписання представнику технічного нагляду відповідача;
- у березні 2005 року відповідач без підписання остаточного акту виконаних робіт зайняв реконструйовану будівлю в с. Хотів, вул. Енергетиків, 1;
- в додатку № 1 до договору підряду № 14/03-04 сторонами визначені види робіт з урахуванням добудови другого поверху, необхідні обсяги коштів на виконання видів робіт, строки виконання;
- договірна ціна є кошторисом в договорі підряду, відповідає формі, встановленій в додатку № 18 до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000року № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва" (v0174241-00) , та є приблизним, так як сторони домовились уточнити приблизний кошторис шляхом підписання додаткового документа до договору; акти виконаних робіт за спірний період складені підрядником за формою КБ-2в у відповідності до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" (v0237202-02) .
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №98 від 16.11.2007р. встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт при реконструкції будинку № 1 по вул. Енергетиків, в с.Хотів, Київської обл., Києво-Святошинський району в період з жовтня 2004 року по лютий 2005 р. складає 1359526,00 грн.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 829749,80 грн. Вказана сума становить різницю між встановленою фактичною вартість виконаних позивачем за умовами Договору робіт (1667749,80 грн.) та сумою, яка була перерахована відповідачем на виконання умов Договору (838000 грн.).
Доказом прийняття замовником робіт, виконаних підрядником, є лист від 06.05.2005 року № 31.
Оскільки матеріалами справи та висновком експерта підтверджується виконання підрядником робіт на суму 829749,80 грн., суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 829749,80 грн.
В той же час суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про те, що факт не підписання відповідачем додаткової угоди до Договору та остаточного кошторису є невиконання останнім умов Договору, а тому доводи про суттєве збільшення вартості робіт без його згоди є безпідставними.
Підставою для оплати виконаних робіт, згідно з п. 2.4 Договору, є підписані сторонами акти виконаних робіт.
Оскільки відповідачем підписані не всі надані позивачем акти виконаних робіт, визначаючи дату порушення строку оплати, слід виходити з того, що претензія від 23.06.2005р. містить вимогу позивача здійснити оплату робіт до 08.07.2005р., а отже, відповідачем порушено виконання зобов’язання з 09.07.2005 року.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Умовами п.6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати вартості робіт, чи у випадку неповної оплати їх вартості, замовник сплачує підряднику пеню за вказані порушення в розмірі 0,1% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми Договору.
Суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1667749,80 грн., і, відповідно, рішення суду в цій частині залишається без змін.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на обставини справи, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача збитки від інфляції в сумі 26278,92 грн. та 3 % річних в сумі 36317,06 грн. за розрахунком, наданим позивачем. Рішення суду в цій частині залишається без змін.
Посилання відповідача на ненадання позивачем належних доказів на підтвердження факту виконання робіт, стягнення заборгованості за які є предметом спору, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Що ж до тверджень відповідач про те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки сума основного боргу, яка заявлена позивачем є меншою ніж сума, яка судом присуджена до стягнення, слід зазначити, що вказане не відповідає дійсності, оскільки сума, яка присуджена до стягнення в резолютивній частині рішення, а саме 856028,72 грн., становить суму основного боргу -829749,80грн. та суму збитків від інфляції-26278,92грн., а отже судом першої інстанції не допущено виходу за межі позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вор Тех" задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва у справі № 6/268 від 09.09.2010 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Закрите акціонерне товариство "Джурбі Вор Тех".
Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вор Тех" на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі № 6/268 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі № 6/268 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 6/268.
Головуючий суддя
Судді
17.11.10 (відправлено)