Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Лисенко В.А.,

Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1532 від 30.07.08, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

відповідача: не з'явився, комунальне підприємство "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради;

відповідача: Ігнатенко Валерія В'ячеславівна, довіреність № б/н від 11.01.10, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

третьої особи: не з'явився, Севастопольська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 16 серпня 2010 року у справі №5020-3/064-12/160

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради (вул. Токарева,16,Севастополь,99029) Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

третя особа: Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про припинення права спільної часткової власності

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради за участю тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольської міської ради про припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - автомийку з прибудовами, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, яка складється із основної будівлі мийки лит. "А" площею 105, 3 кв.м., прибудови лит. "а" площею 7, 9 кв.м., прибудови лит. "а1" площею 16, 9 кв.м., уборної лит. "Б", накопичувальної ємкості для очистки стічних вод № 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є власником значно більшої частки у спільній частковій власності на нежитлові приміщення, при тому як доля комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради є незначною відносно долі позивача та складає 3/20 часток. Так, позивач зазначив, що об'єкт нерухомості є нероздільним, втім як чинним законодавством не визначений порядок використання спільної часткової власності фізичної особи та територіальної громади, а також власниками є суб'єкти різного господарського ведення та об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в загальній частковій власності, призначений виключно для комерційного використання, у зв'язку із чим, на думку позивача, загальне володіння та користування ним не є можливим та існують наявні підстави для застосування положень статті 365 Цивільного кодексу України щодо припинення права власності територіальної громади м. Севастополя на 3/20 часток у об'єкті нерухомості та визнанні такого права за позивачем.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 серпня 2010 року у справі № 5020-3/064-12/160 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Севастопольської міської ради про припинення права спільної часткової власності задоволено у повному обсязі. Припинено право власності територіальної громади міста Севастополя в Севастопольської міської ради на 3/20 часток у спільній частковій власності на об'єкт нерухомого майна - автомийку з прибудовами, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, яка складається із основної будівлі мийки лит. "А" площею 105, 3 кв.м., прибудови лит. "а" площею 7, 9 кв.м., прибудови лит. "а1" площею 16, 9 кв.м., уборної лит. "Б", накопичувальної ємкості для очистки стічних вод № 1. Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 право власності на 3/20 часток у спільній частковій власності на об'єкт нерухомого майна - автомийку з прибудовами, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 яка складається із основної будівлі мийки лит. "А" площею 105,3 кв.м., прибудови лит. "а" площею 7, 9 кв.м., прибудови лит. "а1" площею 16,9 кв.м., уборної лит. "Б", накопичувальної ємкості для очистки стічних вод № 1. Перераховано з депозитного рахунку господарського суду міста Севастополя територіальній громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради вартість 3/20 часток на об'єкт нерухомого майна АДРЕСА_2, у місті Севастополі, у розмірі 23 347, 00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду міста Севастополя, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 16 серпня 2010 року у справі № 5020-3/064-12/160 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази позивача про незначність частки власності на нерухоме майно та неможливість виділення її в натурі. Також, на думку Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, позивач не представив доказів відносно того, що спірна річ є нероздільною. Заявник апеляційної скарги також наполягає на тому, що господарський суд першої інстанції, при винесенні рішення, не врахував той факт, що чинним законодавством України передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна при його приватизації або іншому відчуженні, де замовником може виступати лише Фонд комунального майна.

У судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2010 року, заявник апеляційної скарги підтримав свої доводи у повному обсязі, представник позивача надав свої заперечення. Представник комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство "Автотранс" Севастопольської міської ради та представник третьої особи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Переглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 серпня 2008 року у справі № 5020-11/360, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2008 року, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 визнане право власності на 17/20 часток у спільній частковій власності на об'єкт нерухомого майна - автомийку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, яка складається з основної будівлі мийки лит. "А" площею 105,3 м. кв., прибудови лит. "а" площею 7,9 м.кв., прибудови лит. "а1" площею 16,9 м.кв., уборної лит. "Б", накопичуваної ємкості для очистки стічних вод № 1 (т. 1 а.с. 57-62).

3/20 часток у зазначеному об'єкті нерухомості належать територіальній громаді м Севастополя в особі Севастопольської міської ради.

Повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської ради XXIV скликання XXI сесії від 31.01.2006 № 4657 передані від Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації його правонаступнику - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Рішенням № 2070 від 12.06.2007р. VI сесії Севастопольської міської ради V скликання були внесені зміни до рішення міської ради № 339 від 12.11.2002р. "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради" та викладений в новій редакції додаток до цього рішення, а саме Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.

Відповідно до пункту 2 Положення Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є виконавчим органом Севастопольської міської ради по управлінню майном, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя. Фонд є юридичною особою.

Згідно з пунктом 3 Положення Фонд є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації по договорам оренди комунального майна та відносинам, які пов'язані з їх виконанням, а також відносинам, які стосуються виконання Севастопольською міською державною адміністрацією делегованих їй Радою функцій, які передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Відповідно до пункту 10.3 Положення Фонд здійснює контроль за використанням та зберіганням об'єктів комунальної власності.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає зміні з наступних підстав.

Згідно до статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Правила частини 1 статті 365 Цивільного кодексу України допускають можливість припинення права одного зі співвласників на частку в спільному майні на підставі рішення суду за умови: якщо частка цього співвласника є незначною і не може бути виділена або річ є неподільною (стаття 183 Цивільного кодексу України); спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не заподіє істотної шкоди інтересам співвласника і членам його сім'ї. Перелік підстав припинення права на частку в спільному майні є вичерпним.

Рішення про припинення права особи на частку у спільному майні суд постановляє тільки за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Враховуючи наведені вимоги частини 2 статті 365 Цивільного кодексу України позивачем була внесена відповідна сума в розмірі 23347, 00 грн. на депозитний рахунок суду першої інстанції, що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 13 квітня 2010 року (т.1 а.с. 9).

Відповідно до статті 183 Цивільного кодексу України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Тобто речі внаслідок їх поділу втрачають своє колишнє призначення або неадекватно втрачають свою цінність.

Частка територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради (3/20) у об'єкті нерухомого майна є значно меншою, ніж частка позивача (17/20) та не може бути виділена в натурі, за наявних характеристик об'єкта нерухомого майна, про що свідчить експертне будівельно-технічне дослідження, згідно якого, об'єкт нерухомості є неподільним (т. 1 а.с. 73-76).

Відповідно до висновку про вартість майна (сертифікат № 0-162С від 19.06.2001р. на проведення робіт по експертній оцінці майна, майнових і немайнових прав та бізнесу на території України; свідоцтво № 3325 від 22.06.2005р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів (т. 1 а.с. 125); сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5882/07 від 11.07.2007 (т. 1 а.с. 124) розташованого на території територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради за адресою: АДРЕСА_2 про вартість майна, станом на 31.05.2010р. ринкова вартість частки територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради у спільній частковій власності (без урахування податку на додану вартість) складає 22 816,00 грн. (т. 1 а.с. 98-112).

У зв'язку з неможливістю виділення частки відповідача у натурі, спільне використання об'єкта нерухомого майна є неможливим, оскільки чинним законодавством не визначені правові засади та порядок використання об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності фізичної особи та територіальної громади міста.

Припинення права власності територіальної громади м. Севастополя на 3/20 часток у об'єкті нерухомого майна не завдасть шкоди правам та інтересам громади, оскільки у разі припинення права спільної часткової власності територіальна громада отримує компенсацію вартості належної їй частки у спільній частковій власності за ринковою ціною.

Окрім того, Севастопольською міською Радою не визначений порядок сумісного володіння та користування в таких випадках. Відсутність правової регламентації порядку сумісного володіння та користування робить таке володіння та користування неможливим.

Отже, стосовно даного спору має застосовуватись передбачена частиною першою статті 365 Цивільного кодексу України сукупність умов для застосування даної норми щодо припинення права особи на частку у спільному частковому майні.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 101, п.1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 16 серпня 2010 року у справі № 5020-3/064-12/160 залишити без змін.