Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) "Торговий дім Тернопіль"№51 від 16.04.10р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.03.10р.

у справі №5/83-1577

за первісним позовом ПП "Торговий дім Тернопіль", м.Тернопіль

до відповідача за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Тернопіль

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства (далі ПП) "Продторг-Тернопіль", м.Тернопіль

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, м.Тернопіль

- Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Аскор-Україна", м.Тернопіль

про стягнення 3560,71 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Тернопіль

до відповідача за зустрічним позовом ПП "Торговий дім Тернопіль", м.Тернопіль

про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди торгового місця №33 в ринковому комплексі "Тернопіль"від 28.12.07р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП "Торговий дім Тернопіль"

за участю представників

від позивача за первісним позовом – не з’явився (належно повідомлений);

від відповідача за первісним позовом – не з’явився (належно повідомлений);

від третіх осіб – не з’явились (належно повідомлені).

Розпорядженнями голови суду та в.о. голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів. Новим складом суду розпочато розгляд справи та завершено її з прийняттям постанови.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Сторони та треті особи належним чином повідомленні про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.03.10р. у справі №5/83-1577 (суддя Андрушків Г.З.) в задоволенні первісного позову ПП "Торговий дім Тернопіль"до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПП "Продторг-Тернопіль", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, ТзОВ "Аскор-Україна"про стягнення 3560,71 грн. відмовлено. Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ПП "Торговий дім Тернопіль"задоволено та визнано недійсним з моменту укладення договір від 28.12.07р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП "Торговий дім Тернопіль".

Рішення судом в частині задоволення зустрічного позову мотивоване ст.ст. 203, 215, 236, 774 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог позивача, оскільки 01.01.2007року у ПП "Торговий дім Тернопіль", який не був орендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (договір оренди №7012 від 05.01.96р. припинив дію з 31.12.06р.), були відсутні правові підстави передавати в оренду (суборенду) це приміщення підприємцю та укладати з останнім 28 грудня 2007 року договір на оренду торгового місця №33 в торговому комплексі, що знаходиться в приміщені комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1; спірний договір оренди укладений з порушенням вимог п.1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання такого договору недійсним з моменту його укладення.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд, керуючись ст. 216 ЦК України, констатував, що недійсний правочин, яким визнано договір оренди торгового місця від 28.12.07р., не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому підстав стягувати з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ПП "Торговий дім Тернопіль"3560,71 грн. заборгованості, нарахованої по цьому договору оренди, у суду немає.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ПП "Торговий дім Тернопіль"оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували факт продовження дії договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.96р., укладеного між ПП "Торговий дім Тернопіль"та Тернопільською міською радою, саме з 03.01.06р.; з невідомих причин Управління комунальної власності направило лист відмову у продовженні договору №7012 аж 22.01.07р., тобто не протягом місяця з моменту спливу строку дії договору, а через один рік; суд, на думку апелянта, неправомірно вказав про закінчення терміну дії договору 31.12.06р.

Апелянт зазначає, що ПП "Торговий дім Тернопіль"у відповідності до ст. 764 ЦК України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна' являється належним користувачем, правомірно використовує та на правових підставах уклав з підприємцем 28.12.07р. договір оренди торгового місця №33 в торговому комплексі, що знаходиться в приміщені комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким задоволити первісний позов ПП "Торговий дім Тернопіль".

ПП "Продторг-Тернопіль"подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без змін оскаржуване рішення суду та не погоджується з доводами апелянта, вважаючи доведеним факт припинення договору оренди №7012 з 31.12.06р. та факт відсутності повноважень у ПП "Торговий дім Тернопіль"на укладення договору оренди (суборенди) з підприємцями ринкового комплексу в період після 31.12.06р.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

ПП "Торговий дім Тернопіль" подало позов про стягнення на його користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 3560,71 грн. заборгованості, із них: 2280,30 грн. боргу по сплаті орендної плати згідно договору оренди від 28.12.2007 року за період з листопада 2008 року по березень 2009 року включно, 1000 грн. штрафу, 126,80 грн. пені, 137,76 грн. втрат від інфляції та 15,85 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в порушення умов договору оренди від 28.12.2007 року не сплачував орендної плати, в зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано штраф, пеню, індекс інфляції та три відсотки річних; орендні правовідносини, які виникли на підставі цього договору оренди тривають по даний час, оскільки орендар не залишив орендованого місця та не передав його у відповідності до ч.2 ст. 795 ЦК України.

В свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_3, посилаючись на те, що ПП "Торговий дім Тернопіль" у 2007 році та 2008 році не маючи договору оренди з власником майна і не будучи власником майна, не маючи майнових прав на вищевказані приміщення, що підтверджується листом від 30.08.2008р. Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради (власника даних приміщень), рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №2/46-749 від 20.08.2009р., всупереч ст. 761 ЦК України, вводячи його в оману, уклав з ним договір оренди торгового місця №33 в ринковому комплексі "Тернопіль"від 28.12.07р., подав зустрічний позов до ПП "Торговий дім Тернопіль" про визнання недійсним з моменту укладення цього договору оренди.

31.03.10р. судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення суду про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2007 року між ПП "Торговий дім Тернопіль"(орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування для здійснення торгівлі непродовольчими (продовольчими) товарами торгове місце №33, розташоване в торговому комплексі за адресою майдан Перемоги,4 в м.Тернополі. Розмір оплати за оренду торгового місця та комунальних послуг становить 392,70 грн. в місяць в т.ч.ПДВ, яка вноситься на р/рахунок фінансового партнера орендодавця ПП "Продторг-Тернопіль" з 25-го до 31-го числа місяця за наступний календарний місяць, а у випадку несвоєчасної оплати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, а також штраф в розмірі 1000 грн.

У п.9.2 даного договору сторони встановили термін його дії з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2008 року.

Як на підставу правомірності користування нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, в якому знаходиться торговий комплекс і відповідно надане позивачем по первісному позову відповідачу по первісному позову в оренду торгове місце №33, позивач по первісному позову вказує на договір оренди на нежитлові приміщення №7012 від 05.01.1996р, укладений між ним і уповноваженим Тернопільською міською радою органом ( Фондом комунального майна у м.Тернополі), патент №24 від 05.01.1996р., договір купівлі-продажу №10 від 16.03.1998 року патенту №24, додаток від 30.03.1998року до договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р., яким внесено зміни в даний договір і зазначено орендарем ПП "Торговий дім Тернопіль" і продовжено дію договору до 31.12.2006 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо цілісних майнових комплексів підприємств їх структурних підрозділі та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

Статтею 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому строк дії договору піднайму не може перевищувати строку дії договору найму.

Відповідно до п.1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства та повинен вчинятися особою яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто мати повноваження на укладення таких правочинів;

Статтею 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди, при цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди і до нього застосовуються положення про договір оренди.

Повноваження орендаря щодо користування майном, в тому числі і шляхом передачі його в суборенду визначені ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 774 ЦК України, які передбачають наявність двох умов: знаходження майна в правомірному, на підставі договору оренди, користуванні та наявність згоди орендодавця на передачу майна в суборенду третім особам.

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права та вважаючи встановленим факт припинення дії договору №7012 з 31.12.06р., судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що за своєю правовою природою договір оренди від 28.12.2007 року є договором суборенди та укладений з порушенням порядку, передбаченого нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та ЦК України (435-15) , оскільки ПП "Торговий дім Тернопіль" не є власником наданого в оренду торгового місця і не уповноважений органом місцевого самоврядування управляти цим майном, тому він з 28.12.07р. не міг виступати орендодавцем.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджується з таким висновком суду та наполягає на тому, що він є орендодавцем і має повне право на передачу торгових місць в оренду, адже дія договору оренди №7012 від 05.01.1996р. була продовжена на наступний термін (10 років) тобто до 2016 року, що вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року та постанови Вищого господарського суду України у справі №9/150-1302, на які посилається апелянт.

Між тим, посилання ПП "Торговий дім Тернопіль" на вказані вище судові рішення не були прийняти в суді першої інстанції, а також не приймаються і в суді апеляційної інстанції, з огляду на те, що згідно вимог ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено місцевим господарським судом, строк дії договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р. із змінами, внесеними до нього додатком від 25.01.2006р., встановлено сторонами договору до 31.12.2006р. А, оскільки, орендодавцем за даним договором 22.01.2007 року направлено орендарю: ПП "Торговий дім Тернопіль" лист-претензію за №83-у (опис вкладення у цінний лист із штампом пошти про відправлення від 22.01.2007р.), якою повідомило орендаря про ненадання згоди на продовження терміну дії договору оренди і з вимогою в 15-денний термін звільнити приміщення за адресою АДРЕСА_1, то відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996 року припинив свою дію 31.12.2006 року.

Отже, договір оренди від 28.12.07р. укладений після закінчення терміну договору оренди, що суперечить ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

За приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зі змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що правочин може бути визнано недійсним, зокрема, якщо його зміст суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, якщо особа, яка його вчиняє не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що встановлено ст. 216 ЦК України.

Стаття 761 ЦК України передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що на момент укладення договору позивач за первісним позовом не був належним користувачем приміщення комунальної власності та не мав згоди власника майна на передачу його в суборенду, а отже не мав права укладати спірний договір суборенди, тобто був обмежений у дієздатності щодо таких дій як згідно закону так і згідно договору.

Від-так, оскаржуване рішення суду прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.03.10р. у цій справі –без змін.

2. Судові витрати покласти на ПП "Торговий дім Тернопіль".

3. постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України згідно ст.ст. 107- 110 ГПК України.

постанова підписана 04.11.2010р.