КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача – не з’явились,
від відповідача 1 –Дорошенко О.С.,
від відповідача 2 –Рогожинська І.В.,
від прокурора - не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2010
у справі № 44/397 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сантрейд"
до Київської міської ради
Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сантрейд" (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач 1) та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державного адміністрації) (відповідач 2) про визнання укладеним та зобов’язання зареєструвати договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісно-розважального центру на вул. Шовковична, 39/1 у Печерському районі міста Києва між ТОВ "Компанія "Сантрейд" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Компанія "Сантрейд" з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених договором; зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати та видати договір купівлі-продажу земельної ділянки, а також забезпечити підготовку, підписання, реєстрацію та видачу, в установленому порядку, державного акта на право власності на земельну ділянку ТОВ "Компанія "Сантрейд" для будівництва та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісно-розважального центру на вул. Шовковична, 39/1 у Печерському районі міста Києва.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2010 у справі № 44/397 позов задоволено повністю. Визнано укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельно-офісно-розважального центру на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва між ТОВ "Компанія "Сантрейд" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Компанія "Сантрейд", з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених договором. Зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити реєстрацію договору купівлі-продажу та підписання, реєстрацію, видачу в установленому порядку державного акту на право власності на земельну ділянку між продавцем - Київською міською радою та покупцем – ТОВ "Компанія "Сантрейд" для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельно-офісно-розважального центру по вул. Шовковичній, 39/1, у Печерському районі міста Києва в установленому порядку.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи. Зокрема, відповідач 2 зазначив, що Київською міською радою не приймалось рішення про продаж земельної ділянки ТОВ "Компанія "Сантрейд" для будівництва та обслуговування торговельно-офісно-житлового центру по вул. Шовковичній, 39/1, у Печерському районі міста Києва.
17.08.2010 через відділ документального забезпечення від заступника прокурора міста Києва надійшла заява про вступ прокуратури міста Києва у справу № 44/397, з метою захисту інтересів держави, відповідно до вимог ст. 29 ГПК та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".
В судове засідання 21.09.2010 представники прокурора та позивача не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.
Колегія суддів вважає, що неявка представників прокурора та позивача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників прокурора та позивача.
В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12)
) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню, з наступних підстав.
Статтею 9 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14)
передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної власності, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, і земель сільськогосподарського призначення, та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ч. 2 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення та розмір.
Матеріали справи свідчать, що листом від 12.05.2010 року №02/2 (а.с. 28) ТОВ "Компанія "Сантрейд" звернулося до Голови Київської міської ради з проханням укласти та підписати з ТОВ "Компанія "Сантрейд" договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 12.05.2010 року у редакції, що додається.
Листом від 31.05.2010 року №09-355/16636 (а.с. 40) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ТОВ "Компанія "Сантрейд", що не може погодити наданий проект договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Шовковичній, 39/1, у Печерському районі міста Києва, оскільки рішення Київради про продаж земельної ділянки не пиймалось.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 128 Земельного кодексу України ТОВ "Компанія "Сантрейд" вчинило всі передбачені законодавством дії, спрямовані на придбання землі, а відповідно до частини 6 статті 128 Земельного кодексу України купівля земельної ділянки посвідчується договором купівлі-продажу земельної ділянки, отже, одна із сторін безпідставно ухиляється від укладання договору. Оскільки Київська міська рада протягом одного місяця не прийняла відповідного рішення, тобто вбачається бездіяльність Київської міської ради, що призвело до порушення прав позивача на придбання земельної ділянки.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, враховуючи наступне.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР)
, Земельним Кодексом (2768-14)
, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 128 Земельного кодексу України та рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 (ra0810023-05)
"Про врегулювання питань продажу земельних ділянок в місті Києві" рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Приписами ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право на придбання спірної земельної ділянки виникає лише за наявності рішення Київської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду рішення Київською міською радою про продаж земельної ділянки ТОВ "Компанія "Сантрейд" не приймалось, а отже у суду першої інстанції були відсутні підстави для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Крім того, суд мав з’ясувати обставини, які б свідчили про ухилення Київської міської ради від укладання договору, а не вважати договір укладеним.
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) діє на підставі та відповідно до положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 року № 182/342.
Відповідно до п. 3.13 положення, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
Згідно з ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України, документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Матеріали справи свідчать, що позивач не звертався до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про реєстрацію та видачу державного акту на право власності на спірну земельну ділянку по вул. Шовковичній, 39/1, та не надавав документи, що підтверджують оплату вартості земельної ділянки.
Таким чином, не підлягає задоволенню і вимога позивача до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання зареєструвати та видати договір купівлі-продажу земельної ділянки, а також забезпечити підготовку, підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку ТОВ "Компанія "Сантрейд" для будівництва та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісно-розважального центру на вул. Шовковичній, 39/1, у Печерському районі міста Києва.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою відповідачем 2 (апелянтом) державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42, 50 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.
При цьому, колегією суддів встановлено, що відповідачем 2 сплачено державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством. Так, згідно платіжного доручення № 315 від 30.07.2010, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної справи, відповідач 2 сплатив за розгляд апеляційної скарги 85,00 грн., тоді як мав сплатити лише 42,50 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Отже, зайво сплачене відповідачем 2 державне мито у розмірі 42,50 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Відповідно до викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 49, ст. 99, ст.ст. 103- 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державного адміністрації) задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 скасувати. В позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сантрейд" на користь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державного адміністрації) 42, 50 грн. (сорок дві) гривні 50 копійок витрат по сплаті державного мита.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Повернути Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державного адміністрації) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 42,50 грн., перераховане платіжним дорученням № 315 від 30.07.2010, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної справи.
Матеріали справи № 44/397 повернути до Господарського суду міста Києва.