15/55-10-1683 Про визнання недійсним договору оренди землі - 16.09.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. (суддя Петров В. С.) задоволено позов Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Одеської міської ради, 3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача –Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, визнано недійсним договір оренди землі № 725 від 05.09.2007р., укладений між Одеською міською радою та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України щодо оренди земельної ділянки площею 19907 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (на території військового містечка № 56) з моменту його укладення.

Стягнуто з відповідачів до державного бюджету України витрати по оплаті держмита в сумі 42, 50 грн. з кожного, витрати на ІТЗ судового процесу –по 118 грн. з кожного.

Судове рішення мотивоване тим, що Одеська міська Рада, укладаючи 05.09.2007р. спірний договір № 725, не мала повноважень на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою військового містечка № 56, а тому розпорядилася самовільно і незаконно землями оборони всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі", в силу яких орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Також господарським судом зазначено, що з огляду на те, що Одеська міська Рада не могла бути орендодавцем за спірним договором, відповідно здійснене Південним УКБ МОУ користування земельною ділянкою за цим договором не підлягає поверненню Одеській міській Раді, а сплачені кошти в рахунок орендної плати можуть бути повернуті в порядку реституції. Тому спірний договір оренди від 05.09.2007р. визнається недійсним з моменту його укладення.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Одеська міська Рада просить рішення господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Доводи скаржника ґрунтуються на такому:

- Одеська міська Рада здійснювала дії по розпорядженню спірної земельної ділянки на підставі законодавства та рішення Одеської міської Ради від 04.07.2007р., чинного на даний час;

- у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку;

- даний спір повинен бути розглянутий за правилами КАСУ (2747-15) , оскільки Одеська міська Рада виступає в даному випадку як суб’єкт владних повноважень.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, рішенням звуженого виконкому Одеської міської Ради д/т № 27 від 29.05.1951р. "Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний і післявоєнний періоди для потреб Одеського військового округу" підтверджено належність військового містечка № 56 (м. Одеса, вул. Щорса) Одеському військовому округу та відновлено право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомості і споруди вказаного військового містечка.

В лютому 2006р. Південне управління капітального будівництва МОУ звернулося до заступника Одеського міського голови з проханням (лист від 06.02.2006р. № 94/6) про надання дозволу на проектування і будівництво 9-секційного 10-ти поверхового житлового у на 350 квартир із вбудовано-прибудованими приміщеннями згідно розробленого містобудівельного обґрунтування групи житлових будинків на території військового містечка № 56 по вул. Щорса в м. Одесі, а також дозволити розробку проекту відводу земельної ділянки пл. 1,92 га згідно доданої схеми посадки житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради від 22.02.2006р. № 140 надано Південному УКБ МО України дозвіл на проектування та будівництво 10-поверхового 4-секційного та 10-поверхового 5-ти секційного житлових будинків з вбудованими приміщеннями обслуговування населення за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (в/м № 56) після оформлення документів на право користування земельною ділянкою, згідно з чинним законодавством.

В зв’язку з чим, п. 2 вказаного рішення, зобов’язано Південне УКБ МО України оформити згідно з чинним законодавством документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

П. 3 вказаного рішення дано дозвіл Південному УКБ МОУ на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовно площею до 1,92 га на будівництво житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (в/м 216), затверджено договір на право забудови земельної ділянки між виконавчим комітетом Одеської міської Ради та Південним УКБ МО України.

Південним УКБ МОУ було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримано позитивні висновки по цьому проекту від Державної санітарно-епідеміологічної служби м. Одеси (від 16.01.2007р. № 3/09-7), від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (від 12.02.2007р. № 397/03-06-12), від Управління архітектури та містобудування (від 29.01.2007р. №10п3/300), Управління охорони об’єктів культурної спадщини (від 25.12.2006р. № 8776), Одеського міського управління земельних ресурсів (від 22.01.2007р. № 63-А), висновок державної експертизи землевпорядної документації від 07.03.2007р. № 478.

16.05.2006р. затверджено Акт вибору земельної ділянки для розміщення об’єкта –пл. до 1, 92 га.

05.09.2007р. Одеською міською Радою (орендодавець) та Південним УКБ МО України (орендар) укладено договір оренди землі № 725, за яким орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" (161-14) та рішення Одеської міської Ради № 1546-V від 04.07.2007р. надає за рахунок земель міста в строкове платіжне володіння, користування орендарю земельну ділянку пл. 19097 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, Маліновському районі, вул. Щорса (на території в/м № 56) згідно з планом земельної ділянки, який є невід’ємною частиною договору.

Як вказано в п. 2.2 договору на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які підлягають списанню згідно актів від 20.09.2005р., затверджених начальником Південного територіального КЕУ. Договір укладено терміном на 5 років для проектування та будівництва 4-секційного 10-поверхового і 5-секційного 10-поверхового житлових будинків з вбудованими приміщеннями обслуговування та благоустрою території.

Відповідно до п. 5.2 договору категорія переданих земель за договором за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Передача земельної ділянки в оренду (п. 6.1) здійснюється у відповідності з розробленням її проекту відведення. Підставою розроблення проекту відновлення є рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради № 140 від 22.02.2006р.

Звертаючись в квітні 2010р. до господарського суду з вимогами про визнання недійсним вказаного договору оренди землі, перший заступник військового прокурора Південного регіону України послався на таке:

- на підставі рішення виконкому Одеської міської Ради від 29.05.1951р. № 27 земельна ділянка в/м № 56 (м. Одеса, вул. Щорса) разом з об’єктами нерухомості і спорудами передана Міністерству оборони України;

- нерухоме майно в/м № 56 і земельна ділянка, на якій розмішений комплекс об’єктів і споруд військового містечка згідно інвентаризаційної відомості знаходиться на обліку КЕВ м. Одеси;

- згідно довідки Південного територіального КЕУ МО України від 06.04.2010р. за № 307/1/172 земельна ділянка в/м № 56 закріплена за в/ч А2171 і вилучення землі в 2007р.-2009р. не проводилося;

- Одеська міська Рада не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою в/м № 56, самовільно і незаконно розпорядилася землями оборони всупереч вимогам ст. 4 ч. 1 ЗУ "Про оренду землі";

- при укладенні договору оренди землі № 725 від 05.09.2007р. сторонами не були додержані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 79, 92, 129, 140, 141 ЗК України, ст. 6 ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності", ст. 4 ЗУ "Про оренду землі", ст. 3, 4, 6 ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та ст. 1, 4 ЗУ "Про використання земель оборони".

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, дійшов висновку про відсутність у Одеської міської Ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, тобто, відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні оспорюваного договору. А оскільки Одеська міська Рада не могла бути орендодавцем за спірним договором, і здійснене Південним УКБ МОУ користування землею за цим договором не підлягає поверненню Одеській міській Раді, спірний договір оренди від 05.09.2007р. визнано недійсним з моменту його укладення.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного закону, землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, соціального та доступного житла (в ред. Закону № 800 від 25.12.2008р. (800-17) )

Рішенням виконкому Одеської міської Ради від 29.05.1951р. № 27 "Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені довоєнний і післявоєнний періоди для потреб Одеського військового округу" земельна ділянка в/м № 56 (м. Одеса, вул. Щорса) разом з об’єктами і спорудами передана Одеському військовому округу.

Згідно інвентаризаційної відомості на обліку в КЕВ м. Одеси знаходиться земельна ділянка, на якій розміщене нерухоме майно військового містечка № 56 у м. Одесі по вул. Щорса.

Згідно довідки Південного територіального КЕУ МОУ від 06.04.2010р. № 303/22/1/172 земельна ділянка військового містечка закріплена за військовою частиною № 2171 та вилучення цієї земельної ділянки із земель оборони Одеською міською Радою протягом 2007р.-2009р. не проводилося.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004р. не можуть передаватися до земель комунальної власності землі оборони, крім земельних ділянок під об’єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Одеською міською Радою не надано жодних доказів належності земельної ділянки, якою вона розпорядилася за спірним договором оренди, до земель комунальної власності м. Одеси.

Господарським судом всебічно та повно з’ясовано всі фактичні обставини справи, яким дана правильна юридична оцінка і зроблено правильний висновок, який грунтується на нормах чинного законодавства, про те, що Одеська міська Рада, укладаючи 05.09.2007р. спірний договір № 725 не мала жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою військового містечка № 56.

Даний висновок суду апелянтом не спростовано, докази належності земельної ділянки в/м № 56 до земель комунальної власності не надано, а матеріали справи спростовують твердження скаржника про правомірність прийняття рішення від 04.07.2007р., укладання договору оренди землі.

Не приймаються твердження скаржника про те, що даний спір повинен розглядатися в порядку КАС України (2747-15) , оскільки в даній справі Одеська міська влада виступає не як суб’єкт владних повноважень, а як суб’єкт цивільних правовідносин і має статус орендодавця за спірним договором.

З урахуванням викладеного, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, оскільки підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасуванню рішення, в доводах апеляційної скарги і матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. у справі № 15/55-10-1683 –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.