Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко Н.Л.

суддів

Алєєвої І.В., Москальової

І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Величко М.М.-довіреність №2010/13 від 06.09.2010р.

від відповідача: не з"явився

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу реклами Луганської міської ради м.Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2010р.

у справі № 19/187 (суддя Косенко Т.В.)

за позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Луганськ

до відповідача Відділу реклами Луганської міської ради м.Луганськ

про стягнення 14 000грн.00коп.

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2010р. по справі №19/187 стянуто з Відділу реклами Луганської міської ради м.Луганськ в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 7000грн.00коп. та пеню у розмірі 7000грн.00коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що 11.03.2009р. адміністративна колегія Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням № 01-29/12 по справі № 519 відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції на відділ реклами Луганської міської ради за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф в сумі 7000грн.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було оскаржено до господарського суду Луганської області. Рішенням від 22.03.2010р. по справі № 14/104н у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення господарського суду Луганської області залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. по справі № 14/104н.

Господарський суд, враховуючи вимоги п.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначив, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 14.05.2009р. по 10.08.2009р. у розмірі 7000грн.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Оскаржуючи рішення суду, скаржник просить його скасувати, оскільки неповно зґясовані обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на вимоги ст. 1 ГПК України, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 (v0014700-09) . Крім того, скаржник вважає, що господарський суд порушив п.1 ст. 104 ГПК України, оскільки не встановив, які саме законні права та інтереси позивача були порушені відповідачем.

На думку скаржника, судом були порушені вимоги п.1 ст. 79 ГПК України, оскільки в провадженні Луганського окружного адміністративного суду розглядається справа № 2а-4437/10/1270 за спільним адміністративним позовом відділу реклами Луганської міської ради та Луганської міської ради про скасування рішення адміністративної колегії № 01-29/12 від 11.03.2009р. Вказана справа безпосередньо повґязана зі справою № 19/187, так як вказаним судом визначається законність рішення адміністративної колегії –єдина підстава для звернення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позовом до суду.

Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р. № 3659-ХІІ (редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин), Антимонопольний комітет визначено, як державний орган зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, що відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень, наведеним у ст.3 КАСУ.

Посилаючись на вимоги п.3, п.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", скаржник зазначає, нарахування позивачем пені є безпідставним та незаконним, оскільки нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу

Скаржник вважає, що висновок господарського суду Луганської області, що спори стосовно оскарження рішення адміністративної колегії відносяться до підвідомчості господарських судів та підлягають вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) є помилковою.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ГПК України (1798-12) .

4. Апеляційною інстанцією встановлено:

11.03.2009р. адміністративна колегія Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України своїм рішенням № 01-29/12 по справі № 519 (а.с.5-9, т.1) визнала, що відділ реклами Луганської міської ради у період з грудня 2006 року і на час прийняття рішення займає монопольне становище на ринку послуг з надання у тимчасове користування місць розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луганська у територіальних межах м.Луганська з часткою 100 %; визнано дії відділу реклами Луганської міської ради, які полягають у поданні на затвердження Луганською міською радою економічно необґрунтованих всупереч чинному законодавству України тарифів (плати) за 1 кв.м площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, фактичному застосуванню шляхом укладення договорів та стягнення з розповсюджувачів зовнішньої реклами плати за 1 кв.м площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується п.2 ст. 50 та ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції на відділ реклами Луганської міської ради за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф в сумі 7000грн.; зобовґязано відділ реклами Луганської міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначене в п.2 цього рішення у місячний строк з дня одержання рішення; визнано дії Луганської міської ради, які полягають у затвердженні економічно необґрунтованих тарифів (плати) за 1 кв.м. площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; зобовґязано Луганську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначене у п.5 цього рішення у двомісячний строк з дня одержання копії рішення адміністративної колегії.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду. Але на даний час рішення у справі не прийнято.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопльного комітету України було оскаржено до господарського суду Луганської області. Рішенням від 22.03.2010р. по справі № 14/104н у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення господарського суду Луганської області залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. по справі № 14/104н.

5.Мотиви, з яких апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови.

Згідно з ч.2, ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, керівників його територіальних відділень є обовґязковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопльного комітету України відповідач отримав 13.03.2009р., про що свідчить власноручний напис Бертнік на супровідному листі до примірнику рішення (а.с.10, т.1), тобто кінцевий строк оплати штрафу сплинув 13.05.2009р.

Як перебачено п.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 14.05.2009р. по 10.08.2009р. у розмірі 7000грн.

В апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що 27.07.2010р. він звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням № 01-16/346 про зупинення провадження по справі, яке було відхилено судом у порушення вимог п.1 ст. 79 ГПК України, оскільки в провадженні Луганського окружного адміністративного суду розглядається справа № 2а-4437/10/1270 за спільним адміністративним позовом відділу реклами Луганської міської ради та Луганської міської ради про скасування рішення адміністративної колегії № 01-29/12 від 11.03.2009р.

Цей довод скаржника не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопльного комітету України було оскаржено до господарського суду Луганської області. Рішенням від 22.03.2010р. по справі № 14/104н у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення господарського суду Луганської області залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. по справі № 14/104н. З огляду на зазначене у господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Скаржник посилається в апеляційній скарзі на те, що він 10.04.2009р., тобто менш, як за один місяць після винесення відповідачем рішення адміністративної колегії Луганська міська рада та Відділ реклами Луганської міської ради, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування рішення адміністративної колегії, тобто, строк для сплати нарахованого штрафу не настав і пеня позивачем не повинна була нараховуватись.

Ці доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спір за належною підсудністю щодо законності прийнятого рішення був розглянутий, звернення до іншого суду з порушенням правил підсудності не є підставою для відмови у нарахуванні пені.

Доводи скаржника про те, що підсудність спорів щодо рішень адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглядаються у адміністративних судах, а не у господарських судах судовою колегією не приймаються,оскільки згідно з п.3 ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Відповідно статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду, тобто встановлено інший порядок судового провадження ніж передбачено нормами КАС України (2747-15) .

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного суду України від 13.10.2009р. по справі № 6/388 та в п.4 Інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005р. (v3-2-700-05) № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)."

Таким чином, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія,-

Рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2010р. по справі № 19/187 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Надіслано 5 прим:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу

1-госп.суду

1-ДАГС