2-9/1464-2010 Про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією - 06.07.2010 Прийняття

Позивач, Державне підприємство дослідне господарство "Степове" Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, відкритого акціонерного товариства "Крименерго", про визнання недійсним рішення оформлене протоколом №3321 від 19 березня 2009 року, про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 43 321,24грн. (а.с.2-3).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відображене в акті перевірки порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) - безоблікове підключення зварювального трансформатору -16,0кВт з опори по Л-1 оп ТП 152 він не вчиняв, у зв'язку з чим недоврахована електроенергія виникнути не могла, а тому його безпідставно було притягнуто до відповідальності у вигляді визначення спірним рішенням обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 43 321,24грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року у справі №2-9/1464-2010 (суддя Пєтухова Н.С.) позов Державного підприємства дослідного господарства "Степове" Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук задоволено.

Визнано недійсним рішення відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформлене протоколом №3321 від 19 березня 2009 року, про визнання Державному підприємству дослідне господарство "Степове" Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук обсягу та вартості недоврахованної електричної енергії на суму 43 321,24 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що підпис представника споживача в акті перевірки є не тільки підписом про отримання екземпляру акту про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , але і згодою з відомостями, вказаними в акті.

Також, особа, що заявила апеляційну скаргу, зазначив, що розрахунок обсягу та вартості недорахованої електричної енергії здійснювався на підставі пункту 2.7 Методики (z0782-06) за формулою 2.10, в основу якої було покладено потужність самовільного підключення (16кВт), кількість днів від дня припинення поставки, але не більше 3-х років до дня усунення самовільного підключення, та роботи струмоприймача (12 годин на добу).

Крім того, заявник вважає, що суд першої інстанції необґрунтоване відхилив в якості доказу рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року по справі №2-27/190-2010 про стягнення з нашого підприємства на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 43 321,24 грн., нарахованих спірним рішенням відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 06 липня 2010 року, представник відповідача підримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі, представник позивача з доводами заявника не погодився та заперечував проти їх задоволення.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

11 листопада 1999 року між Степовим дослідним господарством "Магарач" (споживач) та Азовським РЕМ ДАЕК "Крименерго" (постачальник) було укладено договір поставки електричної енергії №38, відповідно до умов пункту 1 якого відповідач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач - своєчасно здійснювати оплату спожитої електричної енергії та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Пунктом 16 вказаного договору передбачено, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 1999 року та набирає чинності з дня підписання та вважається щорічно (автоматично) продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

20 лютого 2009 року відкрите акціонерне товариство "Крименерго" проведена перевірка дотримання позивачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) на об'єкті - машдвір в с. Дмитрівка.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності №105677 від 20 лютого 2009 року, в якому зазначено, що споживачем - Степовим дослідним господарством "Магарач" порушено Правила користування електричною енергією (z0417-96) шляхом безоблікового підключення зварювального трансформатору - 16,0 кВт з опори л-1 оп. 6 ТП 152.

На підставі вказаного акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення було винесено рішення, оформлене протоколом №3321 від 19 березня 2009 року про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії за період з 20 лютого 2008 року (дата останньої технічної перевірки) до 20 лютого 2009 року (дата перевірки та складання акту про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) ) на суму 43 321,24грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій-самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , при цьому відповідно до частини першої особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тому спеціальні норми Господарського кодексу України (436-15) , які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України (435-15) , які містять відповідне загальне регулювання.

Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (v_211600-08) .

Отже, Господарський кодекс України (436-15) є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України (435-15) ), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Крім того, пункт 6.42 Правил користування електричною енергією (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року№1449 (z0106-09) ) визначає, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Більш того, у протоколі №3321 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) від 19 березня 2009 року також вказане, що позивач має право оскаржити рішення комісії у суді.

Пункт 6.43 Правил користування електричною енергією (z0417-96) передбачає обов'язок споживача оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

З протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) №3321 від 19 березня 2009 року вбачається, що присутній на ньому представник споживача був ознайомлений зі змістом пункту 6.42 та 6.43 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав ґрунтується на чинному законодавстві України.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) , у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил (z0417-96) та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Акт про порушення ПКЕЕ (z0417-96) №105677 від 20 лютого 2009 року містить підпис присутнього при проведенні перевірки Демерджиян В.О. без зауважень, але колегія суддів не вбачає підстав вважати вказану обставину як безперечний доказ вчинення позивачем відображеного в акті порушення, оскільки в силу пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) та зазначає, що зазначення зауважень є правом, а не обов'язком споживача.

До того ж, у протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) №3321 від 19 березня 2009 року міститься зауваження присутнього представника позивача Демерджиян В.О. про те, що на комісії він був присутнім, але з протоколом не згоден.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з пунктом 4.2 укладеного між сторонами договору №38 від 11 листопада 1999 року споживач зобов'язується для визначення величини використаної електроенергії знімати та надави у встановленій формі до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Додатку №3) відповідно до календарного графіку (Додаток №4) за формою відповідно з Додатком №9.

У додатку №3 до вказаного договору наведено перелік місць установки електролічильників та застосованих тарифів, за якими здійснюються розрахунки за відпущену електроенергію Державному підприємству дослідному господарству "Степове" Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук.

У пункті 4 вказаного Переліку зазначено машдвір, тип електролічильника СА4у-и672м, №ТП 940.

В свою чергу, згідно з Актом від 25 листопада 2004 року, складеним Інспекцією служби енергонагляду Джанкойського РЕМ, за дебіторську заборгованість відключені наступні об'єкти Державному підприємству дослідному господарству "Степове" Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук: вин завод та мехмайстерні ТП-150, відключена ввідний рубильник, опломбовані двері ТП-150 по 0,4кв, лічильник СА4у-и672м.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на перевірений відповідачем об'єкт - машдвір, до відключення від електропостачання, електрична енергія постачалася через ТП-150 (раніше ТП-940).

Дослідивши Акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) №105677 від 20 лютого 2009 року на предмет його відповідності вимогам пункту 6.41 вказаних правил, суд першої інстанції встановив, що в даному акті відображено порушення позивачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) шляхом без облікового підключення зварювального трансформатору з опори по Л.1 оп.6 ТП-152.

Проте, у порушення пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , в акті №105677 від 20 лютого 2009 року посилання на відповідні пункти Правил користування електричною енергією (z0417-96) та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, відсутні.

Дослідивши всі обставини по праві, колегія суддів вважає посилання апелянта на пункт 7.6 Правил користування електричною енергією (z0417-96) є безпідставними, оскільки вказаним пунктом визначені порушення, які є підставою для повного припинення постачальником електричної енергії споживачу електропостачання, до числа яких дійсно належить і

самовільне підключення споживачем струмоприймачів, але даний пункт 7.6 Правил користування електричною енергією (z0417-96) не визначає вказане порушення як підставу для нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, що було здійснено відповідачем за результатами складання акту про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) №105677 від 20 лютого 2009 року. Вказане свідчить про те, що в акті про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) №105677 від 20 лютого 2009 року всупереч вимогам пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, не міститься ані посилання на відповідні пункти Правил користування електричною енергією (z0417-96) , ані вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

В той же час, колегія суддів, оцінивши доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії позивачу в сумі 43 321,24грн. було здійснено на підставі пункту 2.7 Методики (z0782-06) , вважає за можливим зазначити наступне.

Пункт 2.7 Методики (z0782-06) визначає, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики (z0782-06) , та за наявності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб.с.п.н., кВт.год) визначається за формулою Wдоб.с.п.н., кВт.год = Рс.п. івик.с.п. Кв, (2.10), де Рс.п. (кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9) Методики (z0782-06) , але виходячи з найменшої з величин: номінального струму спрацювання ввідного комутаційного апарата (у разі наявності такого та за умови збереження пломб, якими він опломбований), А; номінального первинного струму трансформатора (трансформаторів) струму (якщо він (вони) задіяний (задіяні) у схемі обліку), А; максимального струму лічильника, при якому нормується його похибка (якщо

трансформатор (трансформатори) струму в схемі обліку не задіяний (не задіяні)), А; tвик.с.п. (день) та Кв визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики (z0782-06) .

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня припинення електропостачання (але не більше трьох років) до дня усунення самовільного підключення.

Проаналізувавши формули (2.8) або (2.9) Методики (z0782-06) , суд встановив, що сила струму при розрахунку недоврахованої електроенергії відноситься до вихідних даних.

В той же акті про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) від 20 лютого 2009 року зазначено, що параметри ввідного комутаційного апарату - Р-100А, але струм, заміряний по фазам, склав: "А" -, "В" -, "С" -.

Жодних інших даних відносно того, що було задіяна у схемі обліку, акт не містить.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Крім того, відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Відповідно до пункту 1.2 Методики (z0782-06) , вона поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії (електропередавальними організаціями) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність даних про струм в акті від 20 лютого 2009 року спростовує факт вчинення позивачем порушення у вигляді безоблікового підключення зварювального трансформатору та споживання електричної енергії, за яке може бути донарахована недоврахована електроенергія, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення відкритим акціонерним товариством "Крименерго" розрахунку недоврахованої електроенергії на суму 43 321,24 грн.

У зв’язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив той факт, що відсутність даних про струм в акті від 20 лютого 2009 року спростовує факт вчинення позивачем порушення у вигляді безоблікового підключення зварювального трансформатору та безоблікове споживання електричної енергії, за яке може бути донарахована недоврахована електроенергія, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення відкритим акціонерним товариством "Крименерго" розрахунку недоврахованої електроенергії на суму 43 321,24 грн.

Також, безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції в якості доказу рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року по справі №2-27/190-2010 про стягнення з підприємства на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 43 321,24 грн., нарахованих спірним рішенням відповідача.

Судом першої інстанції було встановлено, що при стягненні 43 321,24 грн. на користь відкритим акціонерним товариством "Крименерго" по справі № 2-27/190-2010, суд не надавав оцінки рішенню комісії №3321 від 19 березня 2009 року та акту про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , а лише зазначив, що суду не надано доказів оскарження відповідачем в судовому порядку рішення комісії №3321 від 19 березня 2009 року.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частині 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги, не обґрунтував свої доводи належними доказами, а отже вони є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги комунального підприємства Сакської районної ради "Тепловодсервіс" судовою колегією не вбачається, оскільки рішення суду першої інстанції було прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі.