ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2010 р.
Справа № 17/155-09-5248
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання: Ю.Г. Горлачові
за участю представників сторін:
від позивача —не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином
від відповідачів —ОСОБА_1 (ОСОБА_1, ТОВ ВКФ "Адоніс-2"),
ОСОБА_2 (ОСОБА_1.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2010 р.
у справі № 17/155-09-5248
за позовом ОСОБА_3
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_4
3) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Адоніс-2"
про зменшення розміру частки учасника товариства у статутному фонді
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом та уточненням до нього до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зменшення розміру частки ОСОБА_1 як учасника ТОВ ВКФ "Адоніс-2" у статутному фонді, що у грошовому вираженні складає 55408 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_1, будучи директором товариства, одноособово прийняв рішення, яке віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, щодо знесення об'єкту нерухомості, належного на праві колективної власності товариству, чим порушив його права як співзасновника товариства та співвласника знесеного приміщення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2010 р. (суддя Л.Є. Зуєва), яке оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.03.2010р., позов задоволено з підстав обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, припинити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_3 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2010 р. залучено ТОВ ВКФ "Адоніс-2" до участі у справі в якості відповідача.
Заслухавши доводи представників відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
06.11.1992 р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради зареєстровано ТОВ ВКФ "Адоніс-2" за адресою: АДРЕСА_1. Того ж дня Виконавчим комітетом Малиновської районної ради народних депутатів зареєстровано статут товариства.
Відповідно до пункту 5.1 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створено статутний фонд у розмірі 60000 руб.
Згідно пунктів 2.1, 5.2 статуту засновниками товариства стали:
- ОСОБА_5, яка внесла в статутний фонд 15000 руб., її доля склала 25%;
- ОСОБА_6, яка внесла в статутний фонд 15000 руб., її доля склала 25%;
- ОСОБА_1, який вніс в статутний фонд 15000 руб., його доля склала 25%;
- ОСОБА_7, яка внесла в статутний фонд 15000 руб., її доля склала 25%.
09.09.2003 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (продавець) та ТОВ ВКФ "Адоніс-2" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 133, за умовами якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилого приміщення першого поверху загальною площею 51,5 кв. м., що складає 2/25 частини домоволодіння, до якого входять нежилі приміщення, що відображені у технічному паспорті —1, 2, склад —3, коридор —4, туалет —5, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкт купівлі-продажу), належить продавцю на підставі рішення виконкому Кагановичеської Райради депутатів трудящих №263 від 30.09.1948 р., та зареєстроване в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості у реєстраційній книзі № 9м/с, за реєстровим № 329, стор. 34.
Відповідно до п. 1.3 договору об'єкт купівлі-продажу оцінено у розмірі 110816 грн. згідно з висновками оцінювача про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки - нежилого приміщення першого поверху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виконаними ТОВ "Інститут експертизи та управління власністю", затвердженими наказом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 23.06.2003 р. № 343-п.
В жовтні 2003 р. загальними зборами засновників товариства прийнято рішення про переуступку корпоративних прав інших учасників товариства, в зв'язку з необхідністю здійснити виплату вартості нежилого приміщення першого поверху, що складає 2/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу № 133 нежилого приміщення від 09.09.2003 р., укладеним із Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
09.12.2003 р. зареєстровані зміни до статуту ТОВ ВКФ "Адоніс-2", а саме: п. 2.1 викладено в наступній редакції: "Учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9"; п. 5.1 викладено в наступній редакції: "Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд у розмірі 121000 грн."; п. 5.2 викладено в наступній редакції: "Учасники вносять внески до статутного фонду у наступних розмірах у частках:
- ОСОБА_1 - 56500 грн. (46,7% статутного фонду);
- ОСОБА_8 - 60500 грн. (50% статутного фонду);
- ОСОБА_9 - 4000 грн. (3,3% статутного фонду)".
При розгляді справи встановлено, що придбане ТОВ ВКФ "Адоніс-2" приміщення площею 51,5 кв. м. та квартири № 1 і № 19 знаходились в окремо стоячому флігелі, під одним дахом, єдиним фундаментом і загальними комунікаціями; власником квартир № 1, яка в цілому складається з однієї кімнати, загальною площею 48,8 кв. м., у т. ч. житловою - 6 кв. м., та № 19, яка в цілому складається з однієї кімнати, загальною площею 28,8 кв. м., у т. ч. житловою —14,4 кв. м., по АДРЕСА_1 був ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу від 27.12.2003 р. та від 21.02.2004р.
Згодом ОСОБА_4 прийнято рішення про реконструкцію під магазин промтоварів належних йому квартир № № 1 та 19, а також суміжного з ними нежилого приміщення ТОВ ВКФ "Адоніс-2" площею 51,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 61, з надбудовою другого та мансардного поверхів для розташування офісних приміщень та торгівельних площ, в зв'язку з чим виготовлено проект реконструкції приміщень.
Наданий проект ОСОБА_4 узгодив з директором товариства ОСОБА_1
В подальшому ОСОБА_4 передав квартири № 1 та № 19 у будинку АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_10, який, в свою чергу, подарував їх ОСОБА_8 відповідно до договорів від 15.01.2005 р., який і здійснив реконструкцію, внаслідок чого загальна площа реконструйованого та новозбудованих приміщень склала 818,9 кв. м.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2006 р. у справі № 2-3057/06 визнано за ОСОБА_8 право власності на самовільно збудовані ним приміщення промтоварного магазину першого, другого, третього і мансардного поверхів та підвалу будинку АДРЕСА_1 загальною площею 818,9 кв. м.
Згідно довідки КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 15.07.2009 р. № 88874.55, інформаційних відомостей щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, наданих КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 25.08.2009 р. за вих. № 7269-04/1321, приміщення площею 51,5 кв. м. 1 поверху по вул. В. Арнаутській, 61 01.12.2003 р. було зареєстровано за ТОВ ВКФ "Адоніс-2", нежитлове приміщення першого поверху площею 51,5 кв. м. та суміжні квартири № 1 та № 19 були реконструйовані та згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2006 р. у справі № 2-3057/06 зареєстровані 20.07.2006 р. на ім'я ОСОБА_8 як приміщення промтоварного магазину першого, другого, третього і мансардного поверхів та підвалу загальною площею 818,9 кв. м. Невід'ємною частиною вказаного приміщення було нежитлове приміщення першого поверху площею 51,5 кв. м., фізичні межі якого відсутні. 24.07.2009 р. означене приміщення площею 818,9 кв. м. зареєстроване на ОСОБА_11 На час видачі довідки приміщення промтоварного магазину першого, другого, третього і мансардного поверхів та підвалу поділено на 2 самостійних приміщення площею 563,6 кв. м. та 255,3 кв. м., які 19.02.2007 р. зареєстровані відповідно за ОСОБА_3 та ОСОБА_12.
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_3 наполягав на тому, що діями ОСОБА_1 порушені його корпоративні права як співзасновника товариства та співвласника знесеного нежилого приміщення площею 51,5 кв. м., чим йому завдано збитків, які підлягають відшкодуванню шляхом зменшення частки ОСОБА_1 у статутному фонді товариства.
Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд задовольнив позов із посиланням на ст. ст. 224- 225 ГК України.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, в даному випадку порушення корпоративних прав ОСОБА_3 немає.
Статутний фонд товариства був сформований за рахунок власних грошових коштів засновників і складав 121000 грн. До статутного фонду товариства придбане ним приміщення площею 51,5 кв. м. не вносилось. Власником цього приміщення є ТОВ ВКФ "Адоніс-2", а не його засновники.
Позивач стверджує, що прийняття одноособово директором товариства ОСОБА_1 рішення щодо позитивного узгодження з ОСОБА_4 проекту реконструкції, яким передбачалось знесення у т. ч. приміщення, яке належало товариству, є порушенням п. 6.2 статуту, що призвело до знищення майна товариства.
Однак, судова колегія зазначає, що реконструкцію будинку здійснював саме позивач, тобто саме він зніс приміщення, яке належало ТОВ ВКФ "Адоніс-2", що встановлено при розгляді справи № 2-3057/06 Приморським районним судом м. Одеси.
На сьогоднішній день ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 563,6 кв. м., тоді як до реконструкції, йому на праві власності належали лише 2 квартири загальною площею 77,6 кв. м.
Частиною 4 ст. 145 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Разом з цим, зміна розміру статутного фонду тягне за собою зміну розміру часток кожного з учасників товариства.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що внесення змін до статутного фонду товариства не може бути здійснено за рішенням суду, оскільки протилежне означає внесення судовим рішенням змін до установчих документів товариства, що не належить до повноважень господарського суду і є втручанням у господарську діяльність товариства.
З урахуванням викладеного, в позові слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст. ст. 99, 103- 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2010 р. у справі № 17/155-09-5248 скасувати, в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по держмиту в сумі 42,50 грн. за апеляційний перегляд.
Доручити господарському суду Одеської області відповідний наказ.
постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура Суддя Л.В. Поліщук Суддя В.Б. Туренко