24/330-06-14105 Про припинення повноважень ліквідатора - 29.06.2010 Прийняття

від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області –не з’явився, належним чином повідомлений,

від Балтського районного центру зайнятості - не з’явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.03.2010р.

по справі № 24/330-06-14105

за заявою кредиторів:

Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області

Державної виконавчої служби в Балтському районі Одеської області

до боржника Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства "Прогрес"

за участю арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича

за участю кредиторів:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області

Балтський районний центр зайнятості

за участю Прокуратури Одеської області

про визнання банкрутом

28.12.2006р. Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Балтському районі Одеської області та Державна виконавча служба (далі - ДВС) в Балтському районі Одеської області звернулись до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства (далі - СВАТ) "Прогрес" та визнання їх кредиторами.

Постановою господарського суду Одеської області від 03.08.2007р. (т.1, а.с.139):

- УПФУ в Балтському районі Одеської області та ДВС в Балтському районі Одеської області визнано кредиторами СВАТ "Прогрес" з грошовими вимогами: УПФУ в Балтському районі - у сумі 15 538,39, ДВС у Балтському районі –272,45 грн.;

- СВАТ "Прогрес" визнано банкрутом;

- відкрито ліквідаційну процедуру відносно СВАТ "Прогрес";

- ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого –Дарієнко В.Д.

В подальшому, розмір грошових вимог кредитора СВАТ "Прогрес" - УПФУ в Балтському районі Одеської області неодноразово змінювався.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2007р. (т.2, а.с.37) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області визнано кредитором СВАТ "Прогрес" з грошовими вимогами у сумі 178 627,56 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2007р. (т.2, а.с.44) до участі у даній справі залучено прокуратуру Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. (т.3, а.с.19) строк ліквідаційної процедури відносно СВАТ "Прогрес" та строк повноважень арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. продовжено до 18.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2009р. (т.3, а.с.64) Балтський районний центр зайнятості визнано кредитором СВАТ "Прогрес" з грошовими вимогами у сумі 23,06 грн.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 14.01.2010р. (т.3, а.с.133), від 22.01.2010р. (т.3, а.с.142), від 08.02.2010р. (т.4, а.с.64) та від 22.02.2010р. (т.4, а.с.85) комітет кредиторів було зобов’язано вирішити питання, щодо продовження строку ліквідаційної процедури та кандидатури ліквідатора.

22.02.2010р. до місцевого господарського суду надійшло клопотання (т.4, а.с.82), підписане кредиторами банкрута: УПФУ в Балтському районі Одеської області, ДВС в Балтському районі Одеської області, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балтському районі Одеської області та Балтським районним центром зайнятості, згідно якого останні просили припинити повноваження ліквідатора –Дарієнко В.Д. та призначити іншого ліквідатора –Рябець О.М.

Вказане клопотання мотивоване із посиланням на приписи п.9 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків та п. п. 11, 12 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачено обов’язок ліквідатора не рідше одного разу на місяць надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів та на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

15.03.2010р. до місцевого господарського суду надійшов відзив арбітражного керуючого СВАТ "Прогрес" Дарієнко В.Д. (т.4, а.с.95), відповідно до якого останній просив:

- відмовити у задоволенні клопотання кредиторів про припинення його повноважень;

- продовжити строк ліквідаційної процедури на 9 місяців з урахуванням необхідності закінчення процесів по вилученню майна банкрута від третіх осіб та його реалізації для задоволення вимог кредиторів;

- зазначити в ухвалі суду про обов’язок ліквідатора Дарієнко В.Д. виконувати обов’язки ліквідатора СВАТ "Прогрес" до закінчення строку ліквідаційної процедури;

- зобов’язати комітет кредиторів провести збори, на яких розглянути звіт ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2010р. (т.4, а.с.114):

- у задоволенні клопотання кредиторів СВАТ "Прогрес" про припинення повноважень ліквідатора Дарієнко В.Д. –відмовлено;

- клопотання арбітражного керуючого СВАТ "Прогрес" Дарієнко В.Д. про продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень як ліквідатора - задоволено: строк ліквідаційної процедури відносно СВАТ "Прогрес" та строк повноважень арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. продовжено на 6 місяців –до 15.09.2010р.

Виносячи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено належне виконання арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. своїх обов’язків, який вживає заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, інформує кредиторів про хід ліквідаційної процедури, тобто діє сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та кредиторів.

Не погоджуючись із вказано ухвалою суду, УПФУ в Балтському районі Одеської області подало апеляційну скаргу та доповнення до неї, відповідно до яких просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 15.03.2010р. та винести нове рішення, яким припинити повноваження ліквідатора Дарієнко В.Д. та призначити іншого, кандидатуру якого комітет кредиторів надав раніше.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник навів доводи, аналогічні тим, що були викладені в клопотанні кредиторів про припинення повноважень ліквідатора Дарієнко В.Д., а саме: порушення останнім п.9 ст. 31 та п. п. 11, 12 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В доповненнях до апеляційної скарги від 07.04.2010р. скаржник зазначив, що в судовому засіданні 15.03.2010р. було заслухано лише арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., а представників з комітету кредиторів не заслуховували та послався на п.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якого дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів.

08.04.2010р. арбітражний керуючий надав відзив на апеляційну скаргу, в якій пославшись на п. 2.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №04-5/1193 від 04.06.2004р. (v1193600-04) просить винести ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги УПФУ в Балтському районі.

19.04.2010р. арбітражний керуючий надав ще один відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, посилаючись на проведені 15.04.2010р. збори комітетів кредиторів, на яких одноголосно було прийняте рішення про прийняття звіту ліквідатора до відома та визнання його роботи по поверненню майна банкрута із чужого володіння задовільною, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду –без змін.

13.05.2010р. до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від прокуратури Одеської області, підписані начальником управління представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області, відповідно до яких прокуратура зазначила, що вона не вбачає підстав для участі у цій справі, з огляду на те, що за період 3 05.12.2007р. по 12.05.2010р. на її адресу не надходила жодна ухвала господарського суду Одеської області по даній справі, а факт залучення прокуратури до участі у цій справі останній стало відомо лише 12.05.2010р. під час ознайомлення представника прокуратури з матеріалами цієї справи в апеляційному господарському суді.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон України про банкрутство) у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Статтею 1 Закону України про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до п. 6 статті 31 Закону України про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частинами 8, 9 ст. 31 Закону України про банкрутство встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого може бути підставою для анулювання його ліцензії чи для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до приписів даної статті Закону України про банкрутство (2343-12) підставою для припинення повноважень ліквідатора повинно бути доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків, визначених Законом.

Для цього господарському суду необхідно дослідити всі обставини справи щодо проведення ліквідаційної процедури, оцінити роботу арбітражного керуючого - ліквідатора.

Частиною 1 ст. 25 Закону України про банкрутство встановлено перелік повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії. Так, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

- з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) ;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (2343-12) .

Також, п. 11 ст.30 Закону України про банкрутство встановлено, що ліквідатор не рідше одного разу на місяць повинен надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор надавав комітету кредиторів звіти про свою діяльність (т.4 а.с.70).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо належного виконання ліквідатором СВАТ "Прогрес" Дарієнко В.Д. своїх повноважень.

Крім того, пунктом 13 ст.30 Закону України про банкрутство також встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і за пропозицією комітету кредиторів, призначити нового ліквідатора.

Отже, однією із умов припинення повноважень ліквідатора є наявність клопотання комітету кредиторів, за яким комітетом кредиторів боржника прийнято рішення про припинення повноважень ліквідатора.

Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону про банкрутство рішення комітету кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на комітеті кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Приймаючи оскаржене судове рішення місцевий господарський суд виходив з того, що комітетом кредиторів не приймалось рішення з питання припинення повноважень ліквідатора банкрута Дарієнко В.Д. Даний висновок суду першої інстанції ґрунтувався на тому, що на неодноразові вимоги господарського суду таке рішення не було надано.

Надані до апеляційного господарського суду представником апелянта у судовому засіданні 29.06.2010р. протоколи зборів комітету кредиторів СВАТ "Прогрес" від 22.01.2010р. та 30.01.2009р., не містять відомостей щодо обговорення питання про діяльність ліквідатора банкрута Дарієнка В.Д. та підстав для припинення його повноважень, а відтак вказані документи не можуть бути визнані належними та допустимим доказами прийняття відповідного рішення комітетом кредиторів.

Крім того, вказані докази надані без дотримання приписів ст. 101 ГПК України, частиною першою якої передбачено, що додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причини, що не залежали від нього. Однак апелянт, всупереч наведених приписів, не обґрунтував неможливість подання протоколів зборів комітету кредиторів СВАТ "Прогрес" від 22.01.2010р. та 30.01.2009р. господарському суду першої інстанції.