51/451 Про визнання договору оренди державного нерухомого майна нежитлового приміщення припиненим, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати - 23.06.2010 Прийняття

- визнання договору оренди державного нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі, що перебуває на балансі Академії педагогічних наук України, укладеного 01.05.05 р. № 10, перереєстрованого 01.10.07 р. під № 28 та продовженого до 20.04.09 р. - припиненим з 21.04.09 р. у зв’язку із закінченням строку на який він був укладений;

- виселення відповідача з незаконно займаного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі;

- стягнення з відповідача 283 013, 51 грн. заборгованості по орендній платі, 2830,14грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2005 року №10 та неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати відповідно до умов вказаного правочину.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року у справі №51/541 припинено провадження у справі в частині вимог Академії педагогічних наук України про визнання договору оренди державного нерухомого майна нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема. 52-А. корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі, укладеного 01.05.2005 р. № 10, перереєстрованого 01.10.2007 р. під № 28 та продовженого до 20.04.2009 р. - припиненим з 21.04.2009 р. Позовні вимоги Академії педагогічних наук України задоволено частково. Виселено Приватне підприємство "Міладіум" з нежитлового приміщення площею 286,4кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі. Стягнуто з Приватного підприємства "Міладіум" на користь Академії педагогічних наук України державне мито у розмірі 85 грн. та 156, 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовою процесу. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідно до п. 10.4 договору оренди № 28 від 01.10.2007 р. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Листом № 2-7/116 від 22.04.2009 р. позивач повідомив відповідача, що договір оренди № 28 від 01.10.2007 р. припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено та у подальшому продовжуватись не буде. Отже, позивач у відповідності до вимог ч. 4 ст. 284 ГК України, ч.ч. 1,2 ст. 17 Закону України "Про оренди державного та комунального майна", п. 10.4 Договору оренди висловив заперечення проти продовження вказаного договору оренди шляхом направлення відповідачу листа №2-7/116 від 22.04.2009 р., а відтак - вказаний договір припинив свою дію 20.04.2009 р.

Крім цього, відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі.

Оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості щодо зміни розміру орендної плати та відповідний договір (угода) не укладався, відомостей щодо звернення до суду з приводу зміни умов договору № 28 від 01.10.2007 р. в частині орендної плати в судовому порядку сторонами не надано, інших обґрунтувань своїх вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором позивачем суду не надано, то суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 283 013,51грн. задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року у справі №51/451 в частині виселення останнього з нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що протягом місяця після закінчення терміну дії Договору оренди ( з 27.04.2008 по 27.05.2008) жодна із сторін не заявила про припинення договору оренди. Лист від позивача № 2-7/116 від 22.04.2009р., який був підписаний першим віце-президентом позивача Мадзігон В.М. не може прийматись судом, оскільки Мадзігон В.М. не мав повноважень самостійно приймати рішення по управлінню державним майном (підписувати договори оренди, припиняти орендні відносини).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 16.06.2010 року.

10.06.2010 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду м.Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

11.06.2010 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані доповнення до апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 16.06.2010 року було оголошено перерву до 23.06.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року у справі №51/451 в частині виселення останнього з нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 23.04.2010 року у справі №51/451.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

01.05.2005 року між Академією педагогічних наук України (орендодавець) та Приватним підприємством "Міладіум" (орендар), з дозволу Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/6-88 від 19.05.2005 року, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 10 (надалі Договір оренди №10).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди №10 орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно у вигляді приміщення площею 286,4 кв.м., яке знаходиться на балансі Академії педагогічних наук України і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі для проведення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров'я.

Відповідно до п. п. 2.1. договору оренди №10 майно передається орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі за вартістю у звіті про експертну оцінку вартості об’єкта оренди (додається), складеного за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.2 Договору оренди №10 право користування та зобов'язання за цим договором з'являються у орендаря з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Пунктом 9.1 договору оренди №10 встановлено, що договір укладено строком до року та діє з 01.05.2005 р. до 29.04.2006 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

На виконання Договору оренди №10 позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення загальною площею 286,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев’ятиповерхової будівлі, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.05.2005р.

Постановою Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/7-223 від 15.06.2006 р. надано дозвіл на продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 10 від 01.05.2005 р. – до 27.04.2007р.

Постановою Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/5-139 від 20.04.2007 р. надано дозвіл на продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 10 від 01.05.2005 р. – до 27.04.2008р.

Постановою Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/10-292 від 20.09.2007 р. затверджено типовий договір оренди державного майна та зобов'язано перезаключити договори оренди державного майна, які були укладені з орендарями до 01.10.2007 р.

01.10.2007 р. з дозволу Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/10-292 від 20.09.2007 р. сторони затвердили в новій редакції договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 28 (надалі - договір оренди №28).

Відповідно до п.1.1 Договору оренди №28 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно: державне нежитлове приміщення площею 286, 4 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі, що перебуває на балансі позивача.

Згідно п.1.2 Договору оренди №28 майно передається в оренду з метою використання його для 44, 9 кв.м. - в медичних цілях, 48, 9 кв.м. перукарня та 192, 6 кв.м. -музей.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди №28 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної ствердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (786-95-п) (зі ) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку [ій місяць, за який є інформація про індекс інфляції) вересень 2007 року і в якому змінилися орендні ставки) за всю орендовану площу - 4450,00 гри ДВ 890,00 гри., а всього 5340,00 гри. Орендна плата за жовтень місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за вересень місяць на індекс інфляції за жовтень місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку,

визначеному законодавством (п. 3.2 Договору оренди №28).

Пунктом 10.1 договору оренди № 28 від 01.10.2007 р. встановлено, що він діє з 01.05.2005 року до 27.04.2008р. включно.

Згідно п. 10.6 договору оренди №28 чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено та інш.

Постановою Президії Академії педагогічних наук України, оформленого протоколом № 1-7/9-185 від 02.06.2008 р. надано позивачу дозвіл на продовження договору оренди приміщення з Приватним підприємством "Міладіум" з 28.04.2008 р. до 20.04.2009 р. для використання в господарській діяльності загальною площею 286, 4кв.м.:з медичної практики 44, 9 кв.м., перукарня - 48, 9 кв.м. музей і архів - 192, 6 кв.м. заадресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі дев'ятиповерхової будівлі.

Листом № 2-7/116 від 22.04.2009 р. позивач повідомив відповідача, що керуючись п. п. 10.4, 10.6 Договору оренди від 01.10.2007р. №28, даний договір, укладений з відповідачем і продовжений за дозволом Президії Академії педагогічних наук України постанова президії АПН України від 02.06.2008р. протокол №1-7/9-188) по 20 квітня 2009 року, припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його укладено, та у подальшому продовжуватись не буде, так як приміщення яке надано в оренду за адресою: м.Київ, вул.Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі необхідно Академії для її статутної діяльності. Крім цього, позивач просив в установленому порядку (див. п.п. 3.11., 5.12., 10.8. договору оренди) скласти акт приймання - передачі орендованого приміщення, звільнити його та передати представнику Академії ключі, а також сплатити орендну плату згідно виставлених рахунків 08.04.2009р. №73 та №79.

24.04.2010 року відповідачем отримано лист № 2-7/116 від 22.04.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення №909884540.

Листом № 2-7/123 від 06.05.2009 р. позивач повідомив, що Академія педагогічних наук України планує у подальшому провести конкурс на оренду приміщення, яке перебувало в оренді у Приватного підприємства "Міладіум" за договором № 28 від 01.10.2007 р. Крім того, зазначеним листом позивач повідомив відповідача, що останнього існує заборгованість по орендній платі, яка становить 283 013, 51 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (2269-12) регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору

оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про

припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення

строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих

умовах, які були передбачені договором.,

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача.

Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця. підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено вище, відповідно до п. 10.4 договору оренди № 28 від 01.10.2007 р. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Листом № 2-7/116 від 22.04.2009 р. позивач повідомив відповідача, що керуючись п. п. 10.4, 10.6 Договору оренди від 01.10.2007р. №28, даний договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його укладено, та у подальшому продовжуватись не буде, так як приміщення яке надано в оренду необхідно Академії для її статутної діяльності. Крім цього, позивач просив в установленому порядку скласти акт приймання - передачі орендованого приміщення, звільнити його та передати представнику Академії ключі, а також сплатити орендну плату згідно виставлених рахунків 08.04.2009р. №73 та №79.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач висловив заперечення проти продовження договору оренди № 28 від 01.10.2007 р. шляхом направлення відповідачу листа № 2-7/116 від 22.04.2009 р., а відтак - вказаний договір припинив свою дію 20.04.2009 р.

Що ж до зауважень відповідача стосовного того, що перший віце-президент Академії педагогічних наук України Мадзігон В.М. не має повноважень самостійно приймати рішення по управлінню державним майном (підписувати договори оренди, припиняти орендні відносини), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 45 Статуту Академії педагогічних наук України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2222 (2222-99-п) (нова редакція затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 914 (914-2004-п) ) визначено, що до складу президії входять президент, перший віце-президент, віце-президенти і головний учений секретар Академії, відповідно до розподілу обов’язків.

Відповідно до п. 43 Статуту до повноважень Президії Академії належать, зокрема, погодження питання щодо здачі в оренду державного майна, переданого в користування Академії.

Постановою Президії Академії педагогічних наук України від 20.12.2007 р., оформленою протоколом № 1-7/13-376 визначено повноваження першого віце-президента Академії педагогічних наук України, та зазначено, що Мадзігон В.М., зокрема, відповідає за питання оренди державного майна в Академії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Мадзігон В.М. входить до президії Академії педагогічних наук України, то він мав повноваження на підписання листа № 2-7/1 16 від 22.04.2009 р. про припинення договору оренди № 28 від 01.10.2007 року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відхилення твердження відповідача стосовно того, що договір оренди № 28 від 01.10.2007 р. було укладено строком на три роки з 01.05.2005 р. до 27.04.2008 р., а тому за відсутності заперечень з боку орендодавця він є поновленим до 23.04.2011 р. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України иравочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Тобто, правочин не укладається на минуле.

Договір оренди за своєю правовою природою є реальним договором, а тому всі дії, щодо таких видів договорів можуть прийматись лише на майбутнє.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди № 28 було укладено 01.10.2007 р. тоді як пунктом 10.1 вказаного договору сторони погодили, що договір укладено терміном на строк з 01.05.2005 р. до 27.04.2008 р., що на момент вчинення даного правочину було об'єктивно неможливо, оскільки датою укладення договору є 01.10.2007 р., а строк його дії починається майже на два роки раніше дати його укладення.

Відповідно до п. 10.4 договору оренди № 28 від 01.10.2007 р. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на гой самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Таким чином, в вищезазначеному пункті сторони погодили, що обов'язковою умовою продовження спірного договору оренди є наявність дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Востаннє договір оренди № 28 від 01.10.2007 р. було продовжено згідно з постановою Президії Академії педагогічних наук України, оформленої протоколом № 1-7/9-185 від 02.06.2008 р. з 28.04.2008 р. до 20.04.2009 р.

Крім того, Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 40/235 за позовом Приватного підприємства "Міладіум" до Академії педагогічних наук України про продовження строку дії договору оренди № 28 від 01.10.2007 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у зазначеній справі позовні вимоги Приватного підприємства "Міладіум" задоволено, визнано договір оренди №28 від 01.10.2007 р. поновленим до 23.04.2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 40/235 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. у справі № 40/235 залишено без змін. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Київський апеляційний господарський суд фактично визнав факт припинення орендних відносин між сторонами за договором оренди № 28 від 01.10.2007 р.

Відповідно до ч. 2 сі. 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких.беруть участь ті самі сторони.

Крім цього, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про визнання договору припиненим є вимогою про визнання факту, що суперечить статті 1 Господарського процесуального кодексу України та не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зазначені обставини викладені також у вищевказаній постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2009 р. у справі № 40/235. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам.

Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підвідомча господарським судам. Такі факти мають встановлюватися господарським судом під час розгляду справи, яку віднесено до юрисдикції господарського суду чинним законодавством, тобто у разі, коли позивач звертається з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Позовна вимога про визнання договору № 28 від 01.10.2007 р. припиненим з 21.04.2009 р. є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно припинено провадження в частині позовних вимог про визнання договору оренди № 28 припиненим з 21.04.2009 р., на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Разом з тим згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі є обґрунтованою, а отже правомірно задоволена судом першої інстанції.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 283 013, 51 гри., колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свою вимогу про стягнення вказаної суми, позивач посилається на акт Головного контрольно-ревізійного управління України ревізії використання бюджетних коштів президією Академії педагогічних наук України за 2006-2008 роки та січень-лютий 2009 року від 12.03.2009 р. № 03-21/8, в якому зазначається, що в ході огляду приміщення площею 286,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема. 52-А. корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев'ятиповерхової будівлі було встановлено, що фактично 192,6 кв.м. орендованих приміщень використовується для проведення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров'я, в той час як згідно договору № 28 від 01.10.2007 р. з жовтня 2007 року вказане приміщення орендувалось під музей.

При ньому в акті зазначається, що Академією педагогічних наук України недоотримано орендну плату у розмірі 249 125, 10 грн., у зв'язку з тим, що для приміщень, що використовуються під музей застосовується ставка 2%, а для приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності -20%.

Між тим відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користі, іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, в якій встановлено можуть виникати, - зокрема, із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Тож з наведеного вбачається, що орендна плата (її розмір та порядок сплати) встановлюється відповідним договором.

Статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, між Академією педагогічних наук України та Приватним підприємством "Міладіум", не було досягнуто домовленості щодо зміни розміру орендної плати та відповідний договір (угода) не укладався.

Відомостей щодо звернення до суду з приводу зміни умов договору № 28 від 01.10.2007 р. в частині орендної плати в судовому порядку сторонами не надано.

Інших обґрунтувань своїх вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 28 від 01.10.2007 р., ніж ті, що наведено у позовній заяві, позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з Приватного підприємства "Міладіум" заборгованості з орендної плати у розмірі 283 013, 5 і гри. є не обґрунтовано, а отже правомірно не задоволена судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року по справі №51/451 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Приватного підприємства "Міладіум", з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача(апелянта).