2-1/10068-2008 Про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди землі - 24.03.2009 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Торгівельно-господарської асоціації "Атланта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О. ) від 22.01.2009 року у справі № 2-1/10068-2008

за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34,Саки,96500)

в інтересах держави в особі:

Сакської міської ради (вул. Леніна, 15,Саки,96500)

Торгівельно-господарської асоціації "Атланта" (вул. Сімферопольська, 6а,Саки,96500)

про спонукання до виконання певних дій

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 22.01.2009 року у справі № 2-1/10068-2008 позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача укласти з Сакською міською радою додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 380,20 кв. м за адресою вул. Сімферопольська, 6 А, місто Саки, яка використовується під розташування парковки мікроавтобусів.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення першої інстанції, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник Сакської міської ради просив залишити рішення першої інстанції без змін, оскільки ставка орендної плати, визначена договором, не відповідає Закону України "Про оренду землі" (161-14) . Фактично судом було зобов’язано укласти додаткову угоду до договору оренди та привести ставку орендної плати відповідно до рішень Сакської міської ради №36 від 19.02.2008 року та № 2 від 02.07.2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 березня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 24 березня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 березня 2009 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Остапову К.А.

У судове засідання 24 березня 2009 року Сакський міжрайонний прокурор не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно частини 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність прокурора.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У жовтні 2008 року Сакський міжрайонний прокурор, виступаючи в інтересах держави в особі Сакської міської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Торгівельно-господарської асоціації "Атланта", просив спонукати відповідача до підписання додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 14.07.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем, а в разі ухилення від вчинення зазначених дій протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили вважати додаткову угоду укладеною в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог діючого законодавства в частині не надання відповіді (заперечень, протоколу розбіжностей тощо) на вимоги орендодавця щодо укладення додаткової угоди до договору оренди.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що додаткова угода, на якій наполягає позивач, має на меті внесення змін до договору оренди землі від 10.01.2006 року, у той час як між сторонами укладений відповідний договір 14.07.2004 року. Крім того, відповідач вважає, що зміна умов договору повинна провадитись за взаємною згодою сторін та у випадках, встановлених договором оренди від 14.07.2004 року.

Оскаржене рішення мотивовано посиланням на Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України" (107-17) , Закон України "Про оренду землі" (161-14) .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом (161-14) , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що між позивачем та Торгівельно-господарською асоціацією "Атланта" 14.07.2004 року укладений договір оренди земельної ділянки площею 380,20 кв.м., за адресою вул. Сімферопольська, 6а в м. Саки для розташування парковки мікроавтобусів (а.с. 6-7).

Вказаним договором встановлено орендну плату за використання землі відповідно до законодавства та рішення Сакської міської ради від 30.01.2002 року, а саме 1885,79грн. на рік, або 157,15грн. на місяць, що становить 2 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 2.3.3 договору оренди сторони обумовили, що розмір орендної плати може переглядатись за згодою сторін один раз на рік в разі підвищення цін, тарифів, інфляційних процесів, збільшення ставок земельного податку тощо.

При цьому, у пункті 3.1.2 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розміру орендної плати у випадках збільшення відповідно до закону розміру земельного податку та виходячи з інших мотивів, зазначених у пункті 2.3 договору.

Листами від 27.03.2008 року, 14.05.2008 року, 11.07.2008 року позивач звертався до відповідача з пропозицією привести ставки орендної плати у відповідність до діючого законодавства для подальшого укладення додаткової угоди до договору оренди (а.с. 20-23).

21.08.2008 року Сакська міська рада направила на адресу відповідача лист з проектом додаткової угоди (а.с. 25) до договору оренди № 040601500001 від 10.01.2006 року.

У встановлений строк Торгівельно-господарська асоціація "Атланта" відповідь на пропозицію не надіслала, що дало прокурору підстави ініціювати звернення до суду з позовом.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" ( Частина статті 21 в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008,N 309-VI (309-17) ) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв’язку зі збільшенням орендної плати рішенням Сакської міської ради № 36 від 19.02.2008 року затверджено новий порядок розрахунків ставок орендної плати за використання земельних ділянок, в якому вказано, що плата за землі комерційного призначення становить 10 % від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Сакської міської ради № 2 від 02.07.2008 року "Про зміни орендної плати до договорів оренди земельних ділянок" відповідачу встановлено ставку орендної плати за договором оренди № 04060150001 від 10.01.2006 року за земельну ділянку площею 380,20 кв.м, за адресою вул. Сімферопольська, 6 А в місті Саки у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки землі.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що запропонована позивачем додаткова угода стосується договору № 040601500001 від 10.01.2006 року, тоді як предметом спору є внесення змін до договору № б/н від 14.07.2004 року.

Резолютивна частина рішення містить зобов’язання відповідача укласти з Сакською міською радою додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 380,20 кв.м., яка розташована по вул. Сімферопольська, 6А в місті Саки та використовується під розташування парковки мікроавтобусів.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.

Пунктом 24 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 року "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) роз’яснено, що частиною третьою статті 84 ГПК передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

За таких обставин суд першої інстанції міг визнати додаткову угоду укладеною лише на умовах проекту, наданого Сакською міською радою.

Отже, судовий акт першої інстанції постановлений з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Приймаючи нове рішення, судова колегія враховує наступне.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно пунктів 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 2 пункту 14.3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 25 травня 2000 року за № 02-5/237 (v_237800-00) зазначено, що зміна умови договору щодо ставок орендної плати може мати місце лише за погодженням сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Як було зазначено вище, у пункті 2.3.3 договору від 14.07.2004 року сторони передбачили можливість перегляду орендної плати у разі збільшення ставок земельного податку, підвищення цін, тарифів. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 28.12.2007 року (107-17) були внесені зміни до Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) в частині збільшення ставок орендної плати за землю. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) передбачено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 22.05.2008 року.

Пунктом 1 частини 1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 03.06.2008 року № 309-VI (309-17) передбачено, що цей закон вступає в силу з дня його оприлюднення та застосовується з дня припинення дії відповідних положень розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 28.12.2007 року (107-17) , тобто, з 22.05.2008 року.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону (2535-12) .

Частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) ;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) . ( Частина четверта статті 21 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005; в редакції Законів N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008, N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 )

За таких обставин наявність рішення Сакської міської ради № 2 від 02.07.2008 року "Про зміну орендної плати до договорів оренди земельних ділянок" відносно встановлення 10 % ставки орендної плати до відповідача по договору оренди № 040601500001 від 10.01.2006 року за земельну ділянку площею 380,20 кв.м не є безспірною підставою для зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду до договору від 14.07.2004 року в редакції Сакської міської ради.

З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сакської міської ради не ґрунтуються на умовах пункту 2.3.3 договору від 14.07.2004 року та задоволенню не підлягають.