22/137 Про визнання недійсними і незаконними рішення міської ради про матеріали міського управління земельних ресурсів та рішення міської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (затвердження проектів землеустрою), та визнання недійсним договору оренди землі - 03.06.2010 Прийняття

про визнання недійсним, незаконним п. 2.30. рішення Івано-Франківської міської ради від 28.09.2005р. "Про матеріали міського управління земельних ресурсів", п. 1.61. рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (затвердження проектів землеустрою)"та визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2007р.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_4 –представник (довіреність б\н від 18.08.2009р.);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України (1798-12) представнику позивача роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2009р. у справі № 22/137 (суддя Малєєва О.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ до Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ОСОБА_3, м.Івано-Франківськ про визнання недійсним, незаконним п. 2.30. рішення Івано-Франківської міської ради від 28.09.2005р. "Про матеріали міського управління земельних ресурсів", п. 1.61. рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (затвердження проектів землеустрою)"та визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2007р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, висновки викладені в оспорюваному рішенні не відповідають обставинам справи, а тому просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що оскаржуваними рішеннями Івано-Франківської міської ради передбачалося надання позивачці в оренду не тієї земельної ділянки, щодо якої позивачка клопотала, а іншої ділянки, яка також перебуває у віданні міської ради, проте знаходиться на протилежному боці вулиці Залізничної. Також скаржник зазначає, що стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_2 відсутній дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт, відсутні висновки погодження проекту землеустрою. Скаржник зазначає, що допущена відповідачем помилка в адресі об"єкта оренди фактично унеможливлює набуття права оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_2 та її використання за цільовим призначенням, що, на думку скаржника, є підставою для визнання договору оренди недійсним. Окрім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги те, що договір оренди землі вже при його укладенні не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2010р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач, явку уповноваженого представника в судове засідання 03.06.2010р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. В попередніх судових засіданнях та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечив та просив рішення господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3 в судове засідання 03.06.2010р. не з`явився, причин неявки суду не повідомив. В попередніх судових засіданнях доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав, проте відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе слухати дану справу в порядку ст. 75 ГПК України, оскільки останні належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

11.03.2005р. Івано-Франківською міською радою було прийнято рішення № 76 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради"(а.с.18), яким підприємцю ОСОБА_2 було дозволено збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для реконструкції існуючого кафе "Каштан", розташованого по АДРЕСА_1 під експертно-навчальний центр транспортних перевезень, крамницю автозапчастин та влаштування приміщень сервісного обслуговування автомобілів (п. 3.10. Рішення).

Як видно з матеріалів справи, СПД-ФО ОСОБА_2 16.06.2005р. було подано до Івано-Франківської міської ради заяву про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки (а.с. 44).

28.09.2005р. Івано-Франківською міською радою було прийнято Рішення "Про матеріали міського управління земельних ресурсів", яким ПП. ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для реконструкції існуючого кафе "Каштан" під експертно-навчальний центр транспортних перевезень, крамницю автозапчастин та влаштування приміщень сервісного обслуговування автомобілів (а.с. 19).

ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення замовнику –СПД-ФО ОСОБА_2 земельної ділянки для реконструкції існуючого кафе "Каштан" під експертно-навчальний центр транспортних перевезень, крамницю автозапчастин та влаштування приміщень сервісного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 в м.Івано-Франківську, в пояснювальній записці якого зазначено, що земельна ділянка, яка відводиться, знаходиться в межах населеного пункту і відноситься до категорії земель під житловою та громадською забудовою, на даній земельній ділянці розміщено приміщення кафе "Каштан", що належить підприємцю ОСОБА_2, площа земельної ділянки становить 0,1483га. (а.с. 50-53)

Актом обстеження земельної ділянки для реконструкції кафе "Каштан"під експортно –навчальний центр транспортних перевезень, крамницю автозапчастин та влаштування приміщень сервісного автомобілів по АДРЕСА_1 комісійного обстеження земельної ділянки від 21.11.2005р. встановлено її придатність для реконструкції кафе "Каштан" (а.с. 57).

Як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи, при виготовленні проекту землеустрою отримані позитивні висновки Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів №1-24/446 від 21.11.2005р., управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому №2/3-3/1220 від 07.2005р., державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області №13-7/3496 від 30.11.2005р., Івано-Франківської міськСЕС №349 від 02.12.2005р., управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №610/1-7 від 23.11.2005р. (а.с. 59-63).

Слід зазначити, що у вказаних висновках вказується адреса земельної ділянки як АДРЕСА_1, так і АДРЕСА_2.

Межі земельної ділянки винесені в натурі згідно акту про встановлення границь ділянки в натурі 2005р. (а.с. 64).

20.02.2006р. Івано-Франківською міською радою було прийнято Рішення "Про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок (затвердження проектів відведення)", відповідно до п. 1.61 якого ПП ОСОБА_2 було затверджено вказаний проект землеустрою та вирішено передати земельну ділянку площею 0.1483 га розташовану по АДРЕСА_2, за рахунок земель запасу міської ради в оренду терміном три роки (а.с.47-49).

Вказані рішення Івано-Франківської міської ради були прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, позивачем не доведено неправомірності прийняття оспорюваних рішень міської ради, а відтак, позовні вимоги щодо визнання їх недійсними є не обґрунтованими, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід вдмовити.

На підставі Рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006р. між відповідачем (Орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (Орендарем) 13.11.2007р. було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку для реконструкції та експлуатації кафе "Каштан"під експортно-навчальний центр транспортних перевезень, крамницю автозапчастин та влаштування приміщень сервісного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1483 га, відповідно до плану (схеми) розташування, що додається на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна —крамниця автозапчастин, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 819710,34 грн.

25.10.2007р. ОСОБА_2 вказаний об'єкт нерухомого майна - експертно-навчальний центр транспортних перевезень, крамниця автозапчастин, приміщення сервісного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: м.Івано-Фрнаківськ, АДРЕСА_1 продала ОСОБА_3, про що було укладеноь відповідний договір. (а.с.15).

Нерухоме майно належало продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 24.03.2006р. на підставі розпорядження міського голови № 158-р від 21.03.2006р., зареєстровано в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 24.03.2006р. за НОМЕР_1 в книзі 4ф (РПВН: 14250673) (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 1.3. експертна вартість відчуженого нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 16044320 від 25.09.2007р. становила 346 329,00грн.

Тобто, з наведеного вбачається, що на момент укладення спірного договору оренди землі від 13.11.2007р., укладеного між Івано-Франківською міською радою та СПД-ФО ОСОБА_2, позивач - СПД-ФО ОСОБА_2, вже не був власником нерухомого майна, тому договір оренди не створював належних підстав для набуття права користування ні ділянкою по АДРЕСА_1, ні ділянкою по АДРЕСА_2. Єдиним правомірним орендарем спірної земельної ділянки міг бути ОСОБА_3, який став власником об'єкту нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2007р.

У відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заявлених СПД-ФО ОСОБА_2 вимог щодо визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 13.11.2007р. безпідставно не взяв до уваги, що вказаний договір оренди вже при його укладенні не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. В зв`язку з чим, відчуження вищевказаної спірної будівлі до укладення договору оренди виключало можливість фактичного землекористування, що у відповідності до ст. ст. 203 та 215 ЦК України є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Окрім того, судом апеляційної інстанції було з"ясовано, що вказаний договір оренди не виконувався, тобто, СПД ОСОБА_5 жодного разу не сплачувала орендної плати з моменту його укладення.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання вищевказаного договору оренди землі недійсним є безпідставним та спростовується вищевикладеним, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог слід скасувати.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1 Апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_2 б/н від 09.12.2009р - задоволити

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2009 р. у справі № 22/137 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2007р. В цій частині позовних вимог прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі від 13.11.2007р., укладений між Івано-Франківською міською радою та СПД-ФО ОСОБА_2 В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2009 р. залишити без змін.