816/648/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість - 16.07.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді: Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі № 816/648/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (далі - ТОВ "ПК "Газвидобування") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві) від 14.09.2012 №0000391507.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2014 постановлені у даній справі рішення судів про відмову у задоволенні позову скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що під час попереднього розгляду справи судами не досліджено в установленому порядку документи на підтвердження реальності виконання операцій та їх пов`язаність з господарською діяльністю платника податків, по яким сформовано податковий кредит та в подальшому віднесено до бюджетного відшкодування, не враховано характер послуг, надання яких є предметом цих договорів, з огляду на їх призначення для використання у здійсненні господарської діяльності товариства.

За наслідками останнього перегляду, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "ПК "Газвидобування" оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "ПК "Газвидобування" посилається на те, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив докази, що містяться в матеріалах справи, яким була надана належна юридична оцінка, наслідком чого стало вірне застосування норм матеріального права та ухвалення законного і обґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції невірно дослідив часовий інтервал понесення витрат з будівництва свердловини № 2а Покровської площі, за наслідками якого було сформовано податковий кредит, ототожнивши прийняття ТОВ "ПК "Газвидобування" рішення про зарахування належного йому бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів у червні 2012 року з періодом формування податкового кредиту. На момент понесення витрат і виникнення права на формування податкового кредиту свердловина № 2а Покровської площі перебувала в процесі спорудження і ТОВ "ПК Газвидобування" враховувалися перспективи компенсації вартості придбаних у контрагентів товарів, робіт, послуг. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наданий позивачем звіт про науково-дослідну роботу "Геолого-економічна оцінка можливого промислового значення (ГЕО-3) Покровської площі", що підтверджує намір підприємства на отримання прибутку. Спірні господарські операції були прибутковими, про що свідчать наявні в матеріалах справи податкові накладні, картки по рахунку 205 із зазначенням собівартості товару.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що Харківським апеляційним адміністративним судом надано повну і всебічну оцінку даним обставинам та зроблено висновок про недоведеність позивачем планування досягнення економічного ефекту від діяльності, пов`язаної з будівництвом свердловин, яке припинене (законсервовано), у зв`язку з чим, позивач, завідомо знаючи про таке зупинення (будівництво свердловин) не мав наміру отримати позитивний економічний ефект від спірних господарських операцій.

Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "ПК "Газвидобування" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань за червень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.08.2012 №2611/15-3/31354329, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року в розмірі 2219476,00 грн.

На обґрунтування цього висновку ДПІ у м. Полтаві посилається на те, що за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства встановлено, що ТОВ ПК "Газвидобування" укладало договори на придбання товарів, робіт та послуг, пов`язаних з розробкою проектів, спорудженням, облаштуванням свердловини №1,2 Покровської площі, які не використовувались у діяльності підприємства з метою отримання прибутків, а для ведення завідомо збиткової діяльності, що порушує суспільний порядок та не породжує ніяких зобов`язань державного бюджету з бюджетного відшкодування ПДВ.

Перевіркою встановлено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року в розмірі 2219476,00 грн. сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди, а саме:

- лютий 2012 року - 2156 562,00 грн.;

- березень 2012 року - 46812,00 грн.;

- травень 2012 року - 16102,00 грн.

ТОВ "ПК "Газвидобування" станом на 01.08.2012 сплачено до державного бюджету податків та зборів 22956,35 грн., в той час як заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість станом на 01.08.2012 становить 16214765,00 грн.

Оскільки сума заявленого бюджетного відшкодування за І півріччя 2012 року перевищує суму надходжень податків до державного бюджету в 706,3 разів, підприємство не дотримується одного із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, а саме фіскальної достатності, визначеного у підпункту 4.1.5 статті 4 Податкового Кодексу України, податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для отримання бюджетного відшкодування у сумі 2219476,00 грн.

На підставі названого акта перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0000391507, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 12219476,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1109738,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання доходу, що дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків про дотримання позивачем законодавчих вимог при формуванні податкового кредиту за наслідками придбання товарів (робіт, послуг), пов`язаних з розробкою проектів, спорудженням, облаштуванням свердловини №2а Покровської площі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні бухгалтерські документи по вищевказаним господарським операціям з усіма контрагентами позивача мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, зазначив, що відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення відмову у задоволені позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що зазначені операції з придбання позивачем товарів, робіт, послуг на свердловині, буріння якої призупинене, були спрямовані на одержання прибутку та платником податків було досягнуто заплановану мету господарських операцій.

Судами також встановлено, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 15572855 серії АБ № 382249 ТОВ "ПК "Газвидобування" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 71.11 - діяльність у сфері архітектури, 06.10 - добування сирої нафти, 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 06.20 - добування природного газу, 49.50 - трубопровідний транспорт.

Також позивач має спеціальний дозвіл на користування надрам (А № 000011), виданий Державною службою геології та надр України 10.08.2001 (продовжено строк дії згідно наказу від 05.08.2011 № 51) строком дії до 10.08.2016, із визначенням виду користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, мета користування - пошуки покладів вуглеводнів у нижньокам`яновугільних відкладах, дослідно-промислова розробка, геолого-економічна оцінка запасів родовища ДКЗ України з метою передачі його в промислову розробку, назва родовища - Покровська площа.

ТОВ "ПК "Газвидобування" у спірний період здійснювалась діяльність щодо будівництва свердловини №2а Покровської площі, запроектованої згідно із протоколом геолого-технічної наради по свердловині № 2 Покровської площі від 12.01.2011 як свердловина - дублер, буріння якої розпочалося 07.10.2011.

Будівництво даної свердловини призупинене 10.02.2012 у зв`язку з аварією, яка зафіксована актом про втрату допускної компоновки 177,8 мм хвостовика при будівництві свердловини Покровська № 2а від 09.02.2012 згідно з планом заходів по тимчасовому призупиненню поглиблення свердловини № 2а.

У зв`язку із здійсненням будівництва свердловини №2а Покровської площі позивачем у спірному періоді укладались угоди з наступними контрагентами:

ТОВ "Гео Уелл Сервісез" договір підряду на виконання геофізичних робіт № 01-0606/11 GAZ від 06.06.2011;

ТОВ "ЕМ-АЙ СВАКО" договір оренди № 17/11 LSW від 23.08.2011, та договір № 85/11S з обслуговування промивних рідин на свердловинах Покровської площі від 14.06.2011;

ТОВ "Шлюмберже Сервісез Україна" договір № 134-07-08G від 29.07.2008, про використання приладу ультразвукового сканування свердловини та обладнання для каротажу терміном на 1 місяць; геофізичні роботи; цементування хвостовика свердловини тощо;

ТОВ "Енерком" договір оренди складського приміщення по вул. Половка, 78, м. Полтава № 30-ОР від 16.08.2011;

ТОВ "Золотий екватор" договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №С14044 від 01.06.2011;

ТОВ "Інтернет Інвест" договір щодо надання послуг з веб-хостінгу з метою забезпечення функціонування електронної пошти;

ТОВ "Інтерспецгруп" договір щодо надання послуг охорони будівельних майданчиків ТДПУ Покровка, свердловин № 1,2 Покровської площі;

ПАТ "МТС Україна" договір щодо надання телекомунікаційних послуг № 5.28867.00.00.10000 від 11.03.2004;

ТОВ "Принтер сервіс" договір щодо надання послуг із заправки картриджів на підставі замовлення від 11.05.2012 та накладної від 28.05.2012;

ДП "Укрнаукагеоцентр" договір щодо надання послуг зі зберігання кернового матеріалу згідно договорів № 03-01-12 GAZ від 03.01.2012 та № 01-01-11 GAZ від 01.01.2012;

ДП "Держзовнішінформ" договір № 1/00004242 від 16.05.2012 щодо виконання послуг з цінової експертизи.

У декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року позивач зарахував суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, з господарських операцій, пов`язаних з пошуком та розвідкою корисних копалин під час будівництва свердловини 2а Покровської площі.

Реальність здійснення ТОВ "ПК "Газвидобування" господарських операцій, за січень-лютий 2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, банківськими виписками та технічними документами, що складалися в процесі виконання робіт, тощо.

Надані первинні бухгалтерські документи по вищевказаним господарським операціям з усіма контрагентами позивача мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печатками контрагентів позивача та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що сторонами у справі не заперечується.

Листом від 28.03.2014 № 1860/04-17 Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області підтвердило проведення ТОВ "ПК "Газвидобування" у 2011 - 2012 роках робіт з будівництва свердловин № 1 та № 2а Покровської площі.

На підтвердження здійснення вищевказаних геофізичних робіт та часу їх здійснення позивачем також було надано копії добових рапортів з буріння свердловини № 2а Покровської площі, роздруківку щоденного бурового звіту та витяги з інших документів, наданих позивачу ТОВ "Гео Уелл Сервісез", ТОВ "Шлюмберже Сервісез Україна".

Відповідно до Звіту про науково-дослідну роботу "Геолого-економічна оцінка можливого промислового значення (ГЕО-3) Покровської площі", що виконаний в 2011 році відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр" (432-97-п) , вбачається, що початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) полягає в обґрунтуванні доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин.

У висновках Звіту про науково-дослідну роботу "Геолого-економічна оцінка можливого промислового значення (ГЕО-3) Покровської площі" вказано, що термін окупності капіталовкладень, розрахований на основі накопиченого потоку готівки і становить 13,8 роки, аналіз показників розробки Покровської площі дає підстави зробити висновки про економічну доцільність впровадження проекту.

Отже, Звітом про науково-дослідну роботу "Геолого-економічна оцінка можливого промислового значення (ГЕО-3) Покровської площі" підтверджено економічну доцільність розробки Покровської площі, та як наслідок, наявність у позивача мети отримання прибутку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами відповідача щодо недоцільності проведення геофізичних робіт на вищевказаній свердловині до аварії та призупинення робіт по її будівництву.

Вирішуючи даний спір судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, обґрунтовано враховано, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Геофізичні роботи та інші роботи по будівництву вказаної свердловини, здійснені ТОВ "Гео Уелл Сервісез", ТОВ "ЕМ-АЙ СВАКО" та ТОВ "Шлюмберже Сервісез Україна" та включені до податкового кредиту спірного періоду, були здійсненні до призупинення будівництва зазначеної свердловини, зокрема, в січні-початку лютого 2012 року.

Податковим органом, ані під час проведеної перевірки, ані під час судового розгляду справи, не було надано жодних доказів відсутності у позивача мети щодо отримання економічного ефекту від господарських операцій та не вказано, в чому полягала податкова вигода від наявності збитків, оскільки сформований податковий кредит повністю сплачений до державного бюджету України, що визнано та не оскаржується відповідачем.

Слід зазначити, що відповідачем, також, не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у зв`язку з встановленими обставинами та матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.