ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02.06.2010 року Справа № В5/4462-10
|
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач),
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Савін В. Ю.
за участю представників
позивача: Коновалов В.А.
відповідача: Сіленко М.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу організації орендарів орендного підприємства заводу "Луч", м. Павлоград Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 року у справі № В5/4462-10
за позовом організації орендарів орендного підприємства заводу "Луч", м. Павлоград Дніпропетровської області
до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Павлоградського району електричних мереж, м. Павлоград Дніпропетровської області
про зобов’язання припинити дії щодо порушення умов договору та відновлення становища, що існувало до складання протоколу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.10р. у справі В5/4462-10 (суддя Шевченко С.Л.) організації орендарів орендного підприємства заводу "Луч" відмовлено в прийнятті позовної заяви про зобов’язання припинити дії щодо порушення умов договору про постачання електричної енергії та відновлення становища, що існувало до складання протоколу №13 засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96)
.
Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд послався на те, що позовні вимоги, в тому числі і вимоги стосовно відновлення становища, яке існувало до порушення, не входять в перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оспорювану ухвалу та направити справу на новий розгляд до місцевого суду. При цьому скаржник посилався на порушення норм процесуального та матеріального права і відповідність позовних вимог приписам ст. 16 ЦК України.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на обґрунтованість ухвали господарського суду; необґрунтованість і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі та просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, представниками відповідача у лютому 2010 року була проведена перевірка виконання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (z0417-96)
, за результатами якої було виявлено порушення вказаних Правил та складено акт про порушення вимог вищезазначених Правил.
Рішенням комісії по розгляду акта про порушення, оформленого протоколом №13 від 05.03.2010р., позивачем було проведено розрахунок кількості недоврахованої електроенергії та нараховано позивачу 41 112,45 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення підприємством Правил користування електричною енергією (z0417-96)
.
В подальшому сформовано рахунок на сплату нарахованої суми та надіслано на адресу підприємства з попередженням про припинення подачі електроенергії.
Не погоджуючись з діями постачальника електричної енергії ОООП заводу "Луч" звернулося до господарського суду з вимогами про:
- зобов’язання припинити дії енергопостачальника, а саме: не вимагати суму до сплати, не припиняти постачання електричної енергії;
- зобов’язання енергопостачальника відновити становище, що існувало до складання протоколу, рахунку та повідомлення;
- зобов’язання відповідача належним чином виконувати зобов’язання з постачання електричної енергії та не припиняти її постачання.
При цьому апелянт не вказує в чому полягає порушення його прав та законних інтересів, не зазначає підстав для відновлення становища, що існувало раніше.
Такі вимоги позивача, а саме: про припинення дій, які ще не відбулися; про відновлення існуючого становища, яке ще не змінено; про зобов’язання належним чином виконувати зобов’язання за договором, порушення якого ще не має місця, не призводять до поновлення прав.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є юридичні факти.
Наявність юридичного факту, що порушує права та інтереси особи, є підставою для звернення до суду за захистом останнього в порядку та у спосіб, передбачені ст.ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
З даними нормами кореспондуються приписи процесуальних норм, відповідно до яких право на звернення до господарського суду надане суб’єктам господарювання для захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ч.1 ст. 1 ГПК України).
Сам лише факт нарахування суми, попередження про необхідність її сплати та повідомлення про припинення подачі електричної енергії не порушує та не оспорює ні прав, ні охоронюваних законом інтересів позивача.
За відсутності факту порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача вимоги позивача не відповідають способам захисту цивільних прав в розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлені позивачем вимоги не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
За викладених обставин господарський суд дійшов правомірного висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в господарських судах України.
З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог скаржника щодо її скасування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 106 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 року у справі №В5/4462-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу організації орендарів орендного підприємства заводу "Луч" - без задоволення.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
|
Головуючий
Судді:
|
І.В. Тищик
Л.В.Чоха
Л.О.Чимбар
|