15/74-09-3246 Про визнання права власності на майно та визнання рішення недійсним - 27.05.2010 Прийняття

18.06.2009р. до господарського суду Одеської області від ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" надійшла позовна заява до Білгород-Дністровської міської ради, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на майно та усунення перешкод в його здійсненні, в якій позивач просив визнати право власності на адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, за ВАТ НАСК "Оранта", визнати недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р., яким вказана будівля передана у комунальну власність, заборонити Білгород-Дністровській міській раді, Управлінню комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради чинити будь-які перешкоди в реалізації ВАТ НАСК "Оранта" його права власності на адміністративну будівлю.

Позовні вимоги ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" мотивувало тим, що ВАТ НАСК "Оранта" являється власником адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, право власності на спірну будівлю позивач набув в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.03.1998р. № 231, проте, незважаючи на сукупність фактичних та юридичних обставин, які підтверджують факт того, що власником спірної будівлі є саме позивач, його право власності не визнається та систематично порушується Білгород-Дністровською міською радою, Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради та Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради. оскільки 13.01.2005р. Білгород-Дністровською міською радою було прийнято рішення №801-IV "Про відміну рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському", яким відповідач скасував рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському" та доповнив перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського адміністративною будівлею по вул. Першотравневій, 74. 16.01.2009р. Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради направлено позивачу лист, в якому зазначено, що згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. нежитлові приміщення, розташовані по вул. Першотравневій, 74, являються комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського, у зв’язку з чим позивач зобов’язаний у триденний термін з моменту отримання листа звернутися до Управління комунальної власності для вирішення питання подальшого укладення договору оренди комунального майна згідно зі встановленими нормами чинного законодавства, у разі неявки у встановлені строки позивачу було наказано звільнити займане приміщення, разом з вказаним листом Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради були надіслані копії свідоцтва про право власності та витягу про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення по вул. Першотравневій, 74, в яких було вказано, що адміністративна будівля по вул. Першотравнева, 74 знаходиться в комунальній власності на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 1437 від 18.12.2008р.. Таким чином, на думку ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради здійснив примусове та безоплатне вилучення (конфіскацію) майна, що належить на праві власності позивачу, невизнання відповідачами права власності позивача на спірну будівлю, створює перешкоди у реалізації позивачем права користування та розпорядження нею.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2009р. порушено провадження у справі №15/74-09-3246 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2009р. до участі у справі №15/74-09-3246 залучено Фонд державного майна України в якості відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2009р. до участі у справі №15/74-09-3246 залучено Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

22.10.2009р. Білгород-Дністровська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" та Фонду державного майна України про визнання недійсним та скасування правочину щодо укладення між Фондом державного майна України та НАСК "Оранта" акту приймання-передачі у частині передачі адмінбудівлі та гаражу, що знаходяться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, визнання права комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради на 69/100 частин адмінбудівлі та гараж, що знаходяться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74.

При цьому, зустрічні позовні вимоги Білгород-Дністровська міська рада обґрунтовувала тим, що спірним актом приймання-передачі від 11.06.2001р., укладеним між Фондом державного майна України та НАСК "Оранта", у власність останньої передано гараж, що розташований по вул. Першотравневій, 74, проте вчинений НАСК "Оранта" та Фондом державного майна України правочин з передачі майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста, згідно з актом приймання-передачі від 11.06.2001р. зі змінами до нього від 25.08.2009р. суперечить чинному законодавству України та підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХ1 "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області" до комунальної власності територіальної громади міста в особі Білгород-Дністровської міської ради було передано майновий комплекс виконкому міської ради народних депутатів та його відділів, відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 30.01.1992р. у затвердженому переліку майна, яке було прийняте до комунальної власності, також зазначене майно відділів виконкому міської ради, так як з моменту вводу до експлуатації адміністративної будівлі були передані у користування службові приміщення загальною площею 210,8 кв.м (33,61% від площі адміністративного будинку), з них - 10 приміщень другого поверху та 4 приміщення підвалу для фінансового управління, економічного відділу та бюро туризму виконкому Білгород-Дністровської міської ради та 98,2 кв.м (15,65 %) фінансовому управлінню Білгород-Дністровської районної ради, що складає разом майже половину адміністративної будівлі, вказані приміщення зайняті відділами виконавчої влади міста та району і на теперішній час, за таких обставин, спірна будівля була передана до комунальної власності територіальної громади міста вказаним рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХІ. Відповідно до рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 202 від 01.04.1970р. "Про дозвіл на проектування адміністративної будівлі інспекції Держстраху" за клопотанням міськфінвідділу земельна ділянка була надана міськфінвідділу для проектування адміністративного будинку інспекції Держстраху. При цьому міськрада стверджує, що до теперішнього часу земельна ділянка для обслуговування спірної адміністративної будівлі знаходиться у комунальній власності міста і питання щодо передачі її до ВАТ НАСК "Оранта" не розглядалось, що свідчить про належність спірної адміністративної будівлі до комунальної власності територіальної громади міста, крім того, спірна адміністративна будівля не могла передаватися у власність ВАТ НАСК "Оранта", оскільки у 1993 року вона перебувала у комунальній власності, будівля гаражу будувалась на підставі рішення виконкому міськради від 15.01.1987р. № 76 "Про дозвіл міськфінвідділу на будівництво гаража по вул. Першотравневій, 74", вказане рішення приймалось на підставі кошторису, висновку по відведенню земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва міськфінвідділу гаражу на два бокси від 02.02.1987р. № 5/04 та плану забудови земельної ділянки, зазначений гараж значиться на балансовому обліку управління фінансів міської ради з моменту введення в експлуатацію 28.12.1989р. по теперішній час, що підтверджується інвентарною карткою № 68. Таким чином, Фондом державного майна України здійснено передачу майна, яке не перебувало у нього ні у власності, ні у користуванні або на балансі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2009р. по справі №15/74-09-3246 прийнято зустрічну позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради до ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" та Фонду державного майна України про визнання недійсним та скасування правочину та визнання права власності на майно до спільного розгляду з первісним позовом.

10.11.2009р. Білгород-Дністровська міська рада подала до господарського суду Одеської області уточнену зустрічну позовну заяву, якою доповнила зустрічну позовну заяву правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2009р. залучено до участі у справі №15/74-09-3246 в якості відповідача за первісним позовом Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації і виключено його зі складу третіх осіб.

Під час розгляду справи в господарському суді Одеської області ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог від 11.01.2010 р. № 12-04, в якій просило визнати за ВАТ НАСК "Оранта" право власності на нежилу будівлю адміністративного типу (літ. "А", яка має три поверхи загальною площею 851,40 кв.м), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, та визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 1437 від 18.12.2008р., яким адміністративна будівля передана у комунальну власність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі №15/74-09-3246 позовну заяву ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" до Білгород-Дністровської міської ради, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, Фонду державного майна України та Фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання права власності на майно та визнання рішення недійсним задоволено частково: визнано за ВАТ НАСК "Оранта" право власності на 69/100 частину нежилої будівлі адміністративного типа, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р. "Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському", яким адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева. 74, передана у комунальну власність; у задоволенні решти частини позову відмовлено, стягнуто з Білгород-Дністровської міської ради та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на користь ВАТ НАСК "Оранта" 9858,46 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову Білгород-Дністровської міської ради до ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" та Фонду державного майна України про визнання недійсним та скасування правочину та визнання права власності на майно відмовлено.

Рішення господарського суду Одеської області мотивовано наступним: матеріали справи свідчать про те, що спірна будівля була побудована у радянські часи (1972-1973 роки) за рахунок міської та районної інспекцій Держстраху в м. Білгород-Дністровському по нецентралізованих джерелах фінансування, згідно з актом приймання будинку (споруди) державною комісією від 31.10.1973р. 3-поверхову адміністративну будівлю з підвалом міськфінвідділу та інспекції Держстраху в м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, № 4, корисною площею 788,5 кв.м, збудовану Білгород-Дністровським БМУ тресту "Чорноморкурортрембуд", було прийнято в експлуатацію державною комісією, вказаний акт був затверджений рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих Одеської області № 770 від 02.11.1973р., при цьому з довідки № 175 від 15.10.1973р. завідуючого облфінвідділу Ільницького В.П., яка надана керуючому Одеською обласною конторою Стройбанку, вбачається, що фінансування адміністративної будівлі інспекції Держстраху здійснювалось за рахунок відрахувань по Держстраху в повному обсязі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавного (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п) Одеською обласною радою народних депутатів було прийнято рішення від 25.11.1991р. № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області", згідно з додатком № 2 до якого до комунальної власності територіальної громади міста в особі Білгород-Дністровської міської ради був переданий, зокрема, житловий та нежитловий фонд місцевих ради народних депутатів, а також майновий комплекс виконкому міської ради народних депутатів та його відділів. В свою чергу, рішенням Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 30.01.1992 р. "Про віднесення державного майна на території міста до комунальної власності міської ради народних депутатів" був затверджений перелік державного майна, переданого до комунальної власності, однак, у вказаному переліку державного майна, переданого у комунальну власність, відсутня конкретизація такого майна, що в свого чергу позбавляє міськраду стверджувати про передачу спірної адміністративної будівлі до комунальної власності територіальної громади міста, таким чином, є необґрунтованими доводи міськради у зустрічному позові про те, що будівля, яка розташована по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгороді-Дністровському, була передана до комунальної власності територіальної громади міста вказаним вище рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХІ, оскільки належні докази передачі саме вказаної будівлі до комунальної власності в матеріалах справи відсутні.

До того ж, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 07.09.1993р. №709 "Про створення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", відповідно до якої ВАТ НАСК "Оранта" була створена шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у ВАТ в порядку та на умовах, передбачених Указом Президента України від 15.06.1993р. "Про корпоратизацію підприємств", засновником товариства з боку держави виступив Фонд державного майна України, ВАТ НАСК "Оранта" є правонаступником щодо майнових прав та обов’язків Української державної страхової комерційної організації згідно з нормами чинного законодавства.

Як вбачається з інвентаризаційного опису № 1 основних засобів відділення ВАТ НАСК "Оранта" у м. Білгород-Дністровський (а.с. 48-50 т. 2), адміністративна будівля 1973 року будівництва станом на липень 1994 року перебувала у володінні ВАТ НАСК "Оранта", таким чином, спірна будівля увійшла до переліку майна, що було передано Фондом державного майна України у власність ВАТ НАСК "Оранта" в процесі корпоратизації як правонаступнику Укрдержстраху, за рахунок відрахувань попередника якого і була збудована спірна будівля.

Вказане не спростовано відповідачами –Білгород-Дністровською міською радою, Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради та Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської обласної державної адміністрації, більш того, докази, які б підтверджували факт будівництва спірної будівлі за рахунок саме міського фінансового відділу, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 19.02.1998р. № 231 "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгород-Дністровський", позивача за первісним позовом було уповноважено підготувати необхідні документи для оформлення права власності на спірну будівлю та доручено Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво на право власності НАСК "Оранта" на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74, на виконання якого Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації за матеріалами інвентаризації був виготовлений технічний паспорт на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгород-Дністровський, в якому власником вказаної будівлі зазначено ВАТ НАСК "Оранта", а 09.03.1998р. виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було видано свідоцтво на право власності на будівлю, яким посвідчувалася належність адміністративної будівлі по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгород-Дністровський" ВАТ НАСК "Оранта" на праві приватної власності.

У 2001 році Фонд державного майна України як державний орган приватизації та ВАТ НАСК "Оранта" склали акт № 284 від 11.06.2001р. передачі нерухомого майна товариству, з якого вбачалося (з врахуванням змін від 25.08.2009р.), що Фондом держмайна було передано у власність НАСК "Оранта" адміністративну будівлю за адресою: м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Першотравнева, 74. Білгород-Дністровська міськрада вважає, що вчинений НАСК "Оранта" та Фондом державного майна України правочин щодо передачі вказаного майна та укладанню акта приймання передачі від 11.06.2001р. в частині передачі адміністративної будівлі та гаражу по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгород-Дністровському, підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки вказана будівля знаходилась у комунальній власності, при цьому міськрада вказує, що Фондом державного майна України здійснено передачу майна, яке не перебувало ані у нього власності, ані у користуванні чи на балансі, між тим, доводи позивача за зустрічним позовом про належність спірної будівлі до комунальної власності судом спростовані, оскільки не підтверджені належними доказами, до того ж на момент вчинення відповідачами за зустрічним позовом правочину щодо передачі ВАТ НАСК "Оранта" спірної адміністративної будівлі власником цієї будівлі була саме ВАТ НАСК "Оранта", при цьому слід зазначити, що за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, будівля гаражу не значиться, така будівля значиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74а, але вимоги щодо будівлі за цією адресою Білгород-Дністровською міською радою не заявлялись.

З огляду на п.п. 1, 2, 5, 6 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. № 2558-ХІІ (2558-12) , ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992р., п. 4.1 статуту ВАТ НАСК "Оранта", Закон України "Про підприємства в Україні" (698-12) , ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" суд не вбачає порушень діючого законодавства під час укладення акту передачі Фондом держмайна спірної адмінбудівлі ВАТ НАСК "Оранта".

13.01.2005р. Білгород-Дністровською міською радою було прийнято рішення № 801-IV "Про відміну рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 р. "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій. 74 в м. Білгород-Дністровському", яким міськрада скасувала рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському" та доповнила перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського адміністративною будівлею по вул. Першотравневій, 74, прийняття вказаного рішення обумовлено тим, що 50% фінансування будівництва вказаної будівлі (57,71 тис. крб.) проводилося міськфінвідділом, вказане рішення НАСК "Оранта" було оскаржено до суду, але Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. у задоволенні позову ВАТ НАСК "Оранта" про визнання недійсним рішення було відмовлено, оскільки міськрада діяла в межах своєї компетенції.

У зв’язку з зазначеним виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 18.12.2008р. було прийнято рішення № 1437 "Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському", яким оформлено право власності на спірну будівлю за територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради, при цьому виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міськради 18.12.2008р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого адміністративна будівля за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74 є комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради.

В подальшому Білгород-Дністровська міська рада від імені територіальної громади м. Білгород-Дністровського 26.12.2008р. уклала з Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації договір купівлі-продажу шляхом викупу, згідно якого 31/100 частину адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, загальною площею 262,57 кв.м придбано у власність Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про що складено акт прийому-передачі комунального майна від 26.12.2008р., разом з тим суд вважає вказані дії міськради та виконкому щодо прийняття рішень відповідно від 13.01.2005р. №801-ІУ та від 18.12.2008р. № 1437 такими, що порушують право власності ВАТ НАСК "Оранта", оскільки внаслідок таких дій НАСК "Оранта" незаконно була позбавлена права власності на вказану будівлю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 (v007p710-09) , міськрада не повинна була скасовувати рішення виконкому від 19.02.1998р. № 231, так як вказане рішення після його реалізації втратило свою дію, оскільки право власності за НАСК "Оранта" було оформлено БТІ згідно з цим рішенням, і саме з моменту оформлення НАСК "Оранта" права власності остання набула правомочності щодо володіння, користування і розпорядження, яких позивач міг бути позбавлений лише у випадках, встановлених законом, а міськрада та виконком, реалізуючи свої повноваження шляхом прийняття вказаних рішень, за відсутністю встановлених законом випадків незаконно позбавили НАСК "Оранта" права власності на спірну адмінбудівлю. Той факт, що згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. у задоволенні позову НАСК "Оранта" про визнання недійсним рішення міськради від 13.01.2005р. було відмовлено, до уваги суду не приймається, оскільки право власності на спірну будівлю не було предметом спору у справі, за результатами якої ВАСУ була винесена вказана постанова. В силу ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнав незаконним та скасував правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, оскільки він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси позивача за первісним позовом.

На думку господарського суду першої інстанції, заявлені НАСК "Оранта" вимоги про визнання за нею права власності на адміністративну будівлю за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, являються частково обґрунтованими, оскільки власником 31/100 частини вказаної адмінбудівлі є Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про що свідчить витяг КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" № 21830805 від 10.02.2009р., при цьому слід зазначити, що Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації є набувачем вказаної частини будівлі на підставі чинного договору купівлі-продажу шляхом викупу від 26.12.2008р., але позивач за первісним позовом вимог до Фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Білгород-Дністровської міської ради про визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу шляхом викупу недійсним та про витребування майна з чужого незаконного володіння не заявляв, оскільки господарський суд приймає рішення відповідно до заявлених позивачем - ВАТ НАСК "Оранта" вимог і не має права виходити за межі цих вимог, відповідно, на думку суду, не можуть бути задоволені вимоги НАСК "Оранта" про визнання за позивачем права власності на 31/100 частини спірної будівлі при наявності чинного договору, за яким ця частина будівлі була відчужена, та нескасованого права власності Фінуправління.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.03.2010р. звернулося ВАТ НАСК "Оранта", в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі №15/74-09-3246, прийняти нове рішення, яким визнати право власності на нежилу будівлю адміністративного типу (літера А), яка має три поверхи, загальною площею будівлі 851,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, за ВАТ НАСК "Оранта", визнати недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р., яким адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, передана у комунальну власність, стягнути витрати по сплаті державного мита, мотивуючи це тим, що позивач за первісним позовом не погодився з висновком господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме: з визнанням права власності лише на 69/100 частин будівлі, з тих підстав, що ВАТ НАСК "Оранта" є власником адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, 74, вказане підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.03.1998р. №231 та матеріалами справи, що свідчить про законне набуття права власності на спірну будівлю, проте, незважаючи на сукупність фактичних та юридичних обставин, які підтверджують, що власником спірної будівлі є саме позивач за первісним позовом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, чим фактично порушив вимоги ст. ст. 316- 317, 319, 321, п. п. 1-3 ч. 1 ст. 346 та ст. ст. 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

31.03.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від Білгород-Дністровської міської ради також надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі №15/74-09-3246, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" та задовольнити зустрічний позов Білгород-Дністровської міської ради, посилаючись на те, що: 1) відповідно до додатку №2 рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ до комунальної власності територіальної громади міста в особі Білгород-Дністровської міської ради був переданий житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів, а також майновий комплекс виконавчого комітету міської ради народних депутатів та його відділів, вказаним рішенням обласної ради народних депутатів було чітко визначено коло підстав та перелік майна, що розмежовується та передається до комунальної власності, відтак висновки щодо необґрунтованості доводів міської ради по належності спірної будівлі скаржник вважає необ'єктивними та необґрунтованими; 2) господарський суд дійшов до висновку, що міська рада не повинна була скасовувати рішення виконавчого комітету від 19.02.1998р. №231, не прийнявши до уваги постанову Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. по справі №К-16014/06, яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ НАСК "Оранта" до Білгород-Дністровської міської ради про визнання недійсним рішення від 13.01.2005р. №801-ІV "Про відміну рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №231 від 19.02.1998р. "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському", та п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; 3) на момент прийняття рішення виконавчого комітету від 19.02.1998р. не було складено акту №284 від 2001 року між Фондом державного майна України та ВАТ НАСК "Оранта" щодо передачі адмінбудівлі та гаражу по вул. Першотравневій у м. Білгород-Дністровському, до того ж у листі Фонду державного майна України від 17.08.2007р. Фонд повідомив, що в архівній справі ВАТ НАСК "Оранта" відсутні документи, які підтверджують передачу спірної адмінбудівлі у власність товариства, ці доводи та факти суперечать висновкам суду, що відповідно до інвентаризаційного опису №1 основних засобів ВАТ НАСК "Оранта" у м. Білгород-Дністровському спірна адмінбудівля перебувала у володінні НАСК "Оранта", з урахуванням того, що будівля була передана Фондом товариству лише у 2001 році; 4) судом не було встановлено наявність правових підстав у Фонду державного майна України щодо підписання акту-приймання передачі, оскільки Фондом не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність будь-яких доказів перебування спірної будівлі у державній власності або на будь-якому обліку, крім того, на запити суду Міністерством фінансів України з цього приводу також не було надано доказів перебування будівлі на обліку або іншої інформації щодо обліку цього майна.

06.04.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу ВАТ НАСК "Оранта", в якому Фонд державного майна України надав пояснення у даній справі щодо порядку створення ВАТ НАСК "Оранта".

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ВАТ НАСК "Оранта" та Білгород-Дністровської міської ради, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих Одеської області № 202 від 01.04.1970р. "Про дозвіл на проектування адміністративної будівлі інспекції Держстраху" (а.с. 77, 145 т. 1) виділено земельну ділянку Білгород-Дністровському міськфінвідділу для проектування адміністративної будівлі інспекції Держстраху по вул. Першотравневій/ріг Маяковського.

Розпорядженням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих №193 від 21.04.1971р. (а.с. 76 т. 1) дозволено будівництво службового приміщення для міської та районної інспекцій Держстраху в м. Білгород-Дністровському по нецентралізованих джерелах фінансування, при цьому, Облфінвідділу було доручено профінансувати вказане будівництво в сумі 56 тис. крб. за рахунок резерву Облвиконкому та невикористаних у 1970 році коштів Держстраху.

23.11.1972р. між Інспекцією Держстраху та Білгород-Дністровським БМУ тресту "Чорноморкурортрембуд" було укладено типовий генеральний договір підряду на капітальне будівництво (а.с. 78 т. 1), відповідно до умов якого БМУ прийняло на себе зобов’язання з будівництва адміністративної будівлі.

Згідно з актом приймання будинку (споруди) державною комісією від 31.10.1973р. (а.с. 81-87 т. 1) трьохповерхову адміністративну будівлю з підвалом міськфінвідділу та інспекції Держстраху в м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, № 4, корисною площею 788,5 кв.м, збудовану Білгород-Дністровським БМУ тресту "Чорноморкурортрембуд", прийнято в експлуатацію державною комісією.

Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих Одеської області № 770 від 02.11.1973р. "Про затвердження акту Державної комісії по прийманню та вводу в експлуатацію адміністративної будівлі інспекції Держстараху м. Білгород-Дністровського" (а.с. 88, 146 т. 1) затверджено акт Державної комісії від 31.10.1973р. по прийманню та вводу в експлуатацію адміністративної будівлі інспекції Держстраху по вул. Маяковського, 4, корисною площею 788,5 кв.м..

Проте, рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 309 від 31.05.2006р. (а.с. 147 т. 1) "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради №770 від 02.11.73р. та надання юридичної адреси адміністративній будівлі міського фінансового відділу та інспекції держстраху" внесено зміни у назву та рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих Одеської області № 770 від 02.11.1973р. "Про затвердження акту Державної комісії по прийманню та вводу в експлуатацію адміністративної будівлі інспекції Держстараху м. Білгород-Дністровського", зокрема, викладено назву та вирішальну частину вказаного рішення в нових редакціях, та надано нову юридичну адресу адміністративній будівлі міського фінансового відділу та інспекції держстраху - вул. Першотравнева, 74.

Як вбачається з довідки № 175 від 15.10.1973р. завідуючого облфінвідділу Ільницького В.П., яка надана керуючому Одеською обласною конторою Стройбанку (а.с. 80 т. 1), фінансування адміністративної будівлі інспекції Держстраху здійснювалось за рахунок відрахувань по Держстраху в повному обсязі.

Також згідно з довідкою уповноваженого Стройбанку за 1975 рік (а.с. 79 т. 1), яка надана інспекції Держстраху по м. Білгород-Дністровський, на будівництво службової будівлі витрачено 115472 крб..

З наведеного вбачається, що спірна нежитлова будівля була збудована у радянські часи на протязі 1972-1973 років за рахунок коштів Держстраху.

Між тим, згідно зі ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР в редакції від 18.07.1963р. № 1540-VI, що був чинним під час зведення спірної будівлі, державі належали основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв’язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

За ст. 89 Цивільного кодексу Української РСР держава була єдиним власником всього державного майна.

03.08.1990р. Верховною радою УРСР був прийнятий Закон УРСР №142-ХІІ "Про економічну самостійність УРСР" (142-12) , ч. 2 ст. 4 якого було встановлено, що до власності народу України належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв’язку, банки, кредитні установи, майно торгових, комунальних та інших підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном в Українській УРСР були врегульовані прийнятим 07.02.1991р. Законом УРСР № 697-ХІІ "Про власність" (697-12) , який діяв до прийняття Верховною радою України Закону України від 27.04.2007р. № 997-V "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України" (997-16) , згідно з яким власність в Українській РСР виступала в таких формах: індивідуальна (особиста і приватна трудова), колективна, державна, усі форми власності були рівноправними, суб’єктами права власності в Українській РСР визнавалися народ України, громадяни, юридичні особи та держава.

У зв’язку з проголошенням Україною незалежності Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452-ХІІ (1452-12) "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" було встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Також, у зв’язку з введенням в дію Закону Української РСР "Про власність" (697-12) Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 05.11.1991р. № 311 (311-91-п) "Про розмежування державного майна України між загальнодержавного (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", якою був затверджений перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю, при цьому п. 2 вказаної Постанови Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, доручено здійснити до 01.01.1992р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Згідно з п. 3 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно відповідно до порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980р. №285 (285-80-п) "Про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Одеською обласною радою народних депутатів прийнято рішення від 25.11.1991р. № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" (а.с. 93-127 т. 1), яким затверджені переліки державного майна, що передавалося у власність обласної ради народних депутатів, міст обласного підпорядкування та районів області (додатки), та згідно з додатком додатку № 2 котрого до комунальної власності територіальної громади міста Білгород-Дністровська було передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд місцевих ради народних депутатів, а також майновий комплекс виконкому міської ради народних депутатів та його відділів.

В свою чергу, рішенням Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 30.01.1992р. "Про віднесення державного майна на території міста до комунальної власності міської ради народних депутатів" (а.с. 98 т. 2) затверджено наданий Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів перелік державного майна, переданого до комунальної власності, серед якого зазначене майно - житловий та нежитловий фонд місцевих ради народних депутатів, а також майновий комплекс виконкому міської ради народних депутатів та його відділів.

Дослідивши перелік державного майна, переданого у комунальну власність, господарський суд цілком правомірно встановив, що у вказаному переліку відсутня конкретизація такого майна, що позбавляє міськраду стверджувати про передачу спірної адміністративної будівлі до комунальної власності територіальної громади міста. За таких обставин, доводи Білгород-Дністровської міської ради у зустрічному позові про те, що будівля, яка розташована по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгороді-Дністровському, була передана до комунальної власності територіальної громади міста вказаним вище рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ являються необґрунтованими, оскільки належні докази передачі саме вказаної будівлі до комунальної власності в матеріалах справи відсутні.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993р. № 709 "Про створення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (709-93-п) (а.с. 15 т. 1) створено НАСК "Оранта" шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство в порядку та на умовах, передбачених Указом Президента України від 15.06.1993р. (210/93) "Про корпоратизацію підприємств", засновником товариства з боку держави виступив Фонд державного майна України, до того ж, встановлено, що НАСК "Оранта" є правонаступником щодо майнових прав та обов’язків Української державної страхової комерційної організації.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. №210/93 (210/93) корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

Згідно з п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508 (508-93-п) , з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства, акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов’язків корпоратизованого підприємства.

Як вбачається з інвентаризаційного опису № 1 основних засобів відділення НАСК "Оранта" у м. Білгород-Дністровський (а.с. 48-50 т. 2), адміністративна будівля 1973 року будівництва станом на липень 1994 року перебувала у володінні НАСК "Оранта", що свідчить про те, що спірна будівля увійшла до переліку майна, яке було передано Фондом державного майна України у власність НАСК "Оранта" в процесі корпоратизації як правонаступнику Укрдержстраху, за рахунок відрахувань попередника якого і була збудована спірна будівля.

Таким чином, господарським судом першої інстанції правомірно встановлено, що вищенаведене не спростовано відповідачами за первісним позовом - Білгород-Дністровською міською радою, виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради та Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, більш того, докази, які б підтверджували факт будівництва спірної будівлі за рахунок саме міськфінвідділу, в матеріалах справи відсутні.

Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийнято рішення від 19.02.1998 р. № 231 "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгород-Дністровський", відповідно до якого НАСК "Оранта" було уповноважено підготувати необхідні документи для оформлення права власності на спірну будівлю та доручено Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво на право власності НАСК "Оранта" на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74.

На виконання вказаного рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради КП "Білгород-Дністровське міжміське бюро технічної інвентаризації" за матеріалами інвентаризації виготовлено технічний паспорт на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгород-Дністровський (а.с. 38-52 т. 3), в якому власником будівлі зазначено ВАТ НАСК "Оранта".

09.03.1998р. Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради ВАТ НАСК "Оранта" видано свідоцтво на право власності на будівлю (а.с. 16 т. 1), яким посвідчувалася належність адміністративної будівлі по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгород-Дністровський НАСК "Оранта" на праві приватної власності.

На момент видачі Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради свідоцтва про право власності на будівлю діяли Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56 "Про затвердження Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб" (z0031-96) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.1996р. за №31/1056 (z0031-96) , якими передбачалось видача свідоцтва про право власності на нерухомі об’єкти при здійсненні оформлення такого права власності юридичними або фізичними особами.

За таких обставин, ВАТ НАСК "Оранта" як правонаступник Укрдержстраху одержав правовстановлюючий документ, яким було підтверджено набуття ним права власності на спірну будівлю на законних підставах.

В силу вимог ст. 86 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та ст. 2 Закону України "Про власність" від 07.02.1991р. (які були чинними на момент оформлення за позивачем права власності на спірну будівлю) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам, всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав

Частиною 1 ст. 55 вказаного Закону передбачалось, що власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

При цьому в ч. 2, 3, 4 вказаного Закону (697-12) визначені випадки вилучення майна у власника, зокрема: при зверненні стягнення на це майно за зобов’язаннями власника; при настанні обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій; за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду чи іншого компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

У 2001 році Фонд державного майна України як державний орган приватизації та НАСК "Оранта" склали акт № 284 від 11.06.2001р. передачі нерухомого майна у власність ВАТ НАСК "Оранта" (а.с. 43-46 т. 2), з якого вбачається (з урахуванням змін до нього від 25.08.2009р. (а.с. 47 т. 2)), що Фондом держмайна було передано у власність НАСК "Оранта" адміністративну будівлю за адресою: м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Першотравнева, 74.

Так, Білгород-Дністровська міська рада вважає, що вчинений НАСК "Оранта" та Фондом державного майна України правочин щодо передачі вказаного майна та укладанню акта приймання-передачі від 11.06.2001р. в частині передачі адміністративної будівлі та гаражу по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгород-Дністровському, підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки вказана будівля знаходилась у комунальній власності, при цьому міськрада вказує, що Фондом державного майна України здійснено передачу майна, яке не перебувало ані у нього власності, ані у користуванні чи на балансі.

Між тим, як вище встановлено, доводи Білгород-Дністровської міської ради про належність спірної адміністративної будівлі до комунальної власності спростовані господарським судом першої інстанції як такі, що не підтверджені належними доказами, в розумінні ст.ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому слід зазначити, що за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, будівля гаражу не значиться, така будівля значиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74а, але вимоги щодо будівлі за цією адресою Білгород-Дністровською міською радою не заявлялись.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність твердження Білгород-Дністровської міської ради про те, що ВАТ НАСК "Оранта" та Фонд державного майна України при вчиненні правочину по укладанню акту приймання-передачі від 11.06.2001р. позбавили територіальну громаду м. Білгород-Дністровського права комунальної власності на адмінбудівлю та гараж, що розташовані по вул. Першотравневій, 74 у м. Білгороді-Дністровському.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. № 2558-ХІІ (2558-12) , Фонд державного майна є державним органом з самостійним статусом та визначеними повноваженнями, що здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна України та який у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України.

Вказане кореспондується з положеннями ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992р. (в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваного правочину), згідно з якою державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні, фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України" (4107-17) , цього Закону (2163-12) , інших законів України з питань приватизації. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації, виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності.

Пунктом 4.1 статуту НАСК "Оранта" також встановлено, що засновником ВАТ НАСК "Оранта" від імені держави є Фонд державного майна України.

Діючим на момент вчинення оспорюваного міськрадою правочину Законом України "Про підприємства в Україні" (698-12) визначались види підприємств, що можуть діяти в Україні, зокрема у вигляді господарських товариств, якими визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичних осіб і громадян шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Також ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. передбачалось, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, не вбачається порушень діючого законодавства під час укладення акту передачі Фондом державного майна України спірної адмінбудівлі НАСК "Оранта", оскільки оспорюваним актом було лише зафіксовано факт передачі до статутного фонду товариства спірного майна.

До того ж, у зустрічній позовній заяві Білгород-Дністровська міська рада, заявляючи вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, не вказала конкретну норму закону, вимогам якої не відповідає зазначений правочин або яку порушує даний правочин, обмежуючись лише посиланням на порушення таким правочином права власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, наявність якого судом не встановлена.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що господарським судом першої інстанції правомірно встановлено, що позовні вимоги Білгород-Дністровської міської ради про визнання недійсним та скасування правочину щодо укладання між Фондом державного майна України та НАСК "Оранта" акту приймання-передачі від 11.06.2001р. у частині передачі адмінбудівлі та гаражу по вул. Першотравневій, 74, у м. Білгород-Дністровському, а також визнання права комунальної власності на вказані будівлі, являються необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

З 01.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України (435-15) від 16.01.2003р., п. 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки ВАТ НАСК "Оранта" набула права власності на спірну адміністративну будівлю на підставі виданого їй свідоцтва на право власності від 09.03.1998р., тобто до набрання чинності Цивільного кодексу України (435-15) в редакції 2003 року, вказані правовідносини продовжували існувати і після набрання чинності вказаним Кодексом, право власності ВАТ НАСК "Оранта" порушено відповідачами вже після набуття чинності вказаним Кодексом, то до спірних правовідносин слід застосовувати саме Цивільний кодекс України (435-15) в редакції 2003 року.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Проте, як свідчать матеріали справи, рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 13.01.2005р. № 801-IV "Про відміну рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998р. "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій. 74 в м. Білгород-Дністровському" скасовано рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998р. "Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському" та доповнено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського адміністративною будівлею по вул. Першотравневій, 74.

Білгород-Дністровська міська рада обґрунтовувала прийняття вказаного рішення тим, що 50% фінансування будівництва вказаної будівлі (57,71 тис. крб.) проводилося міськфінвідділом.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України, того, що 50% фінансування будівництва вказаної будівлі (57,71 тис. крб.) проводилося міськфінвідділом.

Вказане рішення Білгород-Дністровської міської ради ВАТ НАСК "Оранта" оскаржило до адміністративного суду, але постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. (а.с. 18-19 т. 1) у задоволенні позову НАСК "Оранта" про визнання недійсним рішення було відмовлено, з тих підстав, що Білгород-Дністровська міська рада діяла в межах своєї компетенції.

Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 18.12.2008р. № 1437 "Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському" (а.с. 128 т. 1) оформлено право власності на спірну будівлю за територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради.

На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міськради 18.12.2008р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 148 т. 1), згідно з яким адміністративна будівля за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, являлася комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради.

В подальшому Білгород-Дністровська міська рада від імені територіальної громади м. Білгород-Дністровського 26.12.2008р. уклала з Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації договір купівлі-продажу (а.с. 78-79 т. 2), за яким 31/100 частину адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, загальною площею 262,57 кв.м, міська рада продала Фінансовому управлінню районної державної адміністрації, на виконання вказаного договору складено акт прийому-передачі комунального майна від 26.12.2008р. (а.с. 81 т. 2). Вказаний договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить витяг з вказаного реєстру № 6882946 від 26.12.2008 р. (а.с. 80 т. 2).

Проте, вказані дії Білгород-Дністровської міської ради та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо прийняття рішення від 18.12.2008р. № 1437 порушують вимоги чинного законодавства та право власності ВАТ НАСК "Оранта" на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, оскільки внаслідок таких дій ВАТ НАСК "Оранта" незаконно була позбавлена відповідачами права власності на вказану будівлю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 (v007p710-09) проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України (254к/96-ВР) та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти, так до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, такий висновок узгоджується і з правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27.12.2001р. № 20-рп/2001 (v020p710-01) у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991р. (абзац 1 п. 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997р. № 2-зп (v002p710-97) у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац 4 п. 1 мотивувальної частини).

До того ж, Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, наведене є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997р. № 1-зп (v001p710-97) у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Наведене свідчить про те, що Білгород-Дністровська міська рада не повинна була скасовувати рішення виконавчого комітету від 19.02.1998р. № 231, оскільки таке рішення після його реалізації втратило свою дію, оскільки право власності за ВАТ НАСК "Оранта" було оформлено БТІ згідно з цим рішенням, і саме з моменту оформлення НАСК "Оранта" права власності остання набула правомочності щодо володіння, користування і розпорядження, яких позивач за первісним позовом міг бути позбавлений лише у випадках, встановлених законом.

Приймаючи рішення №1437 від 18.12.2008р., Білгород-Дністровська міська рада порушила право позивача на мирне володіння своїм майном, що встановлено згідно з Протоколом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 6 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) підтвердженням права власності на нерухоме майно є: зокрема, свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомого майна, видане органами місцевого самоврядування.

Як вже зазначалось, ВАТ НАСК "Оранта" у встановленому законодавством порядку набуло право власності на спірну будівлю, одержало передбачені чинним законодавством правовстановлюючі документи, які підтверджують, що право власності на спірну будівлю належить саме йому, до того ж, відповідне судове рішення, яким би була встановлена неправомірність набуття позивачем права власності на спірну будівлю, або яким би визнавалося недійсним свідоцтво про право власності позивача на спірну будівлю, відсутнє, отже, ВАТ НАСК "Оранта" діяло в межах законодавства України щодо набуття цивільних прав та обов’язків у спірних правовідносинах, а відтак не може бути позбавлена вказаних прав.

Між тим, у даному разі Білгород-Дністровська міська рада та Виконавчий комітет, реалізуючи свої повноваження шляхом прийняття вказаних рішень, за відсутністю встановлених законом випадків незаконно позбавили ВАТ НАСК "Оранта" права власності на спірну адміністративну будівлю, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р..

Не прийнято до уваги господарським судом апеляційної інстанцій той факт, що постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. відмовлено у задоволенні позову ВАТ НАСК "Оранта" про визнання недійсним рішення міськради від 13.01.2005р., оскільки предметом спору в адміністративній справі була не належність на прав власності спірної будівлі, а наявність повноважень у Білгород-Дністровській міській раді на скасування рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, при цьому, у постанові Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р., з огляду на дату її прийняття, не враховано позицію Конституційного суду України, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (v007p710-09) .

Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Наведене узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України, яка є Основним Законом України.

В силу вимог ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що внаслідок прийняття виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 18.12.2008р. рішення № 1437 "Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському" ВАТ НАСК "Оранта" позбавилась права власності на спірну будівлю, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ВАТ НАСК "Оранта" про визнання недійсним вказаного рішення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим, згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб. При цьому позивач, пред’являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у т.ч. його висловлень, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв’язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто, метою подання такого позову згідно ст. 392 Цивільного кодексу України є усунення невизначеності у суб’єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб’єктивного права особою.

Враховуючи вищенаведене, є частково обґрунтованими заявлені ВАТ НАСК "Оранта" позовні вимоги про визнання за товариством права власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, оскільки власником 31/100 частини вказаної будівлі є Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про що свідчить витяг КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" № 21830805 від 10.02.2009р. (а.с. 82 т. 2).

При цьому слід зазначити, що Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації є набувачем вказаної частини будівлі на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2008р., який на момент розгляду справи не було розірвано, або визнано недійсним, між тим, як свідчать матеріали справи, ВАТ НАСК "Оранта" вимог до Фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Білгород-Дністровської міської ради про визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійним та про витребування майна з чужого незаконного володіння не заявляло, що позбавляє господарський суд права задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки в такому разі господарський суд повинен був би вийти за межі позовних вимог, чим порушив би норми процесуального права.