Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач),

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

за участю представників

позивача –Суппіс О.С.

відповідача – Матвєєва Т.В.

ДВС –Антонов Є.М.

розглянувши у судовому засіданні

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р. у справі № 6/69-09 за скаргою цього товариства на неправомірні дії органів державної виконавчої служби

та

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія", м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р. у справі № 6/69-09 за скаргою даного товариства на бездіяльність органів ДВС

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 494 591,20 коп.,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 463 492,00 грн. заборгованості, 26 918, 50 грн. інфляційних, 4 180,70 грн. річних, 4 945,91 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього –499 655,11 грн.

На виконання даного рішення видано наказ № 6/69-09 від 13.04.2009 року.

20 травня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 6/69-09.

Постановою державного виконавця вказаного відділу ДВС від 23.07.2009 року зупинено виконавче провадження на підставі п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008р. було поновлено провадження по справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та відновлено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою місцевого суду від 01.02.2005 року.

10 серпня 2009 року ТОВ "Гільдія" звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду та безпідставність зупинення виконавчого провадження. Позивач просив скасувати постанову ДВС про зупинення виконавчого провадження з посиланням на те, що він являється поточним кредитором, на задоволення вимог якого дія мораторію не поширюється.

В подальшому 10 вересня 2009 року ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду зі скаргою на неправомірні дії підрозділу ДВС з накладення арешту на майно боржника. Відповідач послався на те, що

- арешт на майно боржника може бути накладений в межах суми стягнення за виконавчими документами;

- накладання арешту на все майно підприємства суперечить вимогам чинного законодавства

та просив зобов’язати ДВС вчинити дії, спрямовані на виключення записів про арешти майна ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року (т. ІІ, а.с.14, 18) сторонам у задоволенні скарг відмовлено.

Позивач і відповідач оскаржують відмову в задоволенні скарг, вважають безпідставними доводи одне одного, викладені в апеляційних скаргах і просять залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.05.10р.

В судовому засіданні 26.05.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а для задоволення апеляційної скарги відповідача правові підстави відсутні.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою від 11.02.10р. у справі №6/69-09 (т.ІІ, а.с. 14) господарським судом відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Гільдія" на бездіяльність органів ДВС, якою позивач просив скасувати постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 13.04.09р. у даній справі та зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити заходи примусового виконання судового рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Висновок місцевого суду колегія суддів вважає помилковим, виходячи з наступного:

Підставою для зупинення виконавчого провадження, як убачається з постанови державного виконавця від 23.07.2009р., явилося відновлення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №Б29/21/05 про визнання банкрутом ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка перебуває в провадженні господарського суду Дніпропетровської області.

Оскільки в даному випадку перетинаються процедури банкрутства боржника, що регулюються спеціальним законом, та процедури виконавчого провадження, положення п.8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають застосуванню у нормативному поєднанні з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

У випадку порушення господарським судом провадження про банкрутство боржника виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню в силу приписів п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мораторій на задоволення вимог кредиторів визначений як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію, в силу ст. 12 даного Закону, на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З зазначених норм убачається, що дія мораторію обіймає питання виконання грошових зобов’язань та зобов’язань зі сплати податків та зборів, термін оплати яких настав до введення мораторію; однак, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів, які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника; підприємство не позбавлене права укладати договори, вчиняти інші правочини, внаслідок яких у нього виникають цивільні права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Порушення провадження у справі про визнання відповідача банкрутом та введення мораторію відбулося 01.02.2005р. (ухвала господарського суду Дніпропетровської області Б29/21/05 від 01.02.05р.), тоді як спірні правовідносини виникли між сторонами у грудні 2007 року, тобто, грошові зобов’язання відповідача перед позивачем виникли значно пізніше введення мораторію. Відтак, вимоги ТОВ "Гільдія" являються поточними, оскільки вони виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому посилання відповідача на те, що вимоги позивача є конкурсними - безпідставні.

Відповідно до ст. 25 "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк; строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника".

Таким чином, підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області в порушення вищевказаних приписів чинного законодавства не проведено всі необхідні дії, спрямовані на своєчасне та повне виконання наказу господарського суду від 13.04.2009р. у даній справі.

За викладених обставин висновки господарського суду є необґрунтованими, а відмова в задоволенні скарги на бездіяльність органів ДВС - не правомірною; скарга позивача на бездіяльність органу ДВС підлягає задоволенню; оспорювана ухвала місцевого суду –скасуванню.

Ухвалою від 11.02.10р. у справі № 6/69-09 (т.ІІ а.с.18) відмовлено в задоволенні скарги ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області, якою відповідач просив зобов’язати ДВС вчинити дії, спрямовані на виключення записів про арешти майна ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Вмотивовуючи скаргу, відповідач послався на те, що державною виконавчою службою в порушення вимог ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладено не в межах суми стягнення за виконавчим документом, а на все майно товариства, що відображено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Як убачається з матеріалів справи, за наказом господарського суду від 13.04.09р. у справі №6/69-09 відкрито виконавче провадження №13749280; зазначеному виконавчому провадженню відповідають запис 2 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т.І а.с.128) та запис 1 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (т.І а.с.131), де об’єктом обтяження зазначено все майно боржника.

Інші записи реєстрів не підлягають дослідженню в межах даної справи, оскільки не мають відношення до предмету позову.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають саме примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтями 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що: - стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом;

- за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2009р. (ВП № 13749280) (т.І, а.с.102-103) містить вказівку на накладення арешту на майно ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в межах суми стягнення, а саме, 499 655,11 грн. і вказані дії державного виконавця відповідають вимогам вищенаведених норм чинного законодавства.

Що ж до внесення записів у відповідні реєстри, підставою для яких явилася вказана постанова державного виконавця, то дані дії знаходяться за межами повноважень державних виконавців.

За вказаних обставин підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається, господарський суд підставно дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника.

З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, винесеною за скаргою відповідача на дії органу ДВС, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог скаржника щодо скасування цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101, 106 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р. у справі № 6/69-09 за скаргою ТОВ "Гільдія" на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати.

Скаргу ТОВ "Гільдія" на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області про зупинення виконавчого провадження від 23.07.2009 року скасувати.

Зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити заходи примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009р. у справі № 6/69-09.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р. у справі № 6/69-09 за скаргою ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.