Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Дмитрука А.В. - керівника,

Сидорова П.В. - представника за довіреністю від 16.05.2008р.,

Вершиніної О.Г. - представника за довіреністю від 27.04.2010р.,

від третіх осіб:

- громадянина Куцого Олександра Степановича: не з'явився,

- ЗАТ "СТ "Гарантія" в особі Львівської регіональної дирекції": не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "24" грудня 2009 р. у справі № 9/58-08 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Приватного малого підприємства "Адісем", м.Миколаїв

до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556", м.Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- громадянина Куцого Олександра Степановича, с.Якушенці Вінницького району Вінницької області;

- Закритого акціонерного товариства "СТ "Гарантія" в особі Львівської регіональної дирекції", м.Київ

про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті ДТП, ціна позову 24734,62грн.

Приватне мале підприємство "Адісем" звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянина Куцого Олександра Степановича та Закритого акціонерного товариства "СТ "Гарантія" в особі Львівської регіональної дирекції" про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті ДТП, (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 37821,27грн. майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.12.2009р. у справі №9/58-08 позов Приватного малого підприємства "Адісем", м.Миколаїв до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556", м.Вінниця, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянина Куцого Олександра Степановича, с.Якушенці Вінницького району Вінницької області та Закритого акціонерного товариства "СТ "Гарантія" в особі Львівської регіональної дирекції", м.Київ про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті ДТП, ціна позову 24734,62грн. задоволено.

Стягнуто з ВАТ "Вінницьке АТП-10556" на користь Приватного малого підприємства "Адісем" - 37821,27грн. матеріальної шкоди, 378,21грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Вінницьке АТП-10556" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом не взято до уваги положення абз.2 ст. 1192 ЦК України, оскільки, як вважає скаржник, при стягненні суд неправильно визначив реальну вартість втраченого майна, не врахувавши, що позивач отримав видозмінений причеп вартістю 26114,81грн.

Крім іншого, в запереченнях на позов відповідач зауважив, що в разі задоволення позову, суд мав вирішити питання щодо передачі напівпричепа після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, вважають рішення місцевого суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача третіх осіб в засідання суду не з'явилися.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги позивач та треті особи були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників позивача та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2007 року близько 2 години 40 хвилин на 522 кілометрі (+400 м.) автодорозі Київ-Луганськ відбулося зіткнення транспортних засобів: автомобіля марки МАЗ 533630-2121, номерний знак АВ 8069 АА з напівпричепом МАЗ 83781, номерний знак АВ 01-58 XX, який належить ВАТ "Вінницьке АТП-10556" під керуванням водія Відповідача Куцого Олександра Степановича та автомобіля марки МАК 19314, номерний знак ВЕ 1276 АЕ с напівпричепом марки TRAILOR SYY3CX, номерний знак ВЕ 0460 XX, які належать Приватному малому підприємству "Адісем" під керуванням водія Позивача Степанова Віталія Євгеновича.

Належність автомобіля марки МАЗ 533630-2121, номерний знак АВ 8069 АА з напівпричепом МАЗ 83781, номерний знак АВ 01-58 XX, підтверджується Обліковою карткою транспортного засобу.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія відповідача, який в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затв. Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р. №1306, не витримав безпечну швидкість руху, скоїв наїзд на стоячий на узбіччі напівпричіп, належний позивачу, внаслідок цього майно позивача зазнало технічних пошкоджень.

Факт дорожньо-транспортної пригоди зафіксований довідками ДАІ Новомосковського взводу ДПС ВДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області №№500,501 від 25.07.2007р.

Постановою Вінницького районного суду від 14 вересня 2007 року встановлено факт порушення Куцим О.С., який є працівником відповідача, Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди напівпричепу позивача були заподіяні значні технічні ушкодження, що підтверджується довідкою ДАІ від 25.07.2007р. №500.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.08.2008р. призначено автотоварознавчу експертизу для встановлення наявності та розміру заподіяної шкоди позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини працівника ВАТ "Вінницьке АТП - 10556".

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи, виконаної Вінницьким відділенням Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №2978 від 29.05.2009р., матеріальний збиток, завданий Приватному малому підприємству "Адісем" внаслідок ДТП, з обрахуванням втрати товарного виду причепа "TRAILOR SYY3CX" державний реєстраційний номер ВЕ0460ХХ складає 54858,47грн.

Цивільна відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну третім особам була застрахована. Згідно договору страхування ВВ/1359151, укладеному між відповідачем та ВАТ "СТ "Гарантія" в особі "Львівської регіональної дирекції", позивач отримав страхове відшкодування у сумі 17037,20грн., що підтверджується випискою банку за 15.11.2007р.

Враховуючи висновок експертизи, згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 37821,27грн., що є різницею між матеріальною шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.

Відносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України (435-15) , які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виключення з загального правила щодо визначення особи, яка повинна відшкодувати шкоду, містяться у ст. 1172 ЦК України, яка визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи зазначене, з’ясування наявності чи відсутності всіх елементів складу правопорушення входить до предмету доказування у даній справі.

Оскільки шкода заподіяна внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки – автомобілів позивача та відповідача, то до взаємовідносин сторін підлягають застосуванню положення ст. 1188 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вина водія відповідача у скоєнні ДТП встановлена постановою Вінницького районного суду від 14.09.2007р., прийнятою за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки вина водія відповідача у скоєнні ДТП, яка є одним з елементів складу правопорушення, встановлена, то є правові підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи, виконаної Вінницьким відділенням Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №2978 від 29.05.2009р., ринкова вартість напівпричепа "TRAILOR SYY3CX" державний реєстраційний номер ВЕ0460ХХ складає 54858,47грн.; вартість відновлювального ремонту напівпричепа "TRAILOR SYY3CX" державний реєстраційний номер ВЕ0460ХХ складає 67376,83грн., що перевищує ринкову вартість ДТЗ на момент скоєння ДТП.

У відповідності до п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. №142/5/2092 (z1074-03) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395 (z1074-03) від 24.11.2003р. №142/5/2092, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:

а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість Свр'= С, де Свр - вартість відновлювального ремонту, грн.; С - ринкова вартість КТЗ, грн.;

б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що С'= С, Сврз + ВТВ '= С ;

в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

Отже, з врахуванням висновку експертизи, розмір заподіяної позивачу шкоди внаслідок ДТП становить 54858,47грн. (що є ринковою вартістю причепа до скоєння ДТП).

Як зазначалось вище, позивач отримав страхове відшкодування у сумі 17037,20грн. згідно до договору страхування ВВ/1359151, укладеному між відповідачем та ВАТ "СТ "Гарантія" в особі "Львівської регіональної дирекції".

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу кошти в сумі 37821,27грн., що є різницею між матеріальною шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992р. (v0006700-92) передбачено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Згідно зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки позивачу відшкодована повна вартість напівпричепа "TRAILOR SYY3CX" державний реєстраційний номер ВЕ 0460 ХХ.", позивач зобов'язаний передати цей напівпричеп відповідачу після відшкодування останнім шкоди.

За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556" підлягає залишенню без задоволення. а рішення господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2009 року у справі №9/58-08 - зміні.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке АТП-10556", м.Вінниця залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2009р. у справі №9/58-08 змінити, доповнивши його наступним:

"Приватному малому підприємству "Адісем" (54034, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, код ЄДРПОУ 22438122) після отримання в рахунок відшкодування шкоди 37821,27грн. передати Відкритому акціонерному товариству "Вінницьке АТП - 10556" (21034, м.Вінниця, вул.Сергеєва - Ценського, 14, код ЄДРПОУ 05482268) напівпричеп "TRAILOR SYY3CX" державний реєстраційний номер ВЕ 0460 ХХ."

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №9/58-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Віддрук. 6прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4,5 - третім особам

6 - в наряд