Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

, Кагітіна Л.П.

при секретарі Акімової Т.М.

за участю представників:

від прокуратури Запорізької області, Романов Р.О., посвідчення 83 від 06.08.08р.;

від позивача, Циганок Л.Є., довіреність № 29 від 29.04.09р.;

від відповідача, Кущик А.А., довіреність № б/н від 14.04.10р.;

від 3-ої особи-1 на стороні позивача, не з’явився;

від 3-ої особи-2 на стороні позивача, Грушко Т.В., довіреність № 14-33/129-3064 від 07.04.10р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`є", с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. по справі №18/277/09

за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Аграрний фонд, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`є", с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області

третя особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне казначейство України, м. Київ.

третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м.Запоріжжя.

про стягнення 1827423,50грн.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 920 від 09.04.2010 року справа №18/277/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Яценко О.М., суддів –Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

У судовому засіданні за згодою представників сторін, третьої особи-2 та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

02.12.2009 року господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 18/277/09 (суддя Носівець В.В.), яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приазов`є", с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області (відповідач у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі посилається на наступні обставини: до суду першої інстанції не надано достатніх доказів для підтвердження позовних вимог, не проведено звірку взаємних розрахунків позивача та відповідача, вважає, що позивачем та відповідачем не доведено невиконання зобов’язань. Зазначив, що відповідачами у справі повинні бути ТОВ "Пришибський елеватор-1", як зберігач та ВАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ", як страховик. У надісланих доповненнях до апеляційної скарги, також зазначив, що за вироком суду у кримінальній справі № 562 встановлено факт завдання збитків посадовою особою ТОВ "Пришибський елеватор –1"Аграрному фонду. Власником зерна є Аграрний фонд, що відповідає п.4.5 кредитного договору. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. по справі №18/277/09 –скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у справі у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим, зазначив, що відповідач з метою зарахування заставного зерна до державного інтервенційного фонду повинен був передати до Аграрного фонду складське свідоцтво (частина "А"), а також надати акт передавання –приймання зерна і податкову накладну. Також зазначає, що Аграрний фонд є вигодонабувачем за договором страхування, але право звертатися до ВАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ"має ТОВ "Приазов`є". У запереченнях на доповнення до апеляційної скарги, зазначив про невідомість щодо кримінальної справи № 562, повністю підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Просить апеляційну скаргу залишити без змін, прийняте у справі рішення суду першої інстанції - без змін.

Присутній в судовому засіданні прокурор доводи позивача підтримав повністю. Просить апеляційну скаргу залишити без змін, прийняте у справі рішення суду першої інстанції - без змін.

Державне казначейство України, м. Київ відзив на апеляційну скаргу не надіслало, представника в судове засідання не направило.

Присутній в судовому засіданні представник від третьої особи підтвердив надісланий до апеляційної інстанції Лист № 14-15/172-3911 від 07.05.2010р. Про надання інформації, що Головним управлінням Державного казначейства України у Запорізькій області та його відокремленими структурними підрозділами ТОВ "Приазов`є"бюджетна позичка у 2008 році не надавалась.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи-2 та прокурора, суд

15.12.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Приазов’є" та Аграрний фонд уклали кредитний договір № 211 про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель. Відповідно до п. 1.2. договору позичальник для забезпечення своїх зобов'язань передав в заставу зерно на умовах даного договору (зерно: пшениця 4 класу). Розмір суми бюджетної позики становить 1733237,15 грн. (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 4.1.3 договору, позичальник зобов'язаний повернути бюджетну позику до 30.06.2009р. та сплатити відсотки за її користування відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"з розрахунку 8,7 % річних від суми непогашеної бюджетної позики. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її користування або їх частини.

На виконання умов зазначеного договору позивач перерахував відповідачу бюджетну позику у межах режиму державних заставних закупівель в розмірі 1733237,15 грн., що підтверджується відміткою управління Державного казначейства у Шевченківському районі від 23.12.2008р., яка міститься в договорі № 211 від 15.12.2008р.

В забезпечення бюджетної позики ТОВ "Приазов'є"оформлено в заставу зерно пшениці на підставі подвійного складського свідоцтва на зерно - Заставне свідоцтво (частина Б) серії АБ № 045122 від 03.12.2008 р., поточний номер 3912, згідно з яким, зерно пшениці 4 класу врожаю 2008 року, вагою 2545,883 тонн, що належить ТОВ "Приазов'є", на підставі договору складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008 р. № 108/06/2008 зберігається у ТОВ "Пришибський елеватор-1".

У встановлений договором строк (30.06.2009 р.) відповідач суму бюджетної позики та відсотки за користування бюджетною позикою не повернув, заставне зерно пшениці 4 класу врожаю 2008 року, вагою 2545,883 тонн, відповідно до умов договору у власність держави не переоформлено та до складу державного продовольчого резерву не зараховано.

Стягнення 1827423,50 грн., а саме: 1733237,15 грн. бюджетної позики, 75602,38 грн. відсотків за користування бюджетною позикою та 18583,97 грн. 3 % річних було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, третьої особи-2 та прокурора не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає загальні умови виконання господарського зобов’язання, а саме: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами:

Чинне законодавство, а також умови укладеного сторонами кредитного договору передбачають, що отримана бюджетна позика в межах режиму державних заставних закупівель повинна бути повернута відповідачем: або заставленим зерном, або грошовими коштами.

Як слідує із матеріалів справи та пояснення сторін, заставлене майно було викрадено посадовими особами ТОВ "Пришибський елеватор-1", тобто відсутнє.

Згідно частини 1 статті 38 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"подвійне складське свідоцтво складається з двох частин -складського свідоцтва та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремлені один від одного.

На сьогоднішній день у Аграрного фонду наявне заставне свідоцтво (частина "Б"), а у ТОВ "Приазов'є"- складське свідоцтво (частина "А").

Відповідно до абзацу 4 пункту 11.3 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198 (z0605-03) та абзацу 4 пункту 1.2 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій Із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13.10.2008 № 661 (z1111-08) , видача зерна проводиться складом в обмін на один з таких документів як "одночасно представлені оригінали розділених частин подвійного складського свідоцтва".

Відповідач не надав позивачеві (позичальнику) складське свідоцтво (частина "А"), акт приймання-передачі зерна та податкову зерна.

Колегія суддів не може погодитися з доводом апеляційної скарги, що заставлене майно перейшло у власність держави на підставі пункту 4.5 договору. По-перше, договір складського зберігання був укладений саме товариством з обмеженою відповідальністю "Приазов"є"- а.с.43; по-друге, договір страхування заставленого майна був укладений також відповідачем як власником зерна; по-третє, заставлене зерно не могло перейти у власність держави, оскільки його не має в наявності, що не заперечують сторони. Відповідно, у позивача були відсутні підстави для звернення з цивільним позовом по кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ "Пришибський елеватор-1".

Завдання збитків Аграрному фонду у зв’язку з розтратою зерна (довід заявника апеляційної скарги) не є підставою для звільнення позичальника від обов’язку виконати свої зобов’язання по поверненню отриманого кредиту за договором..

Кредитним договором сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чннним законодавством України, крім випадків непереборної сили.

Стаття 546 Цивільного кодексу України встановлює заставу тільки як вид забезпечення зобов’язання.

В апеляційній скарзі заявник не заперечує факту отримання ухвали господарського суду про призначення судового засідання на 02.12.2009 року. У відповідності до статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач (заявник апеляційної скарги) мав право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Апеляційна інстанція приймає додаткові докази заявника апеляційної скарги, якщо заявник обґрунтує неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України). Такого обґрунтування заявник апеляційної скарги не надав.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов"є", с. Константинівка Мелітопольського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. у справі № 18/277/09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. у справі №18/277/09 - залишити без змін.