29/3 Про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - 19.05.2010 Прийняття

рішенням господарського суду Львівської області від 24.02.2010 року задоволено позов Бориславської міської ради Львівської області та зобов"язано Бориславську міську організацію Української народної партії усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні кімнатами у нежитловій будівлі на вул.Шевченка,3 у м.Бориславі позначені на поверхневому плані 1-3 (площею 8,5 кв.м.), 1-4 (площею18,0 кв.м.), 1-5 (площею 19,5 кв.м.) та 1-6 (площею 21,7 кв.м.) шляхом звільнення.

Рішення суду мотивоване тим, що право комунальної власності на спірні приміщення підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.08.2009 р., а факт перебування у спірному приміщенні відповідача без будь-яких правових підстав підтверджується матеріалами справи, що свідчить про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні цим майном.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв"язку з неповним з"ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що відповідач спірні приміщення займає у відповідності до вимог діючого законодавства на підставі рішення Бориславського міськвиконкому №219 від 06.07.1990 року. Щодо скасування цього рішення п.1 рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради №518 від 16.11.2000 р. та внаслідок цього оформлення права комунальної власності на спірне майно, то скаржнику про існування цих рішень стало відомо лише з оскаржуваного рішення по даній справі, що позбавило його можливості оскаржити таке право комунальної власності у встановленому законом порядку.

Скаржник також вважає, що при прийнятті рішення в даній справі місцевий суд зобов"язаний був дослідити законність оформлення права комунальної власності на спірне майно, що ним зроблено не було, а тому і відсутні підстави для задоволення позовних вимог в даній справі.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника відповідача та відсутність будь-яких доказів про повідомлення відповідача щодо існування такого спору, чим порушено право сторони на належний захист своїх прав та законних інтересів. В підтвердження факту відсутності у відповідача будь-якої інформації про розгляд даної справи скаржник покликається на довідку ЦПЗ №3 ЛД УДППЗ "Укрпошта"від 01.04.2010 року, зі змісту якого вбачається, що за період розгляду справи з 05.01.2010 року по 24.03.2010 року на адресу відповідача надійшов лише один лист №5167894, вручений відповідачу 19.02.2010 року. Проте, і цей лист посадові особи відповідача не отримували, оскільки в період з 22.01.2010 року по 06.03.2010 року голова БМО УНП Юрій Дубчак перебував у відрядженні за кордоном, що підтверджується копією візи у закордонному паспорті та авіаквитками.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що право комунальної власності на спірні приміщення підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.08.2009 р., а факт перебування у спірному приміщенні відповідача без будь-яких правових підстав підтверджується матеріалами справи, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні цим майном.

Щодо покликання скаржника на відсутність в нього інформації про оформлення права комунальної власності на спірне майно, то позивач вважає відсутність в нього будь-якого обов"язку на повідомлення відповідача про таке рішення. Позивач вважає, що вказане рішення жодним чином не порушує прав та інтересів відповідача, оскільки жодних правовідносин між позивачем та відповідачем у даній справі не існувало.

В судове засідання представники позивача та третьої особи не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов"язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників скаржника, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.08.2009 р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради від 16.11.2000 р. №518, зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 17.08.2009 року спірна нежитлова будівля, розміщена на вул.Шевченка,3 у м.Бориславі є власністю територіальної громади міста Борислава, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23593337, реєстраційний номер 28044327, номер запису 242 в книзі 3. На момент розгляду справи в суді правовстановлюючі документи щодо власності на спірні приміщення є чинними.

Судом також встановлено, що спірне приміщення на підставі рішення міськвиконкому №219 від 06.07.1990 р. передано міському осередку Народного руху України, проте, воно скасовано рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради за №518 від 16.11.2000 р. та на підставі нього оформлено право комунальної власності на спірне майно, про що відповідача повідомлено листом від 20.08.2009 р. №174 ДКП Житлово-експлуатаційної контори №1. Останнє рішення не оскаржене відповідачем, є чинним, а тому приймається судом до уваги.

Підставою для звернення з даним позовом позивач зазначає факт відмови відповідача звільнити спірне приміщення та покликається на акт від 27.11.2009 р., складений комісією у складі: інженера ДКП ЖЕК №1, спеціаліста з питань управління майном та його обліку та голови спілки пенсіонерів м.Борислава. В цому акті зазначено, що Бориславська міська організація Української народної партії займає приміщення по вул.Шевченка, 3 в м.Бориславі (позначені номерами 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 на поверховому плані, що додається) без будь-яких правових підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Як зазначено в частині 1 статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності, а згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння. Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння може власник (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Як встановлено судом вище, спірне майно перебуває у комунальній власності згідно рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради від 16.11.2000 р. №518, а тому заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом забезпечення доступу до зазначеного приміщення та зобов"язання не чинити перешкоди в користуванні цим майном відповідає визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту порушеного права, реалізація яких забезпечується, в тому числі у примусовому порядку виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що до господарського суду звертаються, зокрема, юридичні особи, а суд при вчиненні провадження у справі з’ясовує наявність у позивача суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист.

Актом від 27.11.2009 р., підтверджується факт того, що Бориславська міська організація Української народної партії займає приміщення по вул.Шевченка, 3 в м.Бориславі (позначені номерами 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 на поверховому плані, що додається) без будь-яких правових підстав.

Доказів в спростування наведеного чи доказів в підтвердження факту користування спірним приміщенням на законних підставах скаржником не подано, а судом не встановлено.

Покликання скаржника на рішення міськвиконкому №219 від 06.07.1990 р., яким спірне приміщення передано міському осередку Народного руху України, судом до уваги не приймається, оскільки вказане рішення скасовано п.1 рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради №518 від 16.11.2000 р. Доказів оскарження вказаного рішення чи визнання його недійсним в судовому порядку скаржником не подано, а судом не встановлено.

Покликання скаржника на відсутність в нього інформації про існування рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради №518 від 16.11.2000 р., що позбавило його можливості оскаржити це рішення у встановленому законом порядку є також безпідставним, оскільки діючим законодавством не передбачено обов"язку органу місцевого самоврядування повідомляти про прийняті ним рішення осіб, з якими відсутні будь-які правовідносини. Окрім того рішенням міськвиконкому №219 від 06.07.1990 р. спірне приміщення передано міському осередку Народного руху України, а відповідачем в даній справі є Бориславська міська організація Української народної партії. Жодних доказів правомірності знаходження відповідача в спірному приміщенні судом не встановлено.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Інших доказів в підтвердження своєї позиції скаржником не подано, а судом не встановлено.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог Бориславської міської ради Львівської області та зобов"язано Бориславську міську організацію Української народної партії усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні кімнатами у нежитловій будівлі на вул.Шевченка,3 у м.Бориславі позначені на поверхневому плані 1-3 (площею 8,5 кв.м.), 1-4 (площею18,0 кв.м.), 1-5 (площею 19,5 кв.м.) та 1-6 (площею 21,7 кв.м.) шляхом звільнення вищевказаних кімнат.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі скаржника за відсутності будь-яких доказів про повідомлення відповідача щодо існування такого спору, судом до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджується факт повідомлення скаржника про час та місце розгляду спору (а.с.19,28,37,48). Всі поштові конверти повернулися із вказаної адреси з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.29,46,49). Згідно довідки ЄДРПОУ юридична адреса Бориславської міської організації Української народної партії –м.Борислав, вул. Шевченка, 3, тобто та адреса, за якою надсилалися всі повідомлення суду. Іншої адреси сторонами не подано, а судом не здобуто, тобто місцевим судом вжито усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду спору.

Таким чином, відсутність у відповідача інформації про час та місце розгляду спору не є безумовною підставою для скасування рішення суду при відсутності інших передбачених законом підстав, яких скаржником не наведено.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2010 року в справі за номером 29/3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Бориславської міської організації Української народної партії –без задоволення.