52/468 Про стягнення пені за несвоєчасне підписання актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу за договором - 11.05.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2010 у справі № 52/468 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Закритого акціонерного товариства "Укргаз - Енерго" про стягнення 259 649,01 грн. пені за несвоєчасне підписання актів здачі – прийомки, позові вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" задоволено частково.

Вирішено стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укргаз - Енерго" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" 100 000 грн. 00 коп. пені, 1000 грн. 00 коп. державного мита та 120 грн. 35 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2010 по справі № 52/468 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм ГПК України (1798-12) .

Зокрема, на підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушено пункт 3 частини 1 статті 83 ГПК України та статті 4-2 ГПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням Закрите акціонерне товариство "Укргаз - Енерго" подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2010 по справі № 52/468 та прийняти нове рішення, яким відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог викладених в апеляційній скарзі відповідач посилається, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи, що призвело до стягнення безпідставно нарахованих позивачем інфляційних витрат та пені, оскільки пеня може бути нарахована та стягнута лише в разі порушення грошового зобов’язання за кожен день прострочення, а не нараховуватись на не грошові зобов’язання (за не виконання певної дії).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив:

27.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (виконавець за договором) та Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" (замовник за договором) укладено договір № 18/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов’язувався прийняти та про транспортувати природний газ системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу – газорозподільних станцій (надалі – ГРС) на магістральних трубопроводах (надалі – Пункти приймання-передачі газу) та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (далі – ПВВГ) до пунктів призначення – місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування газопроводів споживачів для технічної передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" (ОДУ ДК "Укртрансгаз") споживачам, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов’язувався відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформляється замовником і виконавцем шляхом складання актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також акта здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.

Відповідно до змісту п. 4.3 Договору сторони зобов’язані підписати акт здачі – прийомки послуг з транспортування газу (надалі акт) до п’ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги.

Акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення відповідно до п.4.4 Договору складаються виконавцем на підставі реєстру фактично протранспортованих об’ємів природного газу у відповідному місяці.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надсилав акти приймання-передачі послуг з транспортування газу, однак з порушенням строків, передбачених Договором.

Як встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2008 року по справі №6/183 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" про стягнення 9 408 771,14 грн. (залишено без змін апеляційною та касаційною судовими інстанціями) встановлено факт надання позивачем у лютому-грудні 2007 року послуг з транспортування газу за Договором на загальну суму 7 691 599,84 грн.

Даним рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто суму основного боргу, а також пеню за неналежне виконання грошового зобов’язання, інфляційні витрати та 3 % річних.

Також рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2008 року по справі №6/183 встановлено факт надсилання 04.03.2008 року позивачем на адресу відповідача актів приймання-передачі послуг з транспортування газу за серпень – листопад 2007 року, тоді як такі акти мали бути надіслані за кожен місяць - до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем (відповідно до вимог п.4.3. Договору).

Було встановлено також і факт отримання відповідачем таких актів 13.03.2008 року.

Отже, вищезазначене судове рішення встановлює факти, які є обов’язковими для господарського суду і не потребують доказування.

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2008 року стягнуто з відповідача суму основного боргу з урахуванням інфляційних витрат, 3 % річних та пеню за неналежне виконання грошового зобов’язання, а також встановлено факт надсилання позивачем на адресу відповідача актів приймання-передачі послуг з транспортування газу з порушенням строків.

Своїми діями позивач порушив вимоги п. 4.3 Договору та не надав своєчасно для підписання відповідачу акти приймання – передачі послуг з транспортування газу, що виключає неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань.

Таким чином, у зв’язку з ненаданням актів та з невиконанням позивачем своїх договірних зобов’язань, відповідач не мав можливості своєчасно виконати зобов’язання щодо підписання актів.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, позивач прострочив виконання зобов’язання щодо своєчасного складання та підписання актів, що зумовило, у свою чергу, невиконання зобов’язання щодо підписання актів з боку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно п.7.5 Договору у випадку не підписання встановлених даним договором актів у встановлені даним договором строки, сторона, яка не підписала будь-який акт, сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості планових обсягів газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, яка діяла у період, протягом якого відбувалася затримка виконання зобов’язання за кожний факт не підписання. Отже, пеня нараховується лише у випадку, коли акт не підписаний у строк до 5 числа місяця, наступного за звітним. У той же час такі акти не надавалися позивачем відповідачу у строки зазначені у Договорі, тобто до кожного 5 числа.

Крім того, незважаючи на непідписання відповідачем актів приймання-передачі послуг з транспортування газу, рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2008 року по справі №6/183 вже стягнуто борг за Договором та всі втрати, пов’язані з неналежним виконанням грошового зобов’язання.

У той же час, позивач не довів факту спричинення йому шкоди саме непідписанням актів приймання-передачі послуг з транспортування газу з боку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня може бути нарахована та стягнута лише у разі порушення грошового зобов’язання, тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача пеню не за порушення грошового зобов’язання, а за не підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування газу.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 259 649,01 грн. за прострочення строків підписання актів задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги та апеляційна скарга ВАТ "Донецькміськгаз" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2010 року по справі №52/468 – таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і тому підлягає скасуваню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2010 року по справі №52/468 задовольнити.

В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2010 року по справі №52/468 відмовити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2010 року по справі №52/468 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на користь Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" витрати по сплаті державного мита.