34/618 Про стягнення заборгованості за Кредитним договором - 27.04.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (далі - відповідач) 1.830.015,43 грн. заборгованості за Кредитним договором № 293/КВ-07 від 10.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 34/618.

У судовому засіданні 11.12.2009 р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням, в якому просив суд зупинити провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 22/635 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання Кредитного договору №293/КВ-07 від 10.09.2007 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. (далі – Ухвала суду) провадження у справі № 34/618 зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 22/635 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання Кредитного договору № 293/КВ-07 від 10.09.2007 р. недійсним.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Ухвалу суду скасувати.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, положення ст. 79 ГПК України.

Відповідач вважає, що у суду першої інстанції відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої справи № 22/635, оскільки рішення суду у зазначеній справі не встановлюватиме фактів, що мають преюдиціальне значення для вирішення справи № 34/618, а обставини щодо виконання відповідачем зобов’язань за договором можуть бути встановленні господарським судом самостійно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" і порушено апеляційне провадження у справі № 34/618, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2010 р. заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Апелянт своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду до початку судового засідання апелянт подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із тим, що ТОВ "Європейський лізинг" не має змоги направити у судове засідання своїх представників з огляду на їх перебування у інших судових засідання в різних регіонах України. При цьому апелянтом на надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За висновком колегії суддів, причини неявки відповідача до суду не є поважними. Відповідачем у справі є підприємство (ТОВ "Європейський лізинг"), а не конкретний представник, ГПК України (1798-12) передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, в т.ч. і директора.

Колегія суддів враховує, що в судове засідання 27.04.2010 р. відповідач не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, є достатніми для прийняття рішення за вимогами апеляційної скарги.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (далі - відповідач) 1.830.015,43 грн. заборгованості за Кредитним договором №293/КВ-07 від 10.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 34/618.

Згідно з відміткою загального відділу господарського суду м. Києва 05.11.2009 р. саме від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 34/618 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 22/635 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання Кредитного договору №293/КВ-07 від 10.09.2007 недійсним.

У судовому засіданні 11.12.2009 р. Господарський суду міста Києва з розглянув зазначене клопотанням.

Сам відповідач, обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі, зазначив, що предметом спору у справі № 22/635 є визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів за яким є предметом спору № 34/618.

Вказані обставини підтвердженні матеріалами справи.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 "Про судове рішення" (v_422800-96) відповідно до ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Пунктами 3, 4 цих Роз’яснень визначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, при прийнятті рішення у справі № 22/635 суд повинен надати оцінку правомірності укладання договору № 293/КВ-07 від 10.09.2007 р.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Як вірно встановлено місцевим судом, позовні вимоги у даній справі та у справі №22/635 ґрунтуються на одному й тому ж договорі, а отже розгляд даної справи неможливий до розгляду справи № 22/635.

За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у даній справі підлягає зупиненню до вирішення справи № 22/635 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання Кредитного договору № 293/КВ-07 від 10.09.2007 р. недійсним.

При цьому колегію суддів встановлено, що на момент прийняття спірної ухвали судом не було прийнято рішення у справі № 22/635, яке б набрало законної сили.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів враховує, що клопотання про зупинення заявив сам відповідач.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. у справі № 34/618 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. у справі № 34/618 – без змін.

2. Матеріали справи № 34/618 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.