2/723 Про стягнення заборгованості за договором постачання обладнання буфету - 19.02.2009 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (м. Житомир)

на рішення господарського суду Житомирської області

від "12" листопада 2008 р. у справі № 2/723 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

до Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (м. Житомир)

про стягнення 49800грн., -

У серпні 2008 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" про стягнення 49800грн. (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.11.2008р. у справі №2/723 позов задоволено: стягнуто з Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 49800грн. боргу, 498 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.64-65).

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права, і неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати (а.с.69-73).

Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач стверджує, що:

- господарським судом першої інстанції не взято до уваги те, що в буфеті інституту знаходиться система вентиляції, яка виготовлена та встановлена СУ "Промтехмонтаж №35" ВАТ "Протехмонтаж-2" відповідно до контракту підряду №42 від 23.10.2001р.;

- на момент проведення перевірки органами УДСБЗ УМВС України в Житомирській області, Нестерчук І.О. та ПП ОСОБА_1 визнали той факт, що вони не мають ніякого підтвердження щодо перерахованих коштів, тому у добровільному порядку повернули вищевказані кошти на підставі договору про переведення боргу від 17.12.2007р.;

- договір постачання обладнання буфету та акт приймання - передачі від 30.06.2006р. є фальсифікованими документами, так як вони не містяться і раніше не містилися в переліку документів інституту.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Приватний підприємець ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу (117-118) та його представник в засіданні суду проти апеляційної скарги заперечили. Вважають рішення господарського суду Житомирської області законним та обґрунтованим, а тому просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" - без задоволення.

Клопотання представника відповідача про перенесення (відкладення) розгляду справи до закінчення УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області перевірки по факту поставки інституту примусової системи вентиляції і прийняття відповідної постанови колегією суддів відхилено, з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Постанова про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи не може вплинути на правильність прийняття судового рішення.

Вислухавши учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2006 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним вищим навчальним закладом "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (покупець) був укладений договір постачання обладнання буфету, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупцю (Приватному вищому навчальному закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій") обладнання - систему примусової вентиляції буфету, а відповідач зобов'язується прийняти це обладнання та здійснити його оплату (а.с.7).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник гарантує якість та надійність вентиляції, що постачається, протягом 12 місяців з моменту його реалізації.

За п.3.1 договору, покупець (відповідач) зобов'язався оплатити систему вентиляції за ціною, передбаченою у специфікації, яка становить 49800,00грн. (а.с.8).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 червня 2007 року (пункт 5.1).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу обладнання, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом приймання-передачі від 30.06.2006р. (а.с.9).

03.08.2008р. на виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого обладнання в сумі 49800,00грн., зазначивши в графі "Призначення платежу" - "за обладнання буфету по договору від 30.06.2006", що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.59).

Оскільки документи на постачання обладнання були позивачем втрачені, і він не зміг підтвердити факт поставки цього обладнання відповідачу, тому на вимогу останнього Приватний підприємець ОСОБА_1 змушений був повернути ці кошти, що підтверджується квитанціями про сплату №67 від 23.11.2007р. на суму 19800,00грн. та № 29 від 26.11.2007р. на суму 30000,00грн. (а.с.10).

Після виявлення документів, що підтверджують факт укладення договору та поставки обладнання для буфету інституту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов договору поставки від 30.06.2006р. позивач звернувся до відповідача з претензією перерахувати безпідставно повернуті кошти в розмірі 49800,00грн. (а.с.11).

У відповіді на претензію №321 від 08.07.2008р. відповідач зазначив, що платіжне доручення №888 від 03.08.2006р. із зазначеним призначенням платежу: за обладнання буфету по договору від 30.06.2006р. на суму 49800,00грн., проведене бухгалтерією інституту як оплата податку на прибуток підприємства. Крім того, у бухгалтерії інституту відсутні відповідні первинні документи, які могли бути підставою для перерахування коштів, а тому претензія не може бути задоволена (а.с.15).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пп.2,3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладені господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв поставлений йому позивачем товар, внаслідок чого пройшла його індивідуалізація, здійснив за нього попередню оплату з посиланням на договір та відповідну специфікацію.

Крім того, з оглянутої у судовому засіданні книги обліку (№2) доходів та витрат на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 03 серпня 2006 року ним реалізовано систему вентиляції в цьому місяці та отримано доход у розмірі 49800,00грн.

Відповідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевказаний договір у судовому порядку недійсним не визнаний, а тому посилання відповідача на його фальсифікацію колегією суддів до уваги не приймається.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду у даній справі є правильним й таким, що відповідає обставинам справи й вимогам законодавства, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не являються підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2008 року у справі №2/723 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (м.Житомир) - без задоволення.