50/90 Про порушення справи про банкрутство та визнання вимог кредиторів - 17.03.2010 Прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 року у справі № 50/90, порушеної за заявою Закритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Стройполіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" про визнання банкрутом, визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія":

- Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва з вимогами у сумі 1541,81 грн.;

- Закрите акціонерне товариство "Форум-ДС" з вимогами у сумі 671 620,42 грн.;

- Глазунова Владислава Геннадійовича з вимогами у сумі 14 029,41 грн.;

- Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем" з вимогами у сумі 1 838,73 грн.;

- Київський міський центр зайнятості з вимогами у розмірі 1 865,65 грн.;

- Закрите акціонерне товариство "СТ "Стройполіс" з вимогами у розмірі 1 464 481,93 грн.;

- Відкрите акціонерне товариство "Мегабанк" з вимогами у розмірі 12 274 885,18 грн.;

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з вимогами в розмірі 2 259,52 грн.;

- Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогами в розмірі 1 127,76 грн;

- Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "СВЕМА" з вимогами в розмірі 99 616,58 грн.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, визнано погашеними.

Відмовлено у задоволенні наступних вимог кредиторів:

- Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з кредиторськими вимогами в сумі 40 601,65 грн.;

- Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" з кредиторськими вимогами в сумі 4 068 347,28 грн.;

- Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "СВЕМА" з кредиторськими вимогами в сумі 2 763 304,29 грн.;

- Кіктєвої Анастасії Олександрівни.

Затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" на загальну суму 21 264 692,98 грн.

Зобов’язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" арбітражного керуючого Омельченка І.Г. протягом десяти днів з дня винесення даної ухвали повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів.

Зобов’язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" арбітражного керуючого Омельченка І.Г. надати суду протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Частково не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 року у справі № 50/90 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" до ТОВ "Українська скляна лінія" на суму 2 663 937, 71 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким визнати вимоги ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" до ТОВ "Українська скляна лінія" на суму 2 663 937, 71 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів для задоволення в четверту чергу. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 року апеляційну скаргу боржника було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17.03.2010 року.

В судове засідання 17.03.2010 року з’явився розпорядник майна, представники боржника, ВАТ "АК "СВЕМА", ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та Київського міського центру зайнятості.

В судовому засіданні представник апелянта надав додаткові документи, а саме, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року у справі № 26/144.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

За наслідками розгляду поданих кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд міста Києва згідно оскарженої ухвали визнав вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва, ЗАТ "Форум-ДС", Глазунова Владислава Геннадійовича, ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем", Київського міського центра зайнятості, ЗАТ "СТ "Стройполіс", ВАТ "Мегабанк", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" та затвердив реєстр кредиторських вимог. При цьому, місцевий господарський суд визнав кредиторські вимоги ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" на суму 99 616,58 грн., відхиливши її вимоги у розмірі 2 763 304,29 грн.

Задовольняючи частково заяву ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА", місцевий господарський суд встановив, що даний кредитор на вимогу суду не подав доказів, що підтверджують його кредиторські вимоги, зокрема, останнім не подано детальний розрахунок суми боргу з розбивкою по місяцях та акти прийому-передачі і акти повернення майна, що було орендоване боржником. Вимоги даного кредитора щодо виконання умов інвестиційного договору № 1 боржником не підтверджені відповідними документами, як з боку кредитора так і з боку боржника. Крім того, ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" не подало суду першої інстанції доказів того, що після розірвання з боржником договору оренди ним надавалися послуги з охорони майна боржника та інші супутні послуги.

При цьому, єдиним безспірним доказом кредиторських вимог ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" місцевим господарським судом визнано рішення у справі 40/208 від 13.01.2009 року, яким розірвано договір оренди незавершеного будівництва № 77 та стягнуто з боржника: 89 732,70 грн. - основного боргу, 3 827,78 грн. - 3 % річних, 982,66 грн. - держмита та 118 грн. - витрат на ІТЗ та 4705,44 грн. - пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність включення до реєстру вимог ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" у розмірі 99 616,58 грн., та відхилення вимог у розмірі 2 763 304,29 грн. в зв’язку з їх недоведеністю з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) містить визначення поняття "Безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 6 статті 14 названого Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки вимоги ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" у розмірі 99 616, 58 грн. є безспірними, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав кредиторські вимоги на відповідну суму.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

У заяві про визнання кредиторських вимог ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" посилалось на те, що 19.10.2007 року між кредитором та боржником було укладено договір оренди № 111/07, заборгованість за яким в період з 10.02.2008 року по 23.04.2009 року становить 213 215, 53 – заборгованість з урахуванням індексу інфляції, пеня 29 756, 71 грн. та 3% річних в розмірі 7 675, 76 грн. 31.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "СВЕМА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія" був укладений інвестиційний договір № 1, на підставі п. 2.1.6 якого у боржника виникли зобов’язання перед кредитором по компенсації витрат на утримання та зберігання майна в період з лютого 2008 року по квітень 2009 року включно, що загалом складає 2 511 555, 63 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відхилено вимоги ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" у розмірі 2 763 304,29 грн. в зв’язку з їх недоведеністю, оскільки останнім не надано акти прийому-передачі і акти повернення майна, що було орендоване боржником, а вимоги даного кредитора щодо виконання умов інвестиційного договору № 1 на момент прийняття оскаржуваної ухвали не було підтверджено відповідними документами, як з боку кредитора так і з боку боржника.

В судовому засіданні 17.03.2010 року на підтвердження своїх вимог апелянт надав постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року у справі № 26/144, якою задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА", скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2009 року у справі № 26/144 за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "СВЕМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська скляна лінія", та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 167 317, 63 грн. основного боргу, 1 673, 18 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На думку апелянта, зазначена постанова частково підтверджує обґрунтованість його кредиторських вимог та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

У силу положень Закону у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів. Таким чином, вимоги кредиторів повинні бути підтвердженні відповідними доказами. При цьому, грошові вимоги, які заявляються до боржника мають бути дійсними. Тобто докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами в установленому чинним законодавством порядку. Отже, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

До того ж, колегія суддів відзначає, що господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, обмежений чіткими строками вчинення процесуальних дій у справі та не може зупиняти провадження у справі в частині розгляду грошових вимог окремих кредиторів до вирішення спору щодо цих вимог в позовному провадженні.

У зв'язку з чим, у разі спростування (частково чи повністю) наявності грошових вимог кредитора до боржника в судовому порядку, відповідна ухвала суду, якою визнані його грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, може бути переглянута судом за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 112 –114 ГПК України (1798-12) .

За наслідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "СВЕМА", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 року у справі № 50/90 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "СВЕМА" - без задоволення.