19/154-09 Про визнання права користування земельною ділянкою - 22.02.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. в позові Києво –Святошинського виробничого управління житлово –комунального господарства до Петрівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області про визнання права користування земельною ділянкою площею 0, 2348 га, яка знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошиснький район, с. Петрівське відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою № 110 від 23.10.2009 р. (вх. суду № 2-04/1/1280/3068 від 12.11.2009 р.) та клопотанням № 109 від 23.10.2009 р., просить відновити строк подання апеляційної скарги, скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. відновлено Києво-Святошинському виробничому управлінню житлово-комунального господарства строк на подачу апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв’язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду. Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2010 р. Судове засідання не відбулося у зв’язку з тим, що через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява № 01-10/81 від 29.01.2010 р. (вх. суду № 1-25/7 від 29.01.2010 р.) про відвід суддів колегії у справі № 19/154-09.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2010 р. заяву про відвід колегії суддів залишено без задоволення, однак, змінено склад колегії суддів по розгляду апеляційної скарги, справу № 19/154-09 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Мостової Г.І., суддів - Ільєнок Т.В. та Маляренка А.В.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. справу № 19/154-09 прийнято до провадження, розгляд призначено на 22.02.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на виконання вимог ухвали суду надав відомості про результати звернення Петрівської сільської ради до архівної установи лист № 26 від 27.01.2010 р. (вх. суду № 2-05/475 від 02.02.2010 р.) із додатками до нього, а саме: копіями плану встановлених меж земельної ділянки 11001; запиту № 36 від 15.02.2005 р. на ім’я завідуючої Києво-Святошинськими архівом про перевірку в архівних документах Петрівської сільської ради наявності рішення від 22.10.1993 р. щодо виділення гр. Дворачок Г.П. земельної ділянки розміром 0,251 га по вул. Красний Пахар в с. Петрівське; відповіді № 93 від 17.02.2005 р. архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації, в якій повідомляється, що по документах архівного фонду "Петрівська сільська рада"за 1993 р. рішення сесії чи виконкому про надання земельної ділянки гр. Дворачок Г.П. в с. Петрівське по вул. Красний Пахар не виявлено. Крім того, Петрівська сільська рада просить припинити провадження у справі, а у разі не прибуття представника у судові засідання вирішити справу за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Через відділ документального забезпечення від представника третьої особи надійшло клопотання б/н б/д (вх. суду № 2-05/353/н) про залучення до матеріалів справи довідки виконавчого комітету Петрівської сільської ради № 64 від 26.01.2010 р., відповідно до якої генеральний план с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області розроблено та погоджено у 1997 р., згідно якого у с. Петрівське існують вулиці Красний Пахар та Героїв Дніпра. Також, у судовому засіданні надано копії довідок КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області"№ 415 від 19.02.2010 р. та № 416 від 19.02.2010 р., відповідно до яких повідомляється, що за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 15.02.2010 р. право власності на нерухоме майно за адресою: с. Петрівське, вул. Красний Пахар, б. 29 б, та за адресою: с. Петрівське, вул. Героїв Дніпра, б. 1 а, не зареєстровано. Вказані документи колегією апеляційного господарського суду оглянуто та долучено на підставі ст.ст. 99, 101 ГПК України до матеріалів справи.

Колегія апеляційного суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вирішила, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином.

Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 19/154-09 скасуванню з прийняттям нового рішення, враховуючи наступне.

Київським облвиконкомом управління житлово –комунального господарства був виданий наказ № 74 від 30.07.1991 р. "Про реорганізацію обласного виробничого тресту зеленого господарства", згідно до якого Петрівську дільницю зеленого господарства було передано на баланс Києво–Святошинського районного комбінату комунальних підприємств (а.с. 9-11). Як вбачається з п.2 цього наказу, до складу майна, отриманого позивачем входила зокрема, будівля контори, яка знаходиться на спірній земельній ділянці.

Наказом № 35 від 30.07.1991 р. прийнято на баланс Києво–Святошинського районного комбінату комунальних підприємств Петрівську дільницю зеленого господарства станом на 01.07.1991 р. (а.с. 14).

Актом прийому –передачі основних засобів по Петрівській дільниці зеленого господарства було передано Києво–Святошинському районному комбінату комунальних підприємств майно, зокрема п. 18, в якому значиться контора (а.с. 12-13). Вказана будівля контори знаходиться на спірній земельній ділянці, площею 0,2348 га. у с. Петрівське Києво–Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинського районного виконавчого комітету № 38 від 01.01.1993 р. Києво –Святошинський районний комбінат комунальних підприємств було реорганізовано в Києво –Святошинське виробниче управління житлово –комунального господарства.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати за ним право користування земельною ділянкою, площею 0,2348 га., яка знаходиться за адресою: с. Петрівське, вул. Героїв Дніпра, 2-а, проте пізніше позивач уточнив місце розташування спірної земельної ділянки, зазначивши, що на цей час вона обмежена з півночі вулицею Красний Пахар, з півдня межує з земельною ділянкою, яка належить громадянину Парфесі В.М., з заходу обмежена провулком 40 років Перемоги, зі сходу обмежена вулицею Героїв Дніпра (а.с. 78-80).

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено ст. 123 Земельного кодексу України. Інститут постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Права та обов’язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені). Стаття 92 Земельного кодексу України передбачає, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Однак, ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 р. до його переоформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2004 р. позивачем були здійснені заходи по отриманню документів, що посвідчують право на постійне користування спірною земельною ділянкою, зокрема між позивачем та ТОВ "Київський регіональний інститут земельної реформи"було укладено договір від 01.09.2004 р. по розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для виробничої бази в межах с. Петрівське Петрівської сільської ради Києво –Святошинського району.

На виконання вказаного умов договору, сторонами було розроблене технічне завдання від 01.09.2004 р. на виконання робіт по розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою Києво –Святошинському виробничому управлінню житлово – комунального господарства для існуючої виробничої бази в межах с. Пертівське Петровської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області, видане ТОВ "Київський регіональний інститут земельної реформи"з вказаною загальною площею земельних ділянок –0,7939 га. (а.с. 20).

На підтвердження виконання технічного завдання між позивачем та ТОВ "Київський регіональний інститут земельної реформи"був складений акт здачі –приймання виконаних робіт № 9/02 б/д згідно договору № 9/02 від 01.09.2004 р. про те, що роботи передбачені договором, виконані в повному обсязі, їх загальна вартість з ПДВ складає 6 000 грн. (а.с. 21). Платіжним дорученням № 701 від 09.09.2004 р. позивач оплатив послуги за виготовлення технічної документації (а.с. 22).

Як вбачається з довідки Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів № 211 від 09.09.2004 р., згідно статистичної звітності станом на 01.07.2004 р. (форма 6-зем), земельна ділянка площею 0,2348 га. забудованих земель промисловості, що надаються в постійне користування Києво –Святошинському виробничому управлінню житлово –комунального господарства для обслуговування існуючої виробничої бази, рахується за Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово –комунального господарства, право користування якою не оформлено у відповідності з діючим земельним законодавством (а.с. 18).

Висновком Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів б/н від 19.09.2004 р. "Про наявні обмеження на використання земельної ділянки Києво –Святошинському виробничому управлінню житлово –комунального господарства"позивачу погоджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2348 га забудованих земель промисловості для існуючої виробничої бази, розташованої в с. Петрівське (а.с. 17).

23.09.2004 р. між заступником директора ТОВ "Київський регіональний інститут земельної реформи", начальником Києво –Святошинського виробничого управління житлово –комунального господарства, сільським головою Петрівської сільської ради, спеціалістом – землевпорядником Петровської сільської ради та суміжним землекористувачем громадянином Парфеси В.М. підписаний акт про встановлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки для існуючої виробничої бази, розташованої в межах с.Петрівське Києво-Святошинського району та передачу на зберігання межових знаків користувачу –Києво-Святошинському виробничому управлінню житлово –комунального господарства (а.с. 15).

Як вбачається з листа № 315 від 23.09.2004 р., адресованим начальнику Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, Петрівська сільська рада просить організувати роботи по розробці технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2348 га Києво-Святошинському виробничому управлінню житлово-комунального господарства для існуючої виробничої бази (а.с. 19).

Рішенням Петрівської сільської ради V скликання № 114 від 21.05.2009 р. відмовлено Києво-Святошинському виробничому управлінню житлово –комунального господарства в наданні дозволу на оформлення технічної документації для виготовлення акту на право власності на землю під існуючу виробничу базу Петрівської дільниці Києво –Святошинського ВУЖКГ за адресою: вулиця Красний Пахар, 29-Б, оскільки на цей час стосовно земельної ділянки по вулиці Красний Пахар, 29-Б триває судове провадження (а.с. 23).

До прийняття чинної Конституції України (254к/96-ВР) право приватної власності громадян на землю передбачалося Земельним кодексом України від 18.12.1990 (561-12) р.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства. Таким чином, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Відповідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституція України (254к/96-ВР) (стаття 13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю.

Стаття 7 Земельного кодексу України (1990 р.) встановлює поняття "користування землею", що передбачає постійне користування та тимчасове (короткострокове –до трьох років і довгострокове –від трьох до двадцяти п’яти років). Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 (v005p710-05) у справі про постійне користування земельними ділянками право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи і організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації. Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності ст.92 кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Дослідивши вищевикладене, в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що набуте Києво –Святошинським виробничим управлінням житлово –комунального господарства право користування земельною ділянкою 0,2348 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, обмежена з півночі вулицею Красний Пахар, з півдня межує з земельною ділянкою, яка належить громадянину Парфесі В.М., з заходу обмежена провулком 40 років Перемоги, зі сходу обмежена вулицею Героїв Дніпра, - не може бути обмежене або скасоване. І як наслідок, позовні вимоги про визнання права користування земельною ділянкою підлягають задоволенню.

При з’ясуванні питання ідентифікації земельної ділянки відносно якої заявлені позовні вимоги, зокрема, у разі наявності різних адрес розташування спірної земельної ділянки, що зумовлено рядом обставин, в т.ч. відсутністю офіційної адреси, колегія апеляційного суду погоджується із вжитими позивачем заходами для ідентифікації земельної ділянки з урахуванням існуючої інформації, зокрема, її встановленням згідно найближчих вулиць.

Задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду, виходила з приписів ст. 14 Конституції України, ч.ч.16, 17 ст. 151 Земельного кодексу України, ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема, колегія апеляційного суду враховувала, що Києво –Святошинським виробничим управлінням житлово–комунального господарства розпочато оформлення висновків відповідних компетентних органів, а також ту обставину, що на спірній ділянці знаходиться належний позивачу об’єкт нерухомості.

Щодо тверджень відповідача про те, що надані позивачем документи, як доказ своїх позовних вимог, не відповідають дійсності та мають ознаки грубої підробки, колегія апеляційного господарського суду вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими сторонами судового процесу. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції вбачається, що під підробленням розуміється умисне виготовлення з метою збуту і збут, використання фальшивих грошових знаків, цінних паперів, знаків поштової оплати, проїзних квитків, номерів агрегатів транспортних засобів, документів, що надають комусь права або звільняють від обов’язків, штампів, печаток, бланків. Підроблення такого типу є кримінально караними діяннями.

Як вбачається, матеріали справи не містять будь-яких актів, прийнятих правоохоронними органами, які б свідчили про те, що подані позивачем документи мають ознаки підроблення. Отже, це твердження ґрунтується лише на внутрішньому переконанні відповідача, а тому відхиляється колегією апеляційного суду.

А також, дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду також встановила наступне.

Києво-Святошинський районний суд Київської області, розглянувши справу за позовом Петрівської сільської ради до Дворачок Галини Петрівни, третя особа: Києво-Святошинське управління ЖКГ про визнання недійсними рішень Петрівської сільської ради та державного акту на право приватної власності на землю недійсними та зустрічну позовну заяву Києво-Святошинського ВУЖКГ до Петрівської сільської ради, Дворачок Галини Петрівни про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акту на право приватної власності на землю, визнання права постійного користування земельною ділянкою, встановив наступне.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2008 р. в задоволенні позову Петрівської сільської ради до Дворачок Галини Петрівни, третя особа: Києво-Святошинське ВУЖКГ, про визнання недійсними рішень Петрівської сільської ради та державного акта на право приватної власності на землю недійсними, та зустрічної позовної заяви Києво-Святошинського ВУЖКГ до Петрівської сільської ради, Дворачок Галини Петрівни, про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акта на право приватної власності на землю, визнання права постійного користування земельною ділянкою, відмовлено у зв’язку з тим, що Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.12.2007 р. встановлено, що Дворачок Г.П. є власником спірної земельної ділянки.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.03.2009 р. рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2008 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19.11.2008 р. залишено без змін.

Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 р. постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2008 р. скасовано, провадження по справі за позовом Дворачок Г.П. до голови Петрівської сільської ради Мнишенка В.П. про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії –закрито.

Таким чином, судове рішення яким би було встановлено, що Дворачок Г.П. є власником спірної земельної ділянки, - відсутнє. І як наслідок, відсутні підстави для застосування ст. 35 ГПК України при дослідженні рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2008 р., ухвали апеляційного суду Київської області від 19.11.2008 р.

Листом від 17.02.2005 р. № 93 наданим на запит Петрівської сільської ради, архівний відділ Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області повідомив, що по документах архівного фонду "Петрівська сільська рада"за 1993 р. рішення сесії чи рішення виконкому про надання земельної ділянки Дворачок Г.П. в с. Петрівське по вул. Красних Пахар не виявлено.

Вирішуючи цей спір, пов’язаний з набуттям права постійного користування, колегія апеляційного суду враховує, що момент виникнення відповідного права чітко регламентовано ст. 125 Земельного кодексу України, а документи, що посвідчують право на земельну ділянку –ст.126 цього Кодексу.

При розгляді спору, колегією апеляційного суду було встановлено крім відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки Дворачок Г.П. в с. Петрівське, також відсутність технічної документації, що відповідала вимогам ст.ст. 1, 2, 18 Закону України "Про землеустрій"та ст. 186 Земельного кодексу України.

При цьому, колегія апеляційного суду також бере до уваги, що відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43 (z0354-99) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.2009 р. за №354/3647, та ст. 2 Закону України "Про землеустрій"складання державного акта на право власності на земельну ділянку проводиться після встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів за затвердженою в установленому порядку відповідною документацією. Докази що підтверджують встановлення і закріплення на місцевості меж земельної ділянки Дворачок Г.П. за затвердженою в установленому порядку відповідною документацією також не було надано до матеріалів справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що за відсутності вищевказаних документів, що є підставою складання та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, власне лише сам Державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку серії II-KB №012489 від 29.07.1998 р., який оформлений на ім’я Дворачок Г.П., не може вважатися правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 19/154-09 скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 19/154-09 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 19/154-09 скасувати з прийняттям нового рішення.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Визнати за Києво–Святошинським виробничим управлінням житлово – комунального господарства право користування земельною ділянкою у розмірі 0,2348 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, яка обмежена з півночі вулицею Красний Пахар, з півдня межує з земельною ділянкою, яка належить громадянину Парфесі В.М., з заходу обмежена провулком 40 років Перемоги, зі сходу обмежена вулицею Героїв Дніпра.