38/64 Про стягнення заборгованості за простим векселем на підставі авалю - 09.12.2009 Прийняття

У лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Агрокомбанк", згідно якого з урахуванням уточнень позовних вимог, просило стягнути з відповідача борг за векселем АА № 0296158 в розмірі 680358,74 грн., відсотки в розмірі 64121,48 грн., понесені витрати за векселем у розмірі 3632,96 грн., з яких 296,37 грн. - витрати по відрядженню директора для пред’явлення векселя по платежу та здійснення протесту, 334,64 грн. - витрати, пов’язані з протестом і пересиланням повідомлень, 391,92 грн. - витрати, пов’язані з відрядженням заступника директора для здійснення виконавчого напису на опротестованому векселі, 1900 грн. - витрати по здійсненню виконавчого напису на векселі, 330,67 грн. - витрати по відрядженню директора на перше судове засідання, 379,36 грн. - витрати по відрядженню директора на друге судове засідання.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вексель третьої особи був авальований відповідачем. В строк, вказаний на векселі, векселедавцем платіж не був здійснений. Відповідно до ст.32 Уніфікованого закону про прості і перекладні векселі, відповідач відповідає по векселю так само, як і той, за кого він віддав аваль. Незважаючи на те, що позивачем на адресу відповідача була направлена регресна вимога про необхідність сплатити вексель АА № 0296158, оплата відповідачем на момент подання позовної заяви не була здійснена.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що регресну вимогу позивача не задоволено відповідачем, оскільки відповідач не відповідає в порядку регресу, так як є авалістом прямого боржника – векселедавця третьої особи та відповідає згідно ст. 32 Уніфікованого закону солідарно в тому самому обсязі і на тих самих підставах, що й особа, зобов’язання якої він забезпечив авалем. Зокрема, відповідач вмотивовує тим, що позивачем не пред’явлено відповідачу до платежу оригіналу векселю, наявність якого у позивача призумпує його законним держателем.

Крім того, відповідач стверджує, що борг за векселем не підтверджений позивачем на дату пред’явлення зазначеної вимоги належними, достатніми та допустимими засобами доказування та за наявними у відповідача доказами складає 661 000 грн. У доповненні до відзиву, відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал векселю для дослідження у судовому засіданні та відмовити позивачу в задоволенні заявлених додаткових вимог за відсотками та витратами за векселем і пересилання повідомлень, а також інших витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2008 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал".

Рішенням Господарського суду м.Києва від 08.04.2008 р. у даній справі позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ВАТ "Агрокомбанк" на користь ТОВ "Рибфлот" борг в сумі 660 358, 74 грн., відсотки за прострочення оплати в сумі 42434, 76 грн., витрати, пов’язані з протестом і пересиланням повідомлень в сумі 631,01 грн., державне мито в сумі 7034,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,06 грн. та витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 668,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 42 434,76 грн., витратами на вчинення протесту та пересилання повідомлень в сумі 631,01 грн. та прийняти нове рішення, за яким стягнути з відповідача 660 358,74 грн. заборгованості за векселем; 6 603,59 грн. державного мита; 104,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 627,25 грн. витрат, пов’язаних з розглядом справи та здійснити новий розподіл витрат за наслідками розгляду справи в апеляційному провадженні.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача відсотки в сумі 42 434,76 грн., оскільки не прийняв до уваги факт прострочення позивача у зв’язку з непред’явленням відповідачу оригіналу векселю до платежу, як того вимагає Закон (995_009) ; визначив скаржника, як особу, що відповідає перед позивачем в порядку регресу та визнав вчинення протесту векселя необхідною передумовою для пред’явлення відповідачу (авалісту) векселя до платежу, у зв’язку з чим задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на вчинення даного протесту. На думку апелянта, місцевим судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати на вчинення протесту та пересилання повідомлень в сумі 631,01 грн., оскільки витрати позивача на пред’явлення векселя третій особі до платежу, включаючи вчинення протесту у платежі останнього, є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду

м. Києва від 08.04.2008 р. – без змін.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не використала наданого їй законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Київським апеляційним господарським судом у період апеляційного провадження у даній справі за клопотанням відповідача призначалась судово-технічна та судово-почеркознавча експертизи, за наслідками проведення яких винесені Висновки за №4652 від 06.10.2009р., та за № 4653 від 22.07.2009р.

Відповідачем у судовому засіданні апеляційної інстанції заявлено клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити іншій експертній установі - Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при Головному управлінні МВС України, та на вирішення якої поставити те ж саме питання, яке було предметом експертного дослідження при проведенні судової почеркознавчої експертизи, проведеної Київським науково-дослідним Інститутом судових експертиз.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що Висновок КНДІСЕ за №4652 від 06.10.1009р. судово-почеркознавчої експертизи викликає сумнів у його правильності з огляду на його невідповідність висновкам КНДІСЕ №9214 від 11.09.2009р. та №4653 від 22.07.2009р.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки судовий експерт попереджувався судом про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку і за відмову без поважних причин від дачі висновку. Відповідачем не доведена наявність підстав щодо неправильності наданого висновку судового експерта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд правомірно задовольнив позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

14.02.2007р. Третьою особою був виданий вексель серії АА 0296158, за яким Третя особа зобов'язалась сплатити на користь Позивача 01.05.2007р. кошти в сумі 681000,00 грн. у Відкритому акціонерному товаристві "Агрокомбанк" (Відповідач).

В цей же день Відповідач вчинив аваль на вказаному векселі, шляхом поставлення напису аваліст за ТОВ "Корал" ВАТ "Агрокомбанк" та підписів посадових осіб і печатки Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2007р. Третьою особою на рахунок Позивача було сплачено 20000 грн. з призначенням платежу "оплата по векселю серії АА №0296158 від 14.02.2007р.", що підтверджується банківською випискою. Даний платіж не був повернутий Позивачем Третій особі, а був прийнятий Позивачем.

04.05.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу була направлена до Третьої особи та Відповідача вимога про оплату векселя серії АА 0296158, в якій приватний нотаріус повідомив, що Позивачем була подана заява про вчинення протесту про неоплату простого векселя, та пропонував Відповідачу та Третій особі сплатити платіж за цим векселем не пізніше 15 годин 04.05.2007р.

04.05.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був вчинений протест у неплатежі за векселем серії АА 0296158 проти Третьої особи.

15.06.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був виданий виконавчий напис про стягнення з Третьої особи на користь Позивача плати в розмірі 681000 грн. за векселем серії АА 0296158 від 14.02.07р.

02.08.2007р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №3425 від 15.06.07р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про стягнення з Третьої особи на користь Позивача 681000,00 грн.

03.08.2007р. Позивачем була направлена Відповідачу як авалісту регресна вимога від 02.08.2007р. №112 про оплату векселя серії АА 0296158, у зв'язку з його несплатою у встановлений строк Третьою особою.

У даній вимозі Позивач вимагав від Відповідача на протязі 5 робочих днів сплатити вексель в сумі 681000,00 грн.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, дану вимогу Відповідач отримав 07.08.2007р.

08.08.2007р. відповідач в листі запропонував Позивачу відповідно до п.4.9. "Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", затвердженого постановою правління Національного банку України від 16.12.2002р. №508 (z0174-03) , надіслати документи, які б свідчили про сплату або відмову Третьої особи від платежу за векселем, а також оригінал чи належним чином засвідчену копію векселя серії АА 0296158.

24.12.2007р. відділом Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві була прийнята постанова про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №3425 від 15.06.07р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з Третьої особи на користь Позивача 681 000,00 грн.

За змістом даної постанови з усіх розрахункових рахунків Третьої особи, виявлених державним виконавцем, стягнуто та перераховано Позивачу частину боргу в розмірі 641,26 грн.

За змістом позовних вимог ТОВ "Рибфлот" спір по справі виник з причини несплати Відповідачем платежу за простим векселем.

Як вбачається з матеріалів справи, сума боргу за вказаним векселем, що залишилася, не була сплачена Позивачу ні Третьою особою, ні Відповідачем як авалістом.

З Протоколу №3 Зборів ТОВ "Рибфлот" та ТОВ "Корал" вбачається, що відбулася передача позивачу авансу у розмірі 170000 доларів США для придбання судна РМС "Двіна". Однак, згідно з Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 06.10.2009р. підпис від імені Директора ТОВ "Рибфлот" Бубліка А.О. виконаний не Бубліком А.О., а іншою особою (Т.3, а.с.29-31).

Відповідно до Висновку судово-технічної експертизи документів від 22.07.2009р. відтиск печатки від імені ТОВ "Рибфлот", який міститься у Протоколі №3 Засідання зборів ТОВ "Рибфлот" та ТОВ "Корал" від 19.06.2005р., нанесений тією ж печаткою, що і відтиски у документах ТОВ "Рибфлот", які надані експерту для проведення даної експертизи ( Т.3,а.с.14-16).

Колегія суддів вважає, що Висновки зазначених судових експертиз не можуть з очевидністю свідчити про те, що між продавцем та покупцем здійснено розрахунок за судно "Двіна". Отже, є безпідставними посилання відповідача на те, що позивач отримав від ТОВ "Корал" розрахунок за судно "Двіна" відповідно до Протоколу №3 від 19.06.2005р.

За приписами ст.30, 31, 32 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930р., платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі. Аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі. В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за трасанта. Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

Відповідно до ст.38 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Згідно зі ст.40 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі держатель переказного векселя не може бути примушений прийняти платіж за ним до настання строку платежу.

Згідно зі ст.47 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Відповідача суми боргу за векселем серії АА №0296158 у розмірі 660358,74 грн. (681000,00 грн. - 20000,00 грн. - 641,26 грн.) .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача про те, що платіж в розмірі 20000,0 грн. був здійснений раніше настання строку для пред'явлення вказаного векселю, тому позивачем ці кошти були зараховані в оплату інших боргів Третьої особи, оскільки, як вбачається з банківської виписки, Третьою особою був здійснений платіж Позивачу в розмірі 20000,00 грн. саме в оплату за векселем серії АА №0296158, і ці кошти Позивач не повернув Третій особі, не відмовився від цих коштів, а прийняв їх.

Окрім того, Позивачем не подано належних доказів, які свідчили б про наявність у третьої особи інших боргів перед Позивачем.

За приписами ст.48 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: (1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; (2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; (3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Відповідно до п.5 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Матеріали справи свідчать про те, що строк пред'явлення векселя-01.05.2007р., Позивач звернувся до суду із позовною заявою 06.02.2008р.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача відсотків в сумі 42434,76 грн., нарахованих від дати настання строку платежу 01.05.07р. до дня подання позову 06.02.08р. - 282 дні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача витрат по відрядженню директора для пред'явлення векселю до платежу та здійснення протесту за векселем в сумі 296,37 грн., а також витрат, пов'язаних із протестом і пересиланням повідомлень в сумі 334,64 грн., колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення даних вимог, оскільки зазначені суми підтверджуються авансовими звітами Позивача.

Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат, пов'язаних з відрядженням Заступника директора для здійснення виконавчого напису на опротестованому векселі в сумі 391,92 грн. та витрати по здійсненню виконавчого напису на векселі в сумі 1900 грн., оскільки дані витрати не пов'язані із протестом та пересиленням повідомлень, які відшкодовуються відповідно до ст.48 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі.

За змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на вищевикладені обставини.

Окрім того, щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зважає на те, що авалист є зобов"язаною особою, проти якої держатель векселя може використовувати своє право регресу.

Враховуючи те, що на векселі відповідачем, як авалистом, не було вказано відповідних застережень, зазначених у ст..46 Уніфікованого закону про перевідні і прості векселі, тому позивач, як держатель векселя, для використання права регресу зобов"язаний був зробити протест в неплатежі.